№ 67956915, 26.07.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 липня 2017 р. Справа № 802/982/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс"

до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька філія Концерну "Військторгсервіс" (далі - позивач, "Військторгсервіс") до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Вінницькій обл.) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДФС у Вінницькій області №0008301305 від 07.06.2017 року та №0008331305 від 07.06.2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, за наслідками проведеної планової виїзної документальної перевірки Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області прийнято Акт від 23.05.17 року №465/1401/35123573. На підставі Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0008301305 від 07.06.2017, яким визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та пені у загальній сумі 204128,28 (двісті чотири тисячі сто двадцять вісім гривень, двадцять вісім копійок) грн., а саме: за податковим зобовязанням 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 204105,37 грн., а також сума пені 22,91 грн. та податкове повідомлення-рішення №№0008331305 від 07.06.2017 року, яким визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів, у тому числі з військового збору та пені у загальній сумі 19809,24 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'ять гривень, двадцять чотири копійки) грн., а саме: за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 19809,24 грн.

Також, позивач звернув увагу, що перевіряючий помилково застосував до підприємства норму положень ст. 127 Податкового кодексу України.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про безпідставність, необгрунтованість та протиправність прийнятих податкових повідомлень рішень, а відтак просить їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представники відповідача щодо позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, а також надали письмові заперечення, в яких вказані обставини, у разі, якщо виплата доходу передувала сплаті доходу, податковий агент має нести відповідальність на підставі ст. 127 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, колегія суддів приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Вінницька філія Концерну "Військторгсервіс" є відокремленим структурним підрозділом Концерну "Військторгсервіс". Вінницька філія Концерну "Військторгсервіс" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.08.2007 року за №9870 станом на 16.05.2017 року перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

У період, що перевірявся, "Військторгсервіс" був платником рентної плати, збору за використання водних ресурсів, земельного податку, єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

На підставі направлень №537 від 30.03.2016 року, №538 від 30.03.2016 року та №539 від 30.03.2016 року виданих ГУ ДФС у Вінницькій області, ОСОБА_4 - головним державним ревізором-інспектором, відділу перевірок окремих платників управління аудиту Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, ОСОБА_3 - головним державним ревізором-інспектором, відділу контрольно-перевірочної роботи управління управління податків і зборів фізичних осіб Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, ОСОБА_5 - головним державним ревізором-інспектором, відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Вінницькій області, згідно із ст.20, п. 75.1 ст.75, п. 77.2 ст.77, п. 82.1 ст. 82 ПК України №2755 VI від 02.12.2010 року та відповідно до наказів ГУ ДФС у Вінницькій області від 16.03.2017 року №338 та від 26.04.2017 року №689 проведена планова виїзна документальна перевірка Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2016 року.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 23.05.2017 року №465/1401/35123573. Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення відповідно до висновків:

- пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.1 "е" ст.176, п.176.2 "а" ст.176 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI, несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року у загальній сумі 285051,92 грн., у тому числі:

- за 2015 рік - у сумі 54113,44 грн.: вересень 2015 р. -12376,92 грн., жовтень 2015р. - 13980,45 грн., листопад 2015р. - 13780, 76 грн., грудень 2015р. - 13975,31 грн.; за 2016 рік - у сумі 230938,48 грн., у тому числі: січень 2016р. - 8774,25 грн., лютий 2016р. - 19367,93 грн., березень 2016р. - 20549,27 грн., квітень 2016р. - 18742,93 грн., травень 2016р. - 22354,36 грн., червень 2016р. - 20027,37 грн., липень 2016р.- 26370,01 грн., серпень 2016р. - 20072,31 грн., вересень 2016р. - 22008,57 грн., жовтень 2016р. - 18554,74 грн., листопад 2016р. - 18772,00 грн., грудень 2016р. - 15344,74 грн.;

- пп. 1.4., пп.1.4. п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 168.1.2 п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.1 "е" ст.176, п.176.2 "а" ст.176 ПКУ несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом військового збору під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року у загальній сумі 27389,71 грн., у тому числі:

- за 2015 рік - у сумі 6784,32 грн.: вересень 2015р. - 686,57 грн., жовтень 2015р. - 1559,03 грн., листопад 2015р. - 1514,71 грн., грудень 2015р. - 1513,95 грн.; за 2016 рік - у сумі 20605,39 грн., у тому числі: січень 2016р. - 1592,80 грн., лютий 2016р. - 1657,10 грн., березень 2016р. - 1762,44 грн., квітень 2016р. - 1660,64 грн., травень 2016р. - 1227,82 грн., червень 2016р. - 1823,68 грн., липень 2016р.- 2013,43 грн., серпень 2016р. - 1830,15 грн., вересень 2016р. - 1976,92 грн., жовтень 2016р. - 1761,01 грн., листопад 2016р. - 1724,89 грн., грудень 2016р. - 1574,51 грн.

На підставі Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0008301305 від 07.06.2017, яким визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та пені у загальній сумі 204128,28 (двісті чотири тисячі сто двадцять вісім гривень, двадцять вісім копійок) грн., а саме: за податковим зобовязанням 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 204105,37 грн., а також сума пені 22,91 грн. та податкове повідомлення-рішення №№0008331305 від 07.06.2017 року, яким визначено суму грошового зобовязання з податків та зборів, у тому числі з військового збору та пені у загальній сумі 19809,24 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'ять гривень, двадцять чотири копійки) грн., а саме: за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 19809,24 грн.

Визначаючись щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Положеннями ст. 21 ПК України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т.ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.

За змістом пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, її предметом є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться - на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст.14 ПК України, встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Згідно ст. 18 ПК України на податкових агентів покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Положення статті 126 ПК щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобовязання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, статтею 127 ПК встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача застосовано норми положень ст. 127 ПК України за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати по "Військторгсервіс" , та нараховано штрафні санкції.

Обов'язок сплачувати податкове зобов'язання до виплати доходу передбачений ст. 168 ПК України. За загальним порядком, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п.168.1.2). Проте, згідно п.168.1.5 (в редакції Закону України від 07.07.2011 № 3609-VI «Про внесення змін до ПК України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм ПК України»), якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (не наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки для місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, які починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого ПК України для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.02.2017 року у справі №К/800/31809/16.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 176.2 ст. 176 ПК України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно п.126.1 ст. 126 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Таким чином, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.

Пунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Водночас, відповідно до вимог п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається акт.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше, як за результатами перевірки платника податків, які оформлюються актом.

Таким чином, підвищені розміри штрафних санкцій, передбачені ст. 127 Податкового кодексу України за повторне, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування платником податків до бюджету податку на доходи фізичних осіб, застосовується лише в разі повторного виявлення податковим органом таким податкових порушень, що встановлюється та фіксується актом.

Однак, суд звертає увагу, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до товариства вперше застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі ст. 127 ПК України.

Положення статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи в повному обсязі суд прийшов до переконання, що в даній справі з боку позивача має місце лише несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 10.11.2015 в справі № 21/2919а15.

Разом з тим, своєчасність, достовірність, нарахування та сплати ПДФО за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року були предметом податкової перевірки, результати якої оформлено актом від 23.05.17 року №465/1401/35123573, проте за наслідками проведеної перевірки, податковим органом не застосовувались до позивача штрафні санкції на підставі ст. 127 ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність застосування відповідачем до спірних правовідносин положень ст. 127 ПК України, та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині накладення штрафних санкцій.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено іншого.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Вінницькій області №0008301305 від 07.06.2017 та №№0008331305 від 07.06.2017 року, а тому адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у звязку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню у повній мірі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області форми "Д" № НОМЕР_1 від 07.06.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області форми "Д" № НОМЕР_2 від 07.06.2017 року.

Стягнути на користь Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс" 3360 (три тисячі триста шістдесят гривень) грн. судовий збір, що був сплачений відповідно до платіжного доручення № 1931 від 22.06.2017 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна