Постановление суда № 67316317, 22.06.2017, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/869/17

Провадження № 2-з/515/1399/17

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

22 червня 2017 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Шевиріна А.О.,

за участю секретаря Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Тека», Татарбунарської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобовязання припинити будівництво, відновити стан території земельної ділянки та повернути ділянку у комунальну власність,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ, Товариство) «ТЕКА», Татарбунарської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області, в якому просив визнати недійсним укладений 24.01.2012 року між Татарбунарською міською радою Одеської області та Товариством договір оренди земельної ділянки площею 0,4800 га, кадастровий номер 5125010100:02:005:0232, розташованої по вул.Степова, 2 в м.Татарбунари Одеської області, визнати незаконним проведення Товариством будівельних робіт за вказаною адресою, зобов'язати ТОВ «Тека» відновити стан спірної земельної ділянки, а також зобовязати Товариство повернути у комунальну власність за актом приймання-передачі вказану земельну ділянку у стані, в якому її було попередньо прийнято.

Ухвалою від 22 червня 2017 року провадження у справі відкрито.

Позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Тека» та будь-яким іншим підрядним чи субпідрядним особам та юридичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи та інші дії, спрямовані на зміну стану згаданої земельної ділянки. В обґрунтування заяви зазначив, що предметом позову, зокрема, є визнання будівельних робіт незаконними та зобовязання ТОВ «Тека» припинити будівництво. Зазначив також, що існує можливість, що на момент вирішення справи по суті, у випадку задоволення позову, ТОВ «Тека» завершить розпочате на спірній ділянці будівництво та здійснить дії по відношенню до ділянки, що унеможливить виконання рішення у справі та призведе до подальшої судової тяганини щодо знесення неправомірно збудованих обєктів та відновлення становища, яке існувало до вчинення таких дій Товариством. Посилаючись на те, що існує висока ймовірність завершення будівництва ТОВ «Тека» будівництва, і це зумовить необхідність звертатися з новими позовними вимогами до інших осіб, ОСОБА_1 вважав, що є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України розгляд заяви проведено без повідомлення відповідачів та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що предметом позову є визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами, недійсним, зобовязання ТОВ «Тека» припинити проведення будівельних робіт на території спірної земельної ділянки, а також зобовязання Товариства повернути її в комунальну власність з приведенням ділянки у стан, в якому її було попередньо прийнято.

Видом забезпечення позову, який просить вжити позивач, є заборона ТОВ «Тека» здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, що знаходиться у Товариства на праві користування відповідно до договору оренди від 24 січня 2012 року, що є тотожним одній з позовних вимог позивача.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Тека» здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці є фактичним задоволенням позовної вимоги ОСОБА_1 до вирішення справи по суті, що, на думку суду, є не допустимим.

Зі змісту позовної заяви слідує, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні ТОВ «Тека» тривалий час на підставі згаданого договору оренди від 24 січня 2012 року. Позивачем також зазначено, що дозвіл на розміщення групи тимчасових споруд надано Товариству виконкомом Татарбунарської міської ради 25 серпня 2016 року.

Між тим, посилаючись на високу ймовірність завершення будівельних робіт до вирішення справи по суті з боку ТОВ «Тека», яке тривалий час користується ділянкою та майже рік має дозвіл на розміщення споруд, позивач не виклав обставин щодо періоду здійснення будівництва, його початку, характеру будівельних робіт, які ведуться, а також не додав до заяви про забезпечення позову належних доказів на підтвердження того, що такі роботи відповідачем або за його дорученням підрядними або субпідрядними організаціями взагалі здійснюються.

За таких обставин, суд вважає не доведеним, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливими виконання рішення суду, та доходить висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його заяви.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.151-153, 208-210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Тека», Татарбунарської міської ради Одеської області, виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобовязання припинити будівництво, відновити стан території земельної ділянки та повернути ділянку у комунальну власність.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя: