Постановление суда № 67552021, 04.07.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2017 року

справа № 808/1506/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі №808/1506/17 за поданням Головного управління ДФС України у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

26.05.2017 року Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до суду із поданням, в якому просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» застосованого на підставі рішення в.о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області 26.05.2017 року.

Подання обґрунтовано тим, що наказом ГУДФС у Запорізькій області від 28.04.2017 №1090 наказано провести документальну планову виїзну перевірки ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма», проте підприємство не допустило посадових осіб до проведення перевірки, у зв’язку з чим складено акт про не допуск та прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки дану справу не належить розглядати в особливому порядку встановленому ст.183-3 КАС України. Такі висновки суд першої інстанції обґрунтував тим, що між сторонами існує спір про право, у зв’язку з чим заявлені вимоги мають вирішуватися у загальному порядку.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДФС України у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти судове рішення, яким подання задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду щодо наявності між сторонами спору про право. За позицією заявника апеляційної скарги оскарження платником податків наказу про призначення перевірки не може свідчити про те, що між сторонами існує спір про право. В даному випадку відновлення порушеного права платника податків є можливим за умови оскарження ним рішення ГУ ДФС у Запорізькій області про застосування арешту, чого зроблено не було. Крім того, ст.157 не передбачає такої підстави для закриття провадження у справі як наявність спору про право.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої

інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДФС України у Запорізькій області, відповідно до положень ст. 183-3 КАС України, звернулася до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу є підставою для арешту майна платника.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

За змістом ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів доходів і зборів.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Отже, наявність спору про право, який існує між сторонами, унеможливлює вирішення справи у відповідності до ст.183-3 КАС України, якою визначено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

У випадку виявлення наявності спору про право після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, суд закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про наявність в межах розгляду подання спору про право, оскільки рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків застосовано саме на підставі відмови підприємства у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, призначеної наказом ГУДФС у Запорізькій області від 28.04.2017 №1090.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2017 року відкрито провадження у справі №808/1288/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» до Головного управління ДФС України у Запорізькій області про визнання противоправним та скасування наказу від 28.04.2017 року №1090 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Тобто, предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведене підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах з огляду на заперечення платником законності проведення контрольного заходу, недопуск до якого й зумовив звернення ГУ ДФС України у Запорізькій області до суду з розглядуваним поданням.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у даному випадку правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснивши заявнику, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах, але в загальному порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу, яка відповідає вимогам ст.159 КАС України, у зв’язку з чим підстав для її скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Запорізькій області залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі №808/1506/17 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 05.07.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк