Постановление суда № 67334928, 22.06.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/2951/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1022/2017

Головуючий у 1 інстанції Пирогова Л.В.

Доповідач - Санікова О.С.

Категорія 53

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Будулуци М.С., Канурної О.Д.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 28 квітня 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація», третя особа: ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу на звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» просить скасувати ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 28 квітня 2017 року, якою в заяві про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація», третя особа: ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено, - та постановити нове судове рішення про задоволення заяви ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» про ухвалення додаткового рішення, яким покласти на винну службову особу ОСОБА_2 обовязок відшкодувати шкоду підприємству, заподіяну у звязку із незаконним звільненням працівника у справі № 242/2951/16-ц.

В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме п. 4, ст. 92, ст. 1166 ЦК України, ст. 1237 КЗпП України, відповідно до яких суд повинен покласти на службову особу, винну в незаконному звільнені, обовязок покрити шкоду, заподіяну підприємству, тобто порушив рівність сторін при розгляді справи, що гарантовано ст.5 ЦПК України.

У судове засідання сторони не зявились, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності із положеннями ст.74 ЦПК України, про що свідчить супровідний лист, телефонограми від 16.06.2017 року №2593, 2594 та заява представника відповідача про розгляд справи за його відсутності (а.с.162-166)

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 312 ч.1 п. 1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержання вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення

суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду сторонами не заявлялись позовні вимоги щодо покладення обовязку на службову особу ОСОБА_2 щодо відшкодування шкоди ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» в звязку із незаконним звільненням працівника.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 ЦПК України;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

При цьому зазначена норма процесуального права застосовується незалежно від заявлених про це позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» та просив визнати незаконним та скасувати наказ №22к від 05.05.2016 року про звільнення, поновити його на посаді заступника генерального директора з питань охорони праці, техніки безпеки та екології з дати звільнення 05.05.2016 року, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2016 року по день поновлення на роботі, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Згідно із наявною в матеріалах справи ухвалою від 24 січня 2017 року, за клопотанням представника відповідача, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог було залучено ОСОБА_2, оскільки вказаною особою видано наказ про звільнення позивача.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 24 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково:

- поновлено ОСОБА_1 на роботі в ДП «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» з 04 травня 2016 року на посаді заступника генерального директора з питань охорони праці, техніки безпеки та екології та визнано незаконним та скасувано наказ №22к від 05.05.2016 року про звільнення;

- стягнуто з ДП «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 82548 (вісімдесят дві тисячі пятсот сорок вісім) грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень;

- вирішено питання щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1;

- стягнуто з ДП «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на користь держави судовий збір у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

- у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Таким чином, судом першої інстанції розглянуто всі позовні вимоги ОСОБА_1,вирішено питання щодо негайного виконання рішення у частині поновлення на роботі та стягнуто судові витрати у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України. Позовні вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, як до винної службової особи, сторонами не заявлялись.

При встановлених обставинах ухвалення додаткового рішення з цього питання положеннями ст. 220 ЦПК України не передбачено.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції постановлена із дотриманням вимог закону і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303-304, 312 ч.1, 314 ч.1, 315 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» відхилити.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 28 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: