Решение № 6841663, 18.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2009 р. Справа № 15/374/09

За позовом: Адміністрації Корабельного району виконкому Миколаївської міської ради, 54050, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 314, код ЄДРПОУ 05410607;

          до відповідача : Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг”, 54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 54, код ЄДРПОУ 03349499;

          Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Контрольно-ревізійне управління в Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 42а, код ЄДРПОУ 22440610;

          Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чисті шляхи”, 54042, м. Миколаїв, вул. Генерала Свиридова, 40, код ЄДРПОУ 35176227;

          про: стягнення 107480,33 грн.

           Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: представник не з‘явився.

від відповідача: представник не з‘явився.

третя особа на стороні позивача: Репіна А.М. довіреність № 14-13-17/110

третя особа на стороні відповідача: Москаленко В.В. довіреність № 01 від 12.06.2009р.

11.08.2009р. Адміністрація Корабельного району виконкому Миколаївської міської ради звернулась в господарський суд Миколаївської області з позовом до КП «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг»із залученням третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Контрольно-ревізійне управління в Миколаївській області, Товариство з обмеженою відповідальністю “Чисті шляхи”, про стягнення 107480,33грн. необґрунтовано отриманих коштів.

Відповідачем позов не визнано з посиланням на необгрунтованість застосування до правовідносин сторін положень ст. 1212 ЦК України.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.2009р. Адміністрація Корабельного району виконкому Миколаївської міської ради звернулась в господарський суд Миколаївської області з позовом до КП «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг»із залученням третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Контрольно-ревізійне управління в Миколаївській області, Товариство з обмеженою відповідальністю “Чисті шляхи”, про стягнення 107480,33грн. необґрунтовано отриманих коштів.

Як видно з матеріалів справи, 04.04.2007р. між адміністрацією Корабельного району в особі голови Устенка В.І. та комунальним підприємством «ЕЛУ автодоріг», в особі директора Положенка В.М. укладено договір від № 3 на послуги з прибирання магістральних вулиць на загальну вартість 619580,0 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою від 22.08.2007 № 1 вартість договору збільшена на 345600,0 грн. з ПДВ., додатковою угодою від 21.12.2007 №2 вартість договору збільшена на 92937,0 грн.

Згідно п. 2.4 договору № 3 «роботи по договору виконуються силами виконавця, або з залученням субпідрядників, за яких відповідальність несе виконавець».

З серпня 2007 року адміністрація Корабельного району перераховувала комунальному підприємству «ЕЛУ автодоріг»грошові кошти за механізоване прибирання прибордюрної частини магістральних доріг Корабельного району м. Миколаєва після надання послуг на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт, які за документами виконувались субпідрядником ТОВ «Чисті шляхи»згідно Договору субпідряду без номеру від 01.08.2007 з КП «ЕЛУ автодоріг».

Відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного відділу в м. Миколаєві на І квартал 2009 року на підставі звернення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 23.02.2009 № 5/ОП-684 провідним контролером-ревізором Гвозденко Л.В. проведена планова виїзна ревізія в адміністрації Корабельного району щодо витрачання коштів міського бюджету на послуги по санітарному очищенню та прибиранню вулиць у Корабельному районі, що надавалися субпідрядником ТОВ «Чисті шляхи»за період з 01.01.2007 до 01.03.2008.

Актом ревізії від 07.05.2009р. встановлено безпідставне отримання відповідачем та його субпідрядниками від позивача у справі коштів в загальній сумі 107480,33грн.

Посилаючись на обставини, викладені в зазначеному акті ревізії, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані ним грошові кошті в сумі 107480,33грн.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 2.4., 4.1. договору №3 від 04.04.2007р., укладеного між сторонами у справі, позивач доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання по наданню послуг з прибирання магістральних вулиць; загальна вартість договору складає 619580,00грн.; роботи по договору виконуються силами виконавця або з залученням субпідрядників, за яких відповідальність несе виконавець; замовник щомісяця приймає виконані виконавцем обсяги за актами, по затвердженим формам КБ-2В, КБ-3; розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом постачання на підставі п.7 ст. 51 Бюджетного кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 387, ч. 1 ст. 843, ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення; замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

З наведеного витікає, що правовідносини сторін стосовно суми договору, порядку та підстав здійснення розрахунків за надані послуги врегульовано договором від 04.04.2007р.

Як видно з матеріалів справи, а саме актів прийняття виконаних робіт за договором, рахунків, платіжних доручень (а.с. 71-74) відповідачем здійснено роботи, передбачені п.п. 1.1. договору, а позивачем прийнято без зауважень та сплачено ці роботи.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази визнання договору, укладеного між сторонами недійсним.

Наведене свідчить про необґрунтованість посилань позивача на положення ст. 1212 ЦК України, оскільки кошти, які є предметом позову у цій справі, передано позивачем та отримано відповідачем на виконання зобов’язань за укладеним між ними договором.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Внаслідок зазначеного позов задоволенню не підлягає як необгрунтований.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -          

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя