Постановление суда № 67747092, 06.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 липня 2017 року м. Київ К/800/22687/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року

у справі № 487/4122/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання апелянту можливості протягом тридцяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали надати докази поважності пропуску строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою відповідача з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що у відповідача не було можливості сплатити судовий збір, оскільки органи Пенсійного фонду України не мали пільг щодо сплати судового збору, а кошторис відповідача на 2016 рік не передбачав коштів на таку статтю витрат.

Як видно з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, 07 березня 2017 року відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 06 вересня 2016 року з пропуском строку на апеляційне оскарження. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про поновлення вказаного строку, в якому він зазначив про те, що з 01 січня 2017 року відповідно до Закону України "Про судовий збір" ПФУ та його органи звільнені від сплати судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2017 року вказані відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження визнані судом неповажними, оскільки відсутність фінансування для усунення недоліку апеляційної скарги в частині сплати судового збору не може бути належним доказом поважності причин пропуску строку на рішення суду та на підставі ч. 4 ст. 189 КАС України залишено апеляційну скаргу без руху. Запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

На виконання вимог зазначеної ухвали відповідачем 28 квітня 2017 року подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, в якій апелянт вказував те, що у нього не було можливості сплатити судовий збір, оскільки кошти, передбачені на сплату судового збору, були відсутні. Крім того, зазначив, що станом на час винесення рішення Одеським апеляційним адміністративним судом про повернення апеляційної скарги, на обліку в управлінні склалась стала практика місцевих судів стосовно розгляду аналогічних позовних вимог громадян, яка винесена на користь позивачів, без врахування правової позиції територіальних органів Пенсійного фонду України. Судова практика судів апеляційної інстанції стосовно розгляду даної категорії справ за участю управління була відсутня, оскільки рішення судів першої інстанції не переглядались по суті судами апеляційної інстанції через несплату територіальними управліннями Пенсійного фонду України судового збору за їх оскарження. Враховуючи вказані обставини, управлінням було прийнято рішення про недоцільність повторного оскарження постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2016 року у справі № 487/4122/16-а, однак після 01 січня 2017 року, тобто з моменту коли органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях, відповідачу стало відомо про ухвалення Одеським апеляційним адміністративним судом рішення у аналогічній справі на користь управління. Таким чином, відповідач 03 березня 2017 року скористався правом на повторне оскарження постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2016 року.

Проте, суд апеляційної інстанції наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнав неповажними, оскільки відсутність фінансування для сплати судового збору та відсутність практики судів апеляційної інстанції стосовно розгляду даної категорії справ не може бути належним доказом поважності причин пропуску строку.

Ухвалюючи рішення про залишення апеляційної скарги без руху та в подальшому про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та не наведено нових достатніх обставин для поновлення вказаного строку.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до норми п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у справі № 487/4122/16-а.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед