Постановление суда № 67795429, 13.07.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/5788/17

Провадження №2/428/1771/2017

УХВАЛА

13 липня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Журавель Т.С., розглянувши в заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімторг-Комплект», ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімторг-Комплект», ОСОБА_2 звернулися до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнення моральної шкоди.

13.07.2017 року представником позивачів було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованому за адресою: 93543, Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Нова, буд. 3а.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що на даний момент у власності відповідача перебуває рухоме та нерухоме майно. Позивач має підстави побоюватись, що відповідач може розпорядитися даним майном, оскільки його вина у скоєнні ДТП встановлена рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області, та відчужити його на користь невідомих осіб, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову за даною заявою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову, а саме: накладення арешту на майно або грошові кошти відповідача; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору на зберігання іншим особам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач не відповідає позовним вимогам та не є співмірним заявленим вимогам, зокрема, позивач просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3. При цьому, жодних доказів щодо наявності майна, яке належить на праві власності ОСОБА_3 та його оціночної вартості, заявником до суду надано було.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається виключно у разі якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а зазначене в заяві представника позивача обґрунтування не дає суду підстав для висновку щодо існування реальної загрози утруднення виконання чи неможливості виконання можливого судового рішення про задоволення позовних вимог, а тому суд доходить висновку, що вимоги, викладені у заяві про забезпечення позовних вимог не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 151-153, 210, 293 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня поставлення ухвали апеляційної скарги. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т. С. Журавель