Решение № 68009797, 21.07.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4139/17

Провадження № 2/185/2708/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2017 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району про визнання права власності на нерухоме майно, в якій просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами №19 по вулиці Івана Оноди в селі Нова Русь Павлоградського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3, який помер 27 березня 2009 року.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що з 1985 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4, проживали у ІНФОРМАЦІЯ_1, а 24 жовтня 1985 року у них народився син - ОСОБА_3. Рішенням Новоруської сільської ради Павлоградського району від 27.12.1991 року ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка розміром 0,01 га по вул. Івана Оноди, 19 у с. Нова Русь. 15 грудня 1992 року ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу, укладеним з колгоспом "Нива", придбав у власність житловий будинок №19 по вул. Чкалова (зараз І.ОСОБА_5) у с. Нова Русь Павлоградського району. 26 серпня 2003 року ОСОБА_4 помер, у фактичне управління спадковим майном вступив її син ОСОБА_3 У встановленому порядку право на спадщину після померлого батька ОСОБА_3 не оформив. 27 березня 2009 року її син ОСОБА_3 помер. Вона, як спадкоємець за законом, звернулася до нотаріуса, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Тому, вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позов з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом по справі встановлено, що рішенням Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 27.12.1991 року ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка розміром 0,01 га по вул. Івана Оноди, 19 у с. Нова Русь, що підтверджується витягом з рішення.

15 грудня 1992 року ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу, укладеним з колгоспом "Нива", придбав у власність житловий будинок № 19 по вул. Чкалова (зараз І.ОСОБА_5) у с. Нова Русь Павлоградського району Дніпропетровської області.

Згідно довідки колгоспу ім. ХІХ з'їзду партії Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 сплатив в касу колгоспу вартість домоволодіння у сумі 4370 руб.

Проте, своє право власності на житловий будинок ОСОБА_4 не зареєстрував. Згідно довідки КП Павлоградське МБТІ від 11.05.2017 року право власності на будинок № 19 по вул. Чкалова (ОСОБА_5) у с. Нова Русь Павлоградського району Дніпропетровської області не зареєстровано.

26 серпня 2003 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року, до цих відносин застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР за ред. 1963 р.), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Стаття 524 ЦК УРСР за ред. 1963 року передбачала, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР за ред. 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається з довідки Виконавчого комітету Богданіської сілсьької ради Павлоградського району Дніпропетровської області №1472 від 23.05.2017 року, ОСОБА_4 на момент смерті 26 серпня 2003 року проживав та був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2. На момент смерті разом з ним проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 - співмешканка та ОСОБА_3 - син .

Таким чином, син померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину, оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном.

27 березня 2009 року ОСОБА_3, який був рідним сином позивача, помер, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та про смерть.

Позивач звернулася до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого сина ОСОБА_3 Проте, державним нотаріусом Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_6 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, на тій підставі, що позивачем не було надано правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме: житловий будинок № 19 по вул. Івана Оноди в с. Нова Русь Павлоградського району Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3, спадкодавцю належало спадкове майно, яке він успадкував після померлого батька, проте не зареєстрував у встановленому порядку, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 10, 60, 131, 174, 210-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами №19 по вулиці Івана Оноди в селі Нова Русь Павлоградського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3, який помер 27 березня 2009 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Бондаренко