Решение № 6841668, 17.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2009 р. Справа № 8/248/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представників:

від позивача: Кузьміна Б.М., дов. № 09/34 від 03.11.2009р.,

від відповідача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 11.07.1997р.

розглянувши матеріали справи

за позовом : Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18,

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, 54003, АДРЕСА_1,

про стягнення коштів у сумі 2368 грн. 59 коп.,

В С Т А Н О В И В:

ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі - позивач) звернулася з позовом до ФОП ОСОБА_2 (далі відповідач) з позовом про стягнення коштів у сумі 2368 грн. 59 коп., з яких: 1142 грн. 02 коп. основний борг за спожиту теплову енергію; 62 грн. 22 коп. інфляційні збитки; 22 грн. 33 коп. 3% річних; 1142 грн. 02 коп. пеня.

Заявою від 17.11.2009 року позивач зменшив позовні вимоги: у звязку із сплатою відповідачем основного боргу в сумі 1142 грн. 02 коп. просить задовольнити решту позовних вимог та відшкодувати йому судові витрати.

Відповідач просить відмовити позивачу у позові повністю, посилаючись на сплату основного боргу за квитанцією № 1611.13.1 від 05.11.2009 року.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого: 01.02.2001 року між сторонами укладений договір № 2599 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі Договір). Згідно з п.п. 9.1, 9.4 Договір є чинним до 01.02.2010 року. Відповідач у судовому засіданні заперечив існування договору, стверджує, що вказаного договору не підписував, але доказів на підтвердження факту визнання Договору недійсним або підписання його іншою особою, суду не надав. До того ж, за

твердженням обох сторін, протягом 2001 2007 років зобовязання щодо оплати спожитої теплової енергії відповідач виконував у повному обсязі. Вищенаведене дає підстави вважати доведеним факт перебування сторін у договірних відносинах, врегульованих Договором № 2599 від 01.02.2001 року.

За умовами Договору позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач сплачувати вартість зазначеної в Договорі кількості теплової енергії за 20 днів до початку розрахункового періоду. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.п. 6.2, 6.3 Договору). Відповідно до п. 7.4.2 Договору несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію тягне нарахування пені в розмірі 1,0% належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі Закону України від 20.05.1999 року № 686 XIV.

Зобовязання за Договором у опалювальному сезоні 2008 2009 років позивач виконав належним чином: з квітня 2008 року по квітень 2009 року відпустив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 1689 грн. 11 коп., з яких відповідач сплатив 547 грн. 09 коп. у грудні 2008 року та січні 2009 року (платіжні доручення № 1/1738/478 від 09.12.2008 року та № 28/1759/47 від 12.01.2009 року), а 1142 грн. 02 коп. після порушення провадження у справі у листопаді 2009 року (квитанція № 1611.13.1 від 05.11.2009 року). Таким чином, на момент прийняття рішення по справі борг за спожиту у квітні 2008 року квітні 2009 року відповідач сплатив повністю, відтак, провадження у справі в цій частині (1142 грн. 02 коп.) підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань позивач, на підставі п. 7.4.2 Договору, цілком правомірно нарахував пеню за період з березня по серпень 2009 року у сумі 2061 грн. 65 коп., але розмір стягуваної пені не може перевищувати суму основного боргу, тобто 1142 грн. 02 коп.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. За розрахунком позивача сума інфляційних нарахувань за період з квітня 2008 року по серпень 2009 року складає 62 грн. 22 коп., а 3% річних 22 грн. 33 коп.

Вимоги позивача про стягнення 1142 грн. 02 коп. пені, 62 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань та 22 грн. 33 коп. процентів річних підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на Законі і Договорі, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

На підставі ст. ст. 526, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, п.1№ ст. 80, 82 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Зменшені позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (54003,АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; ідентифікаційний код 30083966; рахунок № 260083011411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадбанк України», МФО 326461) 1142 грн. 02 коп. пені; 62 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань; 22 грн. 33 коп. процентів річних; 102 грн. державного мита; 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 1142 грн. 02 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя