№ 68374521, 10.08.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

10.08.2017 Єдиний унікальний номер 205/1271/17

Єдиний унікальний номер 205/1271/17

Номер провадження 2а/205/100/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., при секретарі Шевцовій М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2017 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу в складі Радянської Армії з 30 квітня 1983 року по 19 червня 1985 року, в тому числі у діючій армії в Демократичній Республіці Афганістан в складі військової частини 2042 з 10.09.1983 по 19.06.1985.

На підставі направлення районного військового комісаріату Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради був складений акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 97Д від 26.12.2014. В результаті обстеження експерт прийшов до висновку, що виявлені у позивача рубці є наслідком загоєння вогнепальних поранень осколкових зарядів вогнепальної зброї; осколкове поранення обличчя зазвичай супроводжується контузією головного мозку; давність отриманних поранень може відповідати періоду проходження військової служби, приймаючи участь у бойових діях, виконуючи інтернаціональний обов'язок в Демократичній республіці Афганістан в складі військової частини 2042 з 10.09.1983 по 19.06.1985.

Відповідно до витягу з протоколу № 4131 від 29.12.2014 засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

За результатами первинного огляду медико-соціальною експертною комісією відповідно до довідки Серії 10 АГГ № 005468 від 12.03.2015 та виписки з акту огляду позивачу було встановлено третю групу інвалідності з 05.03.2015. Причина інвалідності - поранення, контузія, захворювання, пов'язані з участю в бойових діях і перебуванням на території інших держав.

Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України і отримує пенсію по інвалідності як інвалід війни.

ОСОБА_1 звернувся 23 лютого 2016 року через Ленінський РВК до Дніпропетровського обласного комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із пораненням, отриманим під час проходженням військової служби у 1984 році, на підставі норм ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Обласний військовий комісаріат відмовився надати до Міністерства оборони висновок про можливість виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що таку допомогу має призначати та виплачувати адміністрація Прикордонної служби України. В зв'язку з відмовою позивач звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2016 визнано неправомірними дії обласного військкомату та зобов'язано його подати до Міністерства оборони висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із пораненням.

Листом від 14.02.2017 № 7/10512/7 Дніпропетровський обласний комісаріат повідомив, що згідно витягу з протоколу № 118 від 29.12.2016 Міноборони повернуло документи на доопрацювання, зазначивши, що підставою для вімови є те, що допомогу має виплачувати адміністрація Прикордонної служби України, а також відсутність у позивача документу, що свідчить про обставини травми.

На підставі вищезазначеного просить визнати протиправними рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом № 118 від 29.12.2016 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності третьої групи відповідно до вимог підпункту 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 240 000,00 грн. як військовослужбовцю, який отримав третю групу інвалідності внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_6 просила розглянути справу відповідно до вимог діючого законодавства. Участі в судових дебатах не приймали, про день, місце та час судового розгляду повідмлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, та перевіривши надані докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходиввійськову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) (Афганістан) з10.09.1983 р. по 19.06.1985 р., що підтверджується довідкою Міністерства оборони України № 1119/1 від 16.03.2015. /а.с. 10 на звороті/

Відповідно до довідки № 1120/1 від 16.03.2015 року ОСОБА_1 являється учасником бойовихх дій, проходив військову службу в складі Радянської Армії з 30 квітня 1983 року по 19 червня 1985 року, в тому числі у діючій армії в Демократичній Республіці Афганістан ст. 6 п. 2 з 10.09.1983 р. по 19.06.1985 р. /а.с. 10/

З акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 97Д від 26.12.2014 вбачається, що виявлені у ОСОБА_1 рубці в області: обличчя та обох нижніх кінцівок, які є наслідком загоєння вогнепальних поранень осколкових зарядів вогнепальної зброї; осколкове поранення обличчя зазвичай супроводжується контузією головного мозку; давність отриманних поранень може відповідати періоду проходження військової служби, приймаючи участь у бойових діях, виконуючи інтернаціональний обов'язок в Демократичній республіці Афганістан в складі військової частини 2042 з 10.09.1983 по 19.06.1985. /а.с. 11-12/

Відповідно до витягу з протоколу № 4131 від 29.12.2014 засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. /а.с. 13/

За результатами первинного огляду медико-соціальною експертною комісією відповідно до довідки Серії 10 АГГ № 005468 від 12.03.2015 та виписки з акту огляду позивачу було встановлено третю групу інвалідності з 05.03.2015. Причина інвалідності - поранення, контузія, захворювання, пов'язані з участю в бойових діях і перебуванням на території інших держав. /а.с. 14/

Згідно довідки № 2002/10/24/1 від 10.08.2015 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Песійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська і отримує пенсію по інвалідності третьої групи армії прирівняні до ІВВ. /а.с. 15/

23 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського обласного комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із пораненням, отриманим під час проходженням військової служби у 1984 році, на підставі норм ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». /а.с. 17/

Згідно листа від 29.02.2016 № 7/10685/7 позивачу повернуті документи без реалізації, як такі, що надіслані не за належністю та рекомендовано звернутися до Адміністрації Державної Прикордонної Служби України. /а.с. 17 на звороті/

18 березня 2016 року позивач звернувся до Державної Прикордонної Служби України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із пораненням, отриманим під час проходженням військової служби у 1984 році. /а.с. 18/

Як вбачається з відповіді Державної Прикордонної Служби України від 05.04.2016 № 11/П-1882 питання стосовно виплати одноразової грошової допомоги має розглядати Міністерство оборони України. /а.с. 19/

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2016 визнано неправомірними дії Дніпропетровського обласного військкомату та зобов'язано Дніпропетровський обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із пораненням. /а.с. 20-22/

Згідно витягу з протоколу № 118 від 29.12.2016 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання, зазначивши, що підставою для повернення є те, що виплату одноразової допомоги має здійснювати адміністрація Державної прикордонної служби України, а також відсутність у позивача документу, що свідчить про обставини поранення. /а.с. 62/

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону; б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Аналогічні положення закріплені й у пункті 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, за змістом якого, зокрема, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Згідно з пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року № 21-446а14, від 21 квітня 2015 року № 21-135а15, від 10 березня 2015 року № 21-563а14.

Крім того, суд звертає увагу на те, що положення статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набрали чинності з 01.01.2014, а позивач звернувся із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги 23.02.2016.

Таким чином, після встановлення позивачу III групи інвалідності і на момент його звернення з відповідною заявою до військового комісаріату 23.02.2016 ОСОБА_1 мав право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Станом на день звільнення позивача зі Збройних сил прикордонні війська були структурним підрозділом Збройних сил СРСР і підпорядковувались Міністерству оборони СРСР, по 1991 року жодного окремого державного органу в справах прикордонних військ не існувало.

Позивач був звільнений з військової служби згідно з наказом Міністерства оборони СРСР № 72 від 28.03.1985 /а.с. 7/, станом на сьогодні пербуває на обліку в підпорядкованому Міністерству оборони України Новокодацькому РВК м. Дніпро.

Таким чином, органом державної влади, який здійснює розрахунок під час звільнення з військової служби є Міністерство оборони України, що тягне за собою обов'язок Міністерства оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу.

Пунктом 6 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Розмір грошової допомоги визначається виходячи із законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» та складає 240 000,00 грн. (150*1 600=240 000,00).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач як військовослужбовець, який отримав поранення, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, розглядаючи адміністративний позов, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд виходить за межі позовних вимог та вважає доцільним зобов'язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 240 000 грн., як військослужбовцю, який отримав третю групу інвалідності внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби згідно ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 11, 18, 69, 70-71, 79, 86, 158, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Міністерства оборони України від 29 грудня 2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності третьої групи, відповідно до вимог підпункту 4 частини другої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язати Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ: 00034022 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 240 000 грн., як військовослужбовцю, який отримав третю групу інвалідності внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов'язків військової служби згідно ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Г. Остапенко