Постановление суда № 67985870, 26.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 липня 2017 року м. Київ К/800/25700/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, відмовлено у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови у вказаній справі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2017 року позов ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо утримання з нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 податку у розмірі 15% суми нарахованої пенсії як з працюючого пенсіонера в період з квітня 2015 року по грудень 2016 року включно.

Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 на безпідставно утриманий в період з квітня 2015 року по грудень 2016 року включно з нарахованих сум пенсії податок у розмірі 15% і пеню, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вказане рішення набрала законної сили.

Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в зв'язку з незрозумілістю судового рішення звернулося до суду із заявою про винесення додаткової постанови, в якій просило зазначити яким саме чином нараховувати пеню і яку облікову ставку НБУ застосовувати при цьому та як проводити нарахування.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до частини першої статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи, що резолютивна частина постанови чітко визначає спосіб її виконання, а поставлені відповідачем питання стосуються методики розрахунку пені, визначення якої не віднесено до компетенції суду, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI та частини третьої статті 20 КАС України від 6 липня 2005 року № 2747-IV Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянути Верховним Судом України у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Єрьомін