Приговор № 68228159, 11.08.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 461/15229/13-к

пр.№ 1-кп/464/11/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2017 року Сихівський районний суд м.Львова в складі колегії суддів:

головуючого судді: Теслюка Д.Ю.,

суддів: Борачка М.В.,Чорної С.З.,

з участю секретарів судового засідання Горбач О.І., Довгун Л.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150010000837 від 16.11.2013 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селаЧолгині Яворівського району Львівської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої ІНФОРМАЦІЯ_17, не одруженої, має малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_42, проживаючої за адресою: АДРЕСА_43, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Києва, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, має малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_42, проживаючого за адресою: АДРЕСА_44, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця міста

Сокаля Львівської області, громадянина України, із незакінченою вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_45, проживаючому за адресою: АДРЕСА_46, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця с.м.т. Рокитне Рівенської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_47, проживаючого за адресою: АДРЕСА_48, раніше не судимому

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Данилів О.М., Кишки Ю.А.,

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,

ОСОБА_23, ОСОБА_24,

ОСОБА_25, ОСОБА_26,

ОСОБА_27, ОСОБА_28,

ОСОБА_29,

представників потерпілих ОСОБА_30, ОСОБА_31,

ОСОБА_32, ОСОБА_33,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників Григи Ф.В., Мамчура І.К.,

Найди К.В., Федоренка М.О.,

в с т а н о в и в :

влітку 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи у м. Львові, діючи за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, маючи єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману переконали пастора релігійної організації «Нове покоління» - ОСОБА_9 та його дружину ОСОБА_8 надати грошові кошти для використання в бізнесі. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, позиціонуючи себе як успішних бізнесменів, переконаннями схилили ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до оформлення кредиту під заставу нерухомого майна для того, щоб збільшити суму готівкових коштів, за користування якими обіцяли виплачувати від 36 до 50 відсотків річних.

Будучи введеними в оману ОСОБА_9 та ОСОБА_8 погодились на отримання кредиту, вирішили його оформити у ВАТ «Банк Універсальний». При цьому, під заставу надали свою двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Також, з метою збільшення суми кредиту, залучили до його оформлення прихожан релігійної організації «Нове покоління» ОСОБА_6 та його дружину ОСОБА_7, розповівши їм про пасторів Церкви «Посольство Боже» та отриману від ОСОБА_1 інформацію, на що останні погодились та передали в заставу свою двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Отримавши у ВАТ «Банк Універсальний» кредит в сумі 141 000 доларів США під заставу двох вищевказаних квартир згідно із кредитним договором №11-1/544К-07 від 14.08.2007 року, ОСОБА_9, перебуваючи 20.08.2007 року в офісі фірми «Амбасадор», за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, буд.26, передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, що згідно із курсом Національного Банку України станом на 20.08.2007 року становило 505 000 грн.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_9, ОСОБА_8 на загальну суму 505 000 грн.

У подальшому, на початку 2008 року пастор релігійної організації «Нове Покоління» ОСОБА_9, будучи введеним в оману пасторами Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не будучи обізнаним про злочинні наміри останніх, шляхом повідомлення власної історії про вкладення грошових коштів в їхню діяльність переконував прихожан релігійної організації «Нове Покоління» ОСОБА_39 та ОСОБА_40 у вигідності вкладення грошових коштів в діяльність пасторів релігійної організації «Посольство Боже».

Оскільки ОСОБА_39 та ОСОБА_40 не мали нерухомого майна та грошових коштів, ОСОБА_9 спільно із останніми переконували ОСОБА_19, яка є матір'ю ОСОБА_39, оформити кредит під заставу її однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3.

З метою оформлення кредиту, ОСОБА_9 залучив як позичальника прихожанку релігійної організації «Нове Покоління» ОСОБА_41, а ОСОБА_1 в свою чергу залучила до вказаного кредиту прихожанина Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_42 при чому майновим поручителем виступала ОСОБА_19

Отримавши у ВАТ «Банк Універсальний» кредит в сумі 50 000 доларів США під заставу квартири ОСОБА_19 згідно із кредитним договором №049-2008-088 від 04.02.2008 року, цього ж дня, перебуваючи в офісі за адресою АДРЕСА_4, під впливом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом обману ОСОБА_19 була переконана у вигідності вкладення грошових коштів в їхню діяльність. Як наслідок, ОСОБА_19 передала ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 45 000 доларів США, що згідно із курсом Національного Банку України станом на 04.02.2008 року становило 227 250 грн.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_19 в загальній сумі 227 250 грн.

Окрім цього, упродовж грудня 2007 року - лютого 2008 року пастор релігійної організації «Нове Покоління» ОСОБА_9, будучи введеним в оману пасторами Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не будучи обізнаним про злочинні наміри останніх, шляхом повідомлення власної історії про вкладення грошових коштів в їхню діяльність переконував прихожанок релігійної організації «Нове Покоління» ОСОБА_43 та ОСОБА_17 вкласти грошові кошти в діяльність пасторів релігійної організації «Посольство Боже».

З метою збільшення суми грошових коштів, опираючись на власний приклад вкладення грошових коштів, ОСОБА_9 переконував вищевказаних прихожанок релігійної організації, а також батька останніх ОСОБА_15 у необхідності оформлення кредиту в банківській установі під заставу нерухомого майна, а саме однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_5, яка належить на праві власності ОСОБА_43

Переконавши вищевказаних осіб у надійності та вигідності вкладення грошових коштів в діяльність пасторів Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_9 консультаціями та порадами сприяв ОСОБА_15 в оформленні кредитного договору №049-2008-676 від 20.03.2008 року на суму 55 000 доларів США, при чому в забезпечення кредитного договору у заставу ВАТ «Універсал Банк» було передано однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_5.

Отримавши, 20.03.2008 року у відділенні ВАТ «Універсал Банк» грошові кошти в сумі 55 000 доларів США ОСОБА_15, ОСОБА_43 та ОСОБА_9 на автомобілі останнього відправились в приміщення фірми «Амбасадор» на вул. Староєврейську, 26 у м. Львові. Прибувши за вказаною адресою, ОСОБА_1, представляючи себе пастором Церкви «Посольство Боже», а також фахівцем в галузі нерухомості переконала ОСОБА_15 та ОСОБА_43 у надійності та вигідності вкладення грошових коштів в її діяльність. При цьому, ОСОБА_1 шляхом обману запевнила ОСОБА_15 та ОСОБА_43, що за користування їхніми грошовими коштами буде сплачувати 40 відсотікв річних.

Будучи введеними в оману, ОСОБА_15 та ОСОБА_43 погодились на вкладення в діяльність ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 42 000 доларів США під 40 відсотків річних, при чому 13 000 доларів США залишили собі для погашення кредитних зобов'язань перед ВАТ «Універсал Банк».

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, створення хибного враження у вигідності фінансової операції та приховування своєї злочинної діяльності, а також з метою отримання доступу до грошових коштів, ОСОБА_1 20.03.2008 року, перебуваючи в приміщенні фірми «Амбасадор» на вул. Староєврейській, 26 у м. Львові, наказала своїй підлеглій ОСОБА_44, яка була також прихожанкою Церкви «Посольство Боже» та не була обізнана в злочинних намірах ОСОБА_1, підготувати та підписати договір позики грошових коштів між ОСОБА_44 та ОСОБА_15, що і було зроблено в присутності та під контролем ОСОБА_1, а також був підписаний акт передачі грошових коштів. Одночасно із підписанням вказаних документів, ОСОБА_15 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 42 000 доларів США, що згідно із курсом Національного Банку України станом на 20.03.2008 року становило 212 100 грн.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діяли спільно за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_15, ОСОБА_43 в загальній сумі 212 100 грн.

Окрім цього, будучи введеним в оману ОСОБА_1, переконаним в надійності та вигідності вкладення грошових коштів в діяльність пасторів Церкви «Посольство Боже», ОСОБА_15, перебуваючи 21.04.2008 року в приміщенні фірми «Амбасадор» на вул. Староєврейській, 26 у м. Львові, вирішив вкласти ще 10000 грн. в діяльність пасторів. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману остання повідомила ОСОБА_15, що у зв'язку із зменшенням суми позики відсоткова ставка також буде нижчою і становитиме 24 відсотків річних.

Відразу після цього, ОСОБА_1 наказала своїй підлеглій ОСОБА_44, яка була також прихожанкою Церкви «Посольство Боже» та не була обізнана в злочинних намірах ОСОБА_1, підготувати та підписати договір позики грошових коштів між ОСОБА_44 та ОСОБА_15, що і було зроблено в присутності та під контролем ОСОБА_1 Одночасно із підписанням вказаного договору, ОСОБА_15 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000 грн.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_15 в загальній сумі 10000 грн.

Окрім цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вересні 2007 року, перебуваючи у м. Львові, діючи за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, маючи єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання довірою переконали прихожан Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які опинились у важких життєвих обставинах (чоловіки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були безробітними і зловживали спиртними напоями, а чоловік ОСОБА_13 помер) отримати у банківських установах кредитні кошти та вкласти такі у їх бізнес на вигідних для прихожан умовах.

З метою забезпечення гарантованого отримання ОСОБА_11 кредитних грошових коштів та максимального збільшення суми кредиту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, переконали прихожан Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_12, яка доглядала за їхньою дитиною, та ОСОБА_13 виступити майновими поручителями (іпотекодавцями) під час отримання ОСОБА_11 кредиту, надавши у заставу (іпотеку) банку своє житло.

Як наслідок, 17.09.2007 року між прихожанкою Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_11 та ПрАТ «ПриватБанк» укладено кредитний договір на суму 127 000 доларів США, під заставу двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_13 та трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_7, що належить ОСОБА_12

Отримавши цього ж дня в касі ПрАТ «ПриватБанк», що у м. Львові по вул. Гуцульській грошові кошти в сумі 127 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 17.09.2007 року становило 641350 грн., ОСОБА_11 передала їх ОСОБА_2, який її супроводжував та контролював отримання кредиту.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, створення хибного враження у вигідності фінансової операції та приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_1, перебуваючи в офісі фірми «Амбасадор», що у м.Львові по вул. Староєврейській, 26, 19.09.2007 року повідомила ОСОБА_11, що частина грошових коштів в сумі 1200 доларів США повинна бути передана в фонд Церкви «Посольство Боже», а грошові кошти у сумі 2800 доларів США повинні бути передані ОСОБА_2 під виглядом позики. В цей же день укладено договір позики між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 про те, що позикодавець надає позичальнику позику в сумі 2800 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.09.2007 року становить 14140 гривень строком на один рік. Проте, фактично грошові кошти в загальній сумі 127 000 доларів США ще 17.09.2007 року отримав ОСОБА_2

Також, з метою приховування своєї злочинної діяльності та створення у ОСОБА_13 хибного враження про надійність і вигідність фінансової операції, ОСОБА_1 18.09.2007 року, перебуваючи в офісі фірми «Амбасадор» на вул. Староєврейській, 26 у м.Львові, передала ОСОБА_13 10700 доларів США, щоб остання здійснювала щомісячні проплати відсотків по кредиту в сумі 890 доларів США, а також передала останній розписку про те, що ОСОБА_1 позичила в ОСОБА_13 40 000 доларів США на купівлю земельної ділянки в с.Сокільники, Пустомитівського р-ну, Львівської області. Одночасно, з метою приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_1 переконала ОСОБА_12 підписати договір позики від 19.09.2007 року з ОСОБА_2 на суму 43 000 доларів США.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на загальну суму 433 290 грн.

Окрім цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в січні 2008 року, перебуваючи у м. Львові, діючи за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, маючи спільний умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману переконали ОСОБА_14 вкласти кошти під високі відсотки у їх бізнес та у зв'язку з відсутністю в останнього грошей переконали його отримати необхідні грошові кошти в кредит у банківській установі під заставу його житла.

Будучи введеним в оману, 22.01.2008 року ОСОБА_14 оформив кредитний договір №LVDRGA0000000001 із ПрАТ «ПриватБанк» на суму 125 000 доларів США, під заставу належних йому будинку та земельної ділянки, що за адресою: АДРЕСА_49.

Цього ж дня, перебуваючи неподалік відділення ПрАТ «ПриватБанк», що в м.Дрогобичі, Львівської області, будучи введеним в оману, ОСОБА_14 передав ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в автомобілі останнього, грошові кошти в сумі 80 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 22.01.2008 року становить 404 000 грн., при чому, з метою приховування своїх злочинних намірів ОСОБА_1 надала для підписання ОСОБА_14 договір позики, згідно із яким останній надає ОСОБА_1 позику в сумі 80 000 доларів США.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_14 в загальній сумі 404 000 грн.

Окрім цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 упродовж грудня 2007 року - січня 2008 року, перебуваючи у м. Львові, діючи за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання довірою переконали прихожанку Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_10 надати її особисті грошові кошти для використання в їх бізнесі. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, позиціонуючи себе успішними бізнесменами, переконаннями схилили ОСОБА_10 в оформленні кредиту під заставу нерухомого майна для того, щоб збільшити суму готівкових коштів, за користування якими ОСОБА_1 обіцяла виплачувати 36 відсотків річних.

Переконавши ОСОБА_10 у надійності та вигідності вкладення грошових коштів в їх діяльність, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 консультаціями та порадами сприяли ОСОБА_10 в оформленні договору про іпотечний кредит №LVH9G10000002979 від 24.01.2008 року на суму 277 750 грн., при чому як позичальника до вказаного кредитного договору ОСОБА_1 залучила прихожанку Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_45, яка не була обізнана в злочинних намірах ОСОБА_1 А також, в забезпечення кредитного договору у заставу ЗАТ КБ «ПриватБанк» було передано двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_8, яка належала ОСОБА_10 на праві приватної власності.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний намір по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_10, ОСОБА_2 безпосередньо біля каси у відділенні ЗАТ КБ «ПриватБанк», що у м.Львові, отримав грошові кошти згідно із договором про іпотечний кредит №LVH9G10000002979 від 24.01.2008 року у сумі 277 750 грн. за які розписалась позичальник ОСОБА_45 не будучи обізнаною у протиправності дій ОСОБА_2

Відразу після цього, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця та створення хибного враження у вигідності фінансової операції та приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24.01.2008 року, перебуваючи в приміщенні фірми «Амбасадор» на вул. Староєврейській, 26 у м. Львові, підготували договір позики, згідно із яким ОСОБА_1 позичила в ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 40 800 доларів США, пояснюючи різницю між сумою кредиту та позики грошових коштів супутніми витратами. Того ж дня сторони підписали зазначений договір позики.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_10 в загальній сумі 277 750 грн.

Окрім цього, в червні 2008 року ОСОБА_46, який є двоюрідним братом ОСОБА_1, не будучи обізнаним у злочинному характері дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, поділився із своїм колегою по роботі ОСОБА_26, отриманою від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформацією щодо порядку отримання кредиту та вигідністю вкладення отриманих кредитних коштів в їхню діяльність з метою отримання прибутку.

Довіряючи ОСОБА_46, ОСОБА_26 погодився на отримання кредиту та спільно із своєю дружиною ОСОБА_27 вирішили оформити кредит за місцем роботи останньої у ПАТ «Піреус Банк МКБ». При цьому, під заставу надали свою квартиру за адресою: АДРЕСА_9.

У подальшому, отримавши у ПАТ «Піреус Банк МКБ» кредит в сумі 45 000 доларів США, ОСОБА_26 01.07.2008 року разом із ОСОБА_46 прибули в офіс фірми «Амбасадор», за адресою: м. Львів, вул. Староєврейська, буд.26.

Перебуваючи у вказаному приміщенні ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, шляхом обману переконала ОСОБА_26 вкласти його грошові кошти в розмірі 180 000 грн. в її діяльність пов'язану із нерухомістю при чому запевнила останнього у вигідності такої операції та гарантувала щомісячну сплату 24 відсотків річних за користування коштами та повернення всієї суми позики до 01.07.2009 року.

Відразу після цього, ОСОБА_1 наказала своїй підлеглій ОСОБА_44, яка була також прихожанкою Церкви «Посольство Боже» та не була обізнана в злочинних намірах ОСОБА_1, підготувати та підписати договір позики грошових коштів між ОСОБА_44 та ОСОБА_26, що і було зроблено в присутності та під контролем ОСОБА_1 Одночасно із підписанням вказаного договору, ОСОБА_26 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 180 000 грн.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діяли спільно за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_26 в загальній сумі 180 000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 упродовж березня-квітня 2008 року, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів реалізовуючи умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання довірою прихожанки Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_20, переконав останню вкласти грошові кошти під високі відсотки у його бізнес.

Діючи з корисливих мотивів, з метою одержання можливості заволодіти грошовими коштами ОСОБА_20 у великих розмірах та у зв'язку із відсутністю у останньої на той момент грошових коштів, ОСОБА_4 переконав ОСОБА_20 закласти в банк її власне житло.

Беззаперечно довіряючи ОСОБА_4, як пастору Церкви «Посольство Боже», 02.04.2008 року ОСОБА_20 оформила кредитний договір з ПрАТ «ПриватБанк» під заставу будинку за адресою: АДРЕСА_50, на підставі якого отримала в кредит грошові кошти в сумі 15 000 доларів США.

Цього ж дня, з метою приховування злочинної діяльності та отримання доступу до грошових коштів прихожанки ОСОБА_20 було укладено договір позики між ОСОБА_20 та ОСОБА_4 про те, що позикодавець надає позичальнику позику в сумі 13 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 02.04.2008 року становило 65650 грн.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_20 в загальній сумі 65 650 грн.

Окрім цього, ОСОБА_4 упродовж квітня - травня 2008 року, перебуваючи у м.Червоногораді Львівської області, діючи з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, переконав прихожан Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_22, його дружину ОСОБА_21 та сина ОСОБА_23 оформити кредит у банківській установі та, з метою збільшення суми грошових коштів, закласти в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_10, яка належить ОСОБА_21 та ОСОБА_23 на праві приватної власності.

Довіряючи ОСОБА_4, як пастору Церкви «Посольство Боже», ОСОБА_22 15.05.2008 року в Червоноградському відділенні ЛФ АКБ «Форум» уклав кредитний договір № 0001/08/6.10-CLNv на суму 33 000 доларів США, при чому в заставу банку було надано квартиру за адресою: АДРЕСА_10, яка належить на праві власності ОСОБА_21 та ОСОБА_23

Цього ж дня, з метою приховування злочинної діяльності та отримання доступу до грошових коштів в м.Червонограді було укладено договір позики, згідно із яким ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_22 грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 15.05.2008 року становило 151 500 грн. Одночасно із підписанням зазначеного договору позики, не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_4, ОСОБА_22 передав вищевказану суму грошових коштів такому.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_22, ОСОБА_21 та ОСОБА_23 в загальній сумі 151 500 грн.

Окрім цього, ОСОБА_4 протягом серпня 2008 року перебуваючи у м. Львові та в м. Пустомити Львівської області, діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, позиціонуючи себе фахівцем в галузі нерухомості та успішного підприємця, переконав ОСОБА_29, який на той час працював у ОСОБА_4 водієм та сестра якого була прихожанкою Церкви «Посольство Боже», вкласти грошові кошти ОСОБА_29 під високі відсотки в діяльність ОСОБА_4 пов'язану із нерухомістю. При цьому, діючи з корисливих мотивів переконав ОСОБА_29 у вигідності такої операції та гарантував щомісячну сплату 30 відсотків річних за користування коштами останнього і як наслідок повернення всієї суми позики до 26.02.2009 року.

Будучи введеним в оману ОСОБА_29 погодився на пропозицію ОСОБА_4 та вирішив вкласти свої грошові кошти в розмірі 20 000 грн. в діяльність останнього.

У подальшому, ОСОБА_4 26.08.2008 року, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, отримання доступу до грошових коштів, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні за адресою: АДРЕСА_51, отримав від ОСОБА_29 грошові кошти останнього в загальній сумі 20000 грн. Одночасно ОСОБА_4 підписав з ОСОБА_29 договір позики грошових коштів та акт прийому передачі грошових коштів.

Заволодівши грошовими коштами, отриманими шахрайськими діями, ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_29 в загальній сумі 20000 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень не визнала та надала показання про те, що з 2004 р. стала пастором Церкви «Посольства Божого», а пізніше регіональним пастором, та з чоловіком ОСОБА_2 приїхали у м.Львів. Вцілому у церкві поширювались ідеї ОСОБА_49. З 2006 р. Духовна рада київської церкви їх почала навчати фінансової грамотності, зокрема щодо отримання доходу від перепродажу нерухомості. У них виникла ідея щодо придбання майна за невисоку ціну та його перепродаж після ремонту за ціну значно більшою. Разом із ОСОБА_50 почали використовувати ці знання. В подальшому вона, починаючи з 2006 року пройшла маклерські курси та навчання у Католицькому університеті щодо залучення коштів громадських організацій.

Щодо обставин знайомства з іншими обвинуваченим повідомила, що у 2003-2004 роках на зібрання прийшов ОСОБА_4 та приблизно у той же час прийшов ОСОБА_3

Церква не забороняла займатись підприємницькою діяльністю, а навіть підтримувала таку зайнятість. Кожен із них паралельно займався підприємницькою діяльністю, так як це дозволяла та до цього заохочувала сама церква. Зокрема, вона була директором агенції нерухомості «Амбасадор», ОСОБА_3 - керуючий у «Ліоне Банку», її чоловік ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були приватними підприємцями.

Метою навчань фінансової грамотності в церкві було допомогти людям вийти із фінансових проблем, навчити їх проводити вірну діяльність, заробляти гроші. Одним із напрямків їх роботи було надання людям фінансової допомоги у вигляді позики, за підтримки «Ліоне Банку». В даному випадку гроші вкладались в банк для одержання відсотків за високими ставками. В 2006 році «Ліоне Банку» припинив фінансові виплати.

Додатково пояснила, що на той час їм належало приміщення на вул. Пулюя у м. Львові, будинок на вул. Каганця в м. Львові, який в заставі банку, так як був придбаний за кредитні кошти, а також автомобілі марки «Опель Астра», марки «Хонда» та марки «Санг Йонг», які також були придбані у кредит.

Ствердила, що відносини, які виникли між нею та людьми, є виключно цивільно-правові. Грошові зобов'язання вона брала на себе як підприємець і саме в невиконанні нею договірних зобов'язань і наявна її вина. Також зазначила, що основним її доходом був дохід від підприємницької діяльності, пов'язаної із наданням квартир в оренду, близько 20 000 грн. в місяць.

Щодо інкримінованого їй шахрайства відносно потерпілої ОСОБА_51 пояснила, що звернулась з пропозицією до ОСОБА_51 щодо укладення кредитного договору для купівлі квартири на пр. Свободи у м. Львові, на що остання погодилася. Кредитний договір вирішили оформити на ОСОБА_51, оскільки така на той час була зареєстрованим приватним підприємцем. Підготовкою документів для одержання кредиту займалась виключно вона, оскільки ОСОБА_51 відразу ж відмовилась цим займатися. 13.03.2007 р. вона з потерпілою придбали квартиру на пр. Свободи у м. Львові, ОСОБА_51 кредитний договір оформила на себе, отримавши за це 2000 доларів США. В іпотеку було передано нежитлове приміщення, розташоване на вул. Пулюя в м. Львові, яке вони з чоловіком ОСОБА_2 придбали, продавши квартиру у Київській області. Відсотки по кредитному договору вони погашали півтора роки та сплатили загальну суму 32 400 доларів США. В подальшому розпочалась криза і у них не було фінансової можливості сплачувати відсотки, а тому квартиру по пр. Свободи у м.Львові продали ОСОБА_4, а в замін отримали землю в с.Деревач Пустомитівського району Львівської області.

Щодо обставин знайомства з потерпілим ОСОБА_14 зазначила, що у 2007 році на святі «Урожаю» в м. Дрогобичі Львівської області, яке організував пастор Євангельської церкви «Добра новина» ОСОБА_52, вони із чоловіком познайомились з сім'єю ОСОБА_34. Під час спілкування вони обговорювали вигідне вкладення коштів, фінансові можливості, про купівлю землі та нерухомості. Через деякий час, ОСОБА_14 самостійно запропонував їм взяти гроші в позику. Збором усіх необхідних документів займався сам ОСОБА_14 Окрім цього, останній просив ОСОБА_52 бути фінансовим поручителем, а свою дружину дати згоду на заставу майна. Пояснила, що вона погодилась взяти у ОСОБА_14 кошти та надавала йому необхідну допомогу, у тому числі дала 5 000 доларів США для першого внеску у банк, оскільки у нього не було коштів для першого внеску. У день отримання кредиту, вона з чоловіком ОСОБА_2 приїхали у м.Дрогобич і ОСОБА_14 у їх машині передав їй 85 000 доларів США. Отримання вказаної суми коштів було оформлено як договір позики. Зазначила, що дані кошти також було вкладено у купівлю землі в с. Деревач, що було узгоджено із ОСОБА_14 У її планах було повернути ОСОБА_34 120 000 доларів США (заробіток був 50% від кредиту).

Щодо обставин знайомства з потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зазначила, що познайомилась із ОСОБА_9 у 2003-2004 р. у м. Львові. Він був пастором церкви «Нове покоління» і у них склались хороші дружні відносини. При спілкуванні з останнім, розповідала йому про їх фінансову діяльність. 20.08.2007 р. отримала від ОСОБА_9 в офісі на вул. Староєврейській в м. Львові 100 000 доларів США, що на той час становило 505 000 грн. під відсотки, як позику, про що було укладено договір позики із його дружиною ОСОБА_8 Фактично цю суму коштів було витрачено для придбання на ім'я ОСОБА_53 земельної ділянки в с.Деревач та зміну її цільового призначення.

Згідно рішення Раківецької сільської ради кінця 2007 року було отримано 2 га земельної ділянки сільськогосподарського призначення та після його зміни восени 2011 року, вони отримали 13-15 державних актів на землю, за що вона заплатила 320 000 доларів США.

Додатково зазначила, що потерпілому ОСОБА_9 повернула 3 000 доларів США, а також надала тестю ОСОБА_9 державні акти на земельну ділянку, розташовану в с.Деревач Пустомитівського району Львівської області та оформлену на ОСОБА_53. Із ОСОБА_6 по даному епізоду вона жодних переговорів не вела, зустрічей не проводила, обіцянок йому не давала, всі справи велися виключно із ОСОБА_9

Щодо обставин знайомства з потерпілими ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 зазначила, що спочатку вона познайомилась з ОСОБА_11, яка відвідувала їх релігійну громаду через важкий матеріальний стан та необхідність в допомозі. Потім вони познайомились з ОСОБА_12, яка в подальшому доглядала за їхнім сином, а відтак бувала у їх сім'ї, чула розмови з чоловіком, в тому числі після навчання в м. Києві. ОСОБА_12 наполегливо просила оформити на неї кредити, щоб потім використати такі кошти. У ОСОБА_13 також були важкі життєві обставини, у неї помер чоловік і їй порадили звернутись до церкви за допомогою. Вона була активною прихожанкою. ОСОБА_12 не мала для оформлення кредитного договору усіх необхідних документів, і вона самостійно домовлялась із ОСОБА_11 про співпрацю та почали збирати документи, необхідні для оформлення кредитного договору. ОСОБА_13 також хотіла взяти кредит, але теж не мала такої можливості, а тому вона звернулась до ОСОБА_11 за допомогою. Таким чином, ОСОБА_11 оформила два кредитних договори під заставне майно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Внаслідок укладення кредитних договорів ОСОБА_11 отримала 4 000 доларів США, а саме по 2 000 доларів США від ОСОБА_12 і 2 000 доларів США від ОСОБА_13

Також пояснила, що за вказівкою ОСОБА_13, яка цікавилась землею, кошти отримані у вказаних потерпілих, було вкладено у купівлю земельної ділянки в с.Сокільники, яка була оформлена на ОСОБА_44 Також частина коштів ОСОБА_12 та ОСОБА_11 були вкладені в купівлю квартири у «Карпатбуд», частину коштів намагались використати в проекті із земельною ділянкою у с.Деревач. При цьому, частки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вираховувались із вартості їхнього майна.

Окрім цього, зазначила, що 18.09.2007 р. надала розписку ОСОБА_13 про отримання в неї 40 000 дол. США, хоча при цьому жодних коштів у неї не отримала.

Також вказала, що була знайома із чоловіком ОСОБА_10, який на той час займався ремонтами та мав проблеми із алкоголем, відвідував по четвергах навчання по фінансах, а пізніше привів дружину, яка працювала перукарем. Ініціативу взяти кредит висловлювала саме ОСОБА_10, але такої можливості не мала. Вона знайшла ОСОБА_54, яка на той час орендувала у подруги житло, та погодилась за винагороду у 2 000 доларів США оформити на себе кредит для покращення умов квартири АДРЕСА_11, до якої жодного відношення не мала. Вона особисто їх познайомила. ОСОБА_54 оформила кредитний договір на себе, а ОСОБА_10 стала майновим поручителем. 24.01.2008 р. її чоловік ОСОБА_2 отримав разом із нею кошти у ОСОБА_10 в сумі 40 800 доларів США, про що підписав договір позики.

По епізоду ОСОБА_20 зазначила, що жодних коштів від останньої не отримувала та про взаємовідносини між ОСОБА_20 та ОСОБА_4, а також щодо позики коштів останнім, їй нічого не відомо.

ОСОБА_55 не знає, з цією родиною взагалі знайома не була, про існування таких також дізналась в процесі досудового слідства. Про їх взаємовідносини та позики коштів ОСОБА_4 їй також нічого не відомо.

Окрім того, зазначила, що була знайома і з сім'єю ОСОБА_15. Вони звернулись до неї із проханням позичити у них кошти під проценти. ОСОБА_9 попередньо повідомив її, що приведе людину, яка принесе кошти та 20.03.2008 р. привів батька із донькою в офіс на вул. Староєврейській у м.Львові із коштами та вона отримала у них 42 000 доларів США. ОСОБА_15 ретельно вивчав ці договори, радився. Окрім цього, 21.04.2008 між ОСОБА_44 та ОСОБА_15 було укладено ще один договір на 10 000 грн., які було передано їй.

Також пояснила, що прихожани церкви «Нового покоління» знали про її діяльність, про це їм розказували. Вона була візуально знайома із донькою ОСОБА_19 - ОСОБА_39 та її зятем ОСОБА_40, який одного разу прийшов із тещею та повідомив, що вони хочуть взяти кредит у банку, та кошти принести їй, але для цього їм потрібно поручителя. Вона дала їм координати ОСОБА_42, який будучи приватним підприємцем, відвідував церкву «Посольства Божого». 04.02.2008 р. вони принесли в офіс 45 000 доларів США. Спочатку договір позики був підписаний із ОСОБА_39, в подальшому був переоформлений на ОСОБА_19 Окрім цього, у неї було укладено два договори позики із ОСОБА_39

Щодо обставин знайомства із ОСОБА_24, зазначила, що остання відвідувала групу для родичів осіб, залежних від шкідливих звичок, оскільки її чоловік зловживав алкоголем. Їй відомо, що кредит брався ОСОБА_24 для купівлі мотоцикла. ОСОБА_25 попросив ОСОБА_3 стати його поручителем у кредитному договорі та пообіцяв останньому за це кошти, які чомусь віддав ОСОБА_4 Пропозицію про взяття кредиту ініціював ОСОБА_4, мотивуючи тим, що за 10 000 доларів США він купить мотоцикл, а решта коштів будуть використанні в бізнесі ОСОБА_4 та згодом спрямовані на погашення взятого кредиту. Їй відомо, що 30 000 доларів США він дав у позику ОСОБА_3 під розписку. По суті до взятого ОСОБА_25 кредиту вона відношення не має, жодних вказівок щодо даного кредиту нікому не давала.

Окрім цього, її двоюрідний брат ОСОБА_46, з яким вона перебувала у дуже хороших відносинах, заклавши своє житло, за її порадою, вклав кошти в сумі 45 000 доларів США у «Ліоне Банк» та станом на квітень 2008 року кілька місяців отримував відсотки. Брат повідомив, що його співробітник ОСОБА_26 хоче вкласти кошти у її діяльність щоб отримувати відсотки. Вони домовились про зустріч 01.07.2008 р. у офісі та майбутню передачу коштів в сумі 180 000 грн., однак на той час вони із чоловіком були у м. Києві та ОСОБА_26 передав кошти ОСОБА_44, з якою, за її вказівкою і було укладено договір позики. Пізніше ОСОБА_44 передала кошти їй і переуклали в подальшому договір позики. З отриманих коштів жодних фінансових зобов'язань перед потерпілими погашено не було. ОСОБА_26 повернуто було лише три платежі по 3 600 грн.

Також зазначила, що ОСОБА_29 знає як водія ОСОБА_50 візуально та щодо передачі коштів останньому їй нічого не відомо. Щодо грошових позик ОСОБА_4 та ОСОБА_3 їй нічого не відомо.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та надав показання про те, що станом на 2007-2008 роки він був оформлений приватним підприємцем. Із дружиною ОСОБА_1 усі бізнес-проекти у них були спільні. Вже у м.Львові познайомився на нічній молитві із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 У 2004 році на служінні познайомився із ОСОБА_51 На той час була можливість придбати квартиру на пр. Свободи у м.Львові, яку в подальшому здавати подобово. ОСОБА_51 погодилась на отримання кредиту під заставу приміщення на вул.Пулюя у м.Львові. У банку він присутній не був і не знає, як кредитний договір укладався, проте давав згоду дружині на передачу в іпотеку їх нежитлового приміщення на вул.Пулюя у м.Львові, яке було ними придбане у 2005 році за кошти від реалізації спільної квартири у Київській області.

Про свої успіхи у купівлі-продажі нерухомості та вигідне вкладення грошей розповідав також пастору церкви «Нове покоління» ОСОБА_9, разом з тим про усі питання щодо отримання коштів у кредит під заставу нерухомості роз'яснювала йому дружина ОСОБА_1 Він знайомий з прихожанами цієї церкви, але у дружніх відносинах із ними не перебував, кожен із них самостійно обирав банк. При отриманні коштів від ОСОБА_9 присутній не був, але пізніше бачив цей договір у дружини ОСОБА_1 З приводу домовленостей з родиною ОСОБА_19 йому нічого не відомо, лише відомо, що ОСОБА_1 запропонувала їм ОСОБА_42 в якості фінансового поручителя. Зять ОСОБА_19 - ОСОБА_40 приніс кошти до ОСОБА_1 Окрім цього, у ОСОБА_1 були домовленості із ОСОБА_39, якій вони платили відсотки. У 2009 році він познайомився з ОСОБА_15 та йому відомо, що між ним та ОСОБА_44 був укладений договір, який в подальшому переукладений із ОСОБА_1

Також пояснив, що ОСОБА_13 та ОСОБА_12 просили допомогти їм. ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_11 за винагороду оформити кредит, на що вона погодилась. Він запропонував їм заставити квартири, а в подальшому навіть займався збором усіх необхідних документів. Він був присутній у банку при отриманні ОСОБА_11 кредитних коштів в сумі 127 000 США. За цю послугу ОСОБА_11 отримала винагороду в розмірі 4 000 доларів США. Із зазначеної суми 2 800 доларів США по договору від 19.09.2007 р. він позичив у ОСОБА_11 для купівлі квартири у «Карпатбуді», яку в подальшому придбав, заплативши кредитні кошти за батьківську квартиру. Щодо отриманням дружиною коштів в ОСОБА_13 та їх подальшого вкладення він нічого не пам'ятає, можливо такі дійсно були вкладені у купівлю землі в с.Сокільники.

Щодо обставин знайомства з ОСОБА_14 зазначив, що на святі «Урожаю» у м.Дрогобичі у 2007 р. познайомився із ним та його дружиною. Він з дружиною розповідали сім'ї ОСОБА_34 про свою бізнесову діяльність. ОСОБА_14 це зацікавило і він виявив бажання вкласти кошти у їх діяльність. Проте у нього не було 5 000 доларів США для першого внеску, тому такі кошти йому надала дружина ОСОБА_1 У січні 2008 року ОСОБА_1 сказала поїхати у Дрогобич, де він дізнався про те, що ОСОБА_14 отримав кредит та зустрів їх. У автомобілі ОСОБА_1 отримала у ОСОБА_14 позичені 5 000 доларів США та 80 000 доларів США, про що було укладено відповідний договір позики.

Щодо обставин знайомства з ОСОБА_10 повідомив, що у 2006-2007 р. у церкву прийшов чоловік ОСОБА_10, який за кордоном відвідував таку ж церкву. Через деякий час у церкву прийшла його дружина. Пізніше вона сказала, що хоче жити краще, сама запропонувала заставити свою квартиру, щоб отримати прибуток. Його це здивувало, бо він знав, що її чоловік заробляв гроші та й вона була перукарем. Він попросив ОСОБА_54, за винагороду оформити кредит, бо вона була приватним підприємцем та могла взяти кредит. Окрім того, пояснив, що допомагав ОСОБА_10 із збором необхідних документів, за що пізніше отримав винагороду. 24.01.2008 р. був із ОСОБА_54 у банку при отриманні кредитних коштів сумі 227 000 грн, які привіз своїм автомобілем у офіс та поклав на стіл, а ОСОБА_10 ними самі розпоряджались. Цього ж дня було підписано договір позики з ОСОБА_10 на суму 40800 доларів США, хоча самої позики не було, а кошти, отримані у кредит ОСОБА_54 Окрім цього зазначив, що сім'ї ОСОБА_10 протягом восьми місяців сплачували кредитні кошти в розмірі 1350 доларів США щомісячно.

Окрім того, зазначив, що він знав сина ОСОБА_20 - ОСОБА_40, який проходив реабілітацію від наркозалежності у м.Червонограді, а також бачив ОСОБА_22 Про обставини передачі ОСОБА_20 та ОСОБА_55 коштів ОСОБА_4 йому нічого не відомо. Також пояснив, що був знайомий з родиною ОСОБА_25, зокрема пояснив, що ОСОБА_24 почала відвідувати церкву, так як її чоловік зловживав алкоголем. Потім прийшов у церкву її чоловік ОСОБА_25, а після нього і його теща ОСОБА_56 Про обставини укладення ними кредитного договору та застави квартири ОСОБА_56 йому нічого не відомо.

Щодо потерпілого ОСОБА_46, пояснив, що знає його, оскільки той є двоюрідним братом ОСОБА_1 та йому відомо про вкладення ним коштів у «Ліоне Банк», а також вклад ним коштів у «Карпатбуд». В 2008 р. познайомився із ОСОБА_26, який був співробітником ОСОБА_46 Фактично побачились з ним, коли він передавав йому кошти (відсотки за договором позики).

Також пояснив, що ОСОБА_28 бачив у церкві, він товаришував з ОСОБА_57 Щодо обставин передачі ним коштів ОСОБА_57 йому нічого не відомо. ОСОБА_29 ніколи не бачив та обставини передачі ним коштів ОСОБА_4 йому також не відомі.

Ствердив, що будучи пастором, жодного психічного та фізичного насилля на потерпілих, як на прихожан не чинив, так як вони самі приходили і цікавились усіма процесами, а він лише ділився власним досвідом. Вважає, ситуація яка склалась із потерпілими є лише результатом світової кризи восени 2008 р. і ніхто такої ситуації не міг передбачити. Також, вважає, що відносини, що склались внаслідок кризи між ними та потерпілими є виключно цивільно-правовими.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні пред'явленого йому обвинувачені не визнав та надав пояснення про те, що він був пастором релігійної громадської організації «Церква «Посольство Боже». До цього кроку його спонукали релігійні книги, які він почав читати, а також відвідування богослужінь. У подальшому через деякий час він сам почав займатись проповідницькою діяльністю, зокрема у м. Львові, м. Пустомитах та м.Червоноград Львівської області. Окрім цього, він займався підприємницькою діяльністю (був приватним підприємцем), зокрема, займався нерухомістю. Вказаний бізнес давав йому високі прибутки. Прихожани церкви «Посольство Боже» знали про те, що він був прибутковим бізнесменом, а відтак звертались до нього, як приватного підприємця, щоб вкласти кошти з метою отримання прибутку.

Щодо обставин отримання позики у потерпілих повідомив, що 02.04.2008 року між ним та ОСОБА_20 було укладено договір позики, відповідно до якого остання передала йому в якості позики 13 000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на 02.04.2008 р. становило 65 650 грн. Вказані кошти ОСОБА_20 отримала за кредитним договором від 02.04.2008 року, укладеним між нею та ПрАТ «ПриватБанк». Для забезпечення вказаного зобов'язання перед банком, передала в заставу будинок за адресою: АДРЕСА_52. Він був зобов'язаний повернути ОСОБА_20 вказані кошти, а також сплачувати щомісячно проценти за користування кредитом. Вказаний кредитний договір, а також договір позики були укладеними з метою отримання прибутку ОСОБА_20, яка сама звернулась до нього з такою пропозицією через спільного знайомого ОСОБА_58. Кошти, які отримав від ОСОБА_20 він вклав у нерухомість з метою отримання прибутку. Неповернута заборгованість перед ОСОБА_20 на даний час становить 13 000 доларів США, які він має намір повернути після зняття арешту з його нерухомого майна. Також зазначив, що у нього немає боргових зобов'язань перед банком за вказаним кредитним договором, зокрема щодо сплати відсотків, так як кредитний договір з банком не укладав, а лише укладав із ОСОБА_20 договір позики коштів.

Окрім цього, повідомив, що 15.05.2008 року він уклав договір позики із ОСОБА_22, відповідно до умов якого, отримав від останнього позику - 30 000 доларів США, що станом на день укладення становило 151 500 грн. Вказані кошти ОСОБА_22 в цей же день напередодні отримав внаслідок укладення кредитного договору із АКБ «Форум», передавши в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором в заставу квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_53. Із ОСОБА_22 познайомився за таких же обставин, як із ОСОБА_20, зокрема він займався підприємницькою діяльністю та мав на меті отримання прибутку. За взаємною згодою, як бізнесмени, вони вирішили укласти вказані договори на взаємовигідних умовах для кожного. На виконання договору позики, він частково здійснював погашення заборгованості перед ОСОБА_22, зокрема щодо сплати процентів. На даний його час заборгованість перед ОСОБА_22 становить 30 000 доларів США, які має намір повернути після зняття арешту з його нерухомості.

Окрім цього, повідомив про укладений 26.08.2008 р. договір позики із ОСОБА_29, який працював у нього водієм. Відповідно до вказаного договору, отримав від ОСОБА_29 кошти в якості позики в сумі 20 000 грн. з цією ж метою, що і попередні договори позики. На даний час заборгованість за договором позики погашена в повному обсязі.

Всі вказані договори укладалися із ОСОБА_20, ОСОБА_22 та ОСОБА_29 добровільно, без жодного примусу, на умовах платності та повернення з виплатою відсотків.

Зазначив, що тривалий час він виконував свої зобов'язання за даними договорами, однак припинив повертати кошти у 2008 році через фінансову кризу в Україні, яка знецінила курс долара та відповідно зменшився прибуток. Відтак, вказує, що невиконання зобов'язань за договорами позики відбулось не з його вини та такого наміру в нього не було. Ствердив, що спір, який виник між ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_29 та ним носить виключно цивільно-правовий характер та на даний час вже наявні рішення судів з даного приводу. Вказує, що у нього не було наміру когось обманювати з метою отримання прибутку, на той час у нього був свій бізнес, а саме агентство нерухомості, підприємство було прибутковим до 2008 року, припинило діяльність у кінці 2016 року.

Щодо інших епізодів, які йому інкримінуються, зазначив, що з іншими потерпілими, окрім ОСОБА_20, ОСОБА_22 та ОСОБА_29, жодних договорів не укладав та відношення до них немає.

Щодо потерпілої ОСОБА_51, зазначив, що познайомився з нею у 2003-2004 року, коли остання почала відвідувати церкву. З нею спілкувалась більше його колишня дружина ОСОБА_50. Йому відомо, що ОСОБА_51 уклала кредитний договір на 100 000 чи 140 000 доларів США, передавши в заставу квартиру у м. Львові на вул. Пулюя, про це вона повідомила особисто. Йому не відомо куди потрачені вказані кошти. Також зазначив, що з ОСОБА_51 у нього була усна домовленість про спільне використання приміщення за адресою: АДРЕСА_54, однак, коли в односторонньому порядку вона поміняла ключі від даного приміщення, перестав їй допомагати погашати кредит та вважає, що на даний час перед нею у нього жодних зобов'язань немає.

Із сім'єю ОСОБА_25 він був знайомий, ОСОБА_25 просив його, щоб він допоміг отримати кредит банку, однак за браком часу відмовив йому.

Вважає, що дане кримінальне провадження було порушене у зв'язку з його релігійними переконаннями.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред'явленому обвинувачені не визнав та зазначив, що в церкву «Посольство Боже» прийшов в 2003 році. Із ОСОБА_1 його познайомив ОСОБА_59. Йому подобалось те, чим займається дана організація, пастори щиро допомагали людям у важких життєвих ситуаціях (допомога від наркоманії, алкоголізму тощо). Він також приєднався до даної роботи, його місія була лише соціальною, пастором він не був, проводив лекції з приводу вживання тютюну та алкоголю в школах та інших місцях.

У 2006 році в Києві проводились фінансові навчання, в яких він брав участь і після цього вирішив зайнятись власною справою. Відкривши приватне підприємство, почав займатися інвестиціями, фінансами, нерухомістю, що давало на той час немалий прибуток. При реєстрації підприємства використав кошти батьків, які тривалий час працювали в Голландії.

Щодо обставин отримання коштів від потерпілих ОСОБА_24, ОСОБА_25 зазначив, що ОСОБА_25 звернувся до нього із проханням допомогти оформити кредит та виступити його фінансовим поручителем, на що він і погодився. 11.06.2008 року ОСОБА_24, ОСОБА_25 уклали кредитний договір із ЗАТ «ОТП Банк» та отримали кредитні кошти в сумі 42 000 доларів США, з яких 30 000 доларів США віддали йому, на що він зобов'язався сплачувати кредит згідно графіку, а отримані кошти вкласти в земельні ділянки, кошти з продажу яких, розділити наполовину з ОСОБА_25 20.06.2008 року йому було передано грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, про що було написано розписку. Частину отриманих коштів вклав у «Ліонебанк», який з часом збанкрутував, а на іншу частину грошей купив земельну ділянку у с.Чишки Пустомитівського району Львівської області. Ствердив, що кредит сплачував на протязі трьох місяців, однак в подальшому припинив сплачувати такий у зв'язку із відсутністю коштів. Також зазначив, що Ліонебанк - установа, в яку він та його родичі вкладали значну суму грошей під високі відсотки з метою отримання прибутку. Вказана установа не була банком та здійснювала свою діяльність у м.Києві та деяких регіонах країни. При одному з візитів у м.Києві у вказану установу йому було запропоновано стати директором Львівського відділення «Ліонебанк», на що він погодився та пропрацював на вказаній посаді 8-9 місяців. В подальшому установа припинила виплату коштів громадянам за депозитними рахунками, в тому числі і йому. Окрім цього зазначив, що був організатором масових заходів щодо повернення коштів, вкладених в Ліонебанк, однак кошти не повертались. Переважно люди вкладали кошти у «Ліонебанк», які отримали на підставі кредитних договорів та такі кредитні кошти зобов'язані були повертати. Саме через дану обставину він був позбавлений можливості сплачувати кошти за кредитними договорами та став неплатоспроможним.

Щодо обставин отримання коштів від потерпілого ОСОБА_28 зазначив, що ОСОБА_60 попросила його допомогти прихожанину церкви ОСОБА_28, який виявив бажання заробити кошти, передавши в заставу свою квартиру. 17.07.2008 року між банківською установою ПрАТ «Сведбанк» та ОСОБА_61 (зведений брат ОСОБА_3) оформлено кредитний договір під заставу квартири ОСОБА_28, поручителем кредитного договору було оформлено його вітчима ОСОБА_62 Вказані кошти були йому передані на умовах сплати кредиту та відсотків ОСОБА_28 У зв'язку із кризою в країні та вищезазначеними подіями, не мав змоги повністю виконати свої зобов'язання.

Окрім цього, пояснив, що між ним та прихожанами церкви ОСОБА_60 та її мати ОСОБА_63 також була домовленість, згідно якої останні повинні були виступити поручителями по кредитному договору, а взамін він зобов'язався виплачувати поручителям по 600 доларів США та оплачувати навчання ОСОБА_60 Однак внаслідок невигідних інвестицій, він не спроможний був виконати вказані зобов'язання.

Щодо епізодів інших потерпілих пояснив, що немає перед ними жодних зобов'язань, деталі щодо укладення кредитних договорів йому не відомі.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, винуватість таких у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_9, який є пастором релігійної організації «Нове покоління» та повідомив, що прихожанами релігійної організації «Нове покоління» організації були сім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_17 Ідеєю їх навчань в організації було те, що Біблія говорить про нормальний, забезпечений рівень життя - ідея збагачення, фінансові взаємовідносини. В 2004 - 2005 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрілися з ним, щоб познайомитися та повідомити про початок своєї діяльності у м.Львові із реабілітаційною програмою відносно громадян без місця проживання, алко та нарко- залежними. З пасторами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був в дружніх відносинах, однак поза межами церкви з останніми особистих відносин не підтримував. У 2007 році ОСОБА_1 запросила його у офіс на вул. Староєврейську в м. Львові і повідомила, що займається купівлею земель, нерухомості та розповідала про вкладення коштів під відсотки, запропонувавши йому вкласти значну суму коштів у нерухомість, щоб заробити додаткові кошти, які можна було б вкласти у будівництво власної церкви. Для цього необхідно було отримати кредит під заставу майна, вкласти їх та через рік отримати відсотки. Вони із дружиною у цьому були некомпетентні, так як ніколи не мали справ із банками. Вважали ОСОБА_1 порядними, компетентними людьми. На отриману пропозицію він із дружиною почали шукати банк, який би погодився надати кредит, оскільки кредит могла взяти тільки дружина на себе, тому що вона на той час була офіційно працевлаштована. Збором та оформленням всіх документів займався він, або дружина. Загальна сума кредиту, отриманого 14.08.2007 р. його дружиною у ВАТ «Банк Універсальний» становила 141 140 доларів США. По цьому кредиту у заставу передано дві квартири, а саме: їх та квартира ОСОБА_6, що по АДРЕСА_55. Через декілька днів частину із отриманих кредитних коштів, а саме у розмірі 100 000 доларів США, він, в офісі по вул. Староєврейській в м. Львові, по договору позики передав ОСОБА_1, які за рік, півтора остання мала повернути з відсотками. Коли укладали договір позики з ОСОБА_1, він не уточняв конкретно на що будуть потрачені ці кошти, відомо, що на купівлю земель. По завершенню договору позики ОСОБА_1 попросила продовжити термін дії договору ще на півтора роки. По закінченню цього терміну, вони звернулись до ОСОБА_1 за коштами, але ОСОБА_1 не віддала, а сказала почекати, бо фінансова криза.

Окрім цього, зазначив, що його церкву відвідували ОСОБА_43 та ОСОБА_17, з якими він, а згодом і з їхнім батьком, поділився досвідом щодо отримання кредиту у банку під заставу майна та вигідності вкладення кредитних коштів у бізнес ОСОБА_1 З родиною Луголообі-Саноцьких він теж підтримував хороші відносини і також ділився із ними своїм досвідом, як і з іншими друзями. На той час він був переконаний, що це вигідний кредит для нього та для інших його прихожан, та саме з цією метою він залучив ОСОБА_41;

- показаннями потерпілої ОСОБА_8, дружини пастора церкви «Нове Покоління» ОСОБА_9, яка повідомила про те, що кілька разів відвідувала служіння церкви «Посольства Божого». Коли познайомились з ОСОБА_2, які займались будівництвом та землями, вони порадили її чоловікові вкласти гроші в нерухомість з метою отримання прибутку. Із сім'єю ОСОБА_6 у них були хороші довірливі стосунки і вони поділились з ними цією інформацією. Однак у них, так як і в її чоловіка, не було жодних офіційних доходів, а тому кредит могла взяти тільки вона одна. На той час вони з чоловіком вірили, що роблять добре як для себе, так і для сім'ї ОСОБА_6, та не могли передбачити негативних наслідків ні для себе, ні для них. Потреби в отриманні простого кредиту для власних цілей у них не було. ОСОБА_6 також не були ініціаторами, вони не шукали куди вкласти гроші, оскільки не були бізнесменами. Повідомила про обставини взяття кредиту, зокрема у банку «Універсальний» на її ім'я було взято кредит під заставу їх квартири по АДРЕСА_56 та квартири ОСОБА_6 по АДРЕСА_57, в сумі 141 000 доларів США. Чоловік із зазначеної суми передав ОСОБА_1 100 000 доларів США., про що був укладений договір позики на зазначену суму, однак умови договору не були виконані зі сторони ОСОБА_1;

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який у період з 1999 по 2009 роки був прихожанином церкви «Нове покоління», де на одному із богослужінь у 2001 році дізнався про те, що у м. Львові відкрився філіал церкви «Посольства Божого». Пастори ОСОБА_1 та ОСОБА_9 підтримували дружні відносини та іноді проповідували у церкві один одного. З того часу почав робитись акцент на фінансове процвітання. У 2007 році пастор ОСОБА_9 організував по середах навчання «Фінансова ріка», застосовувались відеоматеріали ОСОБА_130 із «Клубу міліонерів», а також відеопроповіді ОСОБА_49, та ОСОБА_1, які заохочували прихожан до отримання кредитів під заставу майна та активно коментувалися ОСОБА_9. У свідомість прихожан активно закладалась інформація щодо послуху пасторам та прагнення до збагачення. В одній із розмов на початку літа 2007 року у кабінеті ОСОБА_9 фахівець у галузі фінансів ОСОБА_1 розповідала присутнім, зокрема йому, його дружині, ОСОБА_64 та ОСОБА_65 про позитивний досвід такої діяльності. Він із дружиною відмовились від отримання кредиту, бо у них була прописана малолітня дитина і дружина відмовилась її виписувати. ОСОБА_9 обіцяв все сам зробити, якщо на нього випишуть довіреність, запевнивши, що з отриманого прибутку буде можливість надати кошти на побудову храму. Він діяв за схемою, яку навчили його ОСОБА_1. Після п'ятого переконання вони погодились, виписали дитину та пішли до нотаріуса робити документи, за які оплатив ОСОБА_9 14.08.2007 р. у банку «Універсальний» ОСОБА_9 отримали кредит в сумі 141 000 доларів США під заставу своєї та їхньої квартир. Із зазначеної суми 20.08.2007 р. ОСОБА_9 передав в офісі фірми «Амбасадор» 100 000 доларів США ОСОБА_1 З отриманого ОСОБА_9 кредиту, а також із позики, отриманої ОСОБА_1 у ОСОБА_9, він не отримав жодних коштів та прибутків. На момент отримання ОСОБА_9 кредиту, він працював у громадській організації, дружина була у декретній відпустці, потреби в отриманні кредиту у них не було. Вважає, що ця іпотека їхньою квартири, в забезпечення отриманого ОСОБА_9 кредиту, була їм нав'язана, чинився психологічний тиск з сторони пастора ОСОБА_9 Зі слів ОСОБА_9 йому відомо, що на позичені у нього кошти ОСОБА_1 придбали колгосп у Старосамбірському районі;

- показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка надала пояснення про те, що з 1999 р. по 2010 р. була прихожанкою церкви «Нове Покоління». На одному із богослужінь дізналась про те, що у м. Львові відкрився філіал церкви «Посольства Божого». Пастори ОСОБА_1 та ОСОБА_9 підтримували дружні відносини та іноді проповідували у церкві один одного. На богослужіннях проводились проповіді, на яких був акцент на процвітанні християн та їх багатстві. Щодо передачі майна в іпотеку повідомила, що за переконанням ОСОБА_9 зняла свою неповнолітню дитину з реєстрації, щоб вони могли оформити кредитний договір під заставу двох квартир. Оформленням всіх документів щодо передачі квартири в іпотеку займався ОСОБА_9, вона лише підписувала довіреність на ім'я ОСОБА_9 Вважає, що зробила те, що їй було нав'язано, чого не мала наміру робити, оскільки жодних документів, крім довіреності, вона не підписувала, а також жодних спроб взяти кредит до того вона не робила, оскільки станом на той час її сім'я була забезпечена та потреби в отриманні кредиту не було;

- показаннями потерпілої ОСОБА_11, яка надала пояснення про те, що до того, як почала відвідувати церкву «Посольство Боже», була прихожанкою церкви «Джерело життя». Пояснила, що була у пригніченому стані через вживання чоловіком алкоголю. У 2005 році познайомилась із представниками церкви «Посольство Боже» та почала відвідувати їх зібрання у кінотеатр «Сокіл». В церкві «Посольство Боже» проводили навчання, бізнес-семінари. ОСОБА_2 започаткував інвестиційний фонд «Мільйон», куди потрібно було робити внески по 100 доларів США. Пастори навчали зростати духовно, фінансово. ОСОБА_1 та ОСОБА_50 були засновниками фірми нерухомості «Амбасадор». Щодо обставин оформлення кредиту вказала, що на початку вересня ОСОБА_1 в категоричній формі повідомила їй, що для того щоб стати щасливою і багатою, вона мусить взяти кредит та сказала, що вже про все домовилась у «Приватбанку». Ствердила, що жодних документів для оформлення кредиту вона особисто не збирала. 17.09.2007 р. між нею та «Приватбанком» укладено кредитний договір на суму 127 000 доларів США, в забезпечення якого в іпотеку передано дві квартири, а саме: ОСОБА_13 по АДРЕСА_58 та ОСОБА_12 по АДРЕСА_59. Для укладення вищевказаного договору ОСОБА_2 возив її на своїй машині у банк, де вона підписала якість документи, не читаючи їх. При цьому навіть не могла пояснити працівникам банку, для чого вона бере таку велику суму коштів у кредит. Після укладення кредитного договору ОСОБА_2 та ОСОБА_4 забрали кредитні кошти. Через 3-4 дні після цього ОСОБА_1 запросила її у приміщення фірми «Амбасадор», де передала їй 4 000 доларів США, зароблених нею за отримання кредиту. ОСОБА_1 також обіцяла їй, що поверне кредит на протязі року та, що ці кошти підуть на купівлю нерухомості. Із отриманих 4 000 доларів США - 120 доларів США вона передала на потреби церкви та 2800 доларів США за договором позики передала ОСОБА_2 Окрім цього повідомила, що до укладення кредитного договору з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були лише візуально знайомі, бачились на біблійних семінарах. Щодо своїх доходів в період отримання кредиту пояснила, що працювала в магазині - салоні «Нуга Бест» як стажер - консультант і її заробітна плата становила 1200 грн., однак їх би не вистачило на оплату відсотків по кредиту навіть за один місяць. ОСОБА_2 про це знали, так як вона регулярно передавала їм звіти «Нуга Бест»;

- показаннями потерпілої ОСОБА_12, яка зазначила, що у зв'язку із хворобою матері, зловживанням чоловіком алкоголем перебувала у депресії та шукала вирішення проблеми. З реклами довідалась про діяльність церкви «Посольство Боже», яка є релігійною організацією та допомагає людям в подібних життєвих ситуаціях. З 2006 р. почала відвідувати служіння, навчання в церкві та відповідно була прихожанкою церкви «Посольство Боже». З того часу почала працювати у пасторів ОСОБА_2, а пізніше - доглядала за їх сином. Вона підтримувала дружні стосунки з усіма обвинуваченими, дивилась регулярно в них вдома відеоматеріали, прослуховувала аудіозаписи із проповідями. Неодноразово ОСОБА_66 наголошувала про те, що потрібно служити церкві та розвивати реабілітаційні центри, але для цього потрібно залучати кошти. Оскільки вона хотіла брати у цьому активну участю та у зв'язку з відсутністю у неї коштів, погодилась на пропозицію ОСОБА_2, який пообіцяв, що допоможе отримати кредит в банку. Зазначила, що тоді вона не розуміла різниці між кредитом та іпотекою, та не збирала жодних документів. Окрім цього, жодних документів вона не читала та коштів не отримувала, а лише розписалась в документах, будучи в нотаріуса. Передану нею в іпотеку квартиру по АДРЕСА_60 було оцінено в 63 000доларів США, а квартиру ОСОБА_13 оцінено в 48 000 доларів США. У близьких відносинах ні з ОСОБА_11, ні з ОСОБА_13 не перебувала. Після передачі квартири в іпотеку між нею та ОСОБА_2 укладено договір позики на суму 43 000 доларів США, хоча вона жодних коштів останньому не не позичала, оскілки не отримувала їх. Згодом ОСОБА_1 повідомила їй, що у них є багато нерухомості та їх кошти також вкладено у придбання землі. Після того, як почалися проблеми з банком щодо кредитного договору, ОСОБА_53 з відома ОСОБА_1 надала їй довіреність на дарування земельної ділянки її сину, однак зробити цього не змогли, оскільки земля була вже арештована. Вважає, що всі обвинувачені діяли разом і ділили між собою гроші. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також спонукали її до послуху пастору та передачі в іпотеку квартири;

- показаннями потерпілої ОСОБА_13, яка зазначила, що у грудні 2006 р. помер її чоловік, у зв'язку з чим вона була у складному психологічному стані. Познайомившись із прихожанами церкви «Посольства Божого», де пасторами були ОСОБА_1, почала відвідувати богослужіння та навчання церкви, отримала там розраду. ОСОБА_1 агітували прихожан на внесення десятини, переконували прихожан вкладати гроші в успішні проекти. Розповсюджували навчання та тренінги на теми: «хазяїни землі», «хазяїни життя» з ідеєю - хто ходить в їх церкву, не може бути бідним. У червні 2007 року ОСОБА_1 запропонувала їй стати фінансово незалежною, надавши у заставу квартиру по вул. Науковій 21/16 в м. Львові при отриманні кредиту ОСОБА_11 В результаті чого, 17.09.2007 р. ОСОБА_11 отримала кредит у «Приватбанку» в сумі 127 000 доларів США, з яких грошові кошти в розмірі 40 000 доларів США, як ОСОБА_13, під розписку були передані ОСОБА_1, 2 000 доларів США були передані ОСОБА_11, а решту залишила на погашення кредиту. Ствердила, що жодних кредитних коштів вона не отримувала та не давала. Крім цього, зазначила, що в кабінеті нотаріуса при укладені кредитного договору ОСОБА_2 показував їй, де треба підписувати, та сам розраховувався за послуги нотаріуса. Також зазначила, що кожного місяця приносила в офіс кошти в сумі 890 доларів США, які передавала ОСОБА_44, а та мала сплачувати відсотки по кредиту. Вказала, що кредит брався для того, щоб допомогти церкві. Через деякий час дізналась, що ОСОБА_1 за ці кошти придбала землю в с. Сокільники, та зареєстрували її на ОСОБА_44 Після того, як почались з банком проблеми у зав'язку з неповерненням кредитних коштів, ОСОБА_44 передала два договори купівлі-продажу землі та видала довіреність на розпорядження такою, однак на землю вже був накладений арешт. Вважає, що обвинувачені вчинили відносно неї шахрайство, бо своїми словами та вчинками викликали довіру, але гроші забрали та не повернули;

- показаннями потерпілого ОСОБА_14, який зазначив, що восени 2007 в м. Дрогобичі був запрошений на свято протестантської церкви «Добра новина» - «Подяка за врожай», організованої ОСОБА_68 На данному святі були присутні ОСОБА_1, зокрема останні були на святковій вечері в ресторані. Під час вечері ОСОБА_1 розповідали про свій бізнес та життя, про те що вони займаються інвестиціями у нерухомість, торкались теми реабілітації, добробуту, успіху, покращення життя. Розмовляли про успішні справи, зростання, фінансової незалежності. Як стало відомо вони, отримані в людей кошти, вкладають як інвестиції у свій бізнес, а позичальникам виплачують 30-40% на рік, діють по відпрацьованій схемі та мають певний досвід. Спілкуючись в ресторані, він дізнався, що ОСОБА_1 є пасторами церкви «Посольство Боже», це викликало довіру до ОСОБА_1. Через деякий час приятель ОСОБА_52 запропонував поїхати до Львова та відвідати ОСОБА_1. В офісі фірми «Амбасадор» на вул. Староєврейській у м.Львові на нього справило враження розмах та масштаби діяльності ОСОБА_1. В той день вони обмінялись номерами телефонів та якось ОСОБА_1 зателефонувала та запросила його на зустріч, де тема зустрічі більше торкалась успіху, розвитку, процвітання, фінансової незалежності. Вчили як спілкуватись у банку, як проводити оцінку майна. Майно, яке вони з дружиною придбали було оформлене все на нього та розмовляючи, дійшли до висновку, що можна взяти кредит в відомому банку на той час «Приватбанк» під заставу свого майна. На наступний день ОСОБА_1 подзвонила і запропонувала піти в Дрогобицьке відділення «Приватбанку» та отримати інформацію щодо отримання кредиту. Керуючий банку розповідав всю процедуру отримання кредиту і сказав, що потрібно зробити перший внесок біля 5 000 доларів. Я повідомив ОСОБА_1, що не маю коштів для першого внеску, однак та заспокоїла його і сказала, що дасть кошти в сумі 5 000 доларів США. 21.01.2008 р. у банку разом з пастором ОСОБА_69, який виступив поручителем, отримав сертифікат про надання кредиту 100 000 дол. США, де агентом зазначено ОСОБА_1 та стоїть її підпис «Цар». 22.01.2008 р. підписав кредитний договір та отримав у касі 100 000 доларів США, внісши 5 000 дол. США, як перший внесок в присутності ОСОБА_1. В іпотеку передано дім та 12 сотих земельної ділянки в с. Рихтичі. Дружина дала згоду на іпотеку ОСОБА_69 підписав договір поруки. Вийшовши з банку, він віддав ОСОБА_1 80 000 доларів США та 5 000 доларів США боргу, які були надані як перший внесок. В автомобілі ОСОБА_1 підписувала договір позики та передачі коштів для реалізації проекту із землею в с. Деревач строком на 1 рік. Решта коштів у сумі 15 000 доларів США ОСОБА_1 їм залишили для сплати відсотків по кредиту. Було домовленість, що за рік йому буде повернуто всі кошти та проценти. Коли почалась криза, банк підняв в односторонньому порядку плату і він почав сплачувати за кредит майже 1 400 доларів США. Повідомивши ОСОБА_1 про свою неплатоспроможність перед банком, останні повідомили, що не можуть повернути гроші у зв'язку з тим, що не можуть продати земельну ділянку. На неодноразові його звернення до ОСОБА_1, ОСОБА_1 погодилась зустрітись у м.Львові та на вокзалі в присутності ОСОБА_69 віддала 1 100 доларів США, які пішли на оплату відсотків. Після цього жодних проплат не було, ОСОБА_1 нічого не вирішували. На даний час є рішення Дрогобицького районного суду Львівської області про його виселення з квартири, а також рішення Яворівського районного суду Львівської області про стягнення із ОСОБА_1 на його користь коштів. Однак жодних коштів у ОСОБА_1 він не отримав, майно на яке можна накласти стягнення відсутнє. Вважає, що обвинуваченими зманіпульовано його довірою, некомпетентністю, бо людина намовила його взяти кредит, забрала у нього гроші і не віддає;

- показаннями потерпілої ОСОБА_10, яка зазначила, що у 2006 році повернулась з Португалії в Україну. Згодом звідти також повернувся її чоловік. Чоловік раніше мав проблеми з алкоголем та у зв'язку з чим в Португалії почав відвідував Євангельські церкви протестантського напрямку. Повернувшись в Україну, чоловік почав шукати аналог такої церков та один друг порекомендував йому церкву «Посольства Божого». Чоловік почав її відвідувати, служити в церкві, він дуже хотів працювати для Бога. Через деякий час чоловік став лідером домашньої групи, але в духовну раду його не включали. Взагалом богослужіння «Посольства Божого» вона з чоловіком почали відвідувати з 2007 року, на які приходили більше 200 людей. По четвергах два рази на місяць відвідувала спеціальні семінари з фінансових та економічних питань, які вели пастори. Під час семінарів та проповідей прихожанам нав'язувався культ необмеженої влади пасторів та грошей. Того, хто задавав питання осуджували, викликали на духовну раду. На початку січня 2008 року ОСОБА_1 запропонувала їй можливість заробити, зокрема взяти кредит у «Приватбанку», а гроші вкласти у нерухомість, яку можна буде продати. Погодившись на пропозицію, 24.01.2008 р. між «Приватбанком» та ОСОБА_45, укладено кредитний договір на суму 277 750 грн. та в іпотеку передано її квартиру по АДРЕСА_61. Збором усіх необхідних для укладення іпотечного та кредитного договорів документів займався ОСОБА_2 З отриманих кредитних коштів в розмірі 50 000 доларів США, 10 000 грн. передано ОСОБА_54 за її участь в оформленні кредиту, 5 000 грн. передано ОСОБА_2 за оформлення кредиту, 1 115 грн. склали нотаріальні послуги, 1 495 грн. та 1 389 грн. страхування, а 5 000 гривень її чоловік взяв на купівлю комп'ютера. Решта коштів мала піти на купівлю земельної ділянки в с. Деревач пл. 0.34 га. по ціні 1200 доларів США за сотку. Щодо обставин укладення договору позики з ОСОБА_2 зазначила, що 24.01.2008 р. укладено зазначений договір позики на суму 40 800 доларів США, текст якого складався в офісі фірми «Амбасадор». Окрім того зазначила, що фактично коштів в руках не тримала. ОСОБА_45, яка уклала кредитний договір на себе, до укладення такого візуально знала останню, однак жодних відносин із нею не підтримувала, зокрема навіть не спілкувались. Після того, як з банку почали надходити листи про заборгованість по кредиту про наявну заборгованість, ОСОБА_2 сплатили лише 20 000 грн. Зі слів ОСОБА_2 землю купили на ОСОБА_53 Розписку про відсутність фінансових зобов'язань до ОСОБА_2 за договором позики від 24.01.2008 р. та розписки про отримання від ОСОБА_2 двох державних актів на земельні ділянки в с. Деревач на ім'я ОСОБА_53 від 01.12.2011 р. написала, оскільки вірила, що зможе переоформити ці землі на її чоловіка. Вважає, що обвинуваченими вчинено відносно неї шахрайство, оскільки з самого початку такі використовували Боже ім'я у власних цілях, кошти було отримано у неї по заздалегідь розробленій схемі, зокрема офіційно ОСОБА_2 не мали жодного відношення до цього кредиту, але пошуком особи, на яку буде взято кредит, вибором банку, збором документів займались саме ОСОБА_2 та саме в них залишились кредитні гроші, які не повернуто до цього часу;

- показаннями потерпілої ОСОБА_19, яка не була прихожанкою жодної із церков, лише три рази була на богослужіннях у церкві «Посольства Божого». Потерпіла надала пояснення про те, що її донька ОСОБА_39 та зять ОСОБА_40 були прихожанами церкви «Нове Покоління», на богослужіннях якої пастор ОСОБА_9 розповідав про вигідність отримання кредитів та вкладення грошей у бізнес ОСОБА_1 Тому її запрошували на всі заняття і переконували взяти кредит під заставу квартири та допомогти своєму чоловіку, дітям, церкві. Насамперед це переконання виходило від пасторів церкви «Посольства Божого», і поширювали його у церкві «Нове Покоління». Самостійно отримати кредит вона не могла, так як її чоловік інвалід, офіційно вона не працювала на той час, діти доходів також не отримували. ОСОБА_9 знайшов ОСОБА_41, яка погодилась взяти кредит, та сам ходив до банку і домовлявся про кредит. ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_42, як поручителя і вони із чоловіком також мали стати поручителями своїм майном. До того вона ні ОСОБА_41, ні ОСОБА_42 не знала. 04.02.2008 року в банку «Універсальний» ОСОБА_41 отримала кредит в сумі 50 000 доларів США, вона із цих грошей заплатила 1 000 доларів США ОСОБА_41 за її послуги, 1 000 доларів США передала ОСОБА_9 у фонд «Нового Поколоння», 400 доларів США заплатила ОСОБА_42, 47 000 доларів США обміняла на гривні, щоб передати ОСОБА_1, а решту 2600 доларів США, за вказівкою ОСОБА_9, залишила собі на погашення відсотків по кредиту за два місяці. Цього ж дня, перебуваючи в офісі на просп. Свободи, 6/8 в м. Львові гроші в сумі 227 250 грн. передала ОСОБА_2, однак договір позики був укладений з ОСОБА_1 Протягом восьми місяців донька ОСОБА_71 отримувала відсотки, з яких виплачувались відсотки по кредиту ОСОБА_41 та платили десятину. Пізніше ОСОБА_1 перестала платити відсотки, неодноразово надавала їй копії різних державних актів на чужих людей. Вона просила ОСОБА_1 повернути кошти, але остання відмовилась, тому вона звернулась з позовом до Яворівського районного суду про стягнення коштів з ОСОБА_1 Вважає, що обвинувачені скористались її складним становищем та обманом у неї забрали гроші, які використали для себе і не повернули;

- показаннями потерпілого ОСОБА_15, який зазначив, що двоє його доньок ОСОБА_50 та ОСОБА_17 були прихожанками церкви «Нового покоління», у якій пастором був ОСОБА_9. Особисто він не відвідував богослужінь церкви, однак прослуховував аудіо та відео- записи проповідей, навчань, які слухали доньки. Всі, хто відвідував цю церкву, були як одна велика сім'я. Одна із його доньок ОСОБА_17, навчаючись, захищала дипломний проект на тему «Будівництво храму», у якому приймала участь вся його сім'я та люди з церкви. На днях народженнях його доньок бувало подружжя ОСОБА_9, які були порядними та авторитетними. Доньки отримували задоволення від богослужінь. У грудні 2007 року до них на квартиру завітав пастор ОСОБА_9 та почав переконувати у покращенні матеріального становищі сім'ї. Спочатку він розповів про переваги оформлення кредиту у банку «Універсальний», де найбільші відсотки та розказав, що він сам брав кредит, після чого вклав гроші ОСОБА_1 під великі відсотки. В подальшому запропонував позичити отримані у кредит кошти йому, розповів також про те, що він знає всіх у банку і він буде здійснювати супровід від банку до ОСОБА_1 та про саму процедуру отримання кредиту під заставу квартири доньки ОСОБА_50. Спершу він відмовився від пропозиції ОСОБА_9, але коли той вдруге завітав та розповів про відомих високопоставлених осіб та про купівлю ними нерухомості, він погодився. ОСОБА_9, опираючись на власний досвід, всіляко сприяв йому консультаціями та порадами в оформленні кредиту, та 20.03.2008 р. він у банку «Універсал банк» отримав кредит в сумі 55 000 доларів США під заставу належної ОСОБА_43 квартири АДРЕСА_62. Після отримання коштів в банку, цього ж дня 42 000 доларі США у офісі фірми «Амбасадор» було вкладено у діяльність ОСОБА_1, про що складено відповідний договір позики із її підлеглою ОСОБА_44 Перед передачею коштів ОСОБА_1 про все проінформувала ОСОБА_44, та взявши у нього ці 42 000 доларів США, передала їй. Решту коштів, за порадою ОСОБА_9, поклав на рахунок, щоб виплачувати із них відсотки по кредиту. До отримання кредиту його спочатку власним досвідом схиляв ОСОБА_9, а в приміщенні фірми «Амбасадор» ОСОБА_1, оскільки з самого початку обіцяла 40% річних від отриманої суми (в той час, як банки обіцяли 20%), чим заохочувала людей. Вона мала реальну можливість повернути гроші, так як отримувала кредити у банку і брала гроші в інших потерпілих, а пізніше переуклала договір, щоб затягнути час, весь час обнадіювала, що віддасть гроші. В подальшому, коли він зустрівся з ОСОБА_2 та запитав їх про відсотки, ОСОБА_1 дала зрозуміти, що ніхто не збирався виплачувати відсотки та повертати суму боргу. Окрім цього, навесні 2008 року у нього закінчувався договір депозиту у банку «Дністер», та він, будучи переконаним у порядності ОСОБА_1, після вкладення перших коштів, вирішив вкласти ще 10 000 грн. в її інвестиційні проекти, за які ОСОБА_1 обіцяла виплачувати 24% річних. 21.04.2008 р. в приміщенні фірми «Амбасадор» в присутності ОСОБА_44 і ОСОБА_1 передав гроші ОСОБА_1, а вона передала ОСОБА_44, з якою було укладено договір позики. При цьому, з ОСОБА_44 він ні про що не домовлявся, вона виконувала вказівки свого роботодавця. ОСОБА_44 була підставна особа, яка мала печатку приватного підприємця. ОСОБА_1 повернула йому 5 000 грн. по другому вкладенню, тобто визнала цей борг, не зважаючи на те, що договір укладався із ОСОБА_44;

- аналогічними показаннями потерпілої ОСОБА_17, яка повідомила, що в період з 2001 по 2011 роки була прихожанкою церкви «Нове покоління», пастором якої був ОСОБА_9, з яким була в добрих дружніх стосунках. В 2001 році познайомилась із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проповіді яких неодноразово слухала та дуже поважала їх. У січні 2002 року їздила в м. Київ на святкування 10-річчя церкви «Посольства Божого», де виступав пастор ОСОБА_49 та інші впливові люди. З 2002 року вона вдома на прохання ОСОБА_9 копіювала та розповсюджувала аудіо та відео- матеріали із проповідями пасторів церкви «Посольства Божого». З 2004 р. почалася тенденція на рахунок фінансів в церкві «Посольство Боже», проповіді були побудовані на доброті, з метою збагачення та успішності людей. У 2008 році розпочалось отримання кредитів прихожанами їх церкви. ОСОБА_9, будучи із їх сім'єю у приязних відносинах, сказав, що хоче допомогти та запропонував вигідну справу, а саме вкласти гроші у бізнес ОСОБА_1 з метою отримання прибутку. Це він робив на власному прикладі, наполягав на отриманні кредиту, посилався на те, що це безпечно, надійно. Під час другої розмови із ОСОБА_9, у них у квартирі вона записала все на плеєр, щоб нічого не пропустити. ОСОБА_9 сам вибирав і банк і нотаріуса, вона не приймала участі в оформленні документів, це робив батько ОСОБА_15 та сестра ОСОБА_43 Про обставини отримання кредиту батьком та передання коштів ОСОБА_1 знає зі слів батька. В березні 2008 р. батько отримав кредит в розмірі 55 000 доларів США - з них 42 000 доларів США передав ОСОБА_1 по програмі, яку пропонував, рекламував ОСОБА_9 Вважає, що все відбувалось під ідеологічним впливом. В жовтні 2009 року в офісі вона просила ОСОБА_1 повернути їх кошти, остання відмовилась, так як не може продати землі, в які вкладено кошти, при цьому не називала конкретного об'єкту;

- показаннями ОСОБА_16, яка пояснила, що 20.03.2008 р. була присутня в «Універсал банку», де було підписано договір поруки під заставу квартири ОСОБА_43 Туди їх привіз ОСОБА_9 На даний час банк вимагає у них гроші, які вони не в змозі повернути. Потреби в отриманні кредиту у членів її сім'ї не було, ОСОБА_9 розповів про вигідність отримання кредиту, навівши власний приклад і тим переконав їх отримати кредит. Донька записала на плеєр всю розмову ОСОБА_9 про вигідність отримання кредиту та вкладення коштів у діяльність ОСОБА_1 Без його допомоги вони не змогли б отримати цей кредит. Вважає, що їх було обдурено, оскільки у ОСОБА_1 не було наміру повертати кошти, після укладення угоди вони уникала зустрічей. Додатково зазначила, що прихожанкою церкви «Посольство Боже» не була, лише слухала аудіо касети з проповідями на тему збагачення, процвітання, допомоги церкві;

- показаннями потерпілого ОСОБА_26, який зазначив, що не був та не є прихожанином релігійних сект. Працюючи у податковій міліції, у 2008 році його співробітник ОСОБА_46 порадив йому звернутись до його сестри ОСОБА_1, яка займається нерухомістю, для вкладення коштів та отримання прибутку, на що він погодився. Оскільки при його доходах, він не зміг би отримати кредит, 27.06.2008 дружина із «Піреус банком» уклала два кредитних договори (один на 30 000 дол. США під 8,5%, як працівник банку; другий на 15 000 дол. США під 13,5%) та договір іпотеки, згідно якого передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_12. Отриманні кредитні гроші - Долари США вони обміняли на гривні та 01.07.2008 р. ОСОБА_46 завіз його в офіс до сестри ОСОБА_1, де він представив його як «ОСОБА_131», про якого він розповідав. Приймаючи ОСОБА_44 за сестру ОСОБА_46, було укладено договір позики, згідно якого він передав 180 000 грн. під 24% річних, тобто щомісяця йому мали виплачувати 3 600 грн., а через рік мала бути повернута вся сума коштів. У серпні та вересні 2008 приїжджав в офіс перший раз та отримував від ОСОБА_44 3600 грн., на наступний раз 3 600 грн. отримав від ОСОБА_1 У жовтні 2008 р. в офісі було 10 людей позичальників. ОСОБА_1 повідомили нам про кризу, а також те, що вони відповідають за зобов'язаннями ОСОБА_44 В подальшому ОСОБА_46 повідомив, що ОСОБА_50 його сестра, а ОСОБА_44 у неї працює. В 2009 році ще один раз отримував від ОСОБА_1 4500 грн. Також пояснив, що на його користь було прийнято рішення Пустомитівського районного суду Львівської області та накладено арешти на майно ОСОБА_44: автомобіль ОСОБА_72, земельні ділянки пл.0,0834 га в с. Сокільники; 0,1341 га в с. Сокільники; 0,1199га в с. Деревач; 0.1199 га в с. Деревач. Вважає, що шляхом обману та замовчування інформації про рід діяльності ОСОБА_1 заволоділа його коштами та розпорядилась ними, не маючи наміру їх повертати;

- показаннями потерпілої ОСОБА_27, яка надала пояснення про те, що її чоловікові товариш ОСОБА_46 запропонував вкласти гроші в бізнес своєї сестри. Саме з цією метою 27.06.2008 р. вона взяла на роботі в ПАТ «Піреус Банк» два кредити на загальну суму 45 000 дол. США, які були переведені у гривні та становило - 180 000 грн. Під заставу було передано квартиру за адресою: АДРЕСА_13. Про передачу кредитних коштів знає зі слів чоловіка. 01.07.2008 р. чоловік у присутності ОСОБА_46 та ОСОБА_1 в офісі агенства передав гроші ОСОБА_44, яка видала йому квитанцію. Із того часу їм повернуто 11 700 грн. Якщо б ОСОБА_46 не запропонував взяти кредит, вони б цих коштів не брати, оскільки такої потреби не було. Вважає, що ОСОБА_1 заволоділи їх коштами та маючи реальну можливість їх повернути, не повернули по даний час;

- показаннями потерпілої ОСОБА_20, яка повідомила, що всіх обвинувачених знає як пасторів. В 2004 році прийшла у реабілітаційний центр, оскільки її чоловік зловживав алкоголем, а син був наркоманом. На пропозицію сина відвідувала богослужіння церкви «Посольства Божого» в м. Червонограді та прослуховувала записи вдома. Богослужіння церкви «Посольства Божого» проводились в кінотеатрах. В 2007 р. в церкву у м. Червоноград приїхали ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_32 - ОСОБА_50 і читали проповіді про свою успішність. На служіннях в церкві переконували сплачувати десятинну. На святкування до їхньої церкви приїжджали усі обвинувачені на дорогих машинах та ОСОБА_1 розповідала, як їх Бог благословив, що певним чином впливало на прихожан. Окрім цього, ОСОБА_4 вчив, як можна взяти кредит під заставу власного майна та вкласти ці кошти у придбання нерухомості, як це зробив він, придбавши землю в Турківському районі. Під час зустрічі з ОСОБА_4 в барі «Гульбар»у м.Червнограді, де були присутні вона, її син, ОСОБА_55 та ОСОБА_58, відбулась розмова про отримання кредитів і вклад коштів в нерухомість, в купівлю земель, про фінансову успішність, збагачення. Окрім цього, ОСОБА_4 показував документи на купівлю землі в Тухлі та що він особисто є власником цієї землі. 02.04.2008 р. вона оформила у ПАТ «ПриватБанк» кредитний договір, із заставою будинку АДРЕСА_63. згідно якого отримала в кредит грошові кошти в сумі 15 000 доларів США. Відразу ж, згідно вказівки ОСОБА_4, зателефонувала йому та через дві години у його машині передала йому 13 000 доларів США, про що із ним було укладено договір позики на бланку, який він привіз із собою. Окрім цього, ОСОБА_4 сказав їй відкрити рахунок у «Надра Банку», на який з 02.06.2008 р. по 02.10.2008 р. поступало по 650 доларів США, якими вона погашала відсотки по кредиту. Зазначила, що брала кредит для внеску в будівництво нової церкви. ОСОБА_4 мав повернути позичені кошти через три роки. Коли ОСОБА_4 перестав їй перераховувати кошти, вчив її як писати заяву у банк щодо відстрочки по оплаті. Крім цього, укладала з ОСОБА_4 додаткову угоду на два роки, яка теж закінчилась, однак грошей їй ОСОБА_4 так і не повернув. Вважає, що була обманута групою шахраїв, яким вона повністю довіряла та, які прикриваючись словом Божим, насправді займались фінансовими справами;

- показаннями потерпілого ОСОБА_22, який зазначив, що був прихожанином церкви «Посольства Божого». З ОСОБА_4 познайомився в м.Червонограді, який на проповідях багато говорив про успішність та благочинність, про те, як стати фінансово незалежним. Запевняв, що вони, як пасторі знають, як правильно розпорядитись грошима. На цій основі у нього виникла ідея про фінансову незалежність. Під час проповіді ОСОБА_4 у кафе «Гульбарі», останній розповідав всім, що він знає куди необхідно вкласти гроші, зокрема в купівлю землі в с. Тухля та розповів, які саме документи необхідні для отримання кредиту. При цьому також присутня була ОСОБА_20 Він самостійно не зміг догадатись взяти кредит, бо не знав би куди ці гроші можна вкласти. Це був цільовий кредит, який брався для того, щоб кошти передати ОСОБА_4 У зв'язку з цим, 15.05.2008 р. він отримав кредит у банку«Форум» відділенні м.Червонограді в сумі 33 000 доларів США, під заставу квартири по вул.Тарнавського, 3/10 у м.Червонограді. Через 40 хв. до нього додому приїхав ОСОБА_4 із готовим договором та він передав йому 30 000 доларів США строком на один рік з умовою отримання 5 відсотків, а 3 000 доларів США залишив собі для власних потреб. У жовтні-листопаді 2008 року ОСОБА_4 просив ще 40 000 доларів США, але він відмовив і з цього часу ОСОБА_4 перестав йому випалчувати відсотки. Брав кредит щоб реалізувати добрі справи, щоб розвивалися справи Божі. У 2009 році він зрозумів, що пасторам все рівно що відбувається із тими людьми, хто отримав кредит у банку, вони не мали наміру ні платити відсотків, ні повертати гроші. Запевнив, що шляхом цитування віршів із Біблії та прив'язування їх до фінансів, пастори таким способом заробляли гроші;

- показаннями потерпілої ОСОБА_21, яка надала пояснення про те, що у 2004 році її чоловік почав відвідувати церкву «Посольство Боже» в Червонограді, особисто церкву не відвідувала, всю інформацію діяльності церкви знала зі слів чоловіка, який приносив додому диски та літературу, де вчать як стати багатим. Пастори церкви досягли великих успіхів. ОСОБА_4 був ініціатором отримання кредиту та консультував, які документи збирати, запропонував йому отримані в кредит, кошти вкласти у бізнес пасторів, хоча на той час у сім'ї не було потреби в отриманні кредиту та такий брався з конкретною метою - для доброчинності. 15.05.2008 р. чоловік в банку «Форум» у м.Червонограді оформив кредит на суму 33 000 доларів США, де вона з сином є поручителями, під заставу квартири по АДРЕСА_64. Цей договір підписаний під впливом та на прохання її чоловіка. Для сплати внесків по кредиту залишили 3 000 доларів США, а 30 000 доларів США того ж дня чоловік передав ОСОБА_4, з яким уклали договір позики та акт передачі грошей. ОСОБА_4 гарантував повернення грошей земельними ділянками в Карпатах. Протягом 2-х місяців ОСОБА_4 давав по 1500 доларів США на оплату кредиту, проте в подальшому припинив виплату. Вважає себе потерпілою, бо з боку пасторів церкви був тиск на їх сім'ю, що призводило до скандалів, так як у чоловіка була абсолютна довіра до пасторів. Сьогодні вони винні банку велику суму коштів, якими користується зовсім інша людина;

- показаннями потерпілого ОСОБА_23, який зазначив, що його батько у 2008 році взяв кредит у банку «Форум» у м. Червонограді в сумі 30 000 доларів США, по якому вони із матір'ю виступили поручителями своїми частками у квартирі. Цього ж дня батьком ці кошти у їхній квартирі було передано ОСОБА_4 під розписку, згідно якої він щомісячно повинен був виплачувати по 1 500 доларів США та через рік повернути повністю всю суму. В даній ситуації довірився батькові, нічого не розумів і жодної вигоди не хотів отримати. Для яких цілей йому передано було ці кошти він не знає. Знає, що ОСОБА_4 сплатив його батькові відсотки лише за два місяці і перестав платити;

- показаннями потерпілого ОСОБА_29, який зазначив, що навесні 2008 року його сестра ОСОБА_5 запропонувала роботу водія ОСОБА_50 Декілька разів на тиждень він возив ОСОБА_50 і при цьому вона дуже позитивно характеризувала свого чоловіка, який заробляв по 10 000-12 000 доларів США в місяць. Розказувала, що її чоловік вкладав гроші у нерухомість і перепродував її. Він також захотів вкласти свої гроші, щоб отримати прибуток, на той час у нього було 20 000 грн. ОСОБА_4 запропонував йому здійснити інвестиційний вклад під відсотки на пів року. Через деякий час він наважився на цей крок та зробив вклад в розмірі 20 000 гривень в інвестиційний фонд під відсотки. 26.08.2008 р. він передав ОСОБА_4 20 000 грн. Отримавши кошти, ОСОБА_4 сплачував два місяці відсотки, однак потім перестав. До 2009 року він по відсотках повернув лише 2 000 грн. Пояснив, що неодноразово звертався до ОСОБА_4, щоб той повернув кошти, однак той лише обіцяв. На той час він не знав про зобов'язання ОСОБА_4 перед іншими особами. Богослужінь він ніколи не відвідував, однак вони постійно звучали в автомобілі. 18.04.2017 року він звернувся до суду із заявою про відсутність жодних претензій правового (майнового) характеру відносно ОСОБА_4, у зв'язку з виконанням останнім зобов'язань відповідно до договору позики від 26.08.2008 р. повернення позичених коштів в сумі 20 000 гривень;

- показаннями свідка ОСОБА_44, яка повідомила, що з 2005 по 2008 роки була прихожанкою церкви «Посольство Боже». У 2007 році за проханням ОСОБА_1 зареєструвалась приватним підприємцем та працювала у «Нуга Бест» консультантом. Також зазначила, що була секретарем у церкві «Посольство Боже». Усіх обвинувачених знає як пасторів, ОСОБА_1, як головного пастора. У 2007-2008 роках пастори почали закликати людей до отримання кредитів в банках та передачі коштів їм з метою отримання прибутку. При цьому пастори розповідали за рахунок якого конкретно бізнесу можна заробити великі гроші. За вказівкою ОСОБА_1 на неї було оформлено придбану в іпотеку в 2007 році квартиру по АДРЕСА_65, а також 19.09.2007 року придбано дві земельних ділянки в с. Сокільники та землі в с. Деревач. Оригінали держаних актів на зазначені земельні ділянки після того як вона за вказівкою ОСОБА_1 забрала у земельному відділі в м. Пустомити, передала останній. Також їй не відомо за чиї кошти були придбані ці землі. Із заявою у Раківецьку сільску раду про надання їй земельної ділянки вона не зверталась. Збором документів для придбання цього майна займалась безпосередньо ОСОБА_1 Окрім цього, пояснила, що на неї був оформлений кредит в сумі 200 000 грн., проте всі кошти було передано ОСОБА_1 Так само було і з ОСОБА_54 З потерпілими за вказівкою ОСОБА_1 вона укладала договори позик грошових коштів, які відразу ж передавала ОСОБА_1 При цьому, грошей за підписання договорів від пастора не отримувала. ОСОБА_26 привів брат ОСОБА_1 - ОСОБА_46 За договором позики із ОСОБА_26 гроші взяла ОСОБА_1 В подальшому вказаний договір з неї був переписаний на ОСОБА_2 Без вказівки ОСОБА_1 вона не могла самостійно брати гроші в людей, оскільки навіть не знала, що з ними робити. Окрім цього, за вказівкою ОСОБА_1 брала гроші у ОСОБА_43, займалась документами ОСОБА_14 Також отримувала в ОСОБА_13 кошти, які потім відносила у банк для погашення заборгованості. Окрім цього, вона надала довіреність на ОСОБА_13 щодо розпорядження землею в с. Сокільники;

- показаннями свідка ОСОБА_74, яка пояснила, що її чоловік ОСОБА_75, який помер, продав земельну ділянку площею 0, 1386 га у с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_44 Деталей укладення договору купівлі-продажу не пам'ятає;

- показаннями свідка ОСОБА_76, який надав пояснення про те, що його батько ОСОБА_76 продав земельну ділянку у с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, запропонував продати вказану ділянку ОСОБА_77 Інші обставини йому не відомі;

- показаннями свідка ОСОБА_77, який пояснив, що допомагав ОСОБА_1 у 2007-2008 роках з приводу купівлі земельної ділянки в с. Сокільники. Обставин переоформлення не пригадує;

- показаннями свідка ОСОБА_78, який пояснив, що є сином ОСОБА_12 та знає усіх чотирьох обвинувачених як пасторів церкви «Посольства Божого», з яких ОСОБА_1 головний регіональний пастор. Мати неодноразово брала його на служіння. Окрім цього, у них вдома проходили домашні групи на різні теми від релігійних до фінансових. Щодо отримання кредиту та іпотеки квартири йому нічого не відомо;

- показаннями свідка ОСОБА_39, яка зазначила, що є донькою потерпілої ОСОБА_19 та була прихожанкою церкви «Нове покоління». У 2008 році у церкві активно розповсюджувалась інформація про взяття кредитів та вкладення коштів під високі відсотки, з метою отримання прибутку. Вказана інформація поширювалась ОСОБА_9, який був пастором церкви «Нове покоління» та перебував в хороших дружніх відносинах з сім'єю ОСОБА_1. ОСОБА_9 роз'яснив їм процедуру оформлення документів та сам займався такими, а також запропонував знайти людей, які погодяться оформити на себе кредит. Оскільки всі їх знайомі відмовили їм в отриманні кредиту, ОСОБА_9 сказав, що сам знайде таку людину. Кредит погодилась взяти на себе ОСОБА_41, яка тільки прийшла у церкву та жодних відносин вони не підтримували. За кредитним договором її мати ОСОБА_19 передала в іпотеку свою квартиру АДРЕСА_14, поручителем виступав ОСОБА_79 Після отримання ОСОБА_41 кредиту, кошти в сумі 50 000 доларів США її мати відвезла в офіс ОСОБА_1 Окрім того зазначила, що більше трьох років вона з чоловіком проживали у квартирі на пр. Свободи у м.Львові за домовленістю із ОСОБА_1 та лише за місяць до виселення із вказаної квартири познайомилась із ОСОБА_4;

- показаннями свідка ОСОБА_40, який був прихожанином церкви «Нове Покоління», у якій пастором був ОСОБА_9 На понеділкових зустрічах ОСОБА_9 демонстрував відеоматеріали із ОСОБА_49 та, як приклад, наводили людей, які отримавши кредит, стали багатими, вони пропагували брати кредити та вкладати під високі відсоткові ставки. ОСОБА_9 був в хороших відносинах із ОСОБА_2, вони позиціонували себе як успішні люди. Однак, оформити кредитний договір він та дружина за фінансовим становищем не мали змоги, тому потрібно було знайти людину, яка на себе оформить кредит. За винагороду в 1000 доларів США взяти на себе кредит погодилась ОСОБА_41, також за винагороду поручителем погодився виступити ОСОБА_42 У заставу за вказаним кредитним договором його теща (ОСОБА_19) передала квартиру АДРЕСА_14. Розрахувавшись із ОСОБА_41 та ОСОБА_42, теща передала кошти, отримані за кредитним договором ОСОБА_1;

- показаннями свідка ОСОБА_42, який був поручителем при отриманні кредиту ОСОБА_41 На той час він відвідував церкву «Посольство Боже», де пастором є ОСОБА_1 та саме на її прохання став поручителем за кредитним договором. ОСОБА_1 пояснила, що кредитні кошти має намір взяти ОСОБА_40, який пообіцяв винагороду за поручительство в сумі 400 доларів США. Із ОСОБА_40 до цього часу був лише візуально знайомим. Після одержання кредитним коштів ОСОБА_40 сплатив йому 400 доларів США винагороди. ОСОБА_1 запевнила його у безпечності даного правочину, без будь-яких негативних наслідків;

- показаннями свідка ОСОБА_41, яка є прихожанкою церкви «Нове покоління». До неї звернувся ОСОБА_40 із пропозицією укласти кредитний договір на 50 000 доларів США та отримати за це винагороду в сумі 1 000 доларів США. Під час укладення вказаного договору було обумовлено порядок сплати заборгованості за кредитним договором до одного року. Також їй було відомо, що в заставу по даному кредитному договору було передано квартиру ОСОБА_19 У приватній розмові із ОСОБА_9 їй стало відомо про діяльність ОСОБА_1 та те, що дані кредитні кошти будуть вкладені у нерухомість з метою отримання прибутку. Окрім того, зазначила, що раніше у 2007 році була поручителем за кредитним договором, укладеним між «Універсал Банк» та ОСОБА_8;

- показаннями свідка ОСОБА_65 про те, що з 2004 по 2009 роки вона перебувала у церкві «Нове покоління», в якій пастором був ОСОБА_9 Церкву почала відвідувати у зв'язку з тим, що була наркозалежною. Пастор ОСОБА_9 проповідував у церкві та від нього звучали призиви до бізнесу і проводились семінари про те, як заробляти гроші. Як приклад успішності він ставив пасторів «Посольства Божого» - ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- показаннями свідка ОСОБА_64, який повідомив, що був прихожанином та адміністратором церкви «Нове покоління». У період 2006-2007 роках звучали проповіді на тему фінансів та приватно пастор ОСОБА_9 заохочував брати кредити з метою отримання прибутку. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_1 проводила духовні семінари у церкві «Нове покоління». ОСОБА_9 займався тим, що шукав та зводив людей із ОСОБА_1, щоб ті вкладали свої кошти в її бізнес, а також запевняв, що пастори ніколи не підведуть своїх прихожан;

- показаннями свідка ОСОБА_80, який повідомив, що був членом церкви «Нове покоління» та відвідував служіння, що проводились пастором ОСОБА_9 із демонструванням відео та аудіо-матеріалів, у яких розповсюджувались проповіді пастора ОСОБА_49 про взяття кредитів під заставу квартир. Йому відомо, що пастор ОСОБА_9 дружив із сім'єю ОСОБА_1;

- показаннями свідка ОСОБА_81, який надав пояснення про те, що також був прихожанином церкви «Нове покоління» з самого початку її створення та був помічником пастора ОСОБА_9 У 2007-2008 роках пастор ОСОБА_9 проводив семінари про взяття кредитів під заставу квартир для вкладення коштів у нерухомість (землю) з метою отримання прибутку, ставив у приклад бізнес ОСОБА_1. Також вказав, що ОСОБА_1 проводила в церкві «Нове покоління» лекції на духовні теми;

- показаннями свідка ОСОБА_82, яка надала пояснення про те, що є дружиною потерпілого ОСОБА_14 Зазначила, що його із ОСОБА_2 познайомив пастор церкви «Добра новина» - ОСОБА_52 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час знайомства з чоловіком розказували йому про свої досягнення у бізнесі та високі прибутку, чоловік загорівся ідеєю також заробити грошей. Вони порекомендували йому взяти кредит у банку 100 000 доларів США та вкласти у вигідну справу. ОСОБА_82 зазначила, що переконувала чоловіка не брати кредит, однак не змогла переконати. Підготовкою всіх документів займалась сама ОСОБА_1 Поручителем за кредитним договором був пастор ОСОБА_52 Коли 22.01.2008 року було отримано кредитні кошти, чоловік віддав ОСОБА_1 100 000 доларів США, з яких вона повернула 15 000 доларів США для оплати відсотків на рік;

- показаннями свідка ОСОБА_52, який пояснив, що є пастором церкви «Добра новина». На одне із служінь церкви «Посольство Боже» був запрошений в якості гостя і познайомився із ОСОБА_1 Із ОСОБА_14 у нього були дружні відносини та на бенкеті у м. Дрогобич з нагоди свята «Подяки Богу за врожай» познайомив його з ОСОБА_2. Через деякий час ОСОБА_14 повідомив йому, що буде оформляти кредитний договір під заставу майна і попросив бути його поручителем за вказаним кредитним договором. Окрім того, пояснив, що хоче вкласти гроші у бізнес ОСОБА_2, які запевнили його про швидке повернення кредитних коштів та високий прибуток. Він погодився бути поручителем та підписав договір поруки, жодних винагород за вказане не отримував. В подальшому виникли проблеми щодо погашення кредиту, у зв'язку з чим два рази разом із ОСОБА_14 їздив у офіс ОСОБА_2 з даного приводу;

- показаннями свідка ОСОБА_83, який надав пояснення про те, що ОСОБА_10 є його дружиною. З 2006 року вони почали відвідувати служіння у церкві «Посольства Божого», богослужіння переважно проводили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Коли їх не було, такі проводив ОСОБА_3 Вказані богослужіння розпочинались з розповідей про фінансову успішність. ОСОБА_1 запропонувала їм передати в іпотеку свою квартиру, а взамін отримувати високий прибуток. Вони стали іпотекодавцями за кредитним договором, який уклала з банком ОСОБА_54 на загальну суму 277 750 грн. Ці кредитні кошти мали бути потрачені на купівлю земельної ділянки. Після цього, 24.01.2008 між ОСОБА_2 та його дружиною укладено договір позики на суму 40 800 доларів США строком на 1 рік, хоча реально дружина цих грошей не бачила та не передавала йому. Пізніше цей договір продовжено до моменту продажу землі в с. Деревач. Після того, як ОСОБА_53, з якою не було жодних відносин, видала довіреність на його дружину щодо розпорядження земельною ділянкою, написали ОСОБА_2 розписку про відсутність претензій, однак як виявилось пізніше, банк наклав на цю землю арешт;

- показаннями свідка ОСОБА_54, яка надала пояснення про те, що була прихожанкою церкви «Посольство Боже» в період часу з 2003 року по 2008 рік. Вона була добре знайомою із ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, так як працювала також у їх офісі в центрі міста. Окрім занять та роботи на духовні теми, в церкві по четвергах проводились ОСОБА_66 та ОСОБА_2 бізнес навчання. Одного разу ОСОБА_1 запропонувала їй взяти кредитні кошти під заставу квартири ОСОБА_10 та запевнила, що жодних ризиків в даному випадку немає. Вона погодилась, за що отримала винагороду 10000 грн. Оформленням документів повністю займалась сім'я ОСОБА_1. Із сім'єю ОСОБА_10 познайомилась під час оформлення кредитних договорів;

- показаннями свідка ОСОБА_84, який пояснив, що був прихожанином церкви «Посольство Боже». Його дружина ОСОБА_54 отримала кредитні кошти для ОСОБА_10 та отримала за це винагороду, яку саме суму не пам'ятає. Він також брав кошти в кредитних установах під заставу майна, які передавав ОСОБА_2, однак станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 повністю з ним розрахувався;

- показаннями свідка ОСОБА_85, який надав пояснення про те, що був прихожанином церкви «Посольство Боже», мав залежність від азартних ігор, допоміг йому вилікуватись від вказаної залежності ОСОБА_3 Також зазначив, що у церкві проходили фінансові навчання;

- показаннями свідка ОСОБА_58, який надав пояснення про те, що у 2007-2008 році працював у м.Червонограді в сфері надання розважальних послуг (аніматор), був прихожанин церкви «Посольства Божого». У реабілітаційному центрі він познайомився з пасторами ОСОБА_2, які допомогли йому позбутись наркотичної залежності. Під час відвідування богослужінь, почав цікавитись джерелом отримання прибутків пасторів, зокрема ОСОБА_86 та останній запропонував йому вкласти кошти у його бізнес, що він в подальшому і зробив, отримавши кошти в кредит під заставу майна матері. В бізнес ОСОБА_4 він вклав 16 000 доларів США, які на даний час не повернуті. Також пояснив, що йому відомо про те, що у бізнес ОСОБА_4 вкладали гроші ОСОБА_87 та ОСОБА_22 За його вкладом коштів, до кінця 2008 року ОСОБА_4 виплачував кошти, однак в подальшому припинив виплати;

- показаннями свідка ОСОБА_88, який повідомив, що разом із його односельчанином Левківим до нього приїхав ОСОБА_4, який хотів придбати 1 га землі в с. Тухлі біля гори Маківка. 19.01.2008 р. ОСОБА_4 приїхав знову з жінкою та вони підписали договір про наміри на 95 соток землі за 142 500 доларів США. Сам договір купівлі-продажу мав бути укладений після зміни цільового призначення цієї земельної ділянки під будову. Зміну цільового призначення мав зробити ОСОБА_66 за кошти ОСОБА_4 22.01.2008 р. підписав договори купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_51 та ОСОБА_4, хоча грошей за ці землі не отримав. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_4 повернув йому чотири земельні ділянки, а п'ята залишилась незаконно у власності останнього;

- даними договору позики від 20 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, згідно із яким ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_8 гроші в сумі 100000 доларів США з терміном повернення до 20 грудня 2008 року (т. 5 а.с.п. 197-198);

- даними договору позики від 20 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_1, згідно із яким ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_9 гроші в сумі 450000 гривень з терміном повернення до 01 січня 2009 року в сумі 900 000 грн. (т. 22 а.с.п. 80-81);

- даними акта прийому-передачі грошових коштів у позику від 20 серпня 2007 року, який підтверджує факт передачі позикодавцем ОСОБА_9 грошових коштів у розмірі 450000 гривень позичальнику ОСОБА_1 (т.22 а.с.п 82);

- даними кредитного договору № 11-1/544к-07 від 14.08.2007 року, укладеного між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_8, згідно якого остання отримала кредит в сумі 141100 доларів США, строком до 13 серпня 2027 року із сплатою за користування кредитом 13,45 % річних. (т.20 а.с.п. 225-227);

- довіреностями, посвідченими 11 серпня 2007 року приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_89, відповідно до яких ОСОБА_6, ОСОБА_7 уповноважили ОСОБА_9 представляти їхні інтереси при укладенні договору поруки, іпотечного договору. (т. 20 а.с.п. 237-242);

- даними договору іпотеки від 14.08.2007 року, укладеного між ВАТ «Банк Універсальний», та ОСОБА_6, ОСОБА_7, від імені яких на підставі довіреностей, посвідчених 11 серпня 2007 року приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_89, діяв ОСОБА_9, згідно якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_15. (т.20 а.с.п. 218-223);

- даними договору позики від 20 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, згідно із яким ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_8 гроші в сумі 500 000 гривень, що еквівалентно 100000 доларів США, з терміном повернення до 20 грудня 2008 року. (т. 9 а.с.п. 32);

- довіреністю від 23 грудня 2010 року, згідно якої ОСОБА_73 уповноважила ОСОБА_13 бути представником у відповідних уповноважених на те установах, підприємствах, організаціях Львівської області, а також перед фізичними та юридичними особами - учасниками цивільних правовідносин з питань продажу за ціну та на умовах, йому (їй) відомих, земельної- ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1341 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташовану в с. Сокільники, Пустомитівського району, Львівської області, належного їй на праві особистої приватної власності згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_5, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:08:458:00399, 07 серпня 2008 року, а також земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0834 га, кадастровий номер НОМЕР_6, розташоввану в с. Сокільники , Пустомитівського району, Львівської області, належного їй на праві особистої приватної власності згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_7, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:08:458:00398, 07 серпня 2008 року. (т.4 а.с.п 37);

- ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27.12.2010 року, згідно якої в порядку забезпечення позову накладено арешт на майно ОСОБА_44, а саме: грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, шляхом заборони будь-яким особам укладати стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження (т.17 а.с.п.244);

- даними державного акта на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_7, виданого на ім'я ОСОБА_44 (т.4 а.с.п 40);

- даними державного акта на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_5, виданого на ім'я ОСОБА_44 (т.4 а.с.п 41);

- квитанціями про сплату ОСОБА_13 коштів по 890 у.о. в період з жовтня 2007 року по вересень 2008 року на загальну суму 10680 доларів США (т.4 а.с.п. 46-47);

- розпискою від 18.09.2007 року, згідно якої ОСОБА_1 взяла 40000 доларів США у ОСОБА_13 на купівлю 10,5 с землі в с.Сокільники по 3800. (т.4 а.с.п 49);

- даними договору позики від 19 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_2, згідно із яким ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_11 гроші в сумі 2800 доларів США з поверненням зазначених коштів після продажу квартири. (т. 22 а.с.п. 33-34);

- даними акта прийому-передачі грошових коштів у позику від 19 вересня 2007 року, який підтверджує факт передачі позикодавцем ОСОБА_11 грошових коштів у розмірі 2800 доларів США позичальнику ОСОБА_2 (т.22 а.с.п 35);

- даними кредитного договору №LVH9GA00000131 від 17 вересня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_11, згідно із яким банк надав позичальнику кредит в сумі 116 000 доларів США та 11 600 доларів США на оплату страхових платежів зі строком погашення кредиту до 15 вересня 2017 року з оплатою за користування кредитом у розмірі 0,92 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом; винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 0,20 % від суми наданого кредиту на місяць в період сплати, винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту. (т.4 а.с.п. 63-68);

- даними договору іпотеки квартир від 17 вересня 2007 року, згідно з яким для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №LVH9GA00000131 від 17 вересня 2007 року, в іпотеку передано квартири: АДРЕСА_66, що належить ОСОБА_13, і АДРЕСА_67, що належить ОСОБА_12 (т.4 а.с.п. 69-74, т.19 а.с.п. 66-69);

- даними договору позики від 18 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_12 та ОСОБА_2, згідно із яким ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_11 гроші в сумі 43 000 доларів США, що відповідає 33 метрам квадратних квартири (1 м.кв. квартири за ціною 1300 доларів США) з поверненням суми коштів, що відповідатимуть вартості 33 м.кв. на момент продажу квартири. Окрім цього в п. 2 зазначено термін повернення 18.09.2008 року після продажу квартири. (т. 4 а.с.п. 103-104);

- даними акта прийому-передачі грошових коштів у позику від 18 вересня 2007 року, який підтверджує факт передачі позикодавцем ОСОБА_12 грошових коштів у розмірі 43000 доларів США позичальнику ОСОБА_2 (т.4 а.с.п 105);

- квитанціями про погашення кредиту ОСОБА_11 (т. 22 а.с.п. 40-58);

- розписками про одержання ОСОБА_11 від ОСОБА_2 коштів та товару в рахунок погашення боргу. (т. 22 а.с.п. 36-39);

- даними акта № 909 від 17.10.2012 року амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи, згідно якого ОСОБА_11 у період укладення кредитного договору психічним захворюванням чи недоумством не страждала і не виявляла будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності, могла усвідомлювати значення укладеної угоди, її юридичні особливості та прогнозувати її наслідки і результати. В період часу 2004-2008 років психічним захворюванням, недоумством не страждала і не виявляла будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності та могла усвідомлювати наслідки своїх дій та керувати ними. ОСОБА_132 не притаманні підвищенна навіюваність чи підвищенна здатність підкорюватися. Із урахуванням її психологічного стану та індивідуально-психологічних особливостей остання могла в період укладення угоди розуміти значення своїх дій та керувати ними. (т. 5 а.с.п. 230-232);

- довіреністю від 10 грудня 2011 рок, згідно якої ОСОБА_53 уповноважила ОСОБА_12, бути її представником в органах нотаріату при укладенні від її імені: договору дарування земельної ділянки площею 0,1513 га, яка розташована в селі Деревач Пустомитівського району Львівської області, згідно державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_8, виданого Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області 29.10.2010 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:10:458:00320, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_9, гр. ОСОБА_78; договору дарування земельної ділянки площею 0,1515 га, яка розташована в селі Деревач Пустомитівського району Львівської області, згідно державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_10, виданого Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області 29.10.2010 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:10:458:00332, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_11, гр. ОСОБА_78; договору дарування земельної ділянки площею 0,1515 га, яка розташована в селі Деревач Пустомитівського району Львівської області, згідно державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_12, виданого Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області 29.10.2010 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:10:458:00327, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_13, гр. ОСОБА_90 (т. 5 а.с.п. 236-237);

- даними державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_12, виданих на ім'я ОСОБА_53 (т. 5 а.с.п. 239,241,242);

- даними договору купівлі-продажу квартири від 12.02.2009 року, згідно якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_91 та ОСОБА_92 квартиру АДРЕСА_16. (т. 14 а.с.п. 59-61);

- даними кредитного договору № LVDRGA0000000001 від 22.01.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_14. Згідно з даним Договором, ОСОБА_14 надано грошові кошти в сумі 125 000 доларів США з сплатою процентної ставки 12.00% річних та кінцевою датою погашення 21 січня 2028 року. (т.24 а.с.п 146-151);

- даними договору іпотеки № LVDRGA0000000001 від 22.01.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_14, для забезпечення виконання зобов'язань останнього. Згідно із даним договором ОСОБА_14 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок цегляний позначений на плані літ.А-1, загальною площею 203,90 кв. м., житлова площа 67,60 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_68. (т.24 а.с.п 141-145);

- даними договору позики від 22 січня 2008 року, (заповненого на готовому бланку) укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_1, згідно із яким ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_14 гроші в сумі 80000 доларів США з терміном повернення до 22 січня 2009 року (т. 22 а.с.п. 84-85);

- даними договору позики від 22 січня 2008 року, укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_1, згідно із яким ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_14 гроші в сумі 80000 доларів США з терміном повернення до 22 січня 2009 року (т. 3 а.с.п. 104-105);

- даними акта прийому-передачі грошових коштів у позику від 22 січня 2008 року, який підтверджує факт передачі позикодавцем ОСОБА_14 грошових коштів у розмірі 80000 доларів США позичальнику ОСОБА_1 (т.3 а.с.п 106);

- рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 15.03.2012 року, згідно якого позов ОСОБА_14 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_14 80000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України становить 637600 гривень, в рахунок виконання договору позики, а також 1700 гривень судового збору по справі, а всього 639300 гривень. На підставі даного рішення, 27.03.2012 року Яворівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист та на підставі останнього 04.04.2012 року відкрито виконавче провадження (т.3 а.с.п. 109-111, т.16 а.с.п 50);

- розпискою від 05.01.2012 року про одержання ОСОБА_14 від ОСОБА_1 4-х державних актів на землю площею 0,5901 га. Номери державних актів: 0232, 0233, 0234, 0235, 0231 (т.22 а.с.п. 86);

- даними договору про іпотечний кредит №LVH9GI0000002979 від 24.01.2008 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_54 Згідно з даним договором, ОСОБА_54 надано грошові кошти в сумі 277 750,00 грн. з кінцевим терміном погашення 24.01.2038 року та сплатою 15,00% річних за користування кредитом (т.20 а.с.п. 22-25);

- даними договору іпотеки №LVH9GI0000002979 від 24.01.2008 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_10, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_54 за кредитним договором №LVH9GI0000002979 від 24.01.2008 року. Згідно із даним договором іпотеки, ОСОБА_10 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_17 (т.20 а.с.п. 18-21);

- квитанціями про погашення кредиту ОСОБА_93 (т. 4 а.с.п.129-130);

- даними висновку психологічної експертизи, проведеної комісією спеціалістів від 25.02.2013 року, згідно якої систематичне відвідування зібрань богослужінь та проповідей релігійної організації «Посольство Боже» потерпілою ОСОБА_10, в тому числі прослуховування нею проповідей пасторів так лідерів цієї організації ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_50, ОСОБА_3 та інших, могло здійснити сугестивний (маніпулятивний, пов'язаний з навіюванням) вплив на її психіку. Систематичне відвідування зібрань релігійної організації «Посольство Боже» прихожанкою ОСОБА_10 могло вплинути на можливість усвідомлювати нею повною мірою суті, значення та наслідків власних вчинків. На це вказує психологічна вразливість особистісного профілю та жорсткість фіксації виявлених поведінкових установок, що в сукупності створило «сприятливе» психологічне тло для піддатливості цілеспрямованим та систематичним впливам з боку пасторів та лідерів РО «Посольство Боже». Такі риси могли бути використані для маніпулятивного впливу щодо проведенні фінансових операцій, при укладенні угод, на здатність прогнозувати їх результати і наслідки, а також на здатність регулювати при цьому свою поведінку, зокрема при укладенні кредитних договорів з банками, при укладенні договорів позики грошей з пасторами РО «Посольство Боже» та при укладенні договорів інвестування грошей з банком «Леонебанк» та компанією «Кінгз Кепітал» (JC & AA Kings Capital Limited). Потерпіла ОСОБА_10, зважаючи на виявлені в процесі дослідження індивідуально-психологічні особливості особистості, схильна до втрати здатності повною мірою розуміти значення своїх дій, контролювати власні вчинки, розуміти їх суть та передбачати їх наслідки під час періоду систематичного відвідування зібрань, богослужінь та проповідей релігійної організації «Посольство Боже» (т.3 а.с.п. 50-56);

- даними договору позики від 24 січня 2008 року, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_2, згідно із яким ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_10 гроші в сумі 40800 доларів США з поверненням зазначених коштів після продажу землі в с. Деревач (т. 21 а.с.п. 30-31);

- даними додаткової угоди від 24.01.2009 року, згідно якої ОСОБА_2 та ОСОБА_10 продовжено термін дії договору позики до продажу землі в с.Деревач. Окрім цього сторони погодили, що поверненню підлягають кошти, які відповідають вартості 34 соткам земельної ділянки (т. 5 а.с.п. 206);

- довіреністю від 26 листопада 2011 рок, згідно якої ОСОБА_53 уповноважила ОСОБА_10, бути її представником в органах нотаріату при укладенні від її імені: договору дарування земельної ділянки площею 0,1671 га, яка розташована в селі Деревач Пустомитівського району Львівської області, згідно державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_14, виданого Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області 29.10.2010 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:10:458:00330, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_15, гр. ОСОБА_83; договору дарування земельної ділянки площею 0,1508 га, яка розташована в селі Деревач Пустомитівського району Львівської області, згідно державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_16, виданого Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області 29.10.2010 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:10:458:00331, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_17, гр. ОСОБА_83 (т. 5 а.с.п. 207-208);

- даними державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_14, серії НОМЕР_16, виданих на ім'я ОСОБА_53. (т. 5 а.с.п. 210, 212);

- розпискою ОСОБА_10 від 24.12.2007 року, згідно якої ОСОБА_10 зобов'язалась виплатити кредит, який взяла на себе ОСОБА_54 (т. 13 а.с.п. 5);

- розпискою ОСОБА_10 від 01.12.2011 року про відсутність боргових зобов'язань ОСОБА_2 по договору позики від 24.01.2008 року та відсутність у неї претензій фінансового характеру до ОСОБА_2 (т. 22 а.с.п. 32);

- розпискою ОСОБА_94 від 01.12.2011 року, згідно якої ОСОБА_10 отримала від ОСОБА_2 два державні акти на землю, які знаходяться в с. Деревач Пустомитівського району Львівської області (кадастровий НОМЕР_18, кадастровий НОМЕР_19) (т. 22 а.с.п. 31 зворот);

- розпискою від 01.12.2011 року, згідно якої ОСОБА_10, у зв'язку із виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по договору позики від 24.01.2008 року, претензій фінансового характеру не має (т. 7 а.с.п. 111);

- даними витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02.12.2011 року з якого вбачається, що 30.11.2011 року на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження на все нерухоме майно ОСОБА_53 накладено арешт (т. 5 а.с.п. 215-216);

- даними кредитного договору № 049-2008-088 від 04.02.2008 року, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_41, згідно якого ОСОБА_41 надано кредит на суму 50000 доларів США, зі сплатою 13,45 % річних за користування коштами (т. 18 а.с.п. 121-124);

- даними договору іпотеки нерухомого майна від 04.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_19 та ВАТ «Універсал Банк» в рахунок забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_41 за кредитним договором № 049-2008-088. Згідно із даним іпотечним договором ОСОБА_19 надала в іпотеку квартиру АДРЕСА_14 (т. 18 а.с.п. 113-114);

- даними договору поруки №049-2008-088-Р/1 від 04.02.2008 року, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_79, згідно якого останній зобов'язався відповідати за невиконання ОСОБА_41 зобов'язань, що виникли з кредитного договору № 049-2008-088 від 04.02.2008 року (т.11 а.с.п 139-140);

- рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 28.02.2012 року, згідно якого задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_41, ОСОБА_79, ОСОБА_19, ОСОБА_42 про стягнення заборгованості. Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_41, ОСОБА_79, ОСОБА_19, ОСОБА_42 в користь ПАТ «Універсал Банк» 59 924 доларів США 85 центів США (т. 7 а.с.п 170-172);

- рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 23.04.2014 року, яким задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_19, третьої особи ОСОБА_41 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалено звернути стягнення на заставлене майно, згідно Договору іпотеки від 04.02.2008року посвідченого 04.02.2008року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_38 за реєстровим № 722, на квартиру АДРЕСА_18, загальною площею 42,7 кв.м., що належить ОСОБА_19 на праві власності, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу, визначеною в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом відповідно до вимог чинного законодавства, для задоволення грошових вимог ПАТ «Універсал Банк» в розмірі 59 924 доларів США 85 центів США (т.7 а.с.п. 173-174);

- даними договору позики від 04 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_19 та ОСОБА_1, згідно із яким ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_19 гроші в сумі 227250 гривень з терміном повернення до 01 вересня 2010 року та сплатою 36 % річних (т.7 а.с.п. 163-165);

- даними договору позики від 05 лютого 2008 року, укладеного між ОСОБА_39 та ОСОБА_44, згідно із яким ОСОБА_44 позичила у ОСОБА_39 гроші в сумі 45000 доларів США з терміном повернення до 05 лютого 2009 року (т. 13 а.с.п. 173-174);

- даними акта прийому-передачі грошових коштів у позику від 05 лютого 2008 року, який підтверджує факт передачі позикодавцем ОСОБА_39 грошових коштів у розмірі 45000 доларів США позичальнику ОСОБА_44 (т.13 а.с.п 175);

- даними договору позики від 12 лютого 2009 року, укладеного між ОСОБА_39 та ОСОБА_1, згідно із яким ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_39 гроші в сумі 45000 доларів США з терміном повернення до 12 серпня 2009 року (т. 13 а.с.п. 171-172);

- рішенням Яворівського районного суду Львіської області від 03.10.2011 року, згідно якого позов ОСОБА_19 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_19 про визнання недійсним договору позики відмовлено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_95 227250 грн. заборгованості по договору позики від 04.02.2008 року, 204525 грн. прострочених відсотків по договору позики, 3408 грн. 75 коп. в рахунок відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді 3 % річних від простроченої заборгованості, 14544 грн. в рахунок відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді встановленого індексу інфляції; (т.16 а.с.п. 46-47,)

- рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.10.2011 року, згідно якого в задоволенні позову ОСОБА_95 до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_41 про визнання недійсними кредитного договору та договорів поруки, іпотеки відмовлено; (т.6 а.с.п. 23-25)

- розпискою від 07.02.2012 року, згідно якої ОСОБА_1 повернула ОСОБА_19 частину коштів, згідно рішення Яворівського районного суду Львівської області в сумі 5000 грн.

- даними кредитного договору № 049-2008-676 від 20.03.2008 року, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_15, згідно якого останній отримав кредиту у розмірі 55 000 доларів США строком по 10.03.2018р., зі сплатою за користування кредитом у розмірі 13,45% річних (т.18 а.с.п. 31-36);

- даними договору поруки № 049-2008-676-Р від 20.03.2008 року, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_16 та договором поруки № 049-2008-676-Р/1 від 20.03.2008 року, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_43, згідно яких ОСОБА_16 та ОСОБА_43 взяли на себе зобов'язання відповідати за виконання ОСОБА_15 умов кредитного договору та нести солідарну відповідальність у випадку його невиконання чи неналежного виконання. В подальшому між Банком та поручителем ОСОБА_16 було укладено Додаткову угоду від 18.05.2009 року до договору поруки № 049-2008-676-Р, якою змінено умови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з позичальником. Крім того, між Банком та поручителем ОСОБА_43 також було укладено Додаткову угоду від 18.05.2009р. до договору поруки № 049-2008-676-Р/1, якою змінено умови договору поруки у відповідності до відповідних додаткових угод до кредитного договору, які були укладені з позичальником (т.7 а.с.п. 216-229, 232-239);

- даними договору іпотеки нерухомого майна від 20.03.2008 року, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_43, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_15 Згідно із даним договором іпотеки, ОСОБА_43 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_19 (т.18 а.с.п. 29-30);

- даними договору позики від 20 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_44, згідно із яким ОСОБА_44 позичила у ОСОБА_15 гроші в сумі 210 000 гривень зі сплатою 40 % річних за користування коштами з терміном повернення до 20 березня 2009 року (т. 22 а.с.п. 73-74);

- даними договору позики від 21 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_44, згідно із яким ОСОБА_44 позичила у ОСОБА_15 гроші в сумі 10 000 гривень зі сплатою 24 % річних за користування коштами з терміном повернення до 21 квітня 2009 року (т. 6 а.с.п. 9-10);

- даними договору позики грошових коштів від 09 квітня 2009 року (заповненого сторонами на готовому бланку договору), укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_1, згідно із яким ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_15 гроші в сумі 294 000 гривень зі сплатою 13 % річних за користування коштами з терміном повернення до 09 жовтня 2009 року (т. 22 а.с.п. 76-77);

- даними договору позики грошових коштів від 09 квітня 2009 року, укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_1, згідно із яким ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_15 гроші в сумі 294 000 гривень зі сплатою 13 % річних за користування коштами з терміном повернення до 09 жовтня 2009 року. (т. 6 а.с.п. 11-12);

- даними акта прийому-передачі грошових коштів у позику від 09 квітня 2009 року, який підтверджує факт передачі позикодавцем ОСОБА_15 грошових коштів у розмірі 294000 гривень позичальнику ОСОБА_1 (т.6 а.с.п 13);

- даними статуту Християнської релігійної громади «Посольство Боже» м.Львова (т.6 а.с.п. 149-158);

- рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 18.04.2012 року, згідно якого задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_43 про стягнення заборгованості за договорами кредиту та ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_43 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 049-2008-676 від 20.03.2008р. в сумі 58 897 доларів 69 центів США (т.7 а.с.п. 213-214);

- рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 21.12.2011 року, згідно якого позов ОСОБА_15 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_15 заборгованість за договором позики від 09.04.2009 року в сумі 294 000 гривень, 13% річних із зазначеної суми за договором позики в сумі 19110 гривень, 3 % річних від простроченої заборгованості в сумі 11700 гривень, грошові кошти з урахуванням індексу інфляції від суми заборгованості в розмірі 38220 гривень, судові витрати по справі в сумі 1820 гривень та 1000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди (т.16 а.с.п 48-49);

- даними акта амбулаторної судової психолог-психіатричної експертизи від 23.10.2012 року, згідно якого ОСОБА_15 немає підвищеної навіюваності чи підвищеної здатності підкорюватися. З урахуванням його психологічного стану та індивідуально-психологічних особливостей міг у період укладення кредитної угоди розуміти значення своїх дій та керувати ними (т.6 а.с.п. 16-19);

- даними висновку психологічної експертизи, проведеної комісією спеціалістів від 30.07.2014 року, згідно якого систематичне відвідування зібрань богослужінь та проповідей релігійних організацій «Нове покоління» і «Посольство Боже» потерпілою ОСОБА_43, в тому числі прослуховування нею проповідей пасторів так лідерів цих організацій: ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_50, ОСОБА_3 та інших, могло здійснити сугестивний (маніпулятивний, пов'язаний з навіюванням) вплив на її психіку. Систематичне відвідування зібрань релігійних організацій «Нове покоління» і «Посольство Боже» ОСОБА_43 могло вплинути на можливість усвідомлювати нею повною мірою суті, значення та наслідків власних вчинків. На це вказує психологічна вразливість особистісного профілю та жорсткість фіксації виявлених поведінкових установок, що в сукупності створило «сприятливе» психологічне тло для піддатливості цілеспрямованим та систематичним впливам з боку пасторів та лідерів РО «Нове покоління» та «Посольство Боже». Такі риси могли бути використані для маніпулятивного впливу щодо проведенні фінансових операцій, при укладенні угод, на здатність прогнозувати їх результати і наслідки, а також на здатність регулювати при цьому свою поведінку, зокрема при укладенні кредитних договорів з банками, при укладенні договорів позики грошей з пасторами РО «Посольство Боже», а також у випадку укладення договорів інвестування грошей безпосередньо з банком «Леонебанк» та компанією «Кінгз Кепітал» (JC & AA Kings Capital Limited). Потерпіла ОСОБА_43, зважаючи на виявлені в процесі дослідження індивідуально-психологічні особливості особистості, схильна до втрати здатності повною мірою розуміти значення своїх дій, контролювати власні вчинки, розуміти їх суть та передбачати їх наслідки під час періоду систематичного відвідування зібрань, богослужінь та проповідей релігійних організацій «Нове покоління» та «Посольство Боже» (т.7 а.с.п.179-183);

- даними висновку психологічної експертизи, проведеної комісією спеціалістів від 25.02.2013 року, згідно якого систематичне відвідування зібрань богослужінь та проповідей релігійних організацій «Нове покоління» і «Посольство Боже» потерпілим ОСОБА_15, в тому числі прослуховування ним проповідей пасторів та лідерів цих організацій: ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та інших, могло здійснити сугестивний (маніпулятивний, пов'язаний з навіюванням) вплив на його психіку. Систематичне відвідування зібрань релігійних організацій «Нове покоління» і «Посольство Боже» ОСОБА_15 могло вплинути на можливість усвідомлювати нею повною мірою суті, значення та наслідків власних вчинків. На це вказує психологічна вразливість особистісного профілю та жорсткість фіксації виявлених поведінкових установок, що в сукупності створило «сприятливе» психологічне тло для піддатності цілеспрямованим та систематичним впливам з боку пасторів та лідерів РО «Нове покоління» та «Посольство Боже». Такі риси могли бути використані для маніпулятивного впливу щодо проведенні фінансових операцій, при укладенні угод, на здатність прогнозувати їх результати і наслідки, а також на здатність регулювати при цьому свою поведінку, зокрема при укладенні кредитних договорів з банками, при укладенні договорів позики грошей з пасторами РО «Посольство Боже» та при укладенні договорів інвестування грошей з банком «Леонебанк» та компанією «Кінгз Кепітал» (JC & AA Kings Capital Limited). Потерпілий ОСОБА_15, зважаючи на виявлені в процесі дослідження індивідуально-психологічні особливості особистості, схильний до втрати здатності повною мірою розуміти значення своїх дій, контролювати власні вчинки, розуміти їх суть та передбачати їх наслідки під час періоду систематичного відвідування зібрань, богослужінь та проповідей релігійної організації «Посольство Боже» (т.7 а.с.п.184-187);

- розписками ОСОБА_15 про отримання коштів від ОСОБА_1 05.03.2011 року у сумі 200 грн.(т.2 а.с.п. 75), 01.05.2009 року у сумі 1000 грн. (т.22 а.с.п 78 зворот), 09.04.2009 року у сумі 800 грн., 12.06.2009 року у сумі 700 грн., 13.07.2009 року у сумі 500 грн., 28.08.2009 року у сумі 500 грн., 11.11.2009 року у сумі 400 грн., 22.12.2009 року у сумі 200 грн., 26.01.2010 року у сумі 200 грн., 11.03.2010 року у сумі 400 грн. (т.22 а.с.п. 79);

- даними кредитного договору №К/08-26 від 27.06.2008 року, укладеного між ПАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_27, згідно якого ОСОБА_27 отримала кредит на суму 30 000,00 доларів США, строком до 23.06.2028 року та відсотками за користування кредитом у розмірі 8 відсотків річних (т.21 а.с.п. 61-64, 80-81);

- даними кредитного договору №К/08-27 від 27.06.2008 року, укладеного між ПАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_27, згідно якого ОСОБА_27 отримала кредит на суму 15 000,00 доларів США, строком до 23.06.2028 року та відсотками за користування кредитом у розмірі 13,5 відсотків річних (т.21 а.с.п. 65-68,82-83);

- даними договору іпотеки від 27.06.2008 року, укладеним між ВАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_26, який укладено в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № К/08-26 від 27.06.2008 року та № К/08-27 від 27.06.2008 року. Згідно із даним договором іпотеки, ОСОБА_26 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_69 (т.21 а.с.п. 52-57, 79);

- рішенням Франківського районного суду м.Львова від 16.07.2014 року, згідно якого задоволено позов ПАТ «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_27 та ОСОБА_26 з участю третьої особи органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_27 та ОСОБА_26 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» заборгованість в сумі 57 023,29 доларів США (т.8 а.с.п. 250);

- даними договору позики від 01 липня 2008 року, укладеним між ОСОБА_26 та ОСОБА_44, згідно із яким ОСОБА_44 позичила у ОСОБА_26 гроші в сумі 180 000 гривень зі сплатою 24 % річних з щомісячною виплатою відсотків (2% в місяць становить 3600 грн.) з терміном повернення до 01 липня 2009 року (т. 22 а.с.п. 63-64);

- даними договору позики від 01 липня 2008 року, укладеного між ОСОБА_26 та ОСОБА_2, згідно із яким ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_26 гроші в сумі 180 000 гривень зі сплатою 24 % річних з щомісячною виплатою відсотків (2% в місяць становить 3600 грн.) з терміном повернення до 01 липня 2009 року (т.23 а.с.п. 215);

- розписками ОСОБА_26 про одержання коштів від ОСОБА_2 (т.22 а.с.п. 65);

- даними кредитного договору № CGZ0GA0000000085 від 02.04.2008 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_20, згідно якого останній надано кредит в розмірі 16825,00 доларів США на термін до 02.04.2018 року (т.24 а.с.п. 85-87);

- даними договору іпотеки від 02.04.2008 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_20, згідно з яким в рахунок забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_20 за кредитним договором № CGZ0GA0000000085 від 02.04.2008 року, в іпотеку передано нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_52 (т.24 а.с.п. 82-84);

- даними договору позики від 02 квітня 2008 року, укладеним між ОСОБА_20 та ОСОБА_4, згідно із яким ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_20 гроші в сумі 13 000 доларів США з терміном повернення до 02 квітня 2011 року, зі сплатою кожного місяця 5 % за користування отриманими коштами, що становить 650 доларів США (т.7 а.с.п 19-20);

- даними акта прийому-передачі грошових коштів у позику від 02 квітня 2008 року, який підтверджує факт передачі позикодавцем ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 13000 доларів США позичальнику ОСОБА_4 (т.7 а.с.п 21);

- даними додаткової угоди від 18.05.2010 року, укладеною між ОСОБА_20 та ОСОБА_4, згідно якої сторони погодили термін повернення грошових коштів в сумі 13000 доларів США та відсотків за користування такими (т.7 а.с.п 22);

- даними акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи №872 від 09.10.2012 року, згідно якого ОСОБА_20 в умовах юридично значимої ситуації укладання кредитного та іпотечного договорів психічною хворобою чи будь-яким іншим розладом психічної діяльності не страждала, могла усвідомлювати суть та значення укладеної угоди, її юридичні особливості, прогнозувати її наслідки і результати та регулювати при цьому свою поведінку. В період часу, що відноситься до 2004 - 2008 років вона також психічною хворобою чи будь-яким іншим розладом психічної діяльності не страждала, могла розуміти значення і наслідки своїх дій та керувати ними. Враховуючи індивідуально-психологічні особливості, ОСОБА_20 здатна самостійно керувати своїми діями, в тому числі і в період укладення угод. Підвищеною навіюваністю не відрізняється. З урахуванням її індивідуально-психологічних особливостей, могла розуміти значення та наслідки своїх дій та керувати ними в період укладення угод (т.7 а.с.п. 23-26);

- квитанціями про зарахування на накопичувальний рахунок ОСОБА_20 коштів на загальну суму 3250 доларів США (т.21 а.с.п. 178-182);

- даними кредитного договору № 0001/08/6/10-CLNv від 15.05.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та ОСОБА_22 із відкриттям відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі з лімітом кредитування 33 000 дол. США з кінцевим терміном повернення 14.05.2018 року із сплатою 14% річних (т.24 а.с.п. 106 - 109);

- даними договору поруки від 15 травня 2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та ОСОБА_21, згідно із яким остання поручилась перед банком за виконання ОСОБА_22 зобов'язань за кредитним договором № 0001/08/6/10-CLNv від 15.05.2008 року з відповідальністю поручителя грошовими коштами та всім своїм майном (т.24 а.с.п 110);

- даними іпотечного договору від 15.05.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та ОСОБА_21, ОСОБА_22 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 0001/08/6/10-CLNv від 15.05.2008 року. За умовами даного іпотечного договору ОСОБА_21, ОСОБА_22 було надано в іпотеку належну їм квартиру за адресою: АДРЕСА_70 (т.2 а.с.п. 104-112, т.3 а.с.п. 170-173);

- даними договору позики від 15 травня 2008 року, укладеного між ОСОБА_22 та ОСОБА_4, згідно із яким ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_22 гроші в сумі 30000 доларів США з терміном повернення до 15 травня 2009 року, зі сплатою кожного місяця 5 % за користування отриманими коштами, що становить 1500 доларів США (т.24 а.с.п 104-105);

- даними акта прийому-передачі грошових коштів у позику від 15 травня 2008 року, який підтверджує факт передачі позикодавцем ОСОБА_22 грошових коштів у розмірі 30000 доларів США позичальнику ОСОБА_4 (т.3 а.с.п 176);

- квитанціями про зарахування на накопичувальний рахунок ОСОБА_22 коштів на загальну суму 4500 доларів США (т.21 а.с.п. 183-185);

- даними договору позики від 26 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_29 та ОСОБА_4, згідно із яким ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_29 гроші в сумі 20000 гривень з терміном повернення 26 лютого 2009 року, зі сплатою кожного місяця 2,5 % за користування отриманими коштами, що становить 500 гривень (т.7 а.с.п 30-31)

- даними акта прийому-передачі грошових коштів у позику від 26 серпня 2008 року, який підтверджує факт передачі позикодавцем ОСОБА_29 грошових коштів у розмірі 20000 гривень позичальнику ОСОБА_4 (т.7 а.с.п 32)

- заявою ОСОБА_29 від 18.04.2017 року, якою останній повідомив суд про те, що ОСОБА_4 повністю виконав своє зобов'язання за договором позики від 26.08.2008 року, а саме повернув позичені кошти та жодних претензій правового характеру до ОСОБА_4 не має (т.21 а.с.п. 94);

- розпискою від 18.04.2017 року, про отримання ОСОБА_29 від ОСОБА_4 коштів в розмірі 20 000 гривень. (т.21 а.с.п 236)

- даними витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.07.2009 р., а також свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 06.07.2009 р., згідно яких ОСОБА_96 (брат ОСОБА_1.) є власником нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_71 (т.5, а.с.п. 44-52, 77-85);

- даними договору купівлі-продажу від 17.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_97 та ОСОБА_4, згідно якого останній придбав за 121 200 грн. житловий будинок з приналежною до нього господарською спорудою, та земельну ділянку площею 0,1324 га, надану для обслуговування житлового будинку, розташовані по АДРЕСА_72 (т.19, а.с.п. 98);

- даними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.02.2008 року, укладеним між ОСОБА_88 та ОСОБА_4, ОСОБА_50, ОСОБА_98, згідно якого останні придбали за 523420 грн. земельну ділянку загальною площею 0,6398 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_73, продаж вчинено за 523420 грн. (т.14, а.с.п. 23-24);

- даними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.02.2008 року, укладеним між ОСОБА_88 та ОСОБА_99, ОСОБА_51, згідно якого останні придбали за 269224 грн. земельну ділянку загальною площею 0,3202 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_73 (т.14, а.с.п. 25-26);

- розпискою ОСОБА_51 від 05.02.2008 року, згідно якої вона не претендує на частку земельної ділянки в АДРЕСА_73, відповідно до договору купівлі-продажу від 05.02.2008 року, і підтверджує, що вказана ділянка належить ОСОБА_4 (т. 14 а.с.п.32);

- розпискою ОСОБА_99 від 05.02.2008 року, згідно якої вона не претендує на частку земельної ділянки в АДРЕСА_73, відповідно до договору купівлі-продажу від 05.02.2008 року, і підтверджує, що вказана ділянка належить ОСОБА_4 (т. 14 а.с.п.33);

- розпискою ОСОБА_98 від 05.02.2008 р., згідно якої вона не претендує на частку земельної ділянки в АДРЕСА_73, відповідно до договору купівлі-продажу від 05.02.2008 року, і підтверджує, що вказана ділянка належить ОСОБА_4 (т. 14 а.с.п.34);

При цьому стороною обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_100, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, тобто заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. В обвинувальному акті зазначено наступне:

«ОСОБА_1, будучи засновником та пастором (керівником) релігійної громадської організації «Церква «Посольство Благословенного царства Божого для всіх народів» (надалі - Церква «Посольство Боже»), маючи вищу економічну освіту та досвід роботи в банківській сфері, переслідуючи корисливі мотиви, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на протиправне заволодіння майном та грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом здійснення господарської та інвестиційної діяльності, за попередньою змовою групою осіб спільно із своїм чоловіком - пастором Церкви «Посольство Боже» - ОСОБА_2, пастором зазначеної Церкви - ОСОБА_4, пастором зазначеної Церкви - ОСОБА_3, який одночасно являвся керівником Львівської філії ТзОВ «Ліонебанк Україна», а також іншими, невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, які залучалися на різних етапах злочинної діяльності, діючи упродовж 2007 - 2008 років на території м.Львова та Львівської області вчиняли заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

При цьому, ОСОБА_1 безпосередньо керувала підготовкою кримінальних правопорушень та приймала активну участь у їх скоєнні, розроблюючи плани злочинних дій, які були відомі всім співучасникам кримінальних правопорушень.

Виходячи з визначених ОСОБА_1 конкретних ролей та функцій, вона особисто організовувала та приймала участь у вчиненні кримінальних правопорушень, при чому розподіляла серед інших співучасників отримані злочинним шляхом кошти. З метою приховування злочинної діяльності, організовувала проведення бізнес семінарів, підготовку та оформлення кредитних договорів, переконаннями та вмовляннями схиляла потерпілих надавати у заставу банківським установам своє нерухоме майно та під виглядом оформлення договорів позики, безпосередньо, або із залученням інших осіб отримувала від громадян грошові кошти.

ОСОБА_3, як пастор Церкви «Посольство Боже» та директор Львівської філії ТзОВ «Ліонебанк Україна», за планом, розробленим ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та будучи обізнаним про злочинні наміри і дії інших співучасників кримінальних правопорушень, проводив серед прихожан Церкви «Посольство Боже» бізнес семінари, рекламу діяльності ТзОВ «Ліонебанк Україна», позиціонуючи себе успішним бізнесменом та фахівцем в галузі фінансів. Крім цього, ОСОБА_3 з метою приховування злочинної діяльності, організовував підготовку та оформлення кредитних договорів, переконаннями та вмовляннями схиляв потерпілих і свідків надавати у заставу банківським установам своє нерухоме майно та під виглядом оформлення договорів позики, безпосередньо, або із залученням інших осіб отримував від громадян грошові кошти, які у подальшому розподілялись між співучасниками кримінальних правопорушень.

ОСОБА_2, як пастор Церкви «Посольство Боже» за планом, розробленим ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та будучи обізнаним про злочинні наміри і дії інших співучасників кримінальних правопорушень, активно проводив серед прихожан Церкви «Посольство Боже» та інших осіб рекламу діяльності пасторів Церкви по вмінню примножувати грошові кошти, позиціонуючи себе успішним бізнесменом та фахівцем в галузі фінансів. Також, з метою приховування злочинної діяльності та заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 підшукував громадян, які опинились у скрутних життєвих обставинах, організовував підготовку та оформлення кредитних договорів, з метою збільшення суми грошових коштів, переконаннями та вмовляннями схиляв потерпілих надавати у заставу банківським установам своє нерухоме майно та під виглядом оформлення договорів позики, безпосередньо, або із залученням інших осіб отримував від громадян грошові кошти, які у подальшому розподілялись між співучасниками кримінальних правопорушень.

ОСОБА_4, як пастор Церкви «Посольство Боже» за планом, розробленим ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та будучи обізнаним про злочинні наміри і дії інших співучасників кримінальних правопорушень, активно проводив серед прихожан Церкви «Посольство Боже» та інших осіб рекламу діяльності пасторів Церкви по вмінню примножувати грошові кошти, позиціонуючи себе успішним бізнесменом та фахівцем в галузі фінансів. Також, з метою приховування злочинної діяльності та заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 підшукував громадян, які опинились у скрутних життєвих обставинах, організовував підготовку та оформлення кредитних договорів, з метою збільшення суми грошових коштів, переконаннями та вмовляннями схиляв потерпілих надавати у заставу банківським установам своє нерухоме майно та під виглядом оформлення договорів позики, безпосередньо, або із залученням інших осіб отримував від громадян грошові кошти, які у подальшому розподілялись між співучасниками кримінальних правопорушень.

Упродовж 2006 - 2009 років ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_100, ОСОБА_4 у своїх проповідях як пастори (керівники Церкви) всіляко підкреслювали, що участь віруючих у різного роду фінансових справах дає можливість реалізувати їхні особисті творчі можливості, розвивати здібності в фінансово-економічній сфері, кожна з яких є відображенням «божественних благословень». У діяльності керівництва та членів Церкви «Посольство Боже», з цього часу, проявилися ознаки комерційного культу, активно освоювалися сфери бізнесу при цьому особлива увага приділялася прихожанам релігійної організації, які опинилися у важких життєвих обставинах та володіли об'єктами нерухомості.

Крім цього, відповідно до розробленого плану, погодженого усіма співучасниками, з метою прикриття своєї злочинної діяльності, створення у громадян довіри до себе як знавців по примноженню коштів та залученню більшої кількості вкладників і грошових коштів, використовуючи свій вплив як керівників Церкви «Посольство Боже», у вказаний період часу учасниками злочинного об'єднання з метою отримання доступу до грошових коштів потерпілих та введення їх в оману, укладалися договори позики та частково виплачувалися так звані відсотки по них, виключно із коштів, залучених по наступним договорам, а не від отриманих прибутків від їхньої діяльності.

Всього, упродовж 2007 - 2008 років, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_100, ОСОБА_4 та іншими, невстановленими на даний час особами, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами громадян на загальну суму 3 587 190, 00 грн.

Так, у кінці 2006 року - на початку 2007 року, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, переконаннями схилили прихожанку Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_51 оформити на неї кредит в банківській установі, так як остання під впливом пасторів Церкви зареєструвалася фізичною особою підприємцем та могла безперешкодно оформити кредит.

Будучи введеною в оману, та беззаперечно довіряючи пасторам Церкви "Посольство Боже", перебуваючи під їхнім постійним впливом ОСОБА_51 погодилася на оформлення кредиту в банківській установі.

У подальшому, згідно із розробленим злочинним планом, відомим усім співучасникам кримінального правопорушення, оформленням кредитного договору керувала ОСОБА_1, яка безпосередньо вказувала ОСОБА_51, які документи необхідно оформляти, які дані у них вказувати, де підписуватись, тощо, і як наслідок, 26.02.2007 між прихожанкою Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_51 та АТ «УкрСиббанк» укладено кредитний договір на суму 100 тис. доларів США. При цьому, з метою створення видимості надійності зазначеної операції та збільшення суми грошових коштів ОСОБА_1 виступила майновим поручителем під час оформлення кредиту на ОСОБА_51, надавши у заставу банку приміщення за адресою: АДРЕСА_74, яке ОСОБА_1 придбала за кошти, отримані від прихожан Церкви "Посольство Боже" та фактично не ризикувала власним майном.

Отримавши цього ж дня в касі АТ «УкрСиббанк», що у м. Львові по вул. Куліша грошові кошти в сумі 100 тис. доларів США, що згідно із офіційним курсом Національного Банку України станом на 26.02.2007 становило 505 тис. грн., ОСОБА_51, будучи введеною в оману та беззаперечно довіряючи пасторам Церкви "Посольство Боже" передала всю суму грошових коштів ОСОБА_2, який спільно із ОСОБА_1 супроводжували ОСОБА_51, контролювали отримання останньою кредиту та обіцяли особисто його повернути у встановлений договором строк.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та привласнені ними, чим спричинено ОСОБА_51 матеріальну шкоду у сумі 505 тис.грн.

Крім цього, влітку 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, з відома та за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою переконала пастора релігійної організації "Нове покоління" ОСОБА_9 та дружину останнього ОСОБА_8 надати їхні особисті та залученні від прихожан релігійної організації "Нове покоління" грошові кошти для їхнього використання в бізнесі пасторів релігійної організації "Посольство Боже" у сфері нерухомості. При цьому, ОСОБА_1, позиціонуючи себе та пасторів релігійної організації "Посольство Боже" ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як успішних бізнесменів, переконаннями схилила ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до оформлення кредиту під заставу нерухомого майна для того, щоб збільшити суму готівкових коштів, за користування якими ОСОБА_1 обіцяла виплачувати від 36 до 50 відсотків річних.

Будучи введеними в оману, та беззаперечно довіряючи пасторам релігійної організації "Посольство Боже", ОСОБА_9 та ОСОБА_8 погодились на отримання кредиту, вирішили його оформити у ВАТ "Банк Універсальний". При цьому, під заставу надали свою двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Також, з метою збільшення суми кредиту, залучили до його оформлення прихожан релігійної організації "Нове покоління" ОСОБА_6 і його дружину ОСОБА_7, розповівши їм про пасторів Церкви "Посольство Боже" та отриману від ОСОБА_1 інформацію, на що останні погодились та передали в заставу свою двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Отримавши у ВАТ "Банк Універсальний" кредит в сумі 141 тис. доларів США під заставу двох вищевказаних квартир згідно із кредитним договором №11-1/544К-07 від 14.08.2007, перебуваючи 20.08.2007 в офісі фірми "Амбасадор", за адресою м. Львів, вул. Староєврейська, буд.26 де свою діяльність провадили пастори Церкви "Посольство Боже", ОСОБА_9 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 тис. доларів США, що згідно із курсом Національного Банку України станом на 20.08.2007 становило 505 тис. грн.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в загальній сумі 505 тис.грн.

Крім цього, у вересні 2007 року, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою переконали прихожан Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які опинились у важких життєвих обставинах (чоловіки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були безробітними і зловживали спиртними напоями, а чоловік ОСОБА_13 помер) отримати у банківських установах кредитні кошти та вкласти їх у бізнес пасторів Церкви «Посольство Боже» на вигідних для прихожан умовах.

З метою забезпечення гарантованого отримання ОСОБА_11 кредитних грошових коштів та максимального збільшення суми кредиту, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, переконала прихожан Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_12, яка також працювала в ОСОБА_1 нянею її дитини, та ОСОБА_13 виступити майновими поручителями під час отримання ОСОБА_11 кредиту, надавши у заставу банку своє житло.

Згідно із розробленим злочинним планом, відомим усім співучасникам кримінального правопорушення, оформленням кредитного договору та договорів застави керував ОСОБА_2 і як наслідок, 17.09.2007 між прихожанкою Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_11 та ПрАТ «ПриватБанк» укладено кредитний договір на суму 127 тис. доларів США, під заставу двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_13 та трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_7, що належить ОСОБА_12

Отримавши цього ж дня в касі ПрАТ «ПриватБанк», що у м. Львові по вул. Гуцульській грошові кошти в сумі 127 тис. доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 17.09.2007 становило 641350, 00 грн., ОСОБА_11 передала їх ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які її супроводжували та контролювали отримання кредиту. У подальшому, вказані грошові кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_101, діючи згідно із розробленим злочинним планом перевезли в офісне приміщення, за адресою: м.Львів, вул. Староєврейська, 26 де передали їх ОСОБА_1, з метою подальшого розподілення грошових коштів між усіма співучасниками злочинних дій.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, створення хибного враження у вигідності фінансової операції та приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_1, перебуваючи в офісі фірми "Амбасадор", що у м.Львові по вул. Староєврейській, 26, 19.09.2007 повідомила ОСОБА_11, що частина грошових коштів в сумі 1200, 00 доларів США повинна бути передана в фонд Церкви «Посольство Боже», а грошові кошти у сумі 2800,00 доларів США повинні бути передані ОСОБА_2 під виглядом позики. В цей же день укладено договір позики між ОСОБА_11 (позиководавець) та ОСОБА_2 (позичальник) про те, що позикодавець надає позичальнику позику в сумі 2800,00 доларів США що за офіційним курсом НБУ станом на 19.09.2008 становить 14140,00 гривень строком на один рік. Проте, фактично грошові кошти в загальній сумі 127 тис.доларів США ще 17.09.2007 отримав ОСОБА_2

Також, після заволодіння грошовими коштами прихожан в загальній сумі 127 тис.доларів США, з метою приховування своєї злочинної діяльності та створення у ОСОБА_13 хибного враження про надійність і вигідність фінансової операції, 18.09.2007, перебуваючи в офісі фірми "Амбасадор" на вул. Староєврейській, 26 що у м.Львові, ОСОБА_1 передала ОСОБА_13 10700, 00 доларів США щоб остання здійснювала щомісячні проплати відсотків по кредиту в сумі 890 доларів США, а також передала останній розписку про те, що ОСОБА_1 позичила в ОСОБА_13 40 тис.доларів США на купівлю земельної ділянки в с.Сокільники, Пустомитівського р-ну, Львівської області. Одночасно, з метою приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_1 переконаннями змусила ОСОБА_12 підписати фіктивний договір позики від 19.09.2007 ОСОБА_2 43 тис. доларів США.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_100, ОСОБА_4 та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в загальній сумі 641350, 00 грн.

Крім того, в січні 2008 року, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою переконали ОСОБА_14 вкласти кошти під високі відсотки у бізнес пасторів Церкви «Посольство Боже», а у зв'язку з відсутністю в останнього грошей переконали його отримати необхідні грошові кошти в кредит у банківській установі під заставу його житла.

Будучи введеним в оману та беззаперечно довіряючи пасторам Церкви «Посольство Боже», 22.01.2008 ОСОБА_14 оформив кредитний договір №LVDRGA0000000001 із ПрАТ «ПриватБанк» під заставу належних йому будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_75.

Цього ж дня, перебуваючи неподалік відділення ПрАТ «ПриватБанк», що в м.Дрогобичі, Львівської області, беззаперечно довіряючи пасторам Церкви «Посольство Боже» та будучи введеним в оману ОСОБА_14 передав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в автомобілі останнього грошові кошти в сумі 80 тис. доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 22.01.2008 становить 404 тис. грн. при чому, з метою приховування своїх злочинних намірів ОСОБА_1 надала для підписання ОСОБА_14 договір позики згідно із яким останній надає ОСОБА_1 позику в сумі 80 тис. доларів США.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_100, ОСОБА_4, та привласнені ними чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_14 в загальній сумі 404 тис.грн.

Крім цього, упродовж грудня 2007 року - січня 2008 року, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, з відома та за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою переконала прихожан Церкви "Посольство Боже" ОСОБА_10 та її чоловіка ОСОБА_83 надати їхні особисті грошові кошти для використання в бізнесі пасторів Церкви "Посольство Боже" у сфері нерухомості. При цьому, ОСОБА_1, позиціонуючи себе та пасторів Церкви "Посольство Боже" ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як успішних бізнесменів, переконаннями схилила ОСОБА_10 і ОСОБА_83 в оформленні кредиту під заставу нерухомого майна для того, щоб збільшити суму готівкових коштів, за користування якими ОСОБА_1 обіцяла виплачувати 36 відсотків річних.

Переконавши ОСОБА_10 та її чоловіка ОСОБА_83 у надійності та вигідності вкладення грошових коштів в діяльність пасторів Церкви "Посольство Боже", ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 консультаціями та порадами сприяли подружжю ОСОБА_83 в оформленні договору про іпотечний кредит №LVH9G10000002979 від 24.01.2008 на суму 277 750, 00 грн. при чому як позичальника до вказаного кредитного договору ОСОБА_1 залучила прихожанку Церкви "Посольство Боже"ОСОБА_45, яка не була обізнана в злочинних намірах ОСОБА_1 А також, в забезпечення кредитного договору у заставу ЗАТ КБ "ПриватБанк" було передано двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_20, яка належала ОСОБА_10 на праві приватної власності.

У подальшому, продовжуючи свій злочинний намір по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_10 і ОСОБА_83, ОСОБА_2 безпосередньо біля каси у відділенні ЗАТ КБ "ПриватБанк" що у м.Львові отримав грошові кошти згідно із договором про іпотечний кредит №LVH9G10000002979 від 24.01.2008 у сумі 277 750, 00 грн. за які розписалась позичальник ОСОБА_45 не будучи обізнаною у протиправності дій ОСОБА_2

Відразу після цього, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця та створення враження легальності операції, 24.01.2008, перебуваючи в приміщенні фірми "Амбасадор" на вул. Староєврейській, 26 що у м. Львові, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 піготували договір позики, згідно із яким ОСОБА_1 позичила в ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 40 800, 00 доларів США пояснюючи різницю між сумою кредиту та позики грошових коштів супутніми витратами. Того ж дня сторони підписали зазначений договір позики.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_10 та ОСОБА_83 у загальній сумі 277 750, 00 грн.

Крім цього, влітку 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, з відома та за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою переконала пастора релігійної організації "Нове покоління" ОСОБА_9 та дружину останнього ОСОБА_8 надати їхні особисті та залученні від прихожан релігійної організації "Нове покоління" грошові кошти для їхнього використання на дуже вигідних умовах в бізнесі пасторів релігійної організації "Посольство Боже" у сфері нерухомості.

У подальшому, на початку 2008 року пастор релігійної організації "Нове Покоління" ОСОБА_9, будучи введеним в оману, та беззаперечно довіряючи пасторам Церкви "Посольство Боже" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, не будучи обізнаним про злочинні наміри останніх, шляхом повідомлення власної історії про вкладення грошових коштів в їхню діяльність переконував прихожан релігійної організації "Нове Покоління" ОСОБА_39 та ОСОБА_40 у вигідності вкладення грошових коштів в діяльність пасторів релігійної організації "Посольство Боже".

Оскільки ОСОБА_39 та ОСОБА_40 не мали нерухомого майна та грошових коштів, ОСОБА_9 спільно із ними переконували ОСОБА_19, яка одночасно була матір'ю ОСОБА_39, оформити кредит під заставу її однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3.

З метою оформлення кредиту, ОСОБА_9 залучив як позичальника прихожанку релігійної організації "Нове Покоління" ОСОБА_41, а ОСОБА_1 в свою чергу залучила до вказаного кредиту прихожанина Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_42 при чому майновим поручителем виступала ОСОБА_19

Отримавши у ВАТ "Банк Універсальний" кредит в сумі 50 тис. доларів США під заставу квартири ОСОБА_19 згідно із кредитним договором №049-2008-088 від 04.02.2008, цього ж дня, перебуваючи в офісі Церкви "Посольство Боже", за адресою АДРЕСА_76 під впливом пасторів вказаної Церкви ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_19 була введена останніми в оману та переконана у вигідності вкладення грошових коштів в їхню діяльність. Як наслідок, ОСОБА_19 передала ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 45 тис. доларів США, що згідно із курсом Національного Банку України станом на 04.02.2008 становило 227 250, 00 грн.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_19 в загальній сумі 227 250, 00 грн.

Крім цього, влітку 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, з відома та за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою переконала пастора релігійної організації "Нове покоління" ОСОБА_9 та дружину останнього ОСОБА_8 надати їхні особисті та залученні від прихожан релігійної організації "Нове покоління" грошові кошти для їхнього використання на дуже вигідних умовах в бізнесі пасторів релігійної організації "Посольство Боже" у сфері нерухомості.

У подальшому, упродовж грудня 2007 року - лютого 2008 року пастор релігійної організації "Нове Покоління" ОСОБА_9, будучи введеним в оману, та беззаперечно довіряючи пасторам Церкви "Посольство Боже" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, не будучи обізнаним про злочинні наміри останніх, шляхом повідомлення власної історії про вкладення грошових коштів в їхню діяльність переконував прихожанок релігійної організації "Нове Покоління" ОСОБА_43 та ОСОБА_17 вкласти грошові кошти в діяльність пасторів релігійної організації "Посольство Боже".

З метою збільшення суми грошових коштів, опираючись на власний приклад вкладення грошових коштів, ОСОБА_9 переконував вищевказаних прихожанок релігійної організації, а також батька останніх ОСОБА_15 у необхідності оформлення кредиту в банківській установі під заставу нерухомого майна, а саме однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_77, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_43

Переконавши вищевказаних осіб у надійності та вигідності вкладення грошових коштів в діяльність пасторів Церкви "Посольство Боже", ОСОБА_9 консультаціями та порадами сприяв ОСОБА_15 в оформленні кредитного договору №049-2008-676 від 20.03.2008 на суму 55 тис. доларів США при чому в забезпечення кредитного договору у заставу ВАТ "Універсал Банк" було передано однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_5.

Отримавши, 20.03.2008 у відділенні ВАТ "Універсал Банк" грошові кошти в сумі 55 тис. доларів США ОСОБА_15, ОСОБА_43 та ОСОБА_9 на автомобілі останнього відправились в приміщення фірми "Амбасадор" на вул. Староєврейську, 26 що у м. Львові та де здійснювали свою діяльність пастори Церкви "Посольство Боже".

Прибувши за вказаною адресою, ОСОБА_1, користуючись довірою ОСОБА_9 та представляючи себе пастором Церкви "Посольство Боже", а також фахівцем в галузі нерухомості переконала ОСОБА_15 та ОСОБА_43 у надійності та вигідності вкладення грошових коштів в діяльність очолюваної нею Церкви. При цьому, ОСОБА_1 шляхом обману запевнила ОСОБА_15 та ОСОБА_43, що за користування їхніми грошовими коштами буде сплачувати 40% річних.

Будучи введеними в оману, ОСОБА_15 та ОСОБА_43 погодились на вкладення в діяльність ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 42 тис. доларів США під 40% річних при чому 13 тис. доларів США залишили собі для погашення кредитних зобов'язань перед ВАТ "Універсал Банк".

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця та створення враження легальності операції, а також з метою отримання доступу до грошових коштів, 20.03.2008, перебуваючи в приміщенні фірми "Амбасадор" на вул. Староєврейській, 26 що у м. Львові, ОСОБА_1 наказала своїй підлеглій, яка була також прихожанкою Церкви "Посольство Боже" ОСОБА_44 та не була обізнана в злочинних намірах ОСОБА_1, піготувати та підписати договір позики грошових коштів між останньою та ОСОБА_15 що і було зроблено в присутності та під контролем ОСОБА_1, а також був підписаний акт передачі грошових коштів. Одночасно із підписанням вказаних документів, ОСОБА_15 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 42 тис. доларів США, що згідно із курсом Національного Банку України станом на 20.03.2008 становило 212 100, 00 грн.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 в загальній сумі 212 100, 00 грн.

Крім цього, будучи введеним в оману, переконаним в надійності та вигідності вкладення грошових коштів в діяльність пасторів Церкви "Посольство Боже", ОСОБА_15, перебуваючи 21.04.2008 в приміщенні фірми "Амбасадор" на вул. Староєврейській, 26 що у м. Львові де здійснювали свою діяльність пастори Церкви "Посольство Боже", під впливом та переконаннями ОСОБА_1 вирішив вкласти ще 10 тис грн. в діяльність пасторів. При цьому, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, з відома та за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, порадившись із своїм чоловіком ОСОБА_2, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_15, що у зв'язку із зменшенням суми позики відсоткова ставка також буде нижчою і становитиме 24% річних.

Відразу після цього, ОСОБА_1 наказала своїй підлеглій, яка була також прихожанкою Церкви "Посольство Боже" ОСОБА_44 та не була обізнана в злочинних намірах ОСОБА_1, піготувати та підписати договір позики грошових коштів між останньою та ОСОБА_15 що і було зроблено в присутності та під контролем ОСОБА_1 21.04.2008 в приміщення фірми "Амбасадор" на вул. Староєврейській, 26 що у м. Львові. Одночасно із підписанням вказаного договору, ОСОБА_15 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 тис.грн.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_15 в загальній сумі 10 тис.грн.

Крім цього, упродовж березня-квітня 2008 року, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, скориставшись важкими життєвими обставинами прихожанки Церкви "Посольство Боже" ОСОБА_20, син якої зловживав спиртними напоями та вживав наркотичні засоби, переконали останню вкласти грошові кошти під високі відсотки у бізнес пасторів Церкви «Посольство Боже».

Діючи з корисливих мотивів, з метою одержання можливості заволодіти грошовими коштами ОСОБА_20 в особливо великих розмірах та у зв'язку із відсутністю у останньої на той момент грошових коштів пастори Церкви «Посольство Боже» переконали ОСОБА_20 закласти в банк її власне житло.

Будучи введеною в оману та беззаперечно довіряючи пасторам Церкви «Посольство Боже», 02.04.2008 ОСОБА_20 оформила кредитний договір з ПрАТ «ПриватБанк» під заставу будинку за адресою: АДРЕСА_50, на підставі якого отримала в кредит грошові кошти в сумі 15 тис. доларів США.

Цього ж дня, з метою приховування злочинної діяльності та отримання доступу до грошових коштів прихожанки ОСОБА_20 було укладено договір позики між ОСОБА_20 (позикодавець) та ОСОБА_4 (позичальник) про те, що позикодавець надає позичальнику позику в сумі 13 тис. доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 02.04.2008 становило 65650, 00 грн.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_100, ОСОБА_4, та привласнені ними чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_20 в загальній сумі 65 650, 00 грн.

Крім цього, упродовж квітня - травня 2008 року, ОСОБА_4, перебуваючи у м.Червоногораді Львівської області, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим ОСОБА_1 злочинним планом, за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, переконали прихожан Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_22, його дружину ОСОБА_21 та сина ОСОБА_23 оформити кредит у банківській установі та, з метою збільшення суми грошових коштів, закласти в іпотеку квартиру за адресою АДРЕСА_10, яка належить ОСОБА_21 та ОСОБА_23 на праві приватної власності.

Будучи введеним в оману, перебуваючи у важких життєвих обставинах у звязку із звільненням із місця відбування покарань та беззаперечно довіряючи пасторам Церкви «Посольство Боже», ОСОБА_22 15.05.2008 в Червоноградському відділенні ЛФ АКБ «Форум» уклав кредитний договір № 0001/08/6.10-CLNv на суму 33 тис. доларів США при чому в заставу банку було надано квартиру за адресою АДРЕСА_21, яка належить на праві власності ОСОБА_21 та ОСОБА_23

Цього ж дня, з метою приховування злочинної діяльності та отримання доступу до грошових коштів прихожан в м.Червонограді було укладено договір позики між ОСОБА_22 (позикодавець) та ОСОБА_4 (позичальник) про те, що позикодавець надає позичальнику позику в сумі 30 тис. доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 15.05.2008 становило 151 500, 00 грн. Одночасно із підписанням зазначеного договору позики, не будучи обізнаним про злочинні наміри пасторів Церкви "Посольство Боже", ОСОБА_22 передав вищевказану суму грошових коштів ОСОБА_4

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_100, ОСОБА_4, та привласнені ними чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_22, ОСОБА_21 та ОСОБА_23 в загальній сумі 151 500, 00 грн.

Крім того, упродовж травня-червня 2008 року, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, скориставшись важкими життєвими обставинами прихожан Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_25, який зловживав спиртними напоями, та його дружини ОСОБА_24, переконали останніх вкласти грошові кошти під вигідні для них відсотки у бізнес пасторів Церкви «Посольство Боже». У зв'язку із відсутністю у подружжя ОСОБА_24 грошових коштів та з метою одержання максимальної суми кредиту, переконали вказане подружжя отримати необхідні грошові кошти в кредит у банківській установі під заставу житла подружжя ОСОБА_24.

У подальшому, будучи введеними в оману, беззаперечно довіряючи пасторам Церкви «Посольство Боже» та перебуваючи під їхнім впливом, ОСОБА_24 11.06.2008 оформила у ЗАТ «ОТП Банк» кредитний договір №601/632/08/1 від 11.06.2008 під заставу квартири своєї матері ОСОБА_102 за адресою АДРЕСА_22, згідно із яким ОСОБА_24 отримала в кредит гроші в сумі 41 209, 00 доларів США.

Для забезпечення безперешкодного отримання в банківській установі кредитних коштів, контролю за цим процесом та діючи з корисливих мотивів у відповідності до відведеного плану злочинних дій, ОСОБА_3 виступив поручителем по вищевказаному кредитному договору.

Після одержання в ЗАТ «ОТП Банк» кредитних коштів, ОСОБА_24 передала їх своєму чоловіку ОСОБА_25, а останній 30 тис. доларів США передав ОСОБА_103 під виглядом позики, про що була укладена угода з метою створення видимості легітимності фінансової операції. Через декілька днів, ОСОБА_4, діючи за вказівкою ОСОБА_1, так як ОСОБА_3 виступав поручителем в банку, повернув кошти ОСОБА_25, а той в свою чергу 20.06.2008, перебуваючи у м.Львові, передав ОСОБА_3 30 тис. доларів США, що згідно із офіційним курсом Національного Банку України на момент передачі становило 145 575, 00 грн.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_100, ОСОБА_4 та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_25, ОСОБА_24 та ОСОБА_102 в загальній сумі 145 575, 00 грн.

Крім цього, в квітні 2008 року ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, з відома та за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, скориставшись родинними зв'язками та довірою свого двоюрідного брата ОСОБА_46, переконала останнього вкласти його грошові кошти під високі відсотки в діяльність Львівської філії "Ліоне Банку", керівником якого на той час був ОСОБА_3 При цьому, для вигідності операції та збільшення суми грошових коштів ОСОБА_1 запевнила ОСОБА_46 в необхідності оформлення кредиту під заставу його житла на що останній погодився.

Будучи введеним в оману та беззаперечно довіряючи своїй двоюрідній сестрі, яка спільно із своїм чоловіком ОСОБА_2 позіціонували себе успішними бізнесменами в сфері нерухомості ОСОБА_46 вклав 45 тис. доларів США в Львівську філію "Ліоне Банк" за що лише упродовж травня та червня 2008 року отримував відсотки.

Не будучи обізнаним у злочинному характері дій пасторів Церкви "Посольство Боже" ОСОБА_46 в червні 2008 року поділився отриманою від ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інформацією із своїм колегою по роботі ОСОБА_26, оскільки останній на той час перебував у скрутному матеріальному становищі та шукав можливостей його покращити.

Беззаперечно довіряючи ОСОБА_46, ОСОБА_26 погодився на отримання кредиту та спільно із його дружиною ОСОБА_27 вирішили оформити кредит за місцем роботи останньої у ПАТ "Піреус Банк МКБ". При цьому, під заставу надали свою квартиру за адресою: АДРЕСА_9 і як наслідок 27.06.2008 отримали грошові кошти в сумі 45 тис. доларів США.

У подальшому, отримавши у ПАТ "Піреус Банк МКБ" кредит в сумі 45 тис. доларів США, 01.07.2008 ОСОБА_26 разом із ОСОБА_46 прибули в офіс фірми "Амбасадор", за адресою м. Львів, вул. Староєврейська, буд.26 де свою діяльність провадили пастори Церкви "Посольство Боже".

Перебуваючи у вказаному приміщенні ОСОБА_1, користуючись довірою свого двоюрідного брата ОСОБА_46, діючи з корисливих мотивів, переконала ОСОБА_26 вкласти його грошові кошти в її діяльність пов'язану із нерухомістю при чому запевнила останнього у вигідності такої операції та гарантувала щомісячну сплату 24 відсотків річних за користування коштами ОСОБА_26 і як наслідок повернення всієї суми позики до 01.07.2009.

Будучи введеним в оману, та довіряючи ОСОБА_1, яка також була двоюрідною сестрою його колеги по роботі, ОСОБА_26 погодився на пропозицію ОСОБА_1 та вирішив вкласти грошові кошти своєї сім'ї в розмірі 180 тис. грн.

Відразу після цього, ОСОБА_1 наказала своїй підлеглій, яка була також прихожанкою Церкви "Посольство Боже" ОСОБА_44 (та не була обізнана в злочинних намірах ОСОБА_1.) піготувати та підписати договір позики грошових коштів між останньою та ОСОБА_26 що і було зроблено в присутності та під контролем ОСОБА_1 01.07.2008 в приміщення фірми "Амбасадор" на вул. Староєврейській, 26 що у м. Львові. Одночасно із підписанням вказаного договору, ОСОБА_26 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 180 тис.грн.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_26 та ОСОБА_27 в загальній сумі 180 тис.грн.

Крім цього, упродовж травня-липня 2008 року, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Львові, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим нею злочинним планом, за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, скориставшись важкими життєвими обставинами прихожанина Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_28, який зловживав спиртними напоями, переконали останнього вкласти грошові кошти під високі відсотки у бізнес пасторів Церкви «Посольство Боже», а у зв'язку із відсутністю грошей в останнього, переконали його отримати необхідні грошові кошти в кредит у банківській установі під заставу його житла.

При цьому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, та отримання можливості оформити кредитний договір під заставу житла ОСОБА_28, діючи з корисливих мотивів та у відповідності до відведеної ролі, відомої усім співучасникам кримінального правопорушення, ОСОБА_3 до оформлення кредитного договору залучив як позичальника свого зведеного брата ОСОБА_61, а також як поручителя свого вітчима ОСОБА_62, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_3

Так, 17.07.2008 між банківською установою ПрАТ «Сведбанк» та ОСОБА_61 оформлено кредитний договір, під заставу квартири ОСОБА_28 за адресою АДРЕСА_23, при чому оформленням усіх документів по кредитному договору та договору іпотеки займався ОСОБА_3

Перебуваючи під впливом пасторів Церкви «Посольство Боже», та беззаперечно довіряючи останнім ОСОБА_61 зі згоди ОСОБА_28, який також був введений в оману, отримав в кредит грошові кошти в сумі 50 тис. доларів США, що згідно із офіційним курсом Національного Банку України станом на 18.07.2008 становило 242015, 00 грн. та 18.07.2008 передав їх ОСОБА_3 на умовах сплати останнім кредиту перед банком та відсотків ОСОБА_28

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_100, ОСОБА_4 та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_28 в загальній сумі 242 015, 00 грн.

Крім цього, протягом серпня 2008 року ОСОБА_4 перебуваючи у м. Львові та в м. Пустомити Львівської області, діючи з корисливих мотивів згідно із розробленим ОСОБА_1 планом, з відома та за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у відповідності до відведених їм ролей та реалізовуючи спільний, єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, позиціонуючи себе фахівцем в галузі нерухомості та успішного підприємця, вмовляннями переконав ОСОБА_29, який на той час працював у ОСОБА_4 водієм та сестра якого була прихожанкою Церкви "Посольство Боже", вкласти грошові кошти ОСОБА_29 під високі відсотки в діяльність ОСОБА_4 повязану із нерухомістю. При цьому, діючи з корисливих мотивів та з відома усіх співучасників кримінального правопорушення, використовуючи довірительські відносини з ОСОБА_29, переконав останнього у вигідності такої операції та гарантував щомісячну сплату 30 відсотків річних за користування коштами ОСОБА_29 і як наслідок повернення всієї суми позики до 26.02.2009.

Будучи введеним в оману та беззаперечно довіряючи ОСОБА_4, ОСОБА_29 погодився на пропозицію останнього та вирішив вкласти свої грошові кошти в розмірі 20 тис. грн. в діяльність ОСОБА_4 пов'язану із нерухомістю на запропонованих ним умовах.

У подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, отримання доступу до грошових коштів ОСОБА_29, діючи з корисливих мотивів та з відома усіх співучасників кримінального правопорушення 26.08.2008, перебуваючи в приміщенні за адресою АДРЕСА_78, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_29 грошові кошти останнього в загальній сумі 20 тис. грн. Одночасно, з метою створення видимості законності проведеної операції ОСОБА_4 підписав з ОСОБА_29 договір позики грошових коштів та акт прийому передачі грошових коштів.

Отримані шахрайським способом грошові кошти були розділені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та привласнені ними, чим спричинено матеріальну шкоду ОСОБА_29 на загальну суму 20 тис.грн.

Всього, упродовж 2007 - 2008 років, діючи з корисливих мотивів спрямованих на заволодіння шахрайським способом грошовими коштами громадян, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та інші, невстановлені на даний час особи, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами громадян на загальну суму 3 587 190, 00 грн., що у відповідності до примітки ст.185 КК України становить особливо великі розміри.»

Наявність вини обвинувачених по епізодах вчинення шахрайства відносно ОСОБА_51, ОСОБА_24, ОСОБА_25 сторона обвинувачення обґрунтовує наступними доказами:

-показаннями потерпілого ОСОБА_25, який зазначив, що у минулому був професійним мотогонщиком та отримавши під час змагань травму, змушений був залишити спорт, в результаті чого почав зловживати алкоголем. Дружина прочитала оголошення щодо позбавлення алкозалежності у церкві «Посольства Божого» та вони звернулись туди, де їх зустріли ОСОБА_2 та ОСОБА_32, пообіцявши допомогти. Акцент робився на тому, щоб виконувати всі їх вказівки, зокрема: читати їхню літературу, поміняти роботу та коло оточуючих. Через шість місяців йому почали нав'язувати членство у церкві і він почав відвідувати богослужіння. Після поділу церкви та відкриття її представництва у м. Пустомити по вул. Глинській, яке очолила ОСОБА_50, остання спонукала розвивати талант. У Пустомитах на проповідях почали розповідати про бізнес, пастори їздили на дорогих машинах, відпочивали за кордоном. ОСОБА_50 сказали, що якщо він візьме кредит у банку, віддасть їм, вони його прокрутять і він буде мати змогу купити новий мотоцикл. Оскільки його дружина була приватним підприємцем, то лише на неї можна було отримати кредит. Пастори ОСОБА_50 керували кожним кроком його дружини ОСОБА_24, зокрема возили її по різних банках, але ті відмовляли їм в наданні кредиту. Після цього, ОСОБА_4 запропонував їхати в «ОТП банк», який видає кредити. У банку їм надали перелік документів, які тут же підготував ОСОБА_4 Спочатку банк відмовляв у наданні кредиту, так як у їх будинку були прописані малолітні діти, а потім переконали передати в заставу квартиру ОСОБА_56 - його тещі. Кошти мали бути потрачені на купівлю землі у Тухлі, за кошти від продажу якої йому можна було б купити мотоцикл. 11.06.2008 р. у ЗАТ «ОТП Банк» було оформлено кредит із ОСОБА_24 на суму 41 200 доларів США. Про отримання кредиту він цього ж дня повідомив ОСОБА_4, а в неділю йому було передано 40 000 доларів США, з яких він 10 000 доларів США повернув йому на придбання мотоциклу, щоб вернутись в спорт, а також проводити навчання при церкві, а решту залишив собі, про що написав розписку. Через декілька днів ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_1 повернув йому ці 30 000 доларів США, які він мав передати ОСОБА_3, оскільки останній виступив поручителем по кредиту. Секретар ОСОБА_3 написала від його імені договір позики. Через декілька місяців, побачивши невірний ідентифікаційний код у договорі, він заставив ОСОБА_3 написати розписку від руки. Вважає, що ОСОБА_1 є пастор, який всім заправляє у цій церкві, регіональний лідер, який дає вказівки. Коли він вимагав у ОСОБА_3 повернення коштів, останній повідомив, що вони вкладені в купівлю колгоспу в с. Надиби Старосамбірського району на ім'я молодшого брата ОСОБА_1 - ОСОБА_46;

- показаннями потерпілої ОСОБА_24 про те, що у зв'язку із зловживанням чоловіком алкоголем, побачивши оголошення про надання допомоги за допомогою психолого - реабілітаційною програмою, почала відвідувати церкву «Посольтво Боже». Вважає, що на неї з чоловіком пасторами відбувався вплив на свідомість за допомогою Біблії. З 2005 по 2008 роки на богослужіннях проводились бізнес семінари, у т.ч. клуб мільйонерів. На той час становище її сім'ї не було настільки скрутним, щоб брати кредит у банку, однак ОСОБА_4 переконали її з чоловіком взяти кредит і відкрити мотогурток при церкві, оскільки її чоловік був мотогонщиком. Окрім цього, останні агітували чоловіка вернутись в спорт. Переконавши їх отримати кредит, ОСОБА_50 вчила як себе поводити в банку, а оформленням всіх документів для отримання кредиту займався ОСОБА_4. 11.06.2008 р. отримавши кредит в «ОТП Банк» під заставу квартири по пр.Червоної Калини у м.Львові, 10 000 доларів США віддали чоловікові на розвиток мотоспорту - купівлю мотоцикла, 1 000 доларів США - страхівка квартири, 209 доларів США - оформлення банківських документів. 12.06.2008 р. кредитні кошти в розмірі 30 000 доларів США були передані ОСОБА_4 на купівлю землі в с.Тухля, при цьому земля їх сім'ї взагалі не була потрібна. Більше того, вона як приватний підприємець самостійно могла взяти кредит 10 000 доларів США та купити чоловікові мотоцикл. Окрім того, зазначила, що ОСОБА_3 став поручителем при отриманні нею кредиту саме за вказівкою ОСОБА_1, та саме вона на духовній раді насварила ОСОБА_4, який отримав у її чоловіка 30 000 доларів США, та заставила останнього повернути ці кошти для того щоб такі в подальшому були передані ОСОБА_3, так як ОСОБА_4 не виступив поручителем по кредитному договору. Отримавши цей кредит, вони з чоловіком робили вигоду для церкви та для пасторів, для себе вона у цьому жодної вигоди не бачить, адже вони з чоловіком повинні повернути відсотки та всю суму кредиту, який було використано на чужі потреби;

- показаннями потерпілої ОСОБА_5 про те, що у 2004 році була на святкуванні урочистостей церкви «Посольства Божого». ОСОБА_32 в церкві познайомила її з ОСОБА_1, яку Бог поблагословив та вона стала процвітаючою. На той час вона працювала менеджером і ОСОБА_32 переконала її перейти працювати до них на фірму «Амбасадор» секретарем із заробітною платою в розмірі 250 грн. Пізніше оформили її приватним підприємцем, проте доступу до печатки та звітів фірми вона не мала та й не розумілась у них, а лише ходила із ними у банки, де підписувала все, що їй пропонували, бо довіряла їм. Пастори регулярно спонукали до отримання кредиту, приводили себе в приклад, як успішних людей. Щочетверга були фінансові служіння. Вказала, що коли вони переїхали у новий офіс агентства нерухомості, ОСОБА_1 запропонувала взяти на неї як ФОП кредит, оскільки вона вже про все домовилась із банком, тим самим фактично її поставили перед фактом. Вона не змогла відмовити ОСОБА_1, так як не слухатися свого пастора, означало не довіряти Богу. В неї станом на 2007 р. не було потреби в оформленні кредиту та й офіційні доходи не дозволяли їй самій це зробити. Жодних документів, необхідних для отримання кредиту, вона не збирала, і не знала які саме документи для цього потрібні. 26.02.2007 р. між нею та АТ «УкрСиббанк» укладено кредитний договір на суму 100 000 доларів США, яких вона не бачила, оскільки ці кошти отримали ОСОБА_1, які обіцяли за два роки перекредитувати. Майновим поручителем по цьому кредиту виступила ОСОБА_1, яка заставила приміщення в будинку по АДРЕСА_79, яке попередньо також було куплене за кошти прихожан, відтак фактично не ризикувала своїм майном. При оформленні кредиту, вона жодних документів не писала та не читала, лише ставила свої підписи там, де показували ОСОБА_1. За отримані у кредит кошти було придбано квартиру в м. Львові на проспекті ОСОБА_100, яку пізніше вона, як ріелтор за вказівкою ОСОБА_1 здавала подобово. В подальшому дану квартиру було продано ОСОБА_4 Окрмі цього зазначила, що 26.11.2007р. ОСОБА_50 на неї, як на ФОП в ПАТ «Пумб Банк» взаля кредит в розмірі 140 000 доларів США для купівлі приміщення по АДРЕСА_80 для відкриття церкви;

- показаннями потерпілого ОСОБА_28 про те, що певний період часу зловживав алкоголем. У 2008 році знайома запропонувала йому відвідати богослужіння церкви «Посольство Боже», розповідала, що саме в цьому місці можна позбутись цієї звички. Богослужіння церкви «Посольства Божого» проводились в приміщенні кінотеатру «Сокіл» у м.Львові, де пасторами церкви були ОСОБА_1. Він відвідував богослужіння та навчання з метою позбавитись алкогольної залежності. Пастори читали проповіді про добро, покращення життя. Також проповіді читали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про бізнес, процвітання, вони були лідерами в церкві, виступали один раз в місяць. Зазначив, що був прихожанином церкви «Посольство Боже» в період з 2008 - 2010 роки. Почав спілкуватися з ОСОБА_3, який був лідером групи з алкозалежними, відвідував його домашні групи. Одного разу ОСОБА_3 запропонував йому взяти кредит під заставу квартири, на що він погодився. 17.07.2008 між ПрАТ «Сведбанк» та ОСОБА_62, батьком ОСОБА_3, оформлено кредитний договір на суму 50 000 доларів США під заставу квартири АДРЕСА_24, яка належала йому. Брат ОСОБА_3 виступив другим поручителем по цьому кредиту. До того він візуально знав ОСОБА_61, але жодних відносин із ним не підтримував. Зі слів ОСОБА_3 ці кредитні кошти частково вкладено у купівлю землі, а частково в «Ліоне банк». Він цим не цікавився, а, виступаючи поручителем, лише виконав волю свого пастора, який наполегливо просив заставити квартиру, бо нагальної потреби в отриманні кредиту у нього не було, так як він працював. Банк він не обирав, документи, які були потрібні для оформлення кредиту, збирала його мама, їх перелік надав ОСОБА_3 Він лише підписав там, де йому показали. При отриманні коштів присутній не був. Відсотки по кредиту ОСОБА_3 обіцяв сам платити, однак платив всього два місяці. Останній йому заплатив винагороду 300 доларів США один місяць. Окрім цього, зазначив, що рік тому виконавча служба за борги по цьому кредиту забрала його квартиру. Вважає ОСОБА_3 відповідальним за те, що став неплатоспроможним та без житла, оскільки він виконав вказівку свого пастора, якого вважав людиною від Бога, відтак не міг іти всупереч його волі. ОСОБА_1, як головні пастори, які займаються нерухомістю знали, що відбувається у їх церкві і лише покривали це;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_61, який являється рідним братом обвинуваченого ОСОБА_3, про те, що ОСОБА_28 звернувся за допомогою до ОСОБА_3, оскільки в нього були проблеми. На прохання брата, 17.07.2008 р. він отримав кредит в сумі 50 000 доларів США у «Сведбанку», оскільки вказані кошти були потрібні ОСОБА_28 В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, ОСОБА_28 передав в заставу свою квартиру, поручителем за кредитним договором також витсупив його батько ОСОБА_62 Оформленням документів для укладення вказаних договорів займався ОСОБА_3 та за даним кредитним договором він жодних коштів банку не повертав;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_104, про те, що більше десяти років знайомий із сім'єю ОСОБА_24. Прихожанином протестантських церков він не був. Йому відомо, що ОСОБА_25 пастори церкви «Посольство Боже» запропонували відкрити мото-клуб, оскільки їм було відомо про його захоплення. Хтось з пасторів запропонував йому стати поручителем при отриманні кредиту у банку, проте суми кредиту він не знає. Зі слів ОСОБА_25, настоятель церкви мав повертати кошти у банк. ОСОБА_25 неодноразово під час розмов наголошував йому, що пастори є дуже серйозні люди, яким можна довіряти. В подальшому дізнався від ОСОБА_25, що в нього виникли проблеми з даним кредитним договором;

- даними кредитного договору № ML-601/40/2008 від 11.06.2008 р., укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_24, згідно з яким останній надано кредит у сумі 41209 доларів США із сплатою 5,49%+FIDR річних із строком погашення до 09.06.2023 р. (т. 20 а.с.п 197-200);

- даними договору іпотеки № PML-601/40/2008 від 11.06.2008 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_102, згідно з яким в рахунок забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_24 за кредитним договором № ML-601/40/2008 від 11.06.2008 року, в іпотеку передано нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_81. (т.20 а.с.п. 193-196);

- даними договору поруки № SR-601/40/2008/1 від 11.06.2008 р., укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_104, згідно з яким останній зобов'язався відповідати за своєчасне виконання зобов'язань ОСОБА_24 за кредитним договором № ML-601/40/2008 від 11.06.2008 року і погодився належно повністю виконати зобов'язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв'язку із порушенням умов кредитного договору. (т.11 а.с.п. 30);

- даними договору позики від 20 червня 2008 року, укладеного між ОСОБА_25 та ОСОБА_3, згідно з яким ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_25 гроші в сумі 30000 доларів США з терміном повернення на один рік. (т. 6 а.с.п. 108-109);

- даними розписки від 20.06.2008 року, відповідно до якої ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_25 30 000 доларів США в якості позики та в рахунок отриманої позики зобов'язується виплачувати за ОСОБА_24 кредит, відсотки по ньому на протязі користування грошима. (т. 6 а.с.п. 128-129);

- даними акта амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 907 від 17.10.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_25 в умовах юридично значимої ситуації - укладення кредитного (іпотечного) договору психічною хворобою не страждав і не виявляв будь-якого іншого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати суть та значення укладеної угоди, її юридичні особливості, прогнозувати її наслідки і результати. В період часу, що відноситься до 2004 - 2008 років ОСОБА_25 також психічним захворюванням не страждав і не виявляв ознак будь-якого іншого розладу психічної діяльності, міг правильно сприймати обставини по справі. ОСОБА_25 не притаманні такі індивідуально-психологічні особливості, як підвищена навіюваність чи підвищена здатність підкорюватись. Із урахуванням його психологічного стану та індивідуально-психологічних особливостей останній у період укладення його дружиною угоди про іпотечний кредит міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. (т. 6 а.с.п. 238-241);

- даними акта амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 908 від 23.10.2012 року, згідно з яким ОСОБА_24 в умовах юридично значимої ситуації психічним захворюванням не страждала. ОСОБА_24 не притаманні такі індивідуально-психологічні особливості, як підвищена навіюваність чи підвищена здатність підкорюватись. Із урахуванням її психологічного стану та індивідуально-психологічних особливостей остання у період укладення угоди про іпотечний кредит, могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. (т. 6 а.с.п. 242-245);

- даними висновку психологічної експертизи, проведеної комісією спеціалістів від 25.02.2013 року, відповідно до якого систематичне відвідування зібрань богослужінь та проповідей релігійної організації «Посольство Боже» потерпілою ОСОБА_24, в тому числі прослуховування нею проповідей пасторів та лідерів цієї організації ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_50, ОСОБА_3 та інших, могло здійснити сугестивний (маніпулятивний, пов'язаний з навіюванням) вплив на її психіку. Систематичне відвідування зібрань релігійної організації «Посольство Боже» прихожанкою ОСОБА_24 могло вплинути на можливість усвідомлювати нею повною мірою суті, значення та наслідків власних вчинків. На це вказує психологічна вразливість особистісного профілю та жорсткість фіксації виявлених поведінкових установок, що в сукупності створило «сприятливе» психологічне тло для піддатності цілеспрямованим та систематичним впливам з боку пасторів та лідерів РО «Посольство Боже». Такі риси могли бути використані для маніпулятивного впливу щодо проведенні фінансових операцій, при укладенні угод, на здатність прогнозувати їх результати і наслідки, а також на здатність регулювати при цьому свою поведінку, зокрема при укладенні кредитних договорів з банками, при укладенні договорів позики грошей з пасторами РО «Посольство Боже» та при укладенні договорів інвестування грошей з банком «Леонебанк» та компанією «Кінгз Кепітал» (JC & AA Kings Capital Limited). Потерпіла ОСОБА_24, зважаючи на виявлені в процесі дослідження індивідуально-психологічні особливості особистості, схильна до втрати здатності повною мірою розуміти значення своїх дій, контролювати власні вчинки, розуміти їх суть та передбачати їх наслідки під час періоду систематичного відвідування зібрань, богослужінь та проповідей релігійної організації «Посольство Боже». (т. 11 а.с.п. 10-16);

- даними висновку психологічної експертизи, проведеної комісією спеціалістів від 25.02.2013 року, згідно з яким систематичне відвідування зібрань богослужінь та проповідей релігійної організації «Посольство Боже» потерпілим ОСОБА_25, в тому числі прослуховування ним проповідей пасторів та лідерів цієї організації ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_50, ОСОБА_3 та інших, могло здійснити сугестивний (маніпулятивний, пов'язаний з навіюванням) вплив на його психіку. Систематичне відвідування зібрань релігійної організації «Посольство Боже» прихожанином ОСОБА_25 могло вплинути на можливість усвідомлювати ним повною мірою суті, значення та наслідків власних вчинків. На це вказує психологічна вразливість особистісного профілю та жорсткість фіксації виявлених поведінкових установок, що в сукупності створило «сприятливе» психологічне тло для піддатності цілеспрямованим та систематичним впливам з боку пасторів та лідерів РО «Посольство Боже». Такі риси могли бути використані для маніпулятивного впливу щодо проведенні фінансових операцій, при укладенні угод, на здатність прогнозувати їх результати і наслідки, а також на здатність регулювати при цьому свою поведінку, зокрема при укладенні кредитних договорів з банками, при укладенні договорів позики грошей з пасторами РО «Посольство Боже» та при укладенні договорів інвестування грошей з банком «Леонебанк» та компанією «Кінгз Кепітал» (JC & AA Kings Capital Limited). Потерпілий ОСОБА_25, зважаючи на виявлені в процесі дослідження індивідуально-психологічні особливості особистості, схильний до втрати здатності повною мірою розуміти значення своїх дій, контролювати власні вчинки, розуміти їх суть та передбачати їх наслідки під час періоду систематичного відвідування зібрань, богослужінь та проповідей релігійної організації «Посольство Боже». (т. 11 а.с.п. 17-23);

- даними кредитного договору № 1306/0708/55-011 від 17.07.2008 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_61, згідно з яким останній отримав грошові кошти у сумі 50000 доларів США з терміном погашення до 17.07.2018 року із сплатою 11,9 % річних за користування коштами.(т.21 а.с.п. 28-33);

- даними іпотечного договору № 1306/0708/55-011-Z-1 від 17.07.2008 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_28, відповідно до якого останнім, в рахунок забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_61 за кредитним договором № 1306/0708/55-011 від 17.07.2008 року, в іпотеку передано нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_82. (т.21 а.с.п. 25-27);

- даними розписки від 18 липня 2008 року, за якою ОСОБА_3 18.07.2018 року отримав в «Свед Банку» кредит на суму 50 000 доларів США під заставу майна ОСОБА_28 та зобов'язується сплачувати відсотки по кредитному договору, та відсотки ОСОБА_28 У разі невиконання обов'язків усі витрати бере на себе. (т. 6 а.с.п. 246);

- згідно із рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 05.02.2010 року, задоволено позов ВАТ «Сведбанк» до ОСОБА_61, ОСОБА_28, ОСОБА_62 про стягнення заборгованості за договором позики. Увалено стягнути солідарно з ОСОБА_61, ОСОБА_28, ОСОБА_62 в користь ВАТ «Сведбанк» 53604,49 дол. США. (т.19 а.с.п. 164-165).

Вказане обвинувачення з підтверджуючими доказами, наданими прокурором, та кваліфікація дій обвинувачених частково знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Відповідно до ч.4 цієї ж статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на прокурора (ст.92 КПК України).

Виходячи з положень ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ст.190 КК України предметом злочину є майно або право на майно. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільність передачі майна чи права на нього, тобто між діями або бездіяльністю винного і помилкою потерпілого, що визначив передачу майна, має бути причинний зв'язок. Отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання належить кваліфікувати як шахрайство у тому разі, коли винна особа в момент заволодіння цим майном мала на меті його присвоїти, а зобов'язання - не виконувати. Обман як спосіб шахрайства полягає в повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або у приховуванні відомостей про різноманітні обставини, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого. До вказаних обставин відносяться й такі, що стосуються певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб. Зловживання довірою як вид обману являє собою спосіб шахрайського заволодіння чужим майном, який полягає у використанні особою в корисливих цілях довірливих відносин, які склались у нього з потерпілим, на шкоду останньому, тобто використання впевненості потерпілого у власній чесності, відвертості, порядності для вчинення дій по задоволенню власних інтересів. Винна особа має на меті шляхом обману чи зловживання довірою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов'язковість передачі йому майна чи права на нього. Особливістю шахрайства є те, що винна особа викликає у потерпілого спонукання, бажання передати йому майно чи уступити право на майно. Введений в оману потерпілий сам добровільно передає винному майно чи право на майно. Із суб'єктивної сторони шахрайство характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Прокурором доведено та судом встановлено факт заволодіння обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 за попередньою змовою коштами потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_26, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, на загальну суму 2 232 324,38 грн., тобто в особливо великих розмірах. Щодо обвинуваченого ОСОБА_4, то такий заволодів коштами потерпілих ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_29 на загальну суму 237 150 грн., що становить особливо великий розмір.

Так, винуватість обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України підтверджується у сукупності наступними належними та допустимими доказами, у відповідності до вимог ст.ст.84-86 КПК України: показаннями потерпілих та свідків, письмовими доказами по справі, які узгоджуються між собою, є послідовними та логічними. При цьому, суд не має підстав не вірити показанням потерпілих та свідків, оскільки не здобуто доказів чи підстав, з яких вони можуть оговорювати обвинувачених. Встановлено, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, будучи пасторами релігійної громадської організації «Церква «Посольство Благословенного царства Божого для всіх народів» («Церква «Посольства Божого») використовуючи довірливі відносини та вводячи в оману, викликали у потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_26, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_29 усвідомлення правомірності та вигідності надання грошей під приводом позики, які укладали для цього, за виключенням потерпілого ОСОБА_29, кредитні договори, договори поруки та іпотеки, хоча обвинувачені ще до отримання грошей не мали намір їх повертати.

Кваліфікуючи дії обвинувачених за ст.190 КК України шляхом обману чи зловживання довірою, суд виходить з роз'яснень, наданих п.17 постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6 листопада 2009 року №10, де зазначено, що обман - це повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин, а зловживання довірою - недобросовісне використання довіри потерпілого.

Відтак враховуючи, що потерпілі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_21, були прихожанами церкви «Посольство Боже», в них склалися довірливі відносини з її пасторами, обвинуваченими, а тому суд кваліфікує дії шахрайства способом зловживання довірою, виключаючи при цьому спосіб обман. Щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_26, ОСОБА_29, які не були прихожанами церкви та малознайомими з обвинуваченими, про недобросовісне використання довіри не може йти мова, а тому слід виключити по даних епізодах спосіб шахрайства - зловживання довірою, залишивши обман.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб, то суд виходить із ч.2 ст.28 КК України, де такі дії визнаються як спільне вчинення злочину декількома особами (двома або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Про злочинний умисел - саме за попередньою змовою групою осіб свідчать спільність, єдність та узгодженість дій вказаних обвинувачених, а також розподіл ролей між собою під час вчинення кожного з епізодів злочину.

По епізоду ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_29, враховуючи встановлення винуватості тільки ОСОБА_4, то така ознака, як за попередньою змовою є зайвою та підлягає виключенню.

Кваліфікацію дій обвинувачених органами досудового розслідування за ознакою вчинення шахрайства в особливо великих розмірах суд вважає вірним, виходячи з наступного. Так, згідно із ч.ч.1,2 ст.32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Отже, продовжуваний злочин складається з двох чи більше вчинених у різний час тотожних діянь, які є реалізацією єдиного злочинного наміру винної особи. Тобто шахрайство як продовжуваний злочин буде мати місце тоді, коли особа неодноразово шляхом обману або зловживання довірою заволодіває чужим майном і реалізовує свій задум на досягнення певного результату. Про наявність єдиного умислу свідчать заволодіння майном з одного джерела, одним і тим же способом тощо.

Враховуючи систематичне та регулярне заволодіння ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 коштами потерпілих в аналогічний спосіб, послідовність і чітку спланованість тотожних злочинних діянь, суд приходить до висновку, що всі шахрайські дії охоплювалися єдиним наміром і утворювали продовжуваний злочин.

Визначення судом розміру завданої таким злочином шкоди ґрунтується на роз'ясненнях п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність, рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7 від 04 червня 2010 року. Згідно із цими роз'ясненнями, якщо склад злочину, визнаного продовжуваним, передбачає певні кількісні показники, які впливають на його кваліфікацію (розмір викраденого майна, розмір заподіяної шкоди тощо), то при його кваліфікації враховується загальна сума таких показників, пов'язаних з кожним епізодом, що утворюють продовжуваний злочин.

Відповідно до примітки до ст.185 КК України в особливо великих розмірах у статті 190 КК України визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Відтак, кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також ОСОБА_4 за кваліфікуючою ознакою - вчинення шахрайства в особливо великих розмірах є вірною, а саме у сумі 2 232 324,38 грн. та 237 150 грн. відповідно.

Розглядаючи доводи обвинувачених та захисників про відсутність в діях обвинувачених складу злочину шахрайства та наявності цивільно-правових відносин, суд враховує наступне

У суді обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтвердили укладення з потерпілими відповідних договорів позики.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6 листопада 2009 року №10, отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання. Тобто при відмежуванні шахрайства від цивільно-правових угод треба виходити з того, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство якщо встановлено те, що особа вже на момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов'язання не виконувати. При обвинуваченні особи у вчиненні шахрайства під час укладення договорів цивільно-правового характеру слід в обов'язковому порядку встановлювати умисел особи на заволодіння майном в момент його отримання; в іншому випадку мова йтиме про відсутність складу злочину «шахрайство» та наявність цивільно-правових відносин між особами.

Про відсутність в обвинувачених наміру повертати кошти, отримані у потерпілих згідно з відповідними договорами позики, свідчать неповернення отриманих коштів та їх вкладення в нерухомість, оформлення якої здійснювалося на інших осіб, зокрема на ОСОБА_105, ОСОБА_44, ОСОБА_96 (брата ОСОБА_1.), ОСОБА_51, ОСОБА_99, ОСОБА_98 Вказані обставини підтверджують прямий умисел, корисливий мотив і мету, яким характеризується шахрайство, на відміну від цивільно-правових відносин. Тобто в даному випадку доводиться беззаперечний факт небажання обвинувачених повертати отримане майно та наявності в їх діях шахрайства. При цьому сплата обвинуваченими під час судового розгляду кримінального провадження по суті частини отриманих у потерпілих коштів розцінюється судом як відшкодування шкоди потерпілому і не може свідчити про відсутність події злочину.

Доводи сторони захисту, що обвинувачені спочатку виконували умови договорів, однак у зв'язку з кризою не мали можливості у подальшому виконувати не заслуговують на увагу. Суд вважає, що такі дії були спрямовані на створення у вкладників довіри до їх діяльності та спонуканні їх (потерпілих) та інших осіб до залучення більшої кількості грошових коштів.

Невизнання вини обвинуваченими суд розцінює як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, уникнення кримінальної відповідальності за вчинене та спростовуються доказами, наданими стороною обвинувачення. Таким чином, у процесі розгляду справи суд при всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу та в їх сукупності з точки зору достатності і взаємозв'язку, прийшов до переконання про наявність в діяннях обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за встановлених обставин, сторона обвинувачення довела їх винуватість поза розумним сумнівом. Дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 кваліфікуються як заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, в особливо великих розмірах.

За умовами ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2)кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3)в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Висунуте ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні шахрайства відносно потерпілих ОСОБА_51, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 є припущенням сторони обвинувачення, оскільки не спростовує доводів обвинуваченого, який показав, що жодного відношення до їх зобов'язань за укладеними договорами, окрім ОСОБА_28, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102 не має, зокрема: щодо ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102, то він виступив поручителем по кредитному договору, а по ОСОБА_28 кредитний договір укладено зведеним братом обвинуваченого ОСОБА_61, а поручитель по кредитному договору виступив вітчим обвинуваченого - ОСОБА_62

За умовами ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Аналізуючи наведене, саме обвинувачений та його рідні виступали по зазначених угодах поручителями, а відтак несуть солідарну (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями, тому пред'явлене обвинувачення не знайшло свого підтвердження під час судового провадження.

Таким чином суду не надано та судом не встановлено протиправних дій ОСОБА_3 відносно потерпілих, він їх не обманював, не намагався ввійти в довіру, а тому не намагався зловживати такою довірою, діяннями обвинуваченого шкода зазначеним особам не завдана, тобто в даному випадку відсутній склад злочину.

Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкриміновано вчинення шахрайських дій відносно потерпілих ОСОБА_51, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102, ОСОБА_28, ОСОБА_29

Разом з тим, всупереч вимогам ст.92 КПК України прокурором не надано жодних доказів в підтвердження причетності обвинувачених до злочину по вказаних епізодах. Ні потерпілими, ні свідками, ні письмовими доказами не підтверджується вчинення вказаними обвинуваченими шахрайських дій як обманом, так і зловживання довірою.

Так, ОСОБА_1 виступила іпотекодавцем при оформленні кредиту на ОСОБА_51, надавши в іпотеку власне приміщення, тобто така несе солідарну (субсидіарну) відповідальність з боржником, а тому суд розцінює вказаний факт як відсутність складу ознак шахрайства, зокрема суб'єктивної сторони складу злочину.

Щодо вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шахрайських дій відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7, то суд враховує наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи коштами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на суму 505 000 грн. Разом з тим, для збільшення суми кредиту потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 самостійно залучили ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розповівши їм про пасторів церкви «Посольство Боже», які передали в заставу свою квартиру. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жодних дій, які б складали об'єктивну сторону злочину за ст.190 КК України не вчиняли, вони не вводили ОСОБА_7 в оману, не входили в довіру, а також відсутня суб'єктивна сторона злочину - корисливий мотив і мета стосовно саме ОСОБА_7. Предметом злочину є кошти в розмірі 505 000 грн., надані ОСОБА_8 ОСОБА_2, спосіб отримання та залучення яких не утворює складу шахрайства відносно ОСОБА_7.

ОСОБА_4 також обвинувачується у вчиненні шахрайства відносно ОСОБА_51, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_106, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28

Вказані обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, належними та допустимими доказами, не встановлено ні ознак обману, ні ознак зловживання довірою ОСОБА_4 відносно вказаних потерпілих, що виключає можливість встановлення в діях останнього складу злочину шахрайства за ст.190 КК України.

Обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 інкриміновано вчинення злочину за ч.4 ст.190 КК України відносно ОСОБА_83, якому як зазначено в обвинувальному акті завдано матеріальну шкоду. Водночас прокурором заявлено статус ОСОБА_83 як свідка.

Відповідно до ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

ОСОБА_83 в судовому засіданні зазначив, що злочинні дії мали місце з його дружиною ОСОБА_10 Останній допитувався під час судового розгляду як свідок, шкода останньому завдана не була.

Відтак обвинувачення по епізоду шахрайства відносно ОСОБА_83 не знайшло свого підтвердження в суді.

Всебічно і повно розглянувши обставини цього кримінального провадження, проаналізувавши зібрані докази, які безпосередньо перевірені і належно оцінений кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов що обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_1, ОСОБА_2 - по епізодах відносно потерпілих ОСОБА_51, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_83, а також обвинувачення ОСОБА_4 - по епізодах відносно потерпілих ОСОБА_51, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_106, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_83 ґрунтується лише на припущеннях і не підтверджується об'єктивними і достовірними доказами, отриманими в ході досудового розслідування та судового розгляду. Таким чином обвинувачених слід визнати невинуватими у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.190 КК України у цій частині та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Окрім цього згідно з обвинувальним актом ОСОБА_16 зазначена потерпілою від кримінального правопорушення, в якості якої і допитувалася в судовому засіданні.

За умовами ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно лише особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Натомість обвинуваченим не пред'являлось обвинувачення за епізодом вчинення злочину відносно неї, а суд не може виходити за його межі.

Крім того, під час судового розгляду прокурор не змінював і не уточнював обвинувачення та не висував додаткового.

З урахуванням наведеного у суду відсутні підстави для дослідження обставин за ст.91 КПК України відносно ОСОБА_16

Також ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме фінансових операціях та правочинів із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, за наступних обставин:

«Заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові, упродовж 2007-2008 років вчиняла фінансові операції та правочини із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиняла використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів.

Так, упродовж 2007-2008 років пастор Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_1 відповідно до відомостей отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб України отримала офіційний дохід в розмірі - 22 207, 34 грн.

Разом з тим, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн., ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові, 13.03.2007 згідно із умовами договору купівлі - продажу від 13.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_107, придбала в громадянина США ОСОБА_133 за ціною 499 950, 00грн.(99 тис. дол.США) квартиру за адресою АДРЕСА_25, тобто легалізувала (відмила) доходи, одержані злочинним шляхом на суму 499 950, 00 грн.

Крім цього, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові, 28.02.2008 згідно із умовами договору №28/02-08 від 28.02.2008 придбала в ТОВ «Рік-Авто» автомобіль марки Хонда CRV загальною вартістю 221 190, 00грн., за який ОСОБА_1 здійснила оплату коштами, здобутими злочинним шляхом, у сумі 44 238, 00 грн. та 176 925, 00 грн. (35 200 дол.США) кредитними коштами, отриманими 07.03.2008 від ВАТ «Електрон Банк» по кредитному договору KF 47665. Також, 07.03.2008, перебуваючи у м.Львові, ОСОБА_1 здійснила оплату коштами, здобутими злочинним шляхом, у сумі15 969, 00 грн. як страховий внесок у ЗАТ «Страхова компанія «Галактика» і в період з березня по листопад 2008 року здійснювала оплату коштами, здобутими злочинним шляхом, у сумі27 629, 00 грн. (5471 дол.США) як сплату відсотків по кредитному договору KF 47665 з ВАТ «Електрон Банк», тобто повторно легалізувала (відмила) доходи, одержані злочинним шляхом на суму 87 836, 00 грн.

Крім цього, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові, 05.05.2008 згідно із умовами договору купівлі - продажу автомобіля № 148 від 05.05.2008 придбала в ТОВ «Компанія АРВ» автомобіль марки SSangYongAction загальною вартістю 161 297, 00 грн (31 940 дол.США), за який ОСОБА_1 здійснила оплату коштами, здобутими злочинним шляхом, у сумі 32 260, 00 грн. та 129 037, 00 грн. (26 996 дол.США) кредитними коштами отриманими 07.05.2008 від ВАТ «Електрон Банк» по кредитному договору KF 48929. Також 07.05.2008, перебуваючи у м. Львові, ОСОБА_1 здійснила оплату коштами, здобутими злочинним шляхом у сумі 9 710, 08 грн. як страховий внесок у ЗАТ «СК «Кредо-Класик» і в період з травня по листопад 2008 року здійснювала оплату коштами, здобутими злочинним шляхом, у сумі 15 852, 00 грн. (4504 дол.США) як сплату відсотків по кредитному договору KF 48929 з ВАТ «Електрон Банк», тобто повторно легалізувала (відмила) доходи, одержані злочинним шляхом на суму 57 822, 08 грн.

Всього, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн, та маючи у вказаний період офіційний дохід в розмірі - 22 207, 34 грн., ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові, упродовж 2007-2008 років, повторно, вчиняла фінансові операції та правочини із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиняла використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів і як наслідок легалізувала (відмила) кошти, здобуті злочинним шляхом на загальну суму 623 400, 74 грн.».

ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ч.1 ст.209 КК України, оскільки такий вчинив легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме фінансову операцію та правочин із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.209 КК України.

Органом досудового розслідуванням встановлено, що «заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн., ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові, упродовж 2008 року вчиняв фінансові операції та правочини із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиняв використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів.

Так, упродовж 2008 року пастор Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_2 відповідно до відомостей отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб України отримав офіційний дохід в розмірі - 3999, 00 грн.

Разом з тим, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн., ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові, 25.12.2005 укдав з КБП «Карпатбуд» договір № 1305-28-2803 про пайову участь в будівництві квартири за яку, відповідно до акта звірки розрахунків про пайову участь в будівництві від 06.08.2008, здійснив повну оплату в касу КПБ «Карпатбуд» коштами, здобутими злочинним шляхом у сумі 387 840, 00 грн. і як наслідок, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи за попередньою змовою і з відома усіх співучасників кримінального правопорушення, 11.09.2008 зареєстрував право власності на квартиру (свідоцтво НОМЕР_20 від 11.09.2008) за адресою АДРЕСА_83, тобто легалізував (відмив) доходи, одержані злочинним шляхом на суму 387 840, 00 грн.

Всього, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн, та маючи у вказаний період офіційний дохід в розмірі - 3999, 00 грн., ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові упродовж 2008 року, вчинив фінансові операції та правочини із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинив використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів і як наслідок легалізував (відмив) кошти, здобуті злочинним шляхом на загальну суму 383 841, 00 грн.»

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 вчинив легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме фінансову операцію та правочин із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.209 КК України.

«Заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн., ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові, упродовж 2008 року вчиняв фінансові операції та правочини із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиняв використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів.

Так, упродовж 2008 року пастор Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_3 відповідно до відомостей отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб України отримав офіційний дохід в розмірі - 25 191, 42 грн.

Разом з тим, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн., ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові, 19.05.2008 згідно із умовами договору купівлі - продажу квартири від 19.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_108 за ціною 106 434, 00 доларів США придбав у ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112 та ОСОБА_113 квартиру за адресою АДРЕСА_26, за яку заплатив коштами, здобутими злочинним шляхом, 53 752, 00 грн. (10 644 дол.США), а також кредитними коштами в сумі 95 790 доларів США отриманими 19.05.2008 за договором іпотеки з ТзОВ «Український промисловий банк» (кредитний договір №11-0211009/ФКВ-08 від 19.05.2008) під заставу вказаної квартири, тобто легалізував (відмив) доходи, одержані злочинним шляхом на суму 53 752, 00 грн.

Всього, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн, та маючи у вказаний період офіційний дохід в розмірі - 25 191, 42 грн., ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові упродовж 2008 року, вчинив фінансові операції та правочини із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинив використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів і як наслідок легалізував (відмив) кошти, здобуті злочинним шляхом на загальну суму 28 560, 28 грн.»

ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України - вчинив легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме фінансові операції та правочини із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, повторно.

Так, «заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн., ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові та Львівській обл., упродовж 2007-2008 років вчиняв фінансові операції та правочини із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиняв використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів.

Так, упродовж 2007-2008 років пастор Церкви «Посольство Боже» ОСОБА_4 відповідно до відомостей отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб України отримав офіційний дохід в розмірі - 38 485, 20 грн.

Разом з тим, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн., ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові, 03.04.2007 згідно із умовами договору купівлі - продажу квартири від 03.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_114, придбав в ОСОБА_1 квартиру за адресою АДРЕСА_27 за ціною 631 250, 00 грн.(125 тис. дол.США), за яку заплатив коштами, здобутими злочинним шляхом, 25 250, 00 грн (5 000 дол.США)та 120 тис. дол.США, отриманих 03.04.2007 у ЗАТ КБ «Приват Банк» по іпотечному кредиту під заставу вказаної квартири, тобто легалізував (відмив) доходи, одержані злочинним шляхом на суму 25 250, 00 грн.

Крім цього, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн., ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи в м.Сколе, Львівської обл., 17.03.2008 згідно із умовами договору купівлі - продажу будинку та земельної ділянки від 17.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Львівської обл. ОСОБА_115, придбав у ОСОБА_97 (НОМЕР_1 с.Тухля Сколівський р-н) за ціною 121 200, 00 грн. (24 тис. дол. США) будинок та земельну ділянку за адресою с. Козьова Сколівського району Львівської області, за яку заплатив коштами, здобутими злочинним шляхом, 12 625 грн. (2 500 дол.США) та 21 500 доларів СШАотриманих 17.03.2008 у ВАТ «ВТБ Банк» по іпотечному кредиту (кредитний договір №10.36/08-КД від 17.03.2008) під заставу вказаного будинок та земельної ділянки з терміном повернення до 17.03.2015. Також протягом березня-вересня 2008 року ОСОБА_4 здійснював оплату коштами, здобутими злочинним шляхом, у загальній сумі 13 792, 00 грн. (2 731 дол.США), як сплату відсотків по кредитному договору №10.36/08-КД з ВАТ "ВТБ Банк", тобто повторно легалізував (відмив) доходи, одержані злочинним шляхом на суму 26 417, 00 грн.

Крім цього, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн., ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Городок, Львівської обл., 21.05.2008 згідно із умовами договору купівлі - продажу земельної ділянки від 21.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської обл. ОСОБА_116, придбав у ОСОБА_117 (НОМЕР_2 АДРЕСА_84) земельну ділянку площею 0,0550 га, в с.Керниця Городоцького району Львіської області за яку заплатив коштами, здобутими злочинним шляхом, 10 тис. грн., тобто повторно легалізував (відмив) доходи, одержані злочинним шляхом на суму 10 тис. грн.

Крім цього, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн., ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Пустомити Львівської обл., 26.06.2008 згідно із умовами договорів від 26.06.2008 купівлі - продажу житлового будинку та купівлі - продажу земельної ділянки, посвідчених приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської обл. ОСОБА_118, придбав у ОСОБА_70 будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_85, за ціною 476 тис. грн. за які заплатив коштами, здобутими злочинним шляхом 30 085, 00 грн. (5 969 дол.США) та 445 915, 00 грн (88 300 дол.США) отриманих 26.06.2008 у ВАТ «ВТБ Банк» по іпотечному кредиту під заставу вказаного будинок та земельної ділянки (кредитний договір №63/1700/511 від 26.04.2008). Також, упродовж червня - жовтня 2008 року ОСОБА_4 здійснював оплату коштами, здобутими злочинним шляхом, у загальній сумі 24199, 00 грн. (4792 дол.США) як сплату відсотків по кредитному договору №63/1700/511 з ВАТ "ВТБ Банк", тобто повторно легалізував (відмив) доходи, одержані злочинним шляхом на суму 54 284, 00 грн.

Всього, заволодівши упродовж 2007 - 2008 років шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах на загальну суму 3 587 190, 00 грн, та маючи у вказаний період офіційний дохід в розмірі - 38 485, 20 грн., ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів та реалізовуючи свій умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, перебуваючи у м.Львові та Львівській області упродовж 2007-2008 років, повторно, вчинив фінансові операції та правочини із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинив використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів і як наслідок легалізував (відмив) кошти, здобуті злочинним шляхом на загальну суму 77 465, 80 грн.»

Відповідальність за ст.209 КК України настає за умови, що винна особа вчинила фінансові операції та правочини із коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню), а також використання коштів, одержаних внаслідок суспільно небезпечних діянь, що передували легалізації (відмиванню). За змістом роз'яснень, що містяться у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», не є предметом легалізації кошти, які одержані офіційно (легально).

У діях ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ст. 209 КК України, оскільки одержані ними внаслідок обману чи зловживання довірою (у ОСОБА_3 - без цих ознак) кошти у потерпілих як позика одержані ними офіційно (легально), не можуть бути предметом легалізації. Оскільки предметом злочину, передбаченого ст.209 КК України, є кошти та інше майно, одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів, відсутність предикатного злочинного діяння виключає і склад легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відтак обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 слід визнати невинуватими у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.209 КК України, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - за ч.1 ст.209 КК України та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Признаючи покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Згідно із ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.

За умовами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, а також роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, суди повинні суворо додержуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, вчинення обвинуваченою злочину проти власності, який згідно із ст.12 КК України, є особливо тяжким, особу обвинуваченої, яка працює, має малолітню дитину, розлучена, позитивно характеризується за місцем реєстрації, на обліках в психоневрологічному на наркологічному диспансерах не перебуває, судимості немає.

Таким чином, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого, характер корисливого злочину, особу обвинуваченої, її соціальний статус, характеристику, наслідки вчинення злочину та розмір завданої шкоди потерпілим, обставини, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання - часткове відшкодування шкоди; обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання - вчинення такого щодо осіб похилого віку, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.4 ст.190 КК України, у виді позбавлення волі. Саме такий вид та розмір покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженої і попередження нових злочинів. Обов'язковим додатковим покаранням за цією санкцією частини статті є конфіскація майна.

Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не знаходить. Натомість враховуючи тяжкість злочину, особу винної, яка має малолітню дитину та наявність міцних соціальних зв'язків, вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, часткове відшкодування шкоди, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї, відповідно до ст.76 КК України, обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Вказані обов'язки відповідно до ступеня тяжкості злочину та особи винної будуть необхідними та достатніми для її виправлення.

Разом з тим, відповідно до ст. 77 КК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 19 постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст.77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. Таким чином, суд виключає застосування додаткового покарання ОСОБА_1

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення обвинуваченим злочину проти власності, який згідно із ст.12 КК України, є особливо тяжким, особу обвинуваченого, який не працює, має малолітню дитину, розлучений, позитивно характеризується за місцем реєстрації, на обліках в психоневрологічному на наркологічному диспансерах не перебуває, судимості немає.

Таким чином, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого, характер корисливого злочину, особу обвинуваченого, його соціальний статус, характеристику, наслідки вчинення злочину та розмір завданої шкоди потерпілим, обставини, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання - часткове відшкодування шкоди; обставини, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання - вчинення злочину щодо осіб похилого віку, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.4 ст.190 КК України, у виді позбавлення волі. Саме такий вид та розмір покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів. Обов'язковим додатковим покаранням за цією санкцією частини статті є конфіскація майна.

Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не знаходить. Натомість враховуючи вчинення тяжкість злочину, особу винного, який має малолітню дитину та наявність міцних соціальних зв'язків, вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, часткове відшкодування шкоди, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України, обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Вказані обов'язки відповідно до ступеня тяжкості злочину та особи винного будуть необхідними та достатніми для його виправлення.

Відповідно до ст.77 КК України суд виключає застосування додаткового покарання - конфіскації майна ОСОБА_2

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення обвинуваченим злочину проти власності, який згідно із ст.12 КК України, є особливо тяжким, особу обвинуваченого, який не працює, неодружений, має формальну характеристику за місцем проживання, на обліках в психоневрологічному на наркологічному диспансерах не перебуває, судимості немає.

Таким чином, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого, характер корисливого злочину, особу обвинуваченого, його соціальний статус, характеристику, наслідки вчинення злочину та розмір завданої шкоди потерпілим, обставини, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання - часткове відшкодування шкоди; відсутності обставин, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.4 ст.190 КК України, у виді позбавлення волі. Саме такий вид та розмір покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів. Обов'язковим додатковим покаранням за цією санкцією частини статті є конфіскація майна.

Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не знаходить. Натомість враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, наявність міцних соціальних зв'язків, часткове відшкодування шкоди, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_119 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України, обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Вказані обов'язки відповідно до ступеня тяжкості злочину та особи винного будуть необхідними та достатніми для його виправлення.

Відповідно до ст.77 КК України суд виключає застосування додаткового покарання - конфіскації майна ОСОБА_4

Розглянувши цивільні позови, що були подані в ході розгляду кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та\або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної або юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Потерпіла ОСОБА_13 заявила цивільний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в якому просить стягнути на її користь майнову шкоду, завдану злочином в сумі 126 559, 66 доларів США, що в еквіваленті складає 3 017055,70 грн. та моральну шкоду - 500 000 грн. (т.17 а.с.п. 3-5).

Потерпіла ОСОБА_12 заявила цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просить стягнути солідарно із відповідачів на її користь заподіяну злочином майнову шкоду в сумі 1 290 465, 57 грн. (т. 2 а.с.117-119).

Потерпіла ОСОБА_11 подала цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просить стягнути солідарно із відповідачів на її користь заподіяну злочином майнову шкоду в сумі 1 290 465, 57 грн. (т. 2 а.с.121-123).

Потерпілий ОСОБА_14 заявив цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь майнову шкоду в сумі 2 526 687,27 грн. (т.2 а.с. 236-239).

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявили цивільний позов та з врахуванням уточнень позовних вимог від 04.11.2015 р. просять стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відшкодування матеріальних збитків в сумі 1 094 282,92 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 грн., а всього 1 194 282,92 грн. (т.16 а.с.п.162-166).

Потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_43 подали цивільний позов та просять стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 51 247 доларів США та моральну шкоду - по 109 620 грн. на користь кожного (т.16 а.с.п.55-58).

Потерпілий ОСОБА_22 заявив цивільний позов до ОСОБА_4, в якому просить стягнути з останнього на його користь майнову шкоду, заподіяну злочином в сумі 317 520 грн. (т.2 а.с. 102-103).

Потерпіла ОСОБА_21 заявила цивільний позов до ОСОБА_4, в якому просить стягнути з останнього на її користь матеріальну шкоду, заподіяну злочином в сумі 46 829,64 доларів США (т.1 а.с. 105).

Потерпілий ОСОБА_28 подав цивільний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в якому просить стягнути на його користь матеріальну шкоду в розмірі 561 008,50 грн., що становить 65 000 доларів США та моральну шкоду - 100 000 грн. (т.1 а.с.151-153).

Потерпіла ОСОБА_10 заявила цивільний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в якому просить стягнути на її користь матеріальну шкоду, завдану злочином в сумі 277 750 грн. та моральну шкоду - 100 000 грн., а всього 377 750 грн. (т.1 а.с. 164-167).

Потерпілі ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102 подали цивільний позов та просять стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 47 685,91 доларів США та моральну шкоду: на користь ОСОБА_24 - 150 000 грн.; на користь ОСОБА_25 - 100 000 грн., на користь ОСОБА_102 - 100 000 грн. (т.1 а.с.168-170).

Потерпіла ОСОБА_20 заявила цивільний позов до ОСОБА_4, в якому просить стягнути з останнього на її користь матеріальну шкоду, заподіяну злочином в сумі 299 266,39 грн. та моральну шкоду в сумі 5 000 грн. (т.1 а.с. 174-181).

Потерпілі ОСОБА_27 та ОСОБА_26 подали цивільний позов та з врахуванням уточнень до такого від 26.07.2017 р. просять стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1 912 397,65 грн. (т.25, а.с.п.1).

Потерпіла ОСОБА_19 подала цивільний позов та з врахуванням уточнень до такого від 30.09.2015 р. просить стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 227 250 грн. та 100 000 грн. моральної шкоди (т.16 а.с.п.38-39).

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичній особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

З врахуванням вищезазначених норм ч. 3 ст. 129 КПК України, цивільні позови ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків; ОСОБА_28 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків; ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди слід залишити без розгляду.

В ході розгляду кримінального провадження знайшов своє підтвердження факт заподіяння потерпілим ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 матеріальної та моральної шкоди, а тому долю цивільних позовів слід вирішити наступним чином.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_13 цивільний позов, суд приходить до переконання, що такий в частині позовних вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України.

Оцінивши заявлений ОСОБА_13 цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема дослідивши матеріали справи, заслухавши думку обвинувачених, які частково визнали цивільний позов потерпілої, суд прийшов до висновку, що така шкода знаходиться в прямому причинному зв'язку із вчиненим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінальним правопорушенням, а тому у відповідності до ст. 1166 ЦК України, враховуючи всі обставини справи, суд вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, зокрема з відповідачів в солідарному порядку слід стягнути на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 40 000 доларів США, яка доведена наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, в іншій частині сума матеріальної шкоди не знайшла свого підтвердження та не доведена потерпілою в заявленому цивільному позові.

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що оскільки згідно з ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, то при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні (з наведенням розрахунків з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення).

А тому з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду в сумі 40 000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день ухвалення вироку становить 1 027 694 грн. 70 коп. та 15 000 грн. моральної шкоди, а всього 1 042 694 грн. 70 коп.

Розглянувши заявлені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 цивільні позови до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та дослідивши матеріали справи, заслухавши думку обвинувачених, які частково визнали такі, суд приходить до переконання, що заявлена потерпілими майнова шкода знаходиться в прямому причинному зв'язку із вчиненим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінальним правопорушенням, а тому з таких слід стягнути в солідарному порядку: на користь ОСОБА_11 - 2 800 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день ухвалення вироку становить 71 938 грн. 63 коп.; на користь ОСОБА_12 - 43 000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день ухвалення вироку становить 1 104 771 грн. 80 коп. Вказаний розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілим доведений наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, в іншій частині сума матеріальної шкоди не знайшла свого підтвердження та не доведена така потерпілими в заявленому цивільному позові та під час розгляду кримінального провадження, а відтак в іншій частині слід відмовити за необґрунтованістю.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_19 цивільний позов, суд приходить до наступних висновків.

В частині позовних вимог ОСОБА_19 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвали суду про закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження встановлено, що потерпіла ОСОБА_19 вже зверталась до Яворівського районного суду Львівської області із цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на її користь заборгованості за договором позики. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2011 року цивільний позов ОСОБА_19 задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_19 227 250 грн. заборгованості за договором позики від 04.02.2008 р., 204 525 грн. прострочених відсотків за договором позики, 3 408,75 грн. в рахунок відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді 3 відсотків річних від простроченої заборгованості, 14 544 грн. в рахунок відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді встановленого індексу інфляції, всього вирішено стягнути 449 727,75 грн.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що в порядку цивільного судочинства судом вже вирішено питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_19 заподіяної матеріальної шкоди внаслідок злочинних дій обвинуваченої в сумі 227 250 грн. і рішення Яворівського районного суду м.Львова від 03.10.2011 року набрало законної сили, а відтак суд приходить до переконання, що провадження у справі в частині відшкодування матеріальної шкоди слід закрити.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_19 про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до переконання, що заявлений потерпілою розмір завданої моральної шкоди виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, слід задовольнити частково в сумі 15 000 грн.

Розглянувши цивільні позови ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_21, ОСОБА_27 та ОСОБА_26 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд приходить до переконання про необхідність відмовити в задоволенні таких, з врахуванням наведеного.

Згідно із положеннями статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Потерпілі ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_21, ОСОБА_27 та ОСОБА_26 обґрунтовуючи позовні вимоги, фактично просять стягнути з відповідачів суму коштів, яку позивачі в свою чергу заборгували перед банками. Однак, у позовних заявах, а також в ході розгляду кримінального провадження, жодними доказами не обґрунтовано розмір таких позовних вимог.

Розглянувши заявлений цивільний позов ОСОБА_22 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що така шкода знаходиться в прямому причинному зв'язку із вчиненим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням, а тому у відповідності до ст. 1166 ЦК України, враховуючи обставини справи, суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню, зокрема з відповідача слід стягнути на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 27 000 доларів США, яка доведена наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Щодо позовних вимог ОСОБА_10, пред'явлених до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України.

В частині позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, з відповідачів в солідарному порядку слід стягнути на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 277 750 грн. та 15 000 грн. моральної шкоди, а всього 292 750 грн. Вказаний розмір матеріальної шкоди знаходиться в прямому причинному зв'язку із вчиненим обвинуваченими кримінальним правопорушенням, розмір моральної шкоди визначений виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оцінивши заявлений ОСОБА_20 цивільний позов до ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та заслухавши думку відповідача ОСОБА_4, суд прийшов до висновку, що такий підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

В обґрунтування суми позову, потерпіла ОСОБА_20 вказує, що розрахунок заборгованості в сумі 299 266,39 грн. складається із: 13 000 доларів США (еквівалент - 103 909 грн. станом на день подання позову) - сума позики, надана ОСОБА_4; 187 036, 20 грн. - проценти за користування ОСОБА_4 коштами в сумі 13 000 доларів США; 8 321,19 грн. - витрати позивача, а саме заборгованість за кредитним договором. Окрім цього, просить стягнути 5 000 грн. моральної шкоди.

Майнова шкода, завдана потерпілій ОСОБА_20 знаходиться в причинному зв'язку із вчиненим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням відносно неї, а тому з останнього на користь ОСОБА_20 слід стягнути в якості відшкодування матеріальної шкоди 13 000 доларів США (позика) та 187 036, 20 грн. процентів за користування ОСОБА_4 коштами в сумі 13 000 доларів США. Вказана сума завданої шкоди доведена наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, в іншій частині сума матеріальної шкоди не знайшла свого підтвердження та не доведена потерпілою в ході розгляду кримінального провадження. Також з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Відповідно до п. п.12, 13, 14 ч.1 ст.368 КПК України до питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку належить, зокрема і питання на кого мають бути покладені процесуальні витрати, що вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документів, а також що вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

За умовами ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Прокурор просить солідарно стягнути з обвинувачених на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням на досудовому слідстві судових експертиз в сумі 14 197,60 грн.

Водночас жодних доказів в підтвердження понесення таких витрат суду не надано, що в свою чергу унеможливлює їх стягнення з обвинувачених.

За умовами ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи наведені положення закону та встановлені обставини справи, накладені, згідно з ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 14 червня 2013 року та від 25 жовтня 2013 року, а також постанову слідчого про накладення заборони на відчуження майна від 16 листопада 2012 року щодо майна осіб, які не виступали обвинуваченими по даній справі, а також ОСОБА_3, якого виправдано, слід скасувати. Арешти, накладені на майно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, слід залишити до вирішення цивільних позовів в порядку виконання.

Заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжні заходи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обрано у вигляді застави, які їх не порушували, а тому суд вважає за можливе залишити їх без змін до набрання вироком законної сили.

Окрім того, відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Незважаючи на ухвалення судом рішення про майнові стягнення з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, в матеріалах кримінального провадження відсутня згода заставодавців, то після набранням вироком законної сили застави слід повернути заставодавцям.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, по епізодах відносно ОСОБА_51, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_83 - визнати невинуватою та виправдати.

ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.209 КК України, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, по епізодах відносно ОСОБА_51, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_83 - визнати невинуватим та виправдати.

ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, по епізодах відносно ОСОБА_51, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_106, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_43, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_83 - визнати невинуватим та виправдати.

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209 КК України, ч.4 ст.190 КК України - визнати невинуватим та виправдати.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та призначити покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до вимог ст.77 КК України.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, та згідно із ст.76 КК України покласти на неї наступні обов'язки:

1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та призначити покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до вимог ст.77 КК України.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, та згідно із ст.76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:

1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та призначити покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до вимог ст.77 КК України.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, та згідно із ст.76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:

1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_28 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_102 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду в сумі 40 000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день ухвалення вироку становить 1 027 694,70 грн. та 15 000 грн. моральної шкоди, а всього 1 042 694 (один мільйон сорок дві тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн. 70 коп.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 майнову шкоду в сумі 43 000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день ухвалення вироку становить 1 104 771 (один мільйон сто чотири тисячі сімсот сімдесят одну) грн. 80 коп.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 майнову шкоду в сумі 2 800 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день ухвалення вироку становить 71 938 (сімдесят одну тисячу дев'ятсот тридцять вісім) грн. 63 грн.

Цивільний позов ОСОБА_19 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_19 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - провадженням закрити.

Цивільний позов ОСОБА_19 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_19 моральну шкоду в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_14 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди - відмовити.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_15 та ОСОБА_43 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_21 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_27 та ОСОБА_26 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_22 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_22 завдану матеріальну шкоду в сумі 27 000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день ухвалення вироку становить 693 693 (шістсот дев'яносто три тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 93 коп.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 277 750 грн. та 15 000 грн. моральної шкоди, а всього 292 750 (двісті дев'яносто дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн.

Цивільний позов ОСОБА_20 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_20 матеріальну шкоду в сумі 13 000 доларів США заборгованості за договором позики, що в еквіваленті до національної валюти станом на день ухвалення вироку становить 334 000 грн. 78 коп., 187 036 грн. 20 коп. - процентів за користування коштами за договором позики та відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 грн., а всього 526 036 (п'ятсот двадцять шість тисяч тридцять шість) грн. 98 коп.

Процесуальні витрати на залучення експерта до стягнення відсутні у зв'язку із недоведеністю.

Арешти, накладені:

1)ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 14 червня 2013 року на наступні об'єкти нерухомості:

●на квартиру АДРЕСА_28, належну ОСОБА_102;

●на квартиру АДРЕСА_29, належну ОСОБА_13;

●на квартиру АДРЕСА_30, належну ОСОБА_12;

●на квартиру АДРЕСА_31, належну ОСОБА_28;

●на квартиру АДРЕСА_32, належну ОСОБА_26;

●на квартиру АДРЕСА_33, належну ОСОБА_19;

●на квартиру АДРЕСА_34/ в м.Львові, належну ОСОБА_10;

●на квартиру АДРЕСА_35, належну ОСОБА_120;

●на квартиру АДРЕСА_36, належну ОСОБА_121 та ОСОБА_122;

●на квартиру АДРЕСА_37, належну ОСОБА_43;

●на квартиру АДРЕСА_38, належну ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

●на квартиру АДРЕСА_39, належну ОСОБА_46, ОСОБА_124 та ОСОБА_125;

●будинок за адресою АДРЕСА_86, належний ОСОБА_20;

●на квартиру АДРЕСА_40, належну ОСОБА_63 та ОСОБА_60;

●земельну ділянку та житловий будинок за адресою АДРЕСА_87, які належать ОСОБА_14;

●на приміщення за адресою АДРЕСА_88, яке належить ОСОБА_51;

●нежитлове приміщення в АДРЕСА_89, належне ОСОБА_120;

2)ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 25 жовтня 2013 року на майно, належне ОСОБА_3 на праві приватної власності, а саме:

● об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_41;

● автотранспортний засіб: OPEL ASTRA OTGF69, державний номерний знак НОМЕР_3:

● автотранспортний засіб: MERSEDES-BENZ ML 270 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3;

3)постановою слідчого СВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області Володимирця О.І. про накладення заборони на відчуження майна від 16 листопада 2012 року, згідно із якою накладено заборону на відчуження або зміну права власності будь-яким іншим способом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_90, належного ОСОБА_13

-с к а с у в а т и.

Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 25 жовтня 2013 року на належне ОСОБА_4 майно - залишити без змін до вирішення цивільних позовів в порядку виконання.

Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 25 жовтня 2013 року на належне ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майно - залишити без змін до вирішення цивільних позовів в порядку виконання.

Заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжні заходи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до набранням вирком законної сили залишити попередньо обрані - застави.

Після набрання вироком законної сили:

-заставу, внесену у розмірі 172 050 грн., яка була зарахована на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області 06.09.2013 року - повернути заставодавцю ОСОБА_59;

-заставу, внесену у розмірі 172 050 грн., яка була зарахована на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області 26.06.2013 року - повернути заставодавцю ОСОБА_126;

-заставу, внесену у розмірі 172 050 грн., яка була зарахована на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області 22.10.2013 року - повернути заставодавцю ОСОБА_127;

-заставу, внесену у розмірі 172 050 грн., яка була зарахована на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області 27.11.2013 року - повернути заставодавцю ОСОБА_128.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Сихівський районний суд м. Львова, обвинуваченому в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим, захисникам та прокурору.

Головуючий : Д.Ю. Теслюк

Судді : М.В. Борачок

С.З. Чорна