№ 67862, 31.07.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2006 р.

Справа № 6/82-64А.

За позовом Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Уляники"

Про стягнення 3113,16 грн.

Суддя Пахолюк В. А. При секретарі Прокопчук О.Ф.

Представники:

від позивача: Ліщук А.В. - дов. № 06.10/6 від 07.02.2006р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: Позивач – відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі відділення ФСЗІ) просить стягнути з відповідача – Сільськогосподарського ТзОВ "Уляники" 3113,16 грн. штрафних санкцій за непрацевлаштування в 2005 році 2-х інвалідів.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій посилається на ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” відповідно до якої передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих.

Відповідач вимоги ухвали суду від 14.06.2006р. не виконав, в судове засідання не прибув, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, повістку ним отримано 19.06.2006р. Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом встановлено:

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р. із наступними змінами та доповненнями (надалі Закон № 875-ХІІ), для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а у випадку, коли на тому чи іншому підприємстві працює від 15 до 25 чоловік – в кількості одного робочого місця.

Згідно поданого позивачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма №10- ІІ І, затверджена наказом Держкомстату України від 10.01.2002р. №49), а також розрахунку вартості робочого місця і розміру суми штрафних санкцій, середньооблікова чисельність штатних працівників у ТзОВ "Уляники" в 2005 році складала 76 чоловік, фонд оплати праці штатних працівників становив 118,3 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника –

1556 грн.

З огляду на викладене, та визначених у звіті про зайнятість та працевлаштування відповідача даних, в 2005 році підприємство повинно було працевлаштувати 3-х інвалідів.

Відповідно до п. 14 Положення „Про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” (з наступними змінами та доповненнями), підприємства (об’єднання), установи і організації в межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Робочим місцем інваліда (п.2 Положення) може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування.

Матеріалами справи підтверджується, що ТзОВ "Уляники" у 2005 році було працевлаштовано 1-го інваліда .

Згідно п.5 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.05.1995р.

№ 314, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач не надав суду доказів створення у встановленому порядку в 2005 році

2-х робочих місць для працевлаштування інвалідів та повідомлення про наявність таких вакансій центру зайнятості, оскільки обов’язок працевлаштування інвалідів покладається на органи працевлаштування, перелічені в частині першій статті 18 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів” № 875-ХІІ. Це підтверджується і змістом абзацу другого пункту третього Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002р., згідно з яким завданням Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також підпункту третього пункту четвертого та підпункту третього пункту п’ятого цього Положення, котрими Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та здійснювати перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За таких обставин позов підставний та підлягає до задоволення в сумі 3113,16 грн.

Керуючись ст.94,ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, суд-

постановив :

1.Адміністративний позов задовольнити в сумі 3113,16 грн.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Уляники"( Волинська область, 45154.с.Уляники, Рожищенського району, код 00185867) на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (держбюджет Рожищенського району, 50070000, номер рахунку 31218230600345, ідентифікаційний код 21740445, банк УДК у Волинській області, МФО 803014) 3113,16 грн. штрафних санкцій.

3.Постанова суду може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перший заступник голови

господарського суду, суддя Пахолюк В.А.