Постановление суда № 68670869, 05.09.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5109/17

Провадження № 2-а/639/141/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Гаврилюк С.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської установи виконання покарань № 27, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому також просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки вона засуджена до позбавлення волі.

Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити її від сплати судового збору.

Аналіз вказаних норм КАС України та Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що суд може звільнити сторону від сплати судових витрат, враховуючи її майновий стан.

При цьому особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Жодних доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 позивач не надала, в обґрунтування клопотання про звільнення її від сплати судового збору лише зазначила, що вона засуджена до позбавлення волі, у зв'язку з чим не має можливості сплатити судовий збір.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявником не надано будь-яких доказів щодо підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1, у зв’язку з чим заявник можливо не здатна сплатити суму судового збору, встановленого законодавством України, суд відповідно ч. 1 ст. 88 КАС України не вбачає підстав для задоволення необґрунтованої заяви ОСОБА_1

Відповідно постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення у цивільній справі", обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв’язку з наведеним, відмова заявнику у задоволенні необґрунтованої заяви про звільнення її від сплати судового збору, як це передбачено законом, а саме ст. 88 КАС України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо відмови ОСОБА_2 у задоволенні необґрунтованої заяви про звільнення її від сплати судового збору.

Керуючись ст. 82 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору за подання адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської установи виконання покарань № 27, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.М.Гаврилюк