Постановление суда № 67039468, 31.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 травня 2017 року м. Київ К/800/9769/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є., перевіривши відповідність вимогам статті 213 КАС України матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі №820/1819/16 за позовом Малого спільного підприємства «Агробуд» до Державної фіскальної служби України про визнання дій незаконними,-

встановив :

МСП «Агробуд» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним неприйняття для реєстрації податкових накладних від 12 березня 2016 року №1 та №2, виданих позивачем, вважаючи їх прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли їх було надіслано – 28 березня 2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для відмови в реєстрації спірних податкових накладних послугувало відповідно до одержаного позивачем повідомлення можливе розірвання укладеного ним з контролюючим органом договору від 16 січня 2016 року №160120162 про визнання електронної звітності.

Втім, під час судового вирішення спору відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не подано жодних доказів на підтвердження розірвання 12 березня 2016 року Харківською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області, на обліку в якій перебуває МСП «Агробуд», розглядуваного договору про визнання електронної звітності.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДФС України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нового, яким у задоволенні позовним вимог відмовити.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм процесуального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору.

Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм.

Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження.

Згідно з частиною шостою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі №820/1819/16 за позовом Малого спільного підприємства «Агробуд» до Державної фіскальної служби України про визнання дій незаконними.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Маринчак