Постановление суда № 67307861, 21.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 червня 2017 року м. Київ К/800/17045/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 р.

у справі № 803/78/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправними та скасування рішення, податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.01.2017 р. №000012311, №000013311, №000016311, рішення від 18.01.2017 р. №000014311 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги від 18.01.2017 р. №000015311 про сплату боргу (недоїмки).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 р., позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат витрати пов'язані з придбанням обладнання у контрагента, а суми податку на додану вартість з придбання такого до складу податового кредиту, в силу того, що таке обладнання позивач використовував в межах власної господарської діяльності, зокрема, шляхом надання послуг громадського харчування.

Головне управління ДФС у Волинській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Однак, у зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 19.06.2017 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 18.05.2017 р.

Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржник виправив вказані недоліки, в межах встановленого строку.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Волинській області відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова