Постановление суда № 67949387, 25.07.2017, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1852/17

Провадження №1-кс/307/398/17

УХВАЛА

25 липня 2017 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Розман М.М., при секретарі Фера В.В., з участю слідчого Панфілов П.Г.,підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП у Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП у Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_3, за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_4, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070160000791 від 12 липня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України.

Вказує на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11 липня 2017 року, біля 18 години, в с. Грушово , на вулиці Прикордонній, неподалік будинку № 6, ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час руху заднім ходом, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6, який під час ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного шоку, забою головного мозку, множинних переломів ребер з лівого боку, забою лівої легені, комбінованої травми голови, від яких останній помер у Тячівській районній лікарні.

11 липня 2017 року слідчим СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_7, було проведено огляд місця події, а саме частини вулиці Прикордонної, неподалік будинку № 6 в с. Грушово, Тячівського району Закарпатської області, в ході якого було виявлено та вилучено автомобіль НОМЕР_2.

Вказаний огляд і подальше вилучення вищевказаного транспортного засобу було зроблено слідчим Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 з метою переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину та з метою виявлення і фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь та предметів кримінального правопорушення.

Враховуючи наведені вище обставини та з метою забезпечення збереження речових доказів, а також забезпечення відшкодування цивільного позову виникла необхідність у арешті вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017070160000791 від 12 липня 2017, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: транспортний засіб автомобіль НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 199702 належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю с. Грушово, вул. Вайди, 10.

В судовому засіданні слідчий Панфілов П.Г. заявлене клопотання підтримав посилаючись на викладені в письмовому клопотанні обставини і додатково пояснив , що на даний час відповідні експертні дослідження вже проведені і цивільного позову не заявлено, однак припускає, що в подальшому такий позов може бути заявлений. Просить клопотання задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні просили в задоволенні клопотання відмовити посилаючись на те, що підстав для подальшого утримання транспортного засобу немає.

Заслухавши пояснення слідчого з приводу даного клопотання, пояснення ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_2, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч.2 ст.173 КПК України.

Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другійстатті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Врахувавши дійсні обставини справи, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не надано доказів, що використання вилученого автомобіля необхідне для подальшого проведення слідчих дій; не надано доказів, що вилучене майно має значення для кримінального провадження та розмір можливої конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову. Наявність визначених кримінальним процесуальним законодавством ризиків не підтверджується наявними матеріалами, а вони лише формально наведені в клопотання слідчого, а тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 132, 167, 170-173 КПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП у Закарпатській області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: транспортний засіб автомобіль НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 199702 належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю с. Грушово, вул. Вайди, 10, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: М.М.Розман