Постановление суда № 68641965, 28.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Росік Т.В., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката Савченка РусланаСергійовича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року,

за участю прокурора - Козачини С.С.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисника - адвоката Савченка Р.С.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016000000000870 від 29.03.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 210, ч. 1 ст. 205 КК України, було задоволено частково клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Єршова П.А., погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачиною С.С., про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в сел. Чугуївка, Приморського краю, із вищою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, несудимого, -

якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який постановлено рахувати з 22:12 години 8 серпня 2017 року до 22:12 години 6 жовтня 2017 року.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 594 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 296 (один мільйон двісті дев'яносто шість тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України.

У разі внесення застави, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, із особовим складом Адміністрації, органів та підрозділів Державної прикордонної служби України, 1 Окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України та працівниками, керівниками та засновниками ТОВ «АЗІ», ТОВ «Будцентр Витязь», ДП «Чернігівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Кіт-Трейд» та інших господарських товариств, які виконували та виконують роботи з інженерно-технічного облаштування кордону;

- здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначено 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесенні застави, з дня її внесення.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення, характеризуючих даних про особу підозрюваного в їх сукупності, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, а також з урахування наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2

Не погоджуючись з ухвалою суду, захисникпідозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною та необґрунтованою через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, яка прийнята з істотними порушеннями норм кримінального процесуального закону, а тому просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.08.2017 р. про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо останнього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі захисник підозрюваного вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею без належного дослідження доказів та обставин кримінального провадження, з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також апелянт, в поданій ним апеляційній скарзі, вказує на те, що слідчим суддею, при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не взято до уваги, що в клопотанні детектива відсутні докази, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а прокурором в судовому засіданні не доведено, що вказані ризики існують і в самій ухвалі слідчий суддя не зазначив конкретних обставин, які свідчать про існування ризиків.

Крім того, сторона захисту зазначає про те, що слідчий суддя, в порушення вимог ст. 178 КПК України, обравши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не врахував характеризуючі дані про особу ОСОБА_2, а саме те, що він пенсіонер, має на утриманні дружину, яка є інвалідом дитинства, має бездоганну репутацію, останній раз виїжджав за кордон в 2007 році, хоча має діючий закордонний паспорт, має ряд хронічних захворювань, а також те, що ОСОБА_2 не судимий та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Додатково захисник підозрюваноговказує на те, що слідчим суддею, в порушення ст.ст. 86, 95 КПК України, не було оцінено докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, які б ґрунтувалися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, не було оцінено докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку.

Крім того, апелянт вказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 182 КПК України, оскільки слідчий суддя визначаючи альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, не врахував дані про особу підозрюваного в їх сукупності, як того вимагають вимоги кримінального процесуального закону, визначив необґрунтований та завідомо непомірний для підозрюваного розмір застави.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000870 від 29.03.2016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 366, ч. 2 ст. 210, ч. 1 ст. 205 КК України КК України за фактами розтрати грошових коштів Державного бюджету України, вчиненого в особливо великих розмірах, зловживання службовим становище, службового підроблення та нецільового використання бюджетних коштів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в у вчиненні пособництва у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а саме в тому, що ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з начальником управління будівництва Департаменту ресурсного забезпечення Державної прикордонної служби України ОСОБА_5, начальником 1 окремого відділу капітального будівництва ДПСУ ОСОБА_6, старшим офіцером виробничо-технічного відділення 1 ОВКБ ДПСУ ОСОБА_7 та директором TOB «Будцентр Витязь» ОСОБА_8, із власних корисливих мотивів, усвідомлюючи, що останні є службовими особами, протягом 2015-2017 років використовував свої тривалі дружні та довірчі стосунки з ОСОБА_5 та своїми діями активно сприяв заволодінню зазначеними особами грошовими коштами Державного бюджету України, що спричинило Державному бюджету України збитки на загальну суму 16688496,31 грн., що в шістсот і більше разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та становила особливо великий розмір.

08.08.2017 р. ОСОБА_2 був затриманий, в порядку ст. 208 КПК України, та наступного дня останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у вчиненні пособництва у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

10.08.2017 р. старший детектив Національного бюро першого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Єршов П.А., за погодженням із начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачиною С.С., звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 4870 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7908880 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливості останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому більш м'які запобіжні заходи, на переконання сторони обвинувачення, не зможуть запобігти вказаним ризикам.

11.08.2017 р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва було частково задоволено клопотання детектива та застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який постановлено рахувати з 22:12 години 8 серпня 2017 року до 22:12 години 6 жовтня 2017 року, з одночасним визначеннямальтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 594 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1000296 (один мільйон двісті дев'яносто шість тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, а також покладенням зазначених процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2, вислухана думка прокурорів та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні детектива підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються детектив та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, детективом зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України(показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_2 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Разом з тим, відповідно до змісту ст. ст. 177, 183 КПК України, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою особливо тяжкого кримінального правопорушення, тримання під вартою має бути обумовлено доведеністю обставин, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу, а тому не заслуговують на увагу і посилання захисника підозрюваного про відсутність ризиків, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання детектива, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання детектива.

Наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_2, а саме те, що він пенсіонер, має на утриманні дружину, яка є інвалідом дитинства, має бездоганну репутацію, останній раз виїжджав за кордон в 2007 році, хоча має діючий закордонний паспорт, має ряд хронічних захворювань, а також те, що ОСОБА_2 не судимий та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших учасників у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, слід зазначити, що зміст ст.ст. 95, 193 КПК України не вимагає від слідчого судді, як обов'язок, при розгляді клопотання безпосередньо заслуховувати пояснення свідків та потерпілих, а також нормами закону не встановлено чіткого порядку вивчення слідчим суддею матеріалів клопотання. Тому, підстав вважати, що слідчим суддею були порушені вимоги КПК України при дослідженні клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, немає.

На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності часткового задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки детектив в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_2 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Таким чином підстав для застосування ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі й запобіжного заходу вигляді особистої поруки не вбачається.

Слідчий суддя також правильно, з урахуванням вимог кримінального процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, визначив розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також обставини кримінального провадження, характер вчинених кримінальних правопорушень, данні про особу підозрюваного, значний розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням, визначив заставу у розмірі 594 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Дані, які б унеможливлювали тримання ОСОБА_2 під вартою матеріали судової справи не містять, та апелянтом не надані.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а також яким дана належна оцінка, а тому апеляційна скарга захисника підозрюваного, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016000000000870 від 29.03.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 210, ч. 1 ст. 205 КК України, якою було задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Єршова П.А., погоджене начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачиною С.С. про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який постановлено рахувати з 22:12 години 8 серпня 2017 року до 22:12 години 6 жовтня 2017 року, з одночасним визначеннямальтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 594 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 296 (один мільйон двісті дев'яносто шість тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, а також покладенням зазначених процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,- залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката Савченка РусланаСергійовича, який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. В. Д з ю б і н Т.В. Р о с і к І. О. Р и б а к