Постановление суда № 67937310, 20.07.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8739/17

Провадження № 1-кс/344/2541/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., за участю секретарів Орнат Л.І., Підхомної Н.М., прокурора Доскоча М.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2В, ОСОБА_3, розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1, який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1, перебуваючи упродовж 2013-2014 років на посаді директора ТзОВ "Геліос Енерджі" (код ЄДРПОУ 38301747), а отже в силу своїх службових повноважень і обов'язків був наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, діючи умисно, усупереч вимог п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ухилився від сплати 1млн 155тис. грн податку на прибуток підприємства, що є значним розміром. Так, ОСОБА_1, діючи з умислом на ухилення від сплати податку як директор ТзОВ "Геліос Енерджі", будучи зацікавленим в результатах його фінансово-господарської діяльності, вирішив мінімізувати сплату податку на прибуток, який згідно ст.9 Податкового кодексу України відноситься до загальнодержавних податків, шляхом відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності неіснуючих господарських операцій, спрямованих на формування безпідставних витрат, що давало можливість зменшувати обєкт оподаткування з податку на прибуток. Зокрема, ОСОБА_1, діючи з вказаною метою та від імені ТзОВ "Геліос Енерджі", за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (часу та місця) підписав договір №SUA-01-13 від 01.07.2013, згідно якого ТзОВ"Солартек УА" (м. Київ, код ЄДРПОУ 37996056) нібито мало надати послуги інжинірингу, експлуатувати та обслуговувати сонячну електростанцію потужністю 3993 кВт, яка розташована в с. Радча Тисменицького району Івано-Франківської області та використовувалася ТзОВ"Геліос Енерджі" для вироблення електроенергії. При цьому від імені ТзОВ "Солартек УА" виступила ОСОБА_4, яка одночасно перебувала на посаді віце-директора ТзОВ "Геліос Енерджі" та була одним із підписантів договору від імені останнього.

Зазначається, що не маючи можливості виконати умови вказаного договору та розуміючи удаваність укладеної з ТзОВ "Геліос Енерджі" угоди, ТзОВ "Солартек УА" в особі ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (часу та місця) оформило з ПП "НП "Хіміч" (м. Київ, код ЄДРПОУ 38075025) договір аналогічного змісту, яке також не мало будь-яких можливостей надати зазначені в договорі послуги та виконати певні роботи. Підписавши договір про надання послуг інжинірингу, експлуатацію та обслуговування сонячної електростанції потужністю 3993 кВт №SUA-01-13 від 01.07.2013 року та достовірно знаючи про його невиконання в майбутньому, ОСОБА_1 отримав від невстановлених осіб підроблений акт прийняття-передачі виконання робіт (надання послуг) від 31.12.2014 на загальну суму 7млн700 тис. грн, у тому числі 1 млн 283 тис. 333 грн податку на додану вартість, а також податкову накладну №1 від 31.12.2014, якими було оформлено неіснуючі (безтоварні) господарські операції з надання послуг та обслуговування сонячної електростанції товариством "Солартек УА". При цьому такі недостовірні документи були датовані 31.12.2014 попри оформлення договору ще 01.07.2013 року, що давало можливість включити 6млн416тис.667грн до складу витрат товариства "Геліос Енерджі" та, з огляду на скасування пільг зі сплати податку на прибуток, зменшити дохід, отриманий від реалізації виробленої з відновлювальних джерел електричної енергії.

Як вказано у клопотанні, маючи у своєму розпорядженні вказані підроблені документи, ОСОБА_1 використав їх при складанні податкової звітності шляхом включення 6млн416тис.667грн до рядка 06.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, яка була подана до Тисменицької оДПІ, збільшивши у такий спосіб на вказану суму витрати товариства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та в такий спосіб умисно ухилився від сплати 1млн 155тис. грн податку на прибуток підприємства.

У клопотанні вказано, що встановивши наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, складено письмове повідомлення про підозру за ч.1 ст.212 ККУкраїни, яке вручено 26.06.2017 року ОСОБА_1

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисники заперечили щодо вимог клопотання, вказавши на необгрунтованість клопотання, відсутність доказів щодо наведених слідчим у клопотанні ризиків та вказали, що завдана шкода відшкодована підозрюваним. Сторона захисту просила застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, зазначивши, що саме цей запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, встановлено наступне.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

Статтею 22 КПК Українипередбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи дане клопотання, враховую вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, дані, характеризуючі особу підозрюваного, який раніше не судимий, стан здоровя та майновий стан, наявність міцних соціальних звязків, наявність постійного зареєстрованого місця проживання, а також кваліфікацію кримінального правопорушення. В той же час прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Так, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України більш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, яке полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобовязання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обовязки, передбачені статтею 194цього Кодексу. Крім цього, ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обовязки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Відтак з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обовязків та запобігання ризикам, вважаю, що до останнього достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, з покладенням на нього додаткових обовязків, і саме такий запобіжний захід може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 22, 176-179, 181, 182, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_1 відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обовязок - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Обовязки, покладені на підозрюваного, діють до 15.09.2017 року.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання зазначених обовязків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобовязання щодо ОСОБА_1, у відповідності до ч.3 ст.179 КПК України, доручити здійснювати старшому слідчому з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області старшому лейтенанту податкової міліції ОСОБА_5.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Антоняк Т.М.

Повний текст ухвали складено 20 липня 2016 року.