Постановление суда № 66996705, 15.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2012 р.

Справа № 2-а-10521/09/1570

Категорія:5.8.2

Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі – Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом прокурора Арцизького району Одеської області в інтересах держави в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2009 року прокурор Арцизького району Одеської області звернувся з адміністративним позовом про стягнення заборгованості зі сплати економічної санкції у виді підвищеної плати за неефективне використання мазуту у розмірі 7421 грн. 40 коп.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року позовні вимоги були задоволені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» на користь територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Одеській області заборгованість зі сплати економічної санкції у виді підвищеної плати за неефективне використання мазуту у розмірі 7421 грн. 40 коп. на р/р 31212202700038, одержувач УДК в Арцизькому районі Одеської області, код 23214755, код платежу 21081200, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

В апеляційній скарзі товариства зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.04.2009 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Одеській області проведено планову перевірку з питань використання паливно-енергетичних ресурсів ТОВ «Молокозавод» (Одеська область, м. Арциз, пров Заводський, 18), про що складено акт №15-15/27-01 від 24.04.2009 року.

При перевірці здійснено «Фотографію» роботи котла та складено акт про виконання інструментальних вимірювань.

За результатами проведеної перевірки виявлено відсутність режимно-налагоджувальної роботи на паливовикористовуючому обладнанні, котлі №1, рег. №5811 та перевищення норм питомих витрат палива (мазуту) на зазначеному котлі, в зв'язку із чим 24.04.2009 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Одеській області винесено постанову №15-15/27-01 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) в сумі 7421 грн. 40 коп.

ТОВ «Молокозавод» не погодилось з актом перевірки з підстав порушення строків проведення перевірки про що директором підприємства зроблено запис в акті перевірки 30.04.2009 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Молокозавод» повинно було сплатити економічні санкції нараховані Державною інспекцією з енергозбереження по Одеській області протягом 30 днів з дня винесення постанови №15-15/27-01 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) в сумі 7421 грн. 40 коп..

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України,

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Відповідно до ст. ст. 25, 26 Закону України "Про енергозбереження" № 74/94-ВР від 1 липня 1994 року завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпечення додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами. При цьому, державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження, а державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про енергозбереження» № 74/94-ВР від 1 липня 1994 року суб'єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються, в тому числі проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства - промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва; видобування, переробка, транспортування, виробництво, зберігання та використання всіх видів палива, теплової та електричної енергії, інших ресурсів природного чи штучного походження в частині використання паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про енергозбереження» № 74/94-ВР від 1 липня 1994 року управління у сфері енергозбереження спрямоване на забезпечення потреб народного господарства та населення України в паливі, тепловій та електричній енергії на основі раціонального використання енергоресурсів, скорочення всіх видів втрат паливно-енергетичних ресурсів, здійснення функцій державної експертизи з енергозбереження, контролю, прогнозування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 29 червня 2000 року Державна інспекція з енергозбереження має право застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.

Економічними заходами для забезпечення енергозбереження відповідно до ст. 11 вищезазначеного Закону є, в тому числі, застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

За перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів.

Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що вищенаведена постанова №15-15/27-01 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) товариством оскаржено не було та не скасовувалось.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Арцизького району Одеської області є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі № 2-а-10521/09/1570 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання ухвали в повному обсязі – 20 лютого 2012 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян