Решение № 67963421, 20.07.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/4693/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1364/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Грох Л.М.,

суддів Костенка А.М., Пєнти І.В.,

секретар Гриньова А.М.,

з участю апелянта,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Альянс Україна» про визнання договорів недійсними, зобовязання вчинити дії та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2017 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В вересні 2016 року Кредитна спілка «Альянс Україна», звертаючись до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1, вказувала, що 07.10.2008 року між Камянець-Подільським відділенням КС «Альянс Україна» укладено кредитний договір № 61к К.-П., за яким відповідач отримала кредит у розмірі 4300 грн. строком на 36 місяців, з кінцевою датою повернення 07.10.2011 року. Відповідно до умов договору кредитна спілка виконала свої зобовязання за договором. Відповідач свої зобовязання за договором не виконує, внаслідок чого станом на 29.09.2016 року утворилась заборгованість в розмірі 5050,89 грн., в тому числі пеня в розмірі 2128,10 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з зустрічним позовом до Кредитної спілки «Альянс Україна» про визнання договорів недійсними. Вказувала, що при укладанні кредитного договору порушено її права як споживача. Кредитодавець не надав інформації стосовно мети, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, наявні форми кредитування з короткочасним описом відмінностей між ними, тип відсоткової ставки, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору, строк, на який кредит може бути одержаний, варіанти повернення кредиту, можливість дострокового повернення кредиту, зокрема зазначена інформація відсутня в додатковому договорі. Договір містить несправедливі умови. Вважає, що позивач порушив умови кредитного договору, передавши свої права за договором Вінницькому відділенню КС, про що позичальник не була повідомлена. Включно до червня 2011 року сплачувала вчасно щомісячний платіж на погашення кредиту, в подальшому відділення кредитної спілки було ліквідовано в звязку з банкрутством. Кредитна спілка не повідомила, як це було передбачено в договорі, про зміну свого місцезнаходження. Вважає, що позивач ввів її в оману, а тому у відповідності до ч.2 ст. 230 ЦК України має право на відшкодування моральної шкоди. Тому просила визнати недійсним кредитний договір № 61к К-П від 07.10.2008 року та додатковий договір від 10.03.2009 року, зобовязати відповідача прийняти суму залишкової заборгованості по кредиту 583,04 грн., зобовязати КС «Альянс Україна» повернути сплачені позивачем відсотки за договором кредиту в сумі 4860,92 грн., стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Ухвалою Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.03.2017 року справи обєднані в одне провадження.

Рішенням Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.05.2017 року позов Кредитної спілки «Альянс Україна» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» заборгованість за кредитним договором № 61к К.-П. від 07.10.2008 року в сумі 1636,51 грн., що складає 239,04 грн. - тіло кредиту, 897,47 грн. - проценти за користування кредитом, 500 грн. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 446,47 грн. В задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним та необґрунтованим просить його скасувати в частині задоволення позову КС «Альянс Україна» та задовольнити її позов. На її думку, судом не враховано, що до травня 2011 року вона регулярно вносила щомісячні платежі. В червні вже не могла сплатити, так як Хмельницьке відділення теж ліквідовано і рахунок закритий в зв'язку з банкрутством. Кредитна спілка в порушення п.5.3.1 договору не повідомила позичальника в 3-денний строк з моменту виникнення про зміну місцезнаходження, а тому апелянтка була позбавлена можливості подальшої сплати кредиту.

Вважає помилковим висновок суду, що строк позовної давності не сплинув щодо частини щомісячних платежів за кредитом, право на стягнення яких виникло з вересня 2011 року в межах пяти років до дня звернення спілки з позовом до суду. Не враховано, що оспорювані нею угоди містять несправедливі умови і тому підлягають визнанню недійсними. Суд також помилково стягнув з неї як інваліда ІІ групи судові витрати на користь кредитної спілки.

В засіданні апеляційного суду апелянт підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, інша сторона в судове засідання не зявилася.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так,статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526, ч. 1 ст.530 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, судом встановлено, що 07.10.2008 року між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 61к К-П, за яким КС «Альянс Україна» надала кредит у сумі 4300 грн., а позичальник зобовязалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором, до 07.10.2011 року. Позивач виконав свої зобовязання за договором, надавши кредит відповідачу.

Плата за користування кредитом становить 0,1918% за день плюс один відсоток від суми кредиту, який сплачується позичальником авансово в день отримання кредиту. Ефективна річна ставка по договору складає 70+1,84%. Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків в табл.1 ( п.3.3 договору).

Умовами договору передбачено право кредитодавця змінити процентну ставку, визначену в п.3.1 договору.

10.03.2009 року між сторонами був укладений додатковий договір до договору кредиту № 61к К-П, згідно якого у звязку із зміною вартості кредитних ресурсів на підставі рішення ОСОБА_2 Кредитної спілки «Альянс Україна» з 01.02.2009 року встановлена процентна ставка за користування кредитом на рівні 75+1,854% річних або 0,2055% за один день користування кредитом від загальної суми щоденного залишку заборгованості позичальника по кредиту.

Відповідач не виконала належно свої зобовязання, кредитна спілка нарахувала їй станом на 29.09.2016 року заборгованість в сумі 5050,89 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 583,04 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 2339,75 грн., пеня - 2128,10 грн.

За порушення визначеного графіком терміну повернення отриманого кредиту та прострочення сплати суми процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі 1% від суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення виконання (п.6.1 договору).

Своїм підписом в анкеті від 07.10.2008 року відповідач з умовами надання кредиту погодилась, правильність поданих відомостей ствердила.

Умови кредитного договору не містять посилання на супутні послуги та приховані платежі, які споживач мав би сплатити на користь кредитної спілки в тому числі за обслуговування кредиту.

Отже, суд правильно виходив з того, що відповідач отримала письмову інформацію про усі умови кредитування, відсутні докази введення її в оману, тому не вбачається підстав для визнання цих угод недійсними.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Згідно з пунктом 9.5 кредитного договору до правовідносин, повязаних з виконанням цього договору сторони визначити строк позовної давності 5 років.

Отже, суд першої інстанції правильно застосував позовну давність і стягнув заборгованість за кредитом в межах 5-річного строку позовної давності, з 27.09.2011 року по 27.09.2016 року.

Недотримання кредитною спілкою умови договору щодо повідомлення про зміну свого місцезнаходження, на що посилається апелянтка, зумовлене невиконанням останньою свого обовязку письмово повідомляти кредитодавця про зміну місця проживання, що передбачено пунктом 5.1.4 договору.

Так, за даними паспорта, ОСОБА_1 змінила місце проживання ще 13.12.2009 року, і зареєстрована та проживає з цього часу АДРЕСА_1, проте про це не повідомила кредитну спілку.

В свою чергу факт закриття відділення кредитної спілки у м. Камянець-Подільському, що створило складнощі із внесенням платежів, суд першої інстанції врахував як підставу для зменшення пені, нарахованої кредитною спілкою.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Разом з тим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції припустився помилки.

В порушення вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не враховано, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи загального захворювання відповідно до довідки № 047883 (а.с. 51), і безпідставно стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 446, 47 грн.

Відповідно до ст.309 ч.1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права.

Відтак в частині розподілу судових витрат рішення суду підлягає скасуванню, в решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2017 року в частині розподілу судових витрат скасувати.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

______________

Головуюча у першій інстанції: ОСОБА_3 Провадження № 22-ц/792/1364/17

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 19, 27