Постановление суда № 67136015, 15.06.2017, Вишгородський районний суд Київської області

"15" червня 2017 р. Справа № 363/723/17

УХВАЛА

15 червня 2017 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря - Палій Л.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в м. Вишгороді заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Ванда» про захист прав споживача на належну якість товару.

07 березня 2017 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить: накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках, що відкриті ТОВ «Ванда» (код ЖДРПОУ 25296585, адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1-а), в межах ціни позову у розмірі 38635,01 грн. в тому числі, але не виключно, на таких рахунках: рахунок № 26001461389 в АТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 380805, а також що знаходиться на будь-якому рахунку названої компанії, виявленому державним виконавцем під час виконання ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову.

Дане клопотання було розглянуто судом 07.03.2017 року та у його задоволенні було відмовлено, ухвалою апеляційного суду Київської області від 05.05.2017 року дана ухвала суду була скасована та розгляд даного питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

06.06.2017 року від позивача до суду надійшла уточнена заява про забезпечення позову, у якій позивач наполягає на задоволенні її вимог з тих підстав, що з січня 2017 року по червень 2017 року зменшилась кількість нерухомого майна, на яке було зареєстровано право власності відповідача. Крім того, відповідач має поточний рахунок, на який вносяться кошти за продане нерухоме майно, що свідчить про здійснення підприємницької діяльності відповідачем. У звязку із чим просила задовольнити клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти належні відповідачу у розмірі позовних вимог, які перебувають на поточному рахунку відповідача та на банківських рахунках.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити, оскільки враховуючи ту обставину, що відповідачем здійснюється підприємницька діяльність, яка потребує великих витрат, у позивача є обґрунтовані побоювання, що у подальшому, у разі не забезпечення позову, виконання рішення, в випадку задоволення її позовних вимог, буде неможливим.

Представник відповідача, заперечувала проти задоволення клопотання обґрунтовуючи тим, що відповідач є юридичною особою, яка здійснює підприємницьку діяльність. Позивачем не наведено доказів того, що відповідач в подальшому не буде здійснювати підприємницької діяльності, що унеможливить виконання рішення суду. Навпаки, на теперішній час відповідачем частково задоволено вимоги позивача, а у своїх письмових запереченнях відповідач зазначив про те, що визнає позов частково на суму приблизно 6000 гривень. Навіть доводи позивача з того приводу, що відповідачем впродовж 2017 року здійснено відчуження великої кількості нерухомого майна свідчить про платоспроможність відповідача, а заплановані будівельні проекти свідчать про отримання прибутків у подальшому. Накладання арешту на банківські рахунки відповідача, можуть спричинити порушення конституційний прав як фізичних, так і юридичних осіб.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом позову є стягнення з відповідача ТОВ «Ванда» на її користь коштів у розмірі 1016,74 грн., які відповідач зберігає за рахунок позивача без достатніх на те правових підстав та пропорційно зменшити ціну договору купівлі-продажу квартири від 19 січня 2017 року, укладеного між ТОВ «Ванда» та ОСОБА_1 на суму 37618,27 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 37618,27 грн.

Під час розгляду даного клопотання вбачається, що відповідач є юридичною особою яка здійснює підприємницьку діяльність, даних про припинення такої діяльності суду надано не було. З наданих до суду документів, зокрема інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що в період з січня 2017 року по червень 2017 року відповідачем було здійснено відчуження ряду обєктів нерухомого майна, що свідчить про постійне надходження коштів на його рахунки.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову: зясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача, а також відповідністьвиду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Із заявлених вимог позивача, суд приходить до висновку, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено ані в заяві, ані під час судового засідання про існування очевидної небезпеки утруднення виконання рішення суду, у той час, як забезпечення позову шляхом накладання арешту на банківські рахунки відповідача може створити труднощі та порушення прав інших громадян або юридичних осіб, доводи позивача є припущеннями і не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя І.Ю.Котлярова