Постановление суда № 68112533, 26.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 липня 2017 року м. Київ К/800/25421/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про зміну формулювання причин звільнення в наказі,

встановив :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року залишено без руху на підставі частини 6 статті 187 КАС України у зв'язку з його несплатою.

Ухвала судді мотивована тим, що оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов'язання змінити формулювання причин звільнення в наказі про звільнення, тому не може бути звільнений від сплати судового збору з мотивів, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка набула чинності з 01 вересня 2015 року, де вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому, ОСОБА_1 звернувся до суду як з адміністративним позовом (2 червня 2016 року), так і з апеляційною скаргою (10 квітня 2017 року) під час дії Закону України «Про судовий збір» в редакції, що не передбачає пільг зі сплати судового збору позивачам за подання позовів, що випливають із трудових правовідносин, відтак, неможливим є застосування до нього Закону, який втратив чинність.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

До 01 вересня 2015 року вказаний Закон містив пільги щодо сплати судового збору позивачам за подання позовів, що випливають із трудових правовідносин (пункт 1 частини 1 статті 5).

З 01 вересня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ, в якому визначено, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Вказує, що подав позовну заяву про відшкодування йому шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу державної влади, тобто відповідачем, тому він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення, в якому надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про зміну формулювання причин звільнення в наказі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак