№ 6803131, 17.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий 1-ї інстанції Христофорв А.Б. Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2009 року справа № 2а-71/08/0570

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ястребової Л.В.

суддів: Шаптала Н.К.

Ляшенка Д.В.

при секретарі судового засідання Асєєвій Я.М. за участю представників: від позивача: Семикіна Л.В. від відповідача: не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року по адміністративній справі № 2а-71/08/0570 за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про Скасування податкового повідомлення-рішення № 00004423420/0, № 0000432342 від 31.05.2007 року, - ВСТАНОВИЛА: Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року по справі № 2а-71/08/0570 у задоволенні позову Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442342/0, № 0000432342 від 31.05.2007 року відмовлено за необгрунтованістю.

Позивач не погодився з постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2008 року та задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, неповне зясування обставин у справі, що на його думку призвело до неправильного вирішення спору.

Під час апеляційного розгляду справи представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, а представник відповідача, повідомлений належним чином, в судове засідання не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Сніжне проведена виїзна позапланова перевірка дотримання вимог податкового, іншого та валютного законодавства АТЗТ «Угольинвест» за період з 01.01.2003 року по 31.12.2005 року, про що був складений акт № 353/23-21781993 від 18.05.2007 року, на підставі якого відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 31.05.2007 року № 0000442342/0 та № 0000432234/0, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання відповідно за платежем податок на додану вартість 214443,00 грн., у тому числі основний платіж 142962,00 грн., фінансові санкції 71481,0 грн. та за податком на додану вартість основний платіж 269648,0 грн. та штрафні санкції 134824,00 грн.

Підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем визначені норми підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-Ш.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову АТЗТ «Угольинвест» виходив з того, що позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними контрагента ПП «Інком» - постачальника продукції, який постановою Господарського суду Донецької області по справі № 13/416 пн-ад від 04.05.2006 року за позовом Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська до ПП «Інком» про припинення юридичної особи, визнано недійсним статутні документи ПП «Інком» з моменту їх реєстрації та припинено юридичну особу ПП «Інком». На підставі зазначеного рішення Господарського суду Донецької області від 04.05.2006 року та вимог п.п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у Артемівському районі м. Луганська було видано акт № 9191/9/29 від 05.07.2006 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Інком» та встановлено дата анулювання реєстрації 05.07.2002 року.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7Закону, будь-яких витрат по сплаті податку , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

Під час апеляційного розгляду встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у 2003-2005 роках були надані податкові накладні ПП «Інком», які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Висновок суду першої інстанції про непідтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання рішенням господарського суду недійсними установчі документи ПП «Інком» вже після здійснення господарських операцій, за якими ним були видані податкові накладні, та фактичну несплату податку до бюджету контрагентом позивача є помилковим.

Визнання недійсним установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Суд першої інстанції помилково не врахував доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій позивачем обгрунтовано віднесено до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, ПП «Інком» значилося в Єдиному держаному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до єдиного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Також судом першої інстанції не врахований той факт, що постановою Господарського суду Донецької області від 19.11.2007 року відмовлено у задоволенні позову Державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Інком», Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» про визнання недійсними господарських зобовязань між ПП «Інком» та позивачем у спірний період.

Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у п.п. «а», «в», «г», «д» п. 10.1 ст. 10 відповідають за дотриманням достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. Закону).

Таким чином, як випливає з вище наведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції України, ст. 2 КАС України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Враховуючи наведене, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись статтями 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року у справі № 2а-71/08/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року у справі № 2а-71/08/0570 за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442342/0, № 0000432324/0 від 31.05.2007 року скасувати.

Позов Акціонерного товариства закритого типу «Угольинвест» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442342/0, № 0000432324/0 від 31.05.2007 року задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжне від 31.05.2007 року № 0000442342/0, 0000432342/0.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: