Постановление суда № 67482573, 19.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 червня 2017 року м. Київ К/800/6947/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам статті 213 КАС України матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №826/3150/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив :

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 04 серпня 2015 року №0030481705, згідно з яким нараховано штраф у розмірі 7204,64 грн., та від 04 серпня 2015 року №0030491705, згідно з яким нараховано штраф у розмірі 86,16 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу, викладений в акті камеральної перевірки від 14 липня 2015 року №4169, щодо порушення позивачем пункту 126.1 статті 126, статей 294, 295 Податкового кодексу України внаслідок порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку в 2011 році.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що камеральна перевірка ФОП ОСОБА_1 здійснена контролюючим органом всупереч вимогам підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, а отже, є протиправною. Відповідно, прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення автоматично підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм процесуального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору.

Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм.

Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України та правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним, зокрема в постанові від 09 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження.

Згідно з частиною шостою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №826/3150/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Маринчак