№ 67983613, 12.07.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 липня 2017 р. Справа № 802/808/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Крисько І.В.

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону"

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" (далі - ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону") до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року та, відповідно, із прийнятим податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 05 квітня 2017 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечували. Окрім того, просили врахувати подані письмові заперечення.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі направлень № 1129, № 1130, № 1131, № 1132, № 1133, № 1134 від 20 грудня 2016 року Головним управління ДФС у вінницькій області відповідно до ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року проведена документальна планова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року, висновками якого встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 1881. ст. 188 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 393952 грн. в тому числі: за березень 2015 року в сумі 220395 грн., за квітень 2015 року в сумі 79978 грн., за травень 2015 року в сумі 7031 грн., за червень 2015 року в сумі 37203 грн., за липень 2015 року в сумі 49345 грн.

02 березня 2017 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" подало заперечення № 386/3 на акт перевірки № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року (том 1 а.с. 99-104).

Листом ГУ ДФС у Вінницькій області повідомило ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", що з метою перевірки повноти, об'єктивності та достовірності висновків акту перевірку № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року повідомило про проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань, що стали предметом оскарження з 13 березня 2017 року (том 1 а.с. 105-109).

24 березня 2017 року ГУ ДФС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" з питань, що стали предметом оскарження в запереченні № 386/03 від 02 березня 2017 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" за період з з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт № 128/1401/00282435 від 24 березня 2017 року (том 1 а.с. 111-182).

06 квітня 2017 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" подало заперечення № 568/02 на акт перевірки № 128/1401/00282435 від 24 березня 2017 року (том 1 а.с.184-191).

Листом ГУ ДФС у Вінницькій області повідомило ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", що висновки викладені у акті перевірки № 128/1401/00282435 від 24 березня 2017 року з урахуванням розгляду заперечень № 568/02 від 06 квітня 2017 року залишає без задоволення (том 1 а.с. 192-199).

На підставі акту перевірки № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05 квітня 2017 року у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму 393952 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 98488 (том 1 а.с. 110).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Документи, які засвідчують факт виникнення доходів, повинні відповідати вимогам статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо відображення відомостей про господарську операцію та підтверджувати її здійснення. Незалежно від того, яку форму первинного документа обрав платник податків - типову чи індивідуально розроблену, первинний документ повинен містити всі обов'язкові реквізити, зазначені в п.2 ст. 9 цього закону.

Тип первинного документу, на підставі якого визнається факт здійснення операції та визначається сума доходу, залежить від виду діяльності та оформлення договірних відносин між контрагентами. Так, у випадку здійснення операцій постачання товарів, первинними документами, які свідчать про виникнення доходів, можуть вважатися накладні, товарно-транспортні накладні, при здійсненні робіт або наданні послуг і акти виконаних робіт.

Статтею 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню.

Підпунктом 39.2.1.8 ст. 39 Податкового кодексу України визначено, що якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання.

Отже, за загальним правилом база оподаткування операцій з постачання продукції, у тому числі за ціною, нижчою від собівартості продукції, визначається виходячи з її договірної (контрактної) вартості.

Як випливає із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовувало ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" власно вироблену продукцію, а саме шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0, СБЗ-1 та стояки з/б для опор контактної мережі залізниць по ціні, яка нижча собівартості.

У березні 2015 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовував ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -1 в кількості 5198 шт. по ціні 532,00 грн. на суму 2 765 336 грн., тоді як собівартість даних шпал становить 744,08 грн., тобто база оподаткування операцій з постачання шпал з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -0 та типу СБЗ-1 в березні 2015 року на думку податкового органу занижена на 1 101 976 грн. (5198* (532,00- 744,08)), сума ПДВ - 220 395 грн.

У квітні 2015 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовано ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -1 в кількості 8814 шт. по ціні 595,80 грн. на суму 5 251 382 грн., тоді як собівартість даних шпал становить 641,17 грн., тобто база оподаткування операцій з постачання шпал з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -0 та типу СБЗ-1 в квітні 2015 року на думку податкового органу занижена на 399 891 грн. (8814* (595,80- 641,17)), сума ПДВ - 79 978 грн.

У травні 2015 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовано ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -1 в кількості 3842 шт. по ціні 595,80 грн. на суму 2289063 грн., тоді як собівартість даних шпал становить 604,95 грн., тобто база оподаткування операцій з постачання шпал з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та типу СБЗ -1 в травні 2015 року на думку податкового органу занижена на 35 154 грн. (3842* (595,80- 604,95)), сума ПДВ - 7 031 грн.

У липні 2015 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовано ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та шпали з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ -1 в кількості 3842 пгг. по ціні 595,80 грн. на суму 6597891 грн., тоді як собівартість даних шпал становить 618,08 грн., тобто база оподаткування операцій з постачання шпал з/б попередньо напружені колії 1520 мм типу СБЗ-0 та типу СБЗ -1 у липні 2015 року на думку податкового органу занижена на 246 728 грн. (11074* (595,80- 618,08)), сума ПДВ - 49 345 грн.

У червні 2015 року ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" реалізовано ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" стояки з/б для опор контактної мережі залізниць 8 шт. по ціні 6 517,50 грн., 185 шт. по ціні 7 277,00 грн., 15 шт. по ціні 6 302,50 грн. на суму 1 492 941 грн., тоді, як собівартість зазначених стояків становить 8 071,90 грн., тобто база оподаткування операцій з постачання стояків з/б для опор контактної мережі залізниць на думку податкового органу занижено на 186 014 грн. = 1492941 (8*6517,5 +185*7277,00+15*6302,5) -1678955 (208*8071,90), сума ПДВ - 37 203 грн.

Судом встановлено, що ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" належить до сфери управління Укрзалізниці та працює в господарському режимі, коли ДП "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" має право запроваджувати процедуру зміни цін при закупівлі продукції в межах єдиного виробничого комплексу для потреб Укрзалізниці.

Державне регулювання цін здійснюється відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21 червня 2012 року № 5007-УІ державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

При цьому згідно із ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, зокрема, шляхом:

1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:

- фіксованих цін;

- граничних цін;

- граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);

- граничних нормативів рентабельності;

- розміру постачальницької винагороди;

- розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Так, законом визначено 2 форми державного регулювання цін: це встановлення регульованої ціни та запровадження процедури зміни ціни.

Приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" працює в господарському режимі в той час коли ДП "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" має право запроваджувати процедуру зміни цін при закупівлі продукції в межах єдиного виробничого комплексу для потреб Укрзалізниці.

Так, правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, визначаються Законом України "Про залізничний транспорт", який регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту, як єдиного виробничо-технологічного комплексу.

У судовому засіданні представником позивача зазначено, що статутний капітал ПАТ "Українська залізниця" сформовано з урахуванням 100 відсотків акцій 7приватних акціонерних товариства (ПрАТ "Дніпропетровський ТРЗ", ПрАТ "Запорізький ЕРЗ", ПрАТ "Львівський ЛРЗ", ПрАТ "Київський ЕВРЗ", ПрАТ "Транссигнал", ПрАТ "Коростенський ЗЗБШ", ПрАТ "Гніванський ЗСЗБ"). Таким чином, ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" належить до сфери управління Укрзалізниці.

На виконання своїх статутних завдань та Наказів Укрзалізниці, які є обов'язковими для виконання усіма підприємствами залізничного транспорту, підпорядкованими Укрзалізниці, ДП "УПН УЗ" здійснює централізовані закупівлі визначених Укрзалізницею матеріально-технічних ресурсів за самостійно визначеною відповідно до фінансового плану ціною в межах єдиного виробничого циклу та передає їх іншим підприємствам залізничного транспорту.

Положенням та Законом України "Про залізничний транспорт" встановлено, що регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення процесу перевезень залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює це регулювання шляхом видання обов'язкових для підпорядкованих підприємств актів індивідуального характеру (рішень, наказів та розпоряджень, листів), які є обов'язковими для виконання .

Укрзалізниця здійснює таке регулювання шляхом складення річних консолідованих фінансових планів. До консолідованого фінансового плану ПАТ "Укрзалізниця" вводить регулювання цін по 29 філіям та 7 підпорядкованих приватних акціонерних товариств.

Кабінет Міністрів України затверджує консолідовані фінансові плани публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", створеного на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України ("Укрзалізниця") на кожний поточний рік.

Розпорядженням Кабінету міністрів України № 850-р від 19 серпня 2014 року було затверджено зведений фінансовий план залізниць України на 2015 рік інформацію про що було розміщено на Урядовому порталі та який було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр".

Розпорядженням уряду №231-р від 2 березня 2016 року було затверджено консолідований фінансовий план на 2016 рік, який також було опубліковано в газелі "Урядовий кур'єр".

До зведених показників виконання фінансових планів підприємств додаються перелік підприємств, що належать до сфери управління органу. Показники ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" враховані при формуванні зведеного фінансового плану Укрзалізниці. Собівартість реалізованої продукції (власних товарів, робіт та послуг) також входить до консолідованої суми фінплану Укрзалізниці на рік. В рамках затвердженої граничної суми витрат на закупівлю товарів в рамках єдиного виробничого комплексу і формувалися (регулювалися) ціни на такі товари. Вказівки з цього приводу ДП "УПП УЗ" та Укрзалізниці є обов'язковими для ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону".

На вимогу ГУ ДФС у Вінницькій області ПрАТ "Гніванський заводспецзалізобетону" надавало листи ДП "УПП УЗ" та накази Укрзалізниці про встановлення планово-розрахункової вартості на продукцію.

Так, листом № ЦУАЦ-1/275 від 07 травня2015 року встановлена рекомендована ціна на стояки, а листом № ЦУАЦ-1/222 від 15 квітня 2015 року встановлена рекомендована ціна на шпали залізобетоні.

Однак, на думку податкового органу зазначені листи не підтверджують запровадження процедури декларування зміни ціни.

Разом з тим, відповідно до ст.12 Закону України "Про ціни та ціноутворення" зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у звязку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності субєкта господарювання.

Закон України "Про ціни та ціноутворення" не визначає, що при зміні ціни обовязково необхідно погодження з Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про залізничний транспорт" встановлено, що регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення процесу перевезень залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює це регулювання шляхом видання обов'язкових для підпорядкованих підприємств актів індивідуального характеру (рішень, наказів та розпоряджень, листів), які є обов'язковими для виконання .

Враховуючи зазначене, суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності дійшов висновку, що надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05 квітня 2017 року підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії посадових осіб ГУ ДФС у Вінницькій області під час складання акту перевірки № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до "Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №34/5 від 12 квітня 2005 року, нормативно-правовим актом визнається - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обовязків осіб чи субєктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Разом з тим, акт перевірки не спричиняє виникнення прав та обов'язків для осіб чи суб'єктів владних повноважень, а лише фіксує хід проведення перевірки і зміст її результатів, а, отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

З огляду на зазначене, акт перевірки в адміністративному суді це акт, який є лише носієм доказової інформації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень. Так само і діяльність працівників податкового органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства. Тому як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб ГУ ДФС у Вінницькій області з проведення перевірки та зі складення цього акта не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання, не змінюють стану його суб'єктивних прав.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, мають юридичне значення лише після того, як вони будуть втілені в рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу - податкове повідомлення-рішення. Саме податкове повідомлення-рішення, як акт індивідуальної дії несе правові наслідки для субєкта господарювання, має вплив на його права та обов'язки, а тому може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві.

Відтак, позовна вимога визнати протиправними дії посадових осіб ГУ ДФС у Вінницькій області під час складання акту перевірки № 32/1401/00282435 від 08 лютого 2017 року задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обставини, наведені у адміністративному позові, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий і немайновий характер, а позов підлягає частковому задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути відповідну частину документально підтверджених судових витрат пропорційну частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05 квітня 2017 року винесене Головним управлінням ДФС у Вінницькій області.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" сплачений при зверненні судовий збір у розмірі 7386 (сім тисяч триста вісімдесят шість) гривень 61 копійку за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна