Постановление суда № 68411126, 21.08.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.08.2017

Справа № 334/8953/16-ц

Провадження № 2/334/1374/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

при секретарі Матвієнко О.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визнання права власності

встановив:

В провадженні судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Добрєва М.В. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визнання права власності.

21.08.2017 року позивачем була подана заява про забезпечення позову.

У заяві позивач зазначає, що право власності на земельну ділянку та будинок №41 по вул.. Квітучій у м. Запоріжжі зареєстроване за відповідачем на підставі державного акту на право приватної власності на землю та свідоцтва на право власності №443 від 20 березня 1997 року. Крім того, всі правовстановлюючі документи на земельну ділянку та будинок №41 по вул.. Квітучій у м. Запоріжжі також знаходяться у відповідача, що надає їй можливість продати зазначене нерухоме майно без його згоди. По наявній в нього інформації відповідач намагається переоформити земельну ділянку та будинок на інших осіб, щоб унеможливити в майбутньому виконання рішення суду.

Заявник просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на зазначене майно.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За загальним правилом, заявник зобовязаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

В обґрунтування заяви позивач посилається на необхідність щодо забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, жодних доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду заявник до суду не надав.

На підставі вищенаведеного, суддя приходить до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову повинно бути відмовлено.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Таким чином, позивач має право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову в межах позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визнання права власності - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Добрєв М. В.