Постановление суда № 67634317, 07.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 липня 2017 року м. Київ К/800/16508/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам статті 213 КАС України матеріали касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі №821/826/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив :

ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС від 08 червня 2016 року №0000574100 про визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 258032,51 грн.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу, викладений в акті камеральної перевірки від 20 травня 2016 року №47/28-08-41/05396638, щодо порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних за договірними взаємовідносинами з ПАТ «Сільпо Рітейл», ТОВ «Югнефтетранс», ТОВ «Український рисовий елеватор» щодо постачання останнім електричної енергії в період з жовтня 2015 року по січень 2016 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач, враховуючи відсутність в укладених з ПАТ «Сільпо Рітейл», ТОВ «Югнефтетранс», ТОВ «Український рисовий елеватор» договорах інформації щодо статусу контрагентів-споживачів електричної енергії як платників податку на додану вартість, відповідно до вимог чинного законодавства в податкових накладних, виписаних на адресу цих осіб, у графі «Особа (платник податку)-покупець» зазначив «Неплатник» та у графі «Індивідуальний податковий номер покупця» - умовний індивідуальний податковий номер « 100000000000». В той же час, у спірних податкових накладних вказано реквізити, які дозволяють ідентифікувати покупців, а саме: їх місцезнаходження, номери і дати договорів, за якими здійснювалось постачання електричної енергії.

Тобто, в період з жовтня 2015 року по січень 2016 року ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» складено податкові накладні на адресу зазначених вище контрагентів як неплатників податку на додану вартість та своєчасно зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не заперечується.

24 лютого 2016 року та 03 березня 2016 року покупці звернулись до ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» з листами, якими повідомили про свій статус платників податку на додану вартість, надавши копії відповідних свідоцтв.

У зв'язку з цим, позивач, самостійно виявивши недоліки раніше зареєстрованих податкових накладних, виписав відповідні розрахунки коригування до своєчасно зареєстрованих податкових накладних з умовним податковим номером покупців і на таку ж саме дату податкові накладні з їх індивідуальним податковим номером та зареєстрував ці документи в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, судові інстанції дійшли висновку, що реєстрація податкової накладної з метою виправлення раніше допущеної помилки не може бути розцінена як несвоєчасна реєстрація накладної з вини платника податку-продавця.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій і прийняття нового - про відмову в задоволенні позову.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору.

Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм.

Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження.

Згідно з частиною шостою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі №821/826/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Маринчак