Решение № 6766163, 12.11.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2009 р. Справа № 7/105-38 за позовом Державного підприємства «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахта «Межирічанська», м. Червоноград до відповідача: приватного підприємства «Софія», смт. Маневичі про стягнення 1521,83 грн. Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з

          від відповідача: н/з

          Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №28667463 від 21.10.2009р., №28667471 від 26.10.2009р.)

Суть спору: позивач - державне підприємство «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахта «Межирічанська»звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - приватного підприємства «Софія»1521,83 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу № 181/12 від 10.03.2002р.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися.

Ухвалою суду від 15.10.2009р. зобов’язано відповідача надати суду копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та письмові пояснення на позовну заяву згідно ст. 59 Господарського процесуального кодексу України. Однак вимоги суду відповідачем не виконано, повноважного представника у судове засідання не направлено, про причину неявки суд не повідомлено.

Явка представників сторін обов’язковою не визнавалась. Одночасно повідомлено відповідача про, те що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами., а тому на підставі ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ: 01 березня 2002р. між ДВАТ шахта «Межирічанська»та приватним підприємством «Софія»укладено договір купівлі-продажу №181/12.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу, продавець (позивач) зобов’язується передавати у власність вугілля, покупець (відповідач) прийняти і своєчасно оплатити його на умовах та в терміні передбачені цим договором.

На виконання умов договору купівлі-продажу позивач поставляв відповідачу товар згідно представлених накладних.

Разом з тим як вбачається з умов договору купівлі-продажу сторони не визначили строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати обов’язок по оплаті в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором.

За отриманий товар відповідач здійснив часткову оплату та частково поставив товар на адресу позивача.

26.10.2006р. на адресу відповідача надіслано претензію, яка залишена без відповіді.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованості відповідача на день розгляду справи складає 1521,83 грн., підтверджується, матеріалами справи. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 1521,83 грн. заборгованості за переданий йому товар, обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 599 ЦК України, ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Софія»(Волинська обл.., Маневицький р-н, смт. Маневичі, вул. Єршова, 19, код ЄДРПОУ 31713410) на користь Державного підприємства «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахта «Межирічанська»(м. Червоноград, Львівської обл.., код ЄДРПОУ 26359901) 1521,83 грн. заборгованості, 102грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

                     Суддя