Постановление суда № 67945880, 16.06.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7029/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2017 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

За участі секретаря Бурячек О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву Прокуратури міста Києва про здійснення представництва інтересів держави в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури.

24 квітня 2017 року Заступник прокурора міста Києва Репецький С. подав до суду заяву про вступ у розгляд справи Дніпровським районним судом міста Києва за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України, мотивуючи свою позицію тим, що Державна казначейська служба України, як відповідач у справі, не забезпечує участь у цивільному процесі свого представника, позиція відповідача щодо предмету позову не відома, тому з урахуванням положень ст.45 ЦПК України та п.2 ч.6 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура за своєю ініціативою має намір вступити до участі у справі в інтересах відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо вступу у справі прокуратури міста Києва.

Представник відповідача - Державної казначейської служби України, в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Заслухавши думку позивача у справі, оцінивши наведені Прокуратурою міста Києва підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Державної казначейської служби України, суд приходить до висновку про наявність підстав для відхилення заяви Прокуратури міста Києва з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 вказаного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно частини четвертої статті 23 цього Закону, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», повноваження прокурора, який може шляхом пред'явлення позову в суді першої інстанції або на будь-якій стадії цивільного процесу здійснювати представництво громадян у випадках, передбачених законом, і представництво держави, на участь у судовому засіданні, коли він діє на виконання конституційної функції представництва, підтверджуються службовим посвідченням. У справах, в яких прокурор не виконує функції представництва, а прокуратура виступає як сторона в цивільному процесі, повноваження їх представника, крім керівника прокуратури, повинні підтверджуватися документами, визначеними статтею 42 ЦПК.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заяви Прокуратури міста Києва про вступ до участі у справі для здійснення представництва інтересів держави в особі Державної казначейської служби України є необґрунтованою, оскільки прокуратурою не наведено ґрунтовних підстав для здійснення такого представництва в межах розгляду даної цивільної справи, до заяви не долучено документи на підтвердження повноважень посадової особи, яка звернулась до суду, визначені статтею 42 ЦПК України, в той час сам факт ухилення відповідача від участі у судових засідання не може слугувати підставою для вступу до участі у справі прокурора для захисту прав та інтересів сторони цивільного процесу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 168 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у допуску до участі у справі Прокуратури міста Києва для здійснення представництва інтересів держави в особі Державної казначейської служби України, в межах розгляду цивільної сапери за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури.

Відповідно до положень ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

С у д д я