Решение № 6842607, 13.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2009 Справа № 14/443-ПН-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Осипенко С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Колективного підприємства "Промжилбуд", м. Херсон,

до відповідача-1: Компанії "Хенкель Баутехнік (Україна)", м. Вишгород, Київської області,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Сервіс", м. Цюрупинськ Херсонської області,

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Цюрупинської районої ради, м. Цюрупинськ, Херсонської області,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Цюрупинської районної державної адміністрації, м. Цюрупинськ Херсонської області,

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

за участю представників

позивача: Іванюта О.Д., представник, дор. від 17.11.08 р., на засідання суду 13.11.09 р. не прибув,

відповідача-1: Корчагін М.П., представник, дов. від 04.11.08 р.,

відповідача-2: Ткач І.В., представник, дов. від 08.05.09 р.,

третьої особи-1: на засідання суду 13.11.09 р. не прибув,

третьої особи-2: Тігієва Ф.Е., представник, дов. № 1-19/8-1769 від 03.07.09 р.

Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про залучення іншого відповідача та збільшення позовних вимог від 17.09.09 р., просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 4,9662 гектарів, що надана в постійне користування КП "Промжилбуд" із земель радгоспу-заводу "Цюрупинський" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 065092, шляхом спонукання відповідача-1 знести збудовані на зазначеній земельній ділянці будівлі та споруди (завод по виробництву будівельних матеріалів, а також зобов'язати відповідача-2 не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою загальною площею 4,9662 гектарів, що надана в постійне користування КП "Промжилбуд" із земель радгоспу-заводу "Цюрупинський" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 065092. Як стверджує позивач, незаконність знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех-сервіс»на спірній земельній ділянці підтверджується нікчемністю договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Агротех-сервіс»та Цюрупинською районною державною адміністрацією у зв'язку з відсутністю у останньої на це повноважень - прав орендодавця, оскільки райдержадміністрація не є власником землі, яка надавалася в оренду. На думку позивача, тільки Цюрупинська міська рада має вирішувати земельні питання відносно земельної ділянки, яка знаходяться в межах міста: м. Цюрупинськ, вул. Промислова, 1-17. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ч. 1 ст. 92, ст. ст. 12, 83, 124, 152. П. 12 "Перехідних положень" Земельного кодексу України, ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 376, ст. ст. 202, 203, 215, 317, 319, 391 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності".

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням змін.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що будівельні роботи з будівництва заводу були розпочаті та здійснювалися відповідачем-1 із дотриманням норм чинного законодавства. На підставі договору оренди від 03.02.2006 р. та розпорядження № 621 від 23.06.2006 р. голови Херсонської обласної державної адміністрації "Про надання дозволу на укладення договору суборенди земельної ділянки", 29.06.2006 р. між ТОВ "Агротех-сервіс" та відповідачем-1 був укладений договір суборенди земельної ділянки площею 3, 1226 га., яка знаходиться в адміністративних межах Цюрупинської міської ради в районі колишнього заводу "Аметист" (договір зареєстровано за № 040672900030 від 06.07.2006 р.). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України 1990 року, позивач після реорганізації втратив право користування земельною ділянкою, отриманою відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 065092.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на законність перебування спірної земельної ділянки у користуванні відповідачів та законність будівництва на ній заводу відповідачем-1.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні проти позову заперечував.

Представник третьої особи-2 у судовому засіданні проти позову заперечував.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувались перерви з 25.11.08 р. до 02.12.08 р. та з 20.10.09 р. до 02.11.09 р.

Ухвалою голови господарського суду Херсонської області від 02.02.09 р. та від 27.08.09 р. строк вирішення спору продовжувався.

Провадження по справі зупинялось на період проведення судової будівельно-технічної експертизи з 02.12.08 р. до 23.01.09 р. та з 02.03.09 р. до 25.08.09 р.

Ухвалою по справі від 21.09.09 р. до участі у справі залучено відповідача-2, у зв'язку з чим розгляд справи розпочато заново.

За згодою присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Рішенням виконкому Цюрупинської районної ради народних депутатів № 226 від 18.12.1990 року був зареєстрований Статут державно-колективного малого підприємства по будівництву і використанню промислової бази по виробництву будматеріалів і конструкцій цегляного заводу та житла "Промжилстрой".

Відповідно до державного акту на право користування земельною ділянкою серії Б № 065092 - 1992 року, виданого Цюрупинською районною радою, Цюрупинському державному малому підприємству "Промжитлобуд" виділено в користування земельну ділянку площею 4,9 гектарів, що розташована в межах радгоспу-заводу "Цюрупинський" в Цюрупинському районі Херсонської області, для розміщення промислової бази.

15.10.1993 року розпорядженням Представника Президента України у Цюрупинському районі Херсонської області № 277 зареєстровано Статут колективного підприємства "Промжилстрой".

07.10.1999 р. розпорядженням голови Цюрупинської райдержадміністрації Херсонської області № 507 зареєстровано в новій редакції установчий договір колективного підприємства "Промжилстрой" у зв'язку зі зміною засновників.

03.09.2008 року Цюрупинська районна державна адміністрація Херсонської області зареєструвала нову редакцію Статуту колективного підприємства "Промжилбуд" у зв'язку зі зміною складу засновників.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України 1990 року, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі, зокрема, припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства. Аналогічна норма передбачена і у п. "в" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України 2001 року. Згідно ст. 37 ЦК УРСР юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). Відповідно до ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" одним із видів реорганізації визнавалося також перетворення юридичної особи.

В ході судового розгляду та вивчення матеріалів реєстраційної справи колективного підприємства "Промжилбуд", код ЄДРПОУ 14117065, не встановлено факту припинення вказаного підприємства внаслідок реорганізації, ліквідації або перетворення. Виключення з числа засновників підприємства з державною формою власності - ВАТ "Северовостокзолото", яке розташоване у Російській Федерації у м. Магадан, не призвело до зміни колективної форми власності підприємства –позивача. Крім того, відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області від 24.03.09 р. № 11-10-00958 (а.с. 41, том справи 3) наказ щодо приватизації колективного державного підприємства "Промжилбуд" (код ЕДРПОУ 14117065) відділенням не приймався, в зв'язку з чим інформація щодо форми власності цього підприємства відсутня.

В ході судового розгляду також встановлено, що між Цюрупинською районною державною адміністрацією Херсонської області (надалі за текстом –третя особа-2) та ТОВ "Агротех-сервіс" (надалі за текстом –відповідач-2), на підставі розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації № 79 від 03.02.2006 р., 03.02.2006 року був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,1226 га., яка знаходиться в адміністративних межах Цюрупинської міської ради (надалі за текстом –третя особа-1) в районі колишнього заводу "Аметист" (договір зареєстровано за № 040672900005 від 10.02.2006 року).

Згідно ст. 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

На підставі договору оренди від 03.02.2006 р., розпорядження № 621 від 23.06.2006 р. голови Херсонської обласної державної адміністрації "Про надання дозволу на укладення договору суборенди земельної ділянки", 29.06.2006 р. між відповідачем-2 та відповідачем-1 був укладений договір суборенди земельної ділянки площею 3,1226 га., яка знаходиться в адміністративних межах Цюрупинської міської ради в районі колишнього заводу "Аметист" (договір зареєстровано за № 040672900030 від 06.07.2006 р.).

Відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації, зазначений договір суборенди є укладеним з 06.07.2006 р.

Згідно п. 3.1 договору суборенди, земельна ділянка передається в суборенду для будівництва та розміщення заводу по виробництву будівельних матеріалів. Дані положення договору суборенди відповідають п. 15 та п. 16 договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 22 Закону України "Про основи містобудування" забудова земельних ділянок здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Відповідач-1 в порядку передбаченому чинним законодавством, отримав право користування земельною ділянкою, на якій розміщено завод та дозвіл Цюрупинської районної інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю № 30/07 від 16.08.2007 року на виконання будівельних робіт з будівництва заводу.

Відповідно до п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. N 1243 (надалі за текстом –"Порядок"), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

В процесі прийняття об'єкта в експлуатацію згідно п. 8 Порядку перевіряється відповідність архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта затвердженому проекту, санітарним, протипожежним, радіаційним та екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці, промислової безпеки, нормативам щодо технічного стану електричних, теплових та тепловикористовувальних установок і мереж та енергозбереження; виконаних будівельно-монтажних робіт вимогам нормативної документації; результатів проведених індивідуальних і комплексних випробувань устаткування нормативним показникам; виробничої документації нормативним вимогам.

Згідно п. 27 Порядку за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який підлягає затвердженню органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, який утворив комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Відповідно до Акту державної приймальної комісії від 12.10.2007 року, затвердженого розпорядженням Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 827 від 12.10.2007 р. та зареєстрованого за № 37/07 від 15.10.2007 p., завод будівельних сумішей, побудований відповідачем-1, було прийнято в експлуатацію.

Таким чином, будівництво відповідачем-1 заводу було здійснено за наявності усіх необхідних дозволів та погоджень, відповідно до належно затвердженого проекту та із дотриманням будівельних норм і правил, а відтак майновий комплекс (завод по виробництву сухих будівельних сумішей) за адресою: Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Промислова, 17, не може кваліфікуватися як самочинне будівництво на підставі ст. 376 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 397 Цивільного кодексу України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Відтак, оскільки не встановлено інше, відповідач-1 правомірно володіє земельною ділянкою.

Крім того, згідно ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. При цьому, як вбачається з норми ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідач-1 в установленому законом порядку набув право власності на завод (цілісний майновий комплекс), що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (реєстраційний № 18603039 від 22.10.2007 p.).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Статтею 321 Цивільного кодексу України також встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Позивач у позовній заяві, з урахуванням доповнень, посилається на порушення відповідачами свого права на користування земельною ділянкою площею 4,9 га., яка знаходиться по вул. Промисловій 1, в м. Цюрупинськ, на підставі Державного акта серії Б № 065092.

Разом з тим, позивачем не доведено, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, фактів вчинення перешкод в користуванні ним спірною земельною ділянкою з боку відповідача-2.

Доводи позивача про нікчемність договору оренди земельної ділянки від 03.02.2006 року внаслідок суперечності нормам чинного земельного законодавства, викладені у заяві про збільшення позовних вимог та залучення другого відповідача, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. В свою чергу, у ч. З ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, правочин є нікчемним, якщо це прямо встановлено у нормі чинного законодавства. В іншому разі, правочин може вважатися лише оспорюваним, тобто таким, що може бути визнаний недійсним виключно за рішенням суду.

На підтвердження свої доводів про нікчемність договору оренди позивач вказує на порушення норм ст. ст. 317, 319 ЦК України.

В той же час, вказаними статтями ЦК України тільки встановлено зміст права власності та врегульовано здійснення права власності, і не встановлено нікчемність договорів щодо розпорядження майном, укладених не власником. За таких обставин, договір оренди земельної ділянки, укладений із відповідачем-2, не може вважатися нікчемним.

Також, відсутнє рішення суду, яким договір оренди земельної ділянки від 03.02.2006 р. був би визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, договір оренди є дійсним, а відтак є підставою виникнення орендних правовідносин.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тому, посилання позивача на судові рішення у справах, у яких відповідач-1 не брав участі, є безпідставними.

Вказані обставини свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог як щодо відповідача-1 так і до відповідача-2.

Враховуючи невизначеність питання тотожності двох земельних ділянок, що знаходяться у користуванні сторін (різна площа та різна адреса місця їх розташування), по справі була призначена та проведена судова будівельно-технічна експертиза, за наслідками якої були встановлені наступні обставини (висновок № 3477/3478 від 18.08.2009 р.). «Ґрунтуючись на описах меж, що містяться в землевпорядній документації на першу земельну ділянку, що знаходиться в оренді ТОВ «Агротех-Сервіс»з метою розміщення заводу по виробництву будівельних матеріалів за адресою Херсонська обл., Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, вул. Промислова, буд. 17 та на другу земельну ділянку, надану в постійне користування малому підприємству «Промжитлобуд»під будівництво виробничої бази згідно Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 065092 можливо стверджувати, що межі першої та другої земельних ділянок накладаються одна на одну, тобто частина першої земельної ділянки, знаходиться в межах другої. Згідно технічного звіту про відновлення втрачених меж землекористування земельної ділянки КП «Промжитлобуд»загальною площею - 4,9662 га для розміщення промислової бази монолітного будівництва розташованої в м. Цюрупинськ, Херсонської області, виконаного ППФ «Дисконт»фактична площа земельної ділянки, на якій знаходиться завод по виготовленню будівельних сумішей (площа забудови) становить 3,038 гектара».

Однак, зазначений вище висновок експертизи не впливає на правомірність володіння відповідачами спірною земельною ділянкою та право власності відповідача-1 на нерухоме майно –завод, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, реєстраційний № 18603039 від 22.10.2007 p.

За вказаних обставин, позовні вимоги як до відповідача-1 так і до відповідача-2 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           В задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовити.

2.           В задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "27" листопада 2009 р.