Постановление суда № 68587378, 23.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 серпня 2017 року м. Київ К/800/28723/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі №815/5882/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на вказані судові рішення з пропуском строку на касаційне оскарження, проте, заявило клопотання про поновлення цього строку, однак достатніх доказів на підтвердження доводів заявленого клопотання скаржником не надано.

Так, скаржник у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження зазначає, що вже звертався із даною касаційною скаргою на вказані судові рішення, однак жодних доказів (копії ухвали, супровідного листа тощо) на підтвердження даного клопотання не надає.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.214 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пункт 5 ч.3 ст.49 КАС України зазначає, що особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази.

Частиною 2 ст.49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Оскільки касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 КАС України, і скаржник порушує питання про поновлення цього строку, але не надає належних доказів на підтвердження заявленого клопотання, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Крім того, касаційна скарга не відповідає ст.213 КАС України, оскільки разом із касаційною скаргою надано документ про сплату судового збору в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом) визначено, що ставка судового збору при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, при поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення позивачів до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2016 року становила 1378 грн.

Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, позивачем ставиться питання про скасування припису Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення стягнень у розмірі 37891, 79 грн.

Отже, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна» містить вимогу немайнового характеру (скасування припису) та вимогу майнового характеру (скасування постанови про стягнення коштів).

Таким чином, при поданні позову сплаті підлягало 1378 грн. за позовну вимогу немайнового характеру, та 1378 грн. за позовну вимогу майнового характеру (з огляду на те, що 1,5% ціни позову, тобто суми накладеного стягнення становить 568, 38 грн., що менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати), а всього - 2756 грн.

Враховуючи вищевикладене, ставка судового збору за звернення з даною касаційною скаргою становить 3307, 20 грн. (2756 грн. * 120%).

Однак, судовий збір, як вбачається з платіжного доручення, доданого до касаційної скарги, сплачено в розмірі 1653, 60 грн. Доплаті підлягає сума 1653, 60 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 КАС України, застосовуються правила ст.108 КАС України, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 212, 213, 214, КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без руху та встановити, що вказані в ухвалі недоліки можуть бути усунуті протягом 30 днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України О.В. Калашнікова