Постановление суда № 67459291, 26.06.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/7/12-к Головуючий у 1-й інст. Янчук Н. П.

Категорія : ст. 383 КПК України Доповідач Слісарчук Я. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого - судді Слісарчука Я.А.

суддів Кіянової С.В., Шевченко В.Ю.

з участю : прокурора Лотуги Л.В.

апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляцію ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного судум. Житомиравід23 березня 2017 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із заявою про відновлення строку на касаційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2008 року та ухвали апеляційного суду Житомирської області від 18.12.2008 року.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 23.03.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у відновленні строку на касаційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2008 року ухвали апеляційного суду Житомирської області від 18.12.2008 року.

В постанові суду зазначено, що в заяві про відновлення строку на касаційне оскарження прийнятих по справі рішень ОСОБА_1 посилається лише на те, що у зв?язку перебуванням обвинувального висновку на розгляді у Брусилівському районному суді він не зміг скористатися своїми правами, передбаченим ст. 8 Конституції України.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав на неї апеляцію в якій просить скасувати постанову суду та прийняти рішення, яким відновити пропущений строк на оскарження в касаційному порядку постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2008 року та ухвали апеляційного суду Житомирської області від 18.12.2008 року. Посилається на те, що постанова районного суду є необґрунтована, а він не зміг скористатися своїми правами, передбаченим ст.ст. 8, 15 Конституції України.

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_1, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, міркування прокурора про законність та обґрунтованість постанови суду, перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 18.02.2014 року ОСОБА_1 був засуджений:

- за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, повязані із виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків строком на 1 рік та зі штрафом 4250 грн. Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, ОСОБА_1 був звільнений від призначеного покарання у звязку із закінченням строків давності;

-за ч. 2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, повязані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків строком на 1 рік шість місяців та зі штрафом 4250 грн.Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_1 був звільнений від призначеного покарання у звязку із закінченням строків давності;

-за ч. 1 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_1 був звільнений від призначеного покарання у звязку із закінченням строків давності.

-за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ОСОБА_1 був звільнений від призначеного покарання у звязку із закінченням строків давності.

-за ч. 5 ст. 191 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, повязані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків строком на 2 роки, з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є власністю ОСОБА_1

Провадження по справі в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364 КК України закрито на підставі ч. 2 ст. 6 КПК України, ст. 5 КК України у звязку з декриміналізацією злочинного діяння.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 03.07.2014 року вказаний вирок в частині призначення покарання змінений, застосована ст. 75 КК України та ОСОБА_1 був звільнений від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом першої інстанції за ст. 191 ч.5 КК України з іспитовим строком впродовж двох років.

Як видно з матеріалів вказаної справи постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2008 року було залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову виконувача обов?язки прокурора Житомирської області Чумаченка А.І. від 22.08.2008 року про порушення кримінальної справи за ст.ст. 27 ч.4, 366 ч.2, 366 ч.2, 191 ч.5, 27 ч.4, 366 ч.1, 366 ч.1 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18.12.2008 року апеляція ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова суду без зміни.

14 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із заявою про відновлення строку на касаційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2008 року та ухвали апеляційного суду Житомирської області від 18.12.2008 року.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 23.03.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у відновленні строку на касаційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2008 року та ухвали апеляційного суду Житомирської області від 18.12.2008 року.

Відмовляючи у відновленні строку на касаційне оскарження прийнятих по справі рішень, районний суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови районного суду та ухвали апеляційного суду.

Крім цього, як слідує з постанови судді Верховного Суду України від 02.02.2010 року, якою було відмовлено ОСОБА_1 у витребуванні матеріалів справи, судові рішення які просить переглянути в касаційному порядку ОСОБА_1 (постанова Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2008 року та ухвала апеляційного суду Житомирської області від 18.12.2008 року) не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Посилання апелянта на те, що постанова районного суду не є мотивована, є безпідставними, оскільки зі змісту постанови видно, що вона є належно обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного судум. Житомиравід23 березня 2017 року, якою відмовлено ОСОБА_1 у відновлення строку на касаційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 21.11.2008 року ухвали апеляційного суду Житомирської області від 18.12.2008 року, залишити без зміни.

Судді: