Постановление суда № 67255216, 16.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 червня 2017 року Справа № 910/3724/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.04.2017у справі№ 910/3724/14 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави до за участю третіх осіб-Київської міської ради; -Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Котміст"; -Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна спілка"; -Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт"; -Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд"; -Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна затока"; -Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателін"; -Товариства з обмеженою відповідальністю "Провін"; -Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест"; -Головного управління юстиції у м.Києві в особі реєстраційної служби; -Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2"; -Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Індекс Груп" -Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); -Головне управління Держгеокадастру у м.Києвіпро визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності права

ВстановиВ:

Перевіривши матеріали касаційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Так, визначаючи порядок та розмір судового збору, який підлягає сплаті до державного бюджету, заявником має бути враховано таке.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 03.09.2015) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції від 03.09.2015) встановлено ставки судового збору у таких розмірах: за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 (якою рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 залишено без змін), у зв'язку з чим скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір з позовної заяви яка містить вимогу майнового характеру та вимоги немайнового характеру.

З урахуванням того, що позов подано у 2014 році та містить максимальну ставку судового збору за майнову вимогу за подання касаційної скарги в сумі 87696 грн. та ставки за немайнові вимоги, що не може бути меншим або дорівнювати за сплачену скаржником суму судового збору.

За таких обставин, додане до матеріалів касаційної скарги платіжне доручення № 59 від 21.04.2017 про перерахування скаржником судового збору в сумі 6614,40 грн. за подання касаційної скарги не може бути визнане судом належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Правовий наслідок щодо невиконання вимог частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України визначений пунктом 4 частини 1 статті 1113 цього Кодексу, який встановлює вимогу щодо повернення касаційної скарги без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 108, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі № 910/3724/14 Господарського суду міста Києва повернути без розгляду.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова