Постановление суда № 67047097, 08.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46310/16-ц

Провадження № 2-з/761/310/2017

У Х В А Л А

Іменем України

08 червня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький Олег Антонович, вивчивши матеріали заяви представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з вказаним позовом, на підставі якого ухвалою від 02.02.2017 року було відкрито провадження у цивільній справі.

Разом з тим, 02.06.2017 року представником позивача ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступні об'єкти нерухомості, що належать відповідачу на праві власності: квартиру АДРЕСА_1; нежилі приміщення з №1 по №209 (групи приміщень №16), з №1 по №8 (групи приміщень №15) (в літ.А) загальною площею 334,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3; квартиру АДРЕСА_2.

Заяву обґрунтовано тим, що існує можливість відчуження вищевказаних об'єктів нерухомості на користь третіх осіб, що, в свою чергу, може ускладнити чи зробити не можливим виконання рішення суду.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 152 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет позову, а також беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, суд вважає за можливе в порядку забезпечення позову накласти арешт на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1; нежилі приміщення з №1 по №209 (групи приміщень №16), з №1 по №8 (групи приміщень №15) (в літ.А) загальною площею 334,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3; квартиру АДРЕСА_2.

Поряд з цим, слід зазначити, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно особи, яка не є відповідачем у справі є прямим та грубим порушенням конституційних прав власника, регламентованих ст. 41 Конституції України.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків - задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме:

- квартиру АДРЕСА_2, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3;

- нежилі приміщення з №1 по №20 (групи приміщень №16), з №1 по №8 (групи приміщень №15) (в літ.А) загальною площею 334,30 кв.м., в будинку АДРЕСА_3, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3;

- 1/3 частини квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Дані про стягувача: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_4

Дані про боржника: ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_5.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову один рік.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: