Постановление суда № 67956268, 19.07.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12615/17

УХВАЛА

19 липня 2017 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі :

головуючого судді Слободяна В.С.,

з участю :

секретаря Царук Г.Д.,

прокурора Галищука О.В.,

потерпілих : ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

захисників: ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

обвинувачених : ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №1-кп/686/805/17 на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ч.2 ст.127, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України ( в редакції Закону від 27.04.2014 року),

В С Т А Н О В И В :

04.07.2017 року до Хмельницького міськрайонного суду надійшов складений 27.06.2017 року слідчим в ОВС СВ прокуратури Хмельницької області молодшим радником юстиції ОСОБА_7 та затверджений цього ж дня прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Хмельницької області юристом 1 класу ОСОБА_8 обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ч.2 ст.127, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України ( в редакції Закону від 27.04.2014 року).

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, з підстав невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України, а саме не конкретності висунутого ОСОБА_5 обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене його захисником клопотання.

Заслухавши думку прокурора, потерпілих, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_4, які заперечують щодо задоволення цього клопотання та наполягають на призначенні судового розгляду на підставі цього обвинувального акта, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Імперативним приписом підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні доказуванню підлягають :

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, окрім іншого, має містити :

- виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ч.2 ст.127, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України ( в редакції Закону від 27.04.2014 року), цим вимогам не відповідає, адже висунуте ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачення настільки не конкретне, що унеможливлює здійснити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта та позбавляє обвинувачених права на ефективний захист.

Так, формулюючи обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст. 127 КК України в редакції Закону від 27.04.2004 року (катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю та морального страждання шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб) слідчий в обвинувальному акті не вказав які саме дії при катуванні (нанесення побоїв, мучення, чи якісь інші насильницькі дії) здійснив ОСОБА_5 по відношенню до потерпілого ОСОБА_1

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, діючи узгоджено проводили з ОСОБА_1 бесіди, в ході яких переконували його дати зізнавальні показання про вчинення розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_10, а коли потерпілий відмовився, - вирішили застосувати до нього насильницькі дії з метою спонукати його дати зізнавальні показання. Далі в обвинувальному акті зазначено, що такі дії вчиняли ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Проте яке відношення до цього має ОСОБА_5 (ОСОБА_6 та ОСОБА_9В, вчиняючи ці насильницькі дії діяли за вказівкою, розпорядженням, на прохання і т.п. ОСОБА_5, чи таким чином між ними були розприділені ролі) в обвинувальному акті не вказано.

Катування є закінченим злочином з моменту настання наслідків у виді заподіяння потерпілому сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання від насильницьких дій щодо нього. Слідчий же в обвинувальному акті вказав, що від дій ОСОБА_9 та ОСОБА_6 потерпілий відчував постійний фізичний біль та різкий біль в ногах і нижній частині тіла.

Незрозуміло із обвинувального акта коли, де, з якою метою та за яких обставин обвинувачені вчинили повторне катування потерпілого ОСОБА_1

Кваліфікуючи дії обвинувачених за ч.2 ст. 365 КК України (в редакції Закону від 27.04.2004 року) як перевищення службових повноважень, які супроводжувались насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, слідчий в обвинувальному акті не те, що не вказав, які службові повноваження мали ОСОБА_5, як начальник відділення карного розшуку Південно Західного відділу міліції ХМВ УМВСУ у Хмельницькій області та ОСОБА_6, як оперуповноважений відділення карного розшуку Південно Західного відділу міліції ХМВ УМВСУ у Хмельницькій області, а навіть не зазначив конкретні норми Закону чи іншого нормативно правого акту (постанови, розпорядження, наказу, інструкції і т.п.), якими такі повноваження цих осіб були визначені.

Крім того, із обвинувального акта не зрозуміло, які дії обвинуваченого ОСОБА_5 по перевищенню свої службових повноважень супроводжувались насильством і яким саме, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями. В самому обвинувальному акті вказано, що такі дії по відношенню до ОСОБА_1 вчиняли ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Про те, що останні вчиняли ці насильницькі дії за вказівкою, розпорядженням, на прохання і т.п. ОСОБА_5, чи попереднього розприділивши між собою таким чином ролі, в обвинувальному акті не йдеться.

Не вказано в обвинувальному акті де і коли, усно чи письмово обвинувачений ОСОБА_5 дав вказівку ОСОБА_6 здійснити незаконне затримання ОСОБА_11 (обвинувачення за ч.3 ст.371 КК України в редакції Закону від 27.04.2014 року).

Крім того, в обвинувальному акті в якості потерпілого, окрім ОСОБА_1, вказаний ОСОБА_2, проте в обвинувальному акті ніде не зазначено яка моральна, фізична або майнова шкода йому спричинена кримінальними правопорушеннями, що інкриміновані ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Керуючись ст. 314 КПК України,

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1-кп/686/805/17 на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ч.2 ст.127, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України (в редакції Закону від 27.04.2014 року), повернути прокурору Хмельницької області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя (підпис)