Постановление суда № 67257176, 15.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

15 червня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.,

суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О.,

при секретарі - Казанник М.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року,

встановила:

у жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просила скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, посилаючись на те, що правові підстави для стягнення з неї боргу відсутні.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року в задоволенні скарги було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, скаржник подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою скаргу задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, ОСОБА_1 посилалась на те, що постановою старшого державного виконавця Святошинського РВДВС м.Києва ГТУЮ в м.Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з неї на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості на підставі рішення Святошинського районного суду м.Києв від 14 липня 2015 року. Зазначала, що рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 29 жовтня 205 року. проте вказані рішення та ухвала були оскаржені нею в касаційному порядку, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з неї боргу.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року в задоволенні скарги було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження скаржником наведено не було. Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що рішення про стягнення з неї заборгованості оскаржено у касаційному порядку, проте рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за наслідками розгляду її касаційної скарги нею отримано не було. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 14 липня 2015 року позов ПАТ «УкрСиббанк» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 478 830 грн. 15 коп. Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 29 жовтня 2015 року вказане рішення було залишено без змін.

14 вересня 2016 року старшим державним виконавцем Святошинського РВДВС м.Києва ГТУЮ в м.Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не закінчився та виконавчий лист відповідав встановленим до нього вимогам.

Апелянт помилково вважає факт оскарження рішення в касаційному порядку підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки рішення суду про стягнення з неї заборгованості набрало законної сили 29 жовтня 2015 року, а доказів на підтвердження зупинення виконання даного рішення скаржником до суду надано не було.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 759/19153/13-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2801/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Кириленко Т.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.