№ 67237708, 13.06.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року № 813/3923/15

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків ДФС в особі Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» про стягнення коштів з рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В :

27 липня 2015 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сокальської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі Сокальська ОДПІ ГУ ДФС у Львівьскій області, позивач) до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» (надалі ПАТ «Шахта «Надія», відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках в розмірі 12 966 803,68 грн.

Ухвалами суду від 28.07.2015 року у даній адміністративній справі відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

17.11.2015 року ухвалою суду було зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №813/4436/15.

16.05.2017 року ухвалою суду поновлено провадження в адміністративній справі.

16.05.2017 року протокольною ухвалою суду проведено заміну позивача з Сокальської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на Червоноградську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області та з Червоноградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на Офіс великих платників податків ДФС в особі Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС (надалі Офіс ВПП ДФС в особі Львівського управління Офісу ВПП ДФС, позивач).

13.06.2017 року ухвалою суду з питань зупинення провадження у справі відмовлено відповідачу у задоволені клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що у Публічного акціонерного товариства «Шахтва «Надія» існує несплачена та не стягнута в судовому порядку заборгованість по податку на додану вартість та адміністративні штрафи та інші санкції, яка підлягає стягненню. Позивач наголошує, що заборгованість виникла в результаті не сплати сум узгоджених податкових зобовязань. З огляду на вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача кошти до бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у заперечення на позовну заяву. Зазначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу. Заборгованість відповідача є грошовим зобовязанням за узгодженими сумами податкових зобовязань в період 2014 року, які не були сплачені. Отже, для стягнення вищевказаних сум податкового боргу податковий орган повинен був відповідно до ст.59 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) надіслати відповідачу податкову вимогу на зазначені суми, що ним зроблено не було, а тому підстав для стягнення коштів за податковим боргом та задоволення позову відповідач не вбачає.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав наведених у позовні заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявним у справі повідомленнями про вручення судової повістки. Водночас, надіслав на електронну адресу суду клопотання за вх.№1509ел про відкладення розгляду справи.

Однак, судом вищевказане клопотання відповідача не бралося до уваги, з огляду на те, що жодних документів, які б підтверджували факт неможливості явки уповноваженого представника відповідача до клопотання додано не було.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача/представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Публічне акціонерне товариство «Шахта «Надія» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00178175) включена до Реєстру великих платників податків на 2017 рік, який затверджений Наказом ДФС України від 26.12.2016 року №1036 та з 01.01.2017 року знаходиться на податкову обліку Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно карток особових рахунків, податковий борг по ПАТ «Шахта «Надія» (податковий номер 00178175, Львівська область, Сокальський район, с. Сілець) станом на 01.07.2015 року становить 146 880 364,40 грн., в тому числі податковий борг який предявляється до стягнення 12 966 803,68 грн., зокрема по:

1.Податок на додану вартість в сумі 8 949 686,00 грн.:

-згідно поданої декларації №9071876383 вiд 17.04.2015 за березень 2015 на суму 3 657 458,00 грн.;

-згідно поданої декларації №9099716887 вiд 19.05.2015 за квітень 2015 на суму 3 052 994,00 грн.;

-згідно поданої декларації №9129744458 вiд 22.06.2015 за травень 2015 на суму 2 239 234,00 гривень.

2.Адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 4 017 117,68 грн.:

-податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Р') №0000042500 вiд 24.10.2014 несплачений залишок в сумі 4 017 117,68 гривень.

Відповідно до пункту 14.1.156. статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.56.11. ст.56 вищенаведеного Кодексу, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності до п.57.1. ст.57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно пункту 14.1.175. статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 41.2 ст.41 ПК заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки

Підпункт 20.1.34. пункту 20.1 ст. 20 ПК України закріплює, зокрема, право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, у звязку із не сплатою сум узгоджених податкових зобовязань було сформовано першу податкову вимогу від 23 жовтня 2001 року №1/7 та другу податкову вимоги від 16 листопада 2001 року №2/6.

Чинний до 2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачав, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 цього Закону). У разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення (п. 6.6 ст. 6 Закону).

У пункті 59.1. статті 59 ПК України також передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У п. 59.5. тієї ж статті ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відтак, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податковим кодексом України не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому, контролюючий орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Крім того 21.11.2012 року ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС було надіслано податкову вимогу від 01.11.12 року №202 про що свідчить квитанція про відправлення листа датована 21.11.12 року.(як боржнику з окремих видів податку). Дану вимогу отримано працівником відповідача ОСОБА_2 23.11.2012 року, про що свідчить лист Львівської дирекції поштового звязку №7 від 25.07.2013 року №02-379.

Згідно із п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого.

З часу виставлення у 2001 році податкових вимог ПАТ «Шахта «Надія» не погасило у повному обсязі свого податкового боргу, а тільки поступово його збільшує.

Дана позиція тотожна з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в ухвалі ВАСУ від 23.09.2014 року №К/800/323115/14 у справі №813/2316/13-а за позовом Сокальської ОДПІ до ПАТ «Шахта «Надія» про стягнення коштів з рахунків платника, ухвалі ЛААС від 27.03.2017 року по справі №876/1385/17 (813/3894/16), постанові ЛОАС від 10.04.2017 року по справі №813/1806/16.

Відповідно до ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Окрім цього, суд зазначає, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року по справі №876/5368/16 (№813/4436/15) апеляційну скаргу Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області задоволено Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 813/4436/15 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 24.10.2014 року №00000425000 скасовано та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Шахта Надія» до Сокальської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено. В решті постанову суду залишено без змін.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскарженні будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

На день розгляду справи податковий борг у сумі 12 966 803,68 грн. у добровільному порядку Публічним акціонерним товариством «Шахта «Надія» не сплачений, доказів самостійної сплати заборгованості у повному обсязі Товариством до суду також не надано.

Таким чином, на підставі викладеного суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» (с.Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086 код ЄДРПОУ 00178175) у банках, обслуговуючих такого платника податків до бюджету кошти у сумі 12 966 803 (дванадцять мільйонів девятсот шістдесят шість тисяч вісімсот три) грн. 68 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 червня 2017 року.