Постановление суда № 67684412, 12.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 липня 2017 року Справа № 922/1890/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Іванової Л.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук Українина постанову відХарківського апеляційного господарського суду 29.11.2016у справі Господарського суду№ 922/1890/14 Харківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доДержавного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія"прозобов'язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2017 у справі № 922/1890/14 не прийнято до розгляду та повернуто Державному підприємству "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 922/1890/14 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку із тим, що скаржником не було додано документів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 у справі № 922/1890/14 не прийнято до розгляду та повернуто Державному підприємству "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 922/1890/14 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, оскільки клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги від імені Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України підписане ОСОБА_5 без надання доказів наявності у даної особи відповідних повноважень.

Державне підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України втретє звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 922/1890/14.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із підпунктами 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).

Скаржник звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду повністю, і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Предметом даного спору є позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України про зобов'язання повернути дизельне пальне кількістю 9924 літри, вартість якого на момент звернення з позовом становила 136653,48 грн.

Отже, заявник касаційної скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені Законом, тобто 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 3279,68 грн.(2733,07 грн. (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) * 120 відсотків). Натомість, відповідно до квитанції № 17640804-1 від 24.02.2017, скаржник перерахував судовий збір у розмірі 1930,00 грн.

Таким чином, скаржником судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Беручи до уваги, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження судового рішення колегією суддів не розглядається.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Державному підприємству "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі № 922/1890/14.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіТ.Л. БАРИЦЬКА Л.Б. ІВАНОВА