Решение № 6777574, 17.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/378 17.09.09

За позовом Чорнобильського міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області До Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дмитрівська сільська раду Києво-Святошинського району Київської області

Про стягнення 119224,10 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від прокуратури Івашин О.Є. (за посв. № 60 від 11.04.2008 р.)

Від позивача Карнаух О.В. (за дов. № 1231/02-13 від 09.04.2009 р.)

Від відповідача Гетьман Т.В. (за дов. № 149д від 03.06.2009 р.)

Від третьої особи не зявились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Чорнобильський міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області до дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»про стягнення завданої шкоди у розмірі 119224,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем здійснювалось скидання забруднюючих речовин у водні обєкти з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів БСКп, заліза загального, завислих речовин, нітратів, азоту амонійного та фосфатів, чим державі заподіяно збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 р. порушено провадження у справі № 6/378.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив повністю, зазначивши, що, оскільки за даним позивача, порушення було вчинено у 2005 році, то трирічний строк позовної давності сплинув.

У судовому засіданні 23.07.2009 р. представниками учасників процесу подано спільну заяву з проханням продовжити строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

Також у вказаному засіданні представником прокуратури подано заяву, у якій він просить стягнути кошти у вказаному вище розмірі на користь місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, залучивши вказану раду до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Судом клопотання про залучення до участі у справі третьої особи задоволено на підставі ст. 27 ГПК України, розгляд справи відкладено на 17.09.2009 р..

Третя особа на виклик суду не зявилась, пояснень по суті позовних вимог не надала, про причин неявки не повідомила, про день та час проведення судового засідання була повідомлена належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

11.04.2005 р. Державне управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві видало філії «Києво-Святошинського ДЕУ»дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» дозвіл № 60/609 на спеціальне водокористування. Вказаний дозвіл був виданий строком з 02.03.2005 р. по 01.01.2006 р..

01.06.2005 р. Чорнобильською міжрайонною природоохоронною прокуратурою була проведена перевірка дотримання дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»вимог природоохоронного законодавства, за результатами проведення якої складено акт.

Встановлено, що філією «Києво-Святошинське дорожньо-експлуатаційне управління», яка є структурним підрозділом дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в період з 01.01.2005 р. по 31.05.2005 р. здійснювалися скиди зворотних вод в річку Бучанку.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України скидання зворотних вод в зазначену водойму здійснювалося на підставі дозволу на спеціальні водокористування від 02.03.2005 р. за № 60/609, виданого Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області.

Вказаним дозволом передбачено гранично допустимий скид забруднюючих речовин в річку Бучанка із зворотними водами філією Києво-Святошинське ДЕУ ДП «Київський облдоруправління», а саме: завислі речовини - 15,0 г/куб.м, заліза загального - 0,65 г/куб.м, БСКп - 19,95 г/куб.м, нітратів - 0,08 г/куб.м, азоту амонійного - 8,0г/куб.м.

Протягом пяти місяців з 01.01.2005 р. по 31.05.2005 р. в місцях скиду зворотних вод відбирали проби з метою дослідження їх якості.

Дослідженням цих проб встановлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів БСКп, заліза загального, завислих речовин, нітратів, азоту амонійного, фосфатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні обєкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 70 Водного кодексу України водокористувачі зобовязані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 42, ст. 44 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі зобовязані, в тому числі, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Пунктом 5 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачений обовязок водокористувачів не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським обєктам та обєктам навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема, самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Субєкти господарювання здійснюють спеціальне водокористування на підставі спеціального дозволу. Спеціальне водокористування без наявності відповідного спеціального дозволу тягне за собою відповідальність, в тому числі у вигляді відшкодування шкоди, збитків, заподіяних внаслідок порушень водного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Перевіркою Чорнобильської міжрайонної природоохоронної прокуратури встановлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів БСКп, заліза загального, завислих речовин, нітратів, азот амонійного, фосфатів, що є порушенням водного законодавства.

Згідно зі ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення. Шкода відшкодовується у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час вчинення порушення.

Відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодувати збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 37 від 18.05.1995 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 р. за № 162/698, відповідачу нараховані збитки, заподіяні державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин в річку Бучанка на суму 119224,10 грн.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем завдані збитки не відшкодовані, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, відповідно до розрахунку розміру збитків, незаконними діями відповідача державі завдано шкоду в розмірі 119224,10 гривень.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством:

Таким чином, відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, завдана порушенням граничних норм скидів зворотних вод в річку Бучанку, підлягає стягненню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Не зупиняє перебігу позовної давності залишення позову без розгляду (ст. 265 Цивільного кодексу України).

23.02.2006 р. Чорнобильським міжрайонним природоохоронним прокурором Київської області було предявлено позов до відповідача про стягнення завданих збитків у розмірі 119224,10 грн.

03.03.2006 р. ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-18/3041-А позовну заяву було залишено без руху.

12.04.2006 р. Чорнобильським міжрайонним природоохоронним прокурором Київської області було подано апеляційне подання на ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-18/3041-А, яке було залишено без задоволення ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р..

01.03.2007 р. Чорнобильським міжрайонним природоохоронним прокурором Київської області в порядку адміністративного судочинства було предявлено позов до відповідача про стягнення завданих збитків у розмірі 119224,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-14/3200-А від 12.03.2007 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 р., було відмовлено у відкритті провадження по справі.

Оскільки з приводу стягнення з відповідача збитків у розмірі 119224,10 грн. позови до суду подавались та без розгляду залишені не були, підстави для застосування позовної давності відсутні внаслідок її переривання.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Чорнобильським міжрайонним природоохоронним прокурором Київської області належним чином доведене порушення відповідачем інтересів держави.

Обставини, на які посилається Чорнобильський міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області як на підставу своїх вимог належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»автомобільні дороги України»(0315, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код 33096517) на користь місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08112, с. Дмитрівка, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Садова, 2, рахунок № 3314329700371 в ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код податку 50080200, код 04362125) 119224,10 гривень шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Стягнути з дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»автомобільні дороги України»(0315, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код 33096517) на користь державного бюджету 1192,24 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 17.11.2009 р..