Постановление суда № 67072889, 31.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

31 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юко Україна» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 лютого 2017 року касаційну скаргу ДПІ залишив без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року - без змін.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ звернулася із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року, 10 лютого та 4 серпня 2015 року, 9 березня та 6 липня 2016 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Із зіставлення правового висновку рішення, про перегляд якого подано заяву, з рішеннями на які робиться посилання як на приклад неоднаковості у правозастосуванні, випливає, що в основі кожного з них лежать конкретні фактичні обставини, які залежно від повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення в оскарженому рішенні були оцінені як такі, що документально підтверджують фактичність та товарність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику податку сформувати зобов'язання з податку на додану вартість та відобразити їх в податкових деклараціях, а в порівняних рішеннях - як такі, що не давали для цього підстав.

Викладене дає підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справи, а, отже, не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права ухвала Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2015 року не може братися до уваги, оскільки у зазначеній справі суд касаційної інстанції не ухвалив остаточного рішення, а з огляду на неповноту встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юко Україна» до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: М.І. ГрицівСудді: О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко