Решение № 67267382, 19.06.2017, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2677/17

Провадження №2/751/921/17

Рішення

Іменем України

19 червня 2017 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

при секретарі Безкоровайна Н. В.

з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 1500 грн щомісячно, але не менше мінімального розміру аліментів, передбаченого чинним законодавством України.

Заявлені вимоги мотивує тим, що з відповідачем зареєстрували шлюб 20 жовтня 2012 року в відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції. Від сумісного життя мають неповнолітню дитину доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини та спільне проживання припинені, спільне господарство не ведеться. За таких обставин, позивач вважає, що подальше сумісне життя та збереження сімї не можливе. Вказує, що відповідач мешкає окремо, добровільно надає матеріальну допомогу в розмірі 500 грн, але їх розмір не достатній для утримання дитини.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просила задовольнити, на примирення не згодна.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував проти стягнення аліментів, але в розмірі 800 грн.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до вимог ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно ч. 3 ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, який зареєстрований 20 жовтня 2012 року в відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №1727 (а.с.7).

Від сумісного шлюбу мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Відповідно до пояснень сторони мешкають окремо, спільне господарство не ведуть.

У судовому засіданні встановлено, що спільне життя подружжя не склалося, збереження шлюбу є неможливим, оскільки сторони не проживають разом, сімя носить формальний характер, з часу окремого проживання примирення між сторонами не відбулося.

З огляду на викладені правові норми та позицію позивача щодо неможливості збереження сімейних стосунків, суд вважає, що збереження сім'ї за бажанням відповідача буде нічим іншим, як примушуванням позивача до збереження шлюбних відносин.

Таким чином, суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що слід розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 20 жовтня 2012 року в відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №1727.

Відповідно до положень статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стаття 27 «Конвенції про права дитини», ратифікованої Верховною Радою України 27.ІХ.1991 року та положення «Декларації прав дитини» регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

На даний час, неповнолітня дитина проживає разом з позивачем (а.с.8), яка приймає безпосередню участь в утриманні та вихованні дитини.

Позивач працює вихователем в Управлінні освіти Чернігівської міської ради та отримує заробітну плату, середньомісячний розмір якої становить 3 351,93 грн (а.с.6).

Відповідач мешкає окремо, працює слюсарем в ПП «Альтеп-Центр» (а.с.19), середньомісячний розмір його доходу становить 3 210 грн. Інших неповнолітніх дітей на його утриманні немає.

Сторони доказів про наявність чи відсутність рухомого та нерухомого майна у їх власності суду не надали.

За умов частини першої та третьої ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обовязку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, а отже аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст. 181 Сімейного Кодексу України.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника та одержувача аліментів, відсутність у платника інших аліментних зобовязань, часткове визнання відповідачем позову в цій частині та інші обставини, що мають істотне значення, і вважає за необхідне, відповідно до ст. 182, 183 Сімейного кодексу України, позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 800 грн, починаючи з 16.05.2017 року в силу ст. 191 Сімейного Кодексу України.

Суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10-11, 60, 88, 209, 213, 215, 218, 292, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, ст.ст. 105 ч.3, 110 ч.1, 112, 180, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, враховуючи розяснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, суд , -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Шлюб між Калита (дошлюбне прізвище Верхочуб) ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 жовтня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №1727 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн щомісячно, починаючи з 16.05.2017 року та до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. на користь ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, ГУ ДКСУ у м. Києві, розрахунковий рахунок 31215256700001, код бюджетної класифікації 22030106.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. В. Маслюк