Решение № 6780526, 13.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.09                                                                                           Справа № 31/145

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Дочірнього підприємства „Екран –віконні конструкції” ТзОВ „Екран”, м. Стрий Львівської області

до відповідача:Комунального підприємства „Надія”, м. Стрий Львівської області

про:11207,25 грн. основного боргу, 997,60 грн. трьох процентів річних, 5838,93 грн. інфляційних нарахувань

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники

від позивача:не з”явився;

від відповідача:не з”явився. Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства „Екран –віконні конструкції” ТзОВ „Екран”, м. Стрий Львівської області, надалі –позивач, до Комунального підприємства „Надія”, м. Стрий Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення коштів в сумі 18043,78 грн., в тому числі 11207,25 грн. основного боргу, 997,60 грн. трьох процентів річних, 5838,93 грн. інфляційних нарахувань. Ухвалою суду від 21.08.2009 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.09.2009 р.

09.09.2009 р. відповідач надіслав на адресу суду відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечив повністю.

Відповідач 30.09.2009 р. направив поштою телеграму (вх. № 34-9) про відкладення розгляду справи на інший термін у зв”язку із відпусткою керівника підприємства.

До суду 12.10.2009 р. поступило клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням представника.

В судове засідання 13.10.2009 р. представники сторін не з”явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвал суду належним чином не виконали.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Позивачем в серпні 2006 р. було поставлено відповідачеві та здійснено монтаж п’яти металопластикових виробів (вікна та дверний блок) загальною вартістю 11207,25 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВК-8821 від 30.08.2006р., № ВК-8822 від 30.08.2006 р. та довіреністю відповідача ЯМЕ № 384426 від 29.08.2006 р., які додані до позову. Отримання металопластикових виробів та проведення позивачем монтажних робіт підтверджується і самим відповідачем у відзиві.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мас виконуватися належним чином і відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

З огляду на те, що строк розрахунків за отриманий товар між позивачем та відповідачем не обумовлювався, позивачем 17.02.2009 р. направлено на адресу відповідача претензію № 95 від 16.02.2009р. з вимогою сплатити основний борг в сумі 11207,25 грн.

Доказів погашення вартості отриманого по накладних товару відповідачем суду не подано. Відтак, станом на час прийняття судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар та проведення монтажних робіт становить 11207,25 грн.

Доводи відповідача, наведені у відзиві, щодо використання приміщення, де встановлені металопластикові вироби, громадською організацією судом не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують факту отримання товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач доказів оплати основного боргу, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Слід зазначити, що позивачем помилково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. замість 236,00 грн., як це передбачено постановою КМ України від 21.12.2005 р. № 1258 «Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», у зв’язку з чим із позивача в дохід державного бюджету слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства „Екран –віконні конструкції” ТзОВ „Екран”, м. Стрий Львівської області, задоволити частково.

2. Стягнути із Комунального підприємства „Надія” (82400, вул. Матейка, 7, м. Стрий Львівської області; код ЄДРПОУ 32703707) на користь Дочірнього підприємства „Екран –віконні конструкції” ТзОВ „Екран” (84600, вул. Сколівська, 7Б, м. Стрий Львівської області; код ЄДРПОУ 32561990) основний борг в сумі 11207,25 грн., інфляційні нарахування в сумі 437,08 грн., три проценти річних в сумі 157,52 грн., сплачене державне мито в сумі 118,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 154,37 грн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Екран –віконні конструкції” ТзОВ „Екран” (84600, вул. Сколівська, 7Б, м. Стрий Львівської області; код ЄДРПОУ 32561990) в дохід державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

4. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя