Постановление суда № 67123735, 13.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19381/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу включити до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, додаткову інформацію про ОСОБА_3 щодо виплати відшкодування у сумі 195 000 (сто дев'яносто п'ять тисяч) грн. 00 коп. за договором банківського рахунку № 24513-34 в національній валюті, укладеним 18 березня 2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3; зобов'язати Уповноважену особу надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про виплату ОСОБА_3 за договором банківського рахунку № 24513-34 в національній валюті, укладеним 18 березня 2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3 відшкодування у сумі 195 000 (сто дев'яносто п'ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про виплату ОСОБА_3 за договором банківського рахунку № 24513-34 в національній валюті, укладеним 18 березня 2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3, відшкодування у сумі 195 000 (сто дев'яносто п'ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волков О.Ю., звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до вимог ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 18 березня 2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3 (далі - Клієнт) був укладений Договір банківського рахунку № 24513-34 в національній валюті (далі - Договір).

Згідно з пп. 1.1 Договору, Банк в порядку, встановленому чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України, відкриває Клієнту поточний рахунок номер (НОМЕР_1) в національній валюті України (надалі - Рахунок) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплатити послуги Банку, в розмірі, встановленому Тарифами на операції та послуги Банку, що діють на дату надання послуги або проведення операції (далі - Тарифи).

У відповідності до п. 2.3 Договору, Банк прийняв на себе зобов'язання надати Клієнтові комплекс послуг з розрахунково-касового обслуговування, своєчасно здійснювати розрахункові операції та зарахування грошових коштів на Рахунок позивача, здійснювати приймання та видачу готівки.

19 березня 2015 року на поточний рахунок НОМЕР_1 позивача від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (далі - АсМАП України) надійшли грошові кошти у сумі 195000,00 грн. в якості поворотної фінансової допомоги, яку позивач отримав як працівник АсМАП України.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 березня 2015 року № 61 щодо запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» (код ЄДРПОУ: 24214088; МФО: 319092) та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» призначено працівника Фонду Волкова О.Ю.

Постановою Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» № 460 від 16 липня 2015 року відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» з 17 липня 2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку» № 138 від 17 липня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану врегулювання з 17 липня 2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації у ПАТ «Банк «Київська Русь» та делегування повноважень ліквідатора» від 23 червня 2016 року № 1689 продовжено строки процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» на два роки по 16 липня 2018 року включно.

23 червня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Уповноваженої особи з заявою про включення його до переліку вкладників.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» від 16 липня 2015 року № 460, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» від 17 липня 2015 року № 138, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

На офіційному сайті Фонду за посиланням http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/114-kyivska-rus/2087-1459-fond-harantuvannya-vkladiv-fizychnyh-osib-rozpochynae-vyplaty-koshtiv-vkladnykam-pat-bank-kyivska опубліковано оголошення про те, що з 24 липня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк «Київська Русь» через установи банків-агентів Фонду, для отримання яких вкладникам Банку необхідно було в строк до 03 вересня 2015 року звернутися до установ банків-агентів Фонду залежно від місця реєстрації проживання за паспортом, вказаному вкладниками при укладанні договору банківського вкладу/рахунку.

25 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до банку-агента, яким є АТ «Укрексімбанк», за отриманням суми відшкодування вкладу. Однак, у виплаті коштів йому було відмовлено у зв'язку з тим, що він відсутній в Реєстрі вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь».

25 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення його до реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування та виплати йому коштів.

Однак, 28 вересня 2015 року Уповноважена особа своїм листом вих. № 8710/16 повідомила позивача про нікчемність правочинів.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не включення його до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону № 4452 протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За змістом пункту 4 ч. 2 ст. 37 названого Закону уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Водночас, відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону № 4452 протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Згідно Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБ України № 516 від 03 грудня 2003 року, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунка; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката або договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Приписами п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України існування правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь» .

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що кошти позивачу надійшли від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України в якості поворотної фінансової допомоги, що надало можливість останньому, як власнику значної суми вкладу, таким шляхом повернути свій вклад у повному обсязі за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З цих підстав відповідач прийшов до висновку, що договір № 24513-34 від 18 березня 2015 року є нікчемним в силу закону, зазначаючи також при цьому, що укладений між позивачем та банком договір не є договором банківського вкладу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Вкладом у розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III є кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач у розумінні даної норми є вкладником банку, оскільки має власний поточний рахунок, на якому розміщені кошти.

При вирішенні даної справи колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У розумінні ст. 177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, практики ЄСПЛ та ст. 41 Конституції України є непорушними до тих пір, доки, на думку колегії суддів, не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.

В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.

Щодо належності спірної суми Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України колегія суддів зауважує, що договір поворотної фінансової допомоги є за своєю суттю договором позики.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

При цьому поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що кошти, розміщені на поточному рахунку позивача, з моменту зарахування їх на цей рахунок є власністю позивача, а поверненню підлягають не ті самі кошти, а їх еквівалент.

Щодо розповсюдження на договір банківського вкладу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Приписами п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При дослідженні тексту договору колегією суддів не встановлено у ньому жодної умови, яка б передбачала здійснення платежу з метою надання переваги кредитору, в тому числі, відмінному від позивача.

Колегією суддів вважає за необхідне зазначити, що на стадії укладення договору, що є відмінною від стадії зарахування коштів та не є їй тотожною, надання жодних переваг не вбачається.

Відтак, доводи апеляційної скарги в частині відсутності права позивача на отримання коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують, тому колегією суддів відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 41, ч. 4 ст. 196, ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 13 червня 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.