Постановление суда № 68190859, 07.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 серпня 2017 року м. Київ К/800/26879/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що 26 квітня 2017 року придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим сплатила 7517,44 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зважаючи на те, що придбала житло вперше, відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатила такий збір безпідставно, а тому звернулась до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з вимогою про повернення їй збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме 7517,44 грн., проте листом від 17 травня 2017 року №9014/07 відповідач відмовив у поверненні вказаного збору, посилаючись на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно. Вважаючи відмову протиправною, просила повернути безпідставно сплачені кошти.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі подання про повернення сплаченого ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7517,44 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області подало касаційну скаргу, в якій просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 квітня 2017 року ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цього ж дня нею було сплачено 7517,44 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується квитанцією від 26 квітня 2017 року.

16 травня 2017 року позивач звернулась до органу Пенсійного фонду України з проханням повернути безпідставно сплачені кошти, однак отримала лист від 17 травня 2017 року за №9014/07 про відсутність підстав для повернення сплаченого збору, так як Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

Абзацом 1 пункту 9 статті 1 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності лише на одну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка набута на підставі договору купівлі-продажу від 26 квітня 2017 року.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання позивачем житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

З огляду на наведені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що ОСОБА_1 при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості, а саме 7517,44 грн.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник