№ 6865921, 20.10.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          12:03           № 3/390

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Головного Київського міського управління у справах захисту прав

споживачів

до ТОВ «НСЛ»

про стягнення заборгованості

У судовому засіданні 20 жовтня 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів (надалі також – «Позивач») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НСЛ»(надалі також –«Відповідач») про стягнення з Відповідача суми штрафу згідно рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 8 червня 2007 року № 000093 у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень до державного бюджету Святошинського району міста Києва, отримувач платежу УДК Святошинського району м. Києва, банк ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019, код платежу 21081100, ЗКПО 26077945, р/р № 31118106700009.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «НСЛ»було замовлено рекламу для розповсюдження у журналі «Мир квартир»(№ 6 від 12 лютого 2007 року) з порушенням вимог пункту 1 статті 24 Закону України «Про рекламу», за що 8 червня 2007 року за недотримання вимог пункту 1 статті 24 Закону України «Про рекламу», а саме –недотримання вимог щодо змісту реклами, рішенням Позивача № 000093 накладено на Відповідача штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

В судовому засіданні представником Позивача було зазначено про те, що відповідно до пункту 2 статті 26 Закону України «Про рекламу»Позивач своїм листом від 21 березня 2007 року повідомив ТОВ «НСЛ»про місце та час розгляду справи про порушення вимог чинного законодавства про рекламу та зобов’язано у триденний термін з дня отримання листа надати свідоцтво про державну реєстрацію та документально підтверджену вартість розповсюдженої реклами (договір, акт виконаних робіт). Відповідачем в зазначений термін витребувану інформацію не надано, про час та місце розгляду справи за порушення законодавства України про рекламу, як зазначив представник Позивача, повідомлено, клопотання про перенесення розгляду справи не надано, рішення не оскаржено.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «НСЛ»явку уповноваженого представника до суду не забезпечило, письмового відношення до заявлених позовних вимог суду не направило, про дату та час судових засідань повідомлялося за адресою, вказаною в довідці ЄДРПОУ.

Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Суд звертає увагу на те, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю «НСЛ»в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися Відповідачу за наявними у матеріалах справи копіями Довідки з ЄДРПОУ, в яких зазначена адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «НСЛ»: 03113, м. Київ, Святошинський район, вул. Дружківська, будинок 10.

Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулюються Законом України «Про рекламу»(надалі також –«Закон»).

Відповідно до статті 1 Закону реклама –інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Статтею 7 Закону визначено принципи реклами.

Так, основними принципами реклами є, зокрема, законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію.

12 лютого 2007 року у щотижневику «Мир квартир»№ 6 (226) від 12 лютого 2007 року розміщено рекламний сюжет «Житловий будинок по вул. Мілютенка, 29»та рекламний сюжет «Житловий будинок по вул. Березняківській».

Статтею 26 Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів –щодо захисту прав споживачів.

9 квітня 2007 року Заступником начальника відділу контролю послуг та реклами Головного управління у справах захисту прав споживачів складено протокол про порушення законодавства про рекламу, а саме –ТОВ «НСЛ»замовлено рекламу для розповсюдження у журналі «Мир квартир»(№ 6 від 12 лютого 2007 року) з порушенням вимог пункту 1 статті 24 Закону України «Про рекламу».

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону на вимогу органів виконавчої влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках –не пізніш як за один день.

Листом № 0311/3316 від 21 березня 2007 року Головне Київське міське управлінням у справах захисту прав споживачів зобов’язало Відповідача надати належним чином завірені копії свідоцтва про державну реєстрацію, документально підтверджену вартість розповсюдженої реклами (договір, акт виконаних робіт) та повідомило ТОВ «НСЛ»про час та дату розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а також попереджено Відповідача про можливість застосування санкцій, передбачених частиною 6 статті 27 Закону України «Про рекламу»за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості реклами.

Листом № 56 від 24 квітня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НСЛ»повідомило Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів про неможливість надання документально підтвердженої вартості розповсюдженої реклами та надано копію свідоцтва про державну реєстрацію та довідку з управління статистики.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Рішенням Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 8 травня 2007 року було вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «НСЛ».

Частиною 6 статті 27 Закону (в редакції, чинній на час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу) визначено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 8 червня 2007 року Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів було прийнято рішення № 000093 від 8 червня 2007 року про накладення штрафу у розмірі 1700 грн. за недотримання встановлених частиною 1 статті 24 Закону України «Про рекламу»вимог щодо змісту реклами.

Факт отримання вищевказаного рішення представником Товариства з обмеженою відповідальністю «НСЛ»20 червня 2007 року підтверджується особистим підписом представника Відповідача (юрист ТОВ «НСЛ»Сіверський О. М.) у відповідній графі рішення № 000093 від 8 червня 2007 року.

          Відповідно до частини 9 статті 27 Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

          Проаналізувавши вимоги чинного законодавства України про рекламу та матеріали справи, Суд приходить до висновку про правомірність накладення штрафу на Відповідача.

Судом встановлено, що рекламний сюжет «Житловий будинок по вул. Мілютенка, 29»та «Житловий будинок по вул. Березняківській», розміщений 12 лютого 2007 року у щотижневику «Мир квартир»№ 6 (226) від 12 лютого 2007 року, не відповідає вимогам частини 1 статті 24 Закону, яким визначено, що реклама послуг (банківських, страхових, інвестиційних тощо), пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи фотокопії рекламного сюжету «Житловий будинок по вул. Мілютенка, 29»та «Житловий будинок по вул. Березняківській», розміщена Відповідачем реклама не містить номеру ліцензії, дату її видачі та найменування органу, який видав цю ліцензію, а також не містить найменування органу, який видав дозвіл на виконання будівельних робіт.

Як випливає з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представника Позивача, станом на час розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю «НСЛ»не сплачено штрафу у розмірі 1700 грн. відповідно до рішення Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів № 000093 від 8 червня 2007 року.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідачем не надано, як і не надано доказів на підтвердження сплати ним накладеного штрафу у розмірі 1700 грн.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВ «НСЛ»суму штрафу згідно з рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 8 червня 2007 року № 000093 у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень до державного бюджету Святошинського району міста Києва, отримувач платежу УДК Святошинського району м. Києва, банк ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019, код платежу 21081100, ЗКПО 26077945, р/р № 31118106700009.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська