Постановление суда № 67249463, 19.06.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3321/17

Провадження № 2/442/1438/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2017 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі

головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики та іпотеки недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися із позовом до ОСОБА_4 про визнання договору позики та іпотеки недійсними, в якому просять визнати недійсним договір позики на суму 85000 доларів США та іпотеки на незавершене будівництво житлового будинку №47 по вул. Сагайдачного в селі Лішня Дрогобицького району Львівської області, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Позивачі звернулися до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, з належними до будинку надвірними будівлями на незавершене будівництво житлового будинку №47 по вул. Сагайдачного в селі Лішня Дрогобицького району Львівської області.

До набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь - який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку та земельної ділянки, з належними до будинку надвірними будівлями на незавершене будівництво житлового будинку №47 по вул. Сагайдачного в селі Лішня Дрогобицького району Львівської області.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь в справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв»язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб»єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

В даному випадку, суд виходить з того, що вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову, не узгоджуються з вимогами ст.151 ЦПК України, щодо утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивачем до заяви не надано жодного документу для перевірки співмірності заявлених позовних вимог вимогам заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суду не надано належним чином завірених правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності на будинок, зазначений в клопотанні про забезпечення позову, а також витягу з реєстра речових прав та обмежень, що позбавляє суд можливості забезпечити позов в межах позовних вимог, тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя О.Б. Нагірна