
Справа № 495/2712/17
№ провадження 1-кс/495/1304/2017
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2017 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О.,
при секретарі Червинській І.В.,
за участю прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровському клопотання прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 про накладення арешту на майно, -
В С Т А Н О В И В:
25.05.2017 року прокурор військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням, у якому просить накласти арешт на транспортний засіб марки Mercedes-Benz Sprinter 308 CDI, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що військовою прокуратурою Білгород-Дністровського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161020000099 від 25 листопада 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 204 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Ізмаїльського району Одеської області функціонує злочинне угрупування, діяльність якого направлена на отримання незаконного прибутку від контрабанди, незаконного виготовлення, зберігання, транспортування та збуту підакцизних товарів та фальсифікованих алкогольних виробів.
Водночас, злочинна діяльність здійснюється за безпосереднього сприяння співробітників правоохоронних органів, а саме начальника відділу УЗЕ в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_3 та оперуповноваженого відділу УЗЕ в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_4
Зазначеними особами систематично здійснюється вимагання та отримання неправомірної вигоди від громадян України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які контрабандним шляхом в пунктах пропуску через державний кордон України у Ренійському та Болградському районах Одеської області періодично у великих обємах транспортують з території Республіки Молдова на територію України підакцизні товари (алкогольні та тютюнові вироби), а також сировину для виготовлення фальсифікованих алкогольних виробів (спирт, розріджувачі, барвники, тощо) за не притягнення до встановленої законом відповідальності, тобто невчинення в їх інтересах дій з використанням наданої влади та службового становища.
17 березня 2017 року, приблизно о 19.30 год. старший оперуповноважений МВ №4 УЗЕ в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_4 будучи службовою особою, перебуваючи за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Чехова, 133, напроти магазину «Продукти 24», діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 одержав від громадянина України ОСОБА_5 неправомірну вигоду, у виді грошових коштів в сумі 3000 грн., за не вчинення ним в інтересах ОСОБА_5, дій, зокрема не створення перешкод в здійсненні незаконного збуту підакцизних товарів та не притягнення до встановленої законом відповідальності за правопорушення в сфері господарської діяльності.
12 квітня 2017 року, приблизно о 20.00 год. перебуваючи за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Чехова, 133, біля магазину «Продукти 24», ОСОБА_4, будучи службовою особою, діючи повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду, у виді грошових коштів в сумі 4000 грн. за не вчинення ним в інтересах ОСОБА_5 дій, тобто за не створення перешкод у
здійсненні незаконного збуту підакцизних товарів та не притягнення до встановленої законом відповідальності за правопорушення в сфері господарської діяльності.
У звязку з викладеним, 13 квітня 2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження автомобіль НОМЕР_2 використовувався ОСОБА_11, який транспортував, розповсюджував з метою збуту підакцизну групу товарів (тютюнові та алкогольні вироби).
12 квітня 2017 року, на підставі ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року, проведено обшук автомобіля НОМЕР_3, який знаходиться у використанні громадянина ОСОБА_11 Під час обшуку виявлено та в подальшому вилучено, 300 пачок цигарок марки «Classic», 260 пачок цигарок марки «Магнат», 350 пачок цигарок марки «Київ», 500 пачок цигарок марки «Фест», 670 пачок цигарок марки «Strong», 249 пачок цигарок марки «NZ», 190 пачок цигарок марки «Прима», 110 пачок цигарок марки «Мінськ», 220 пачок цигарок марки «Lifa», 200 пачок цигарок марки «Dubao», 40 пачок цигарок марки «LS», 100 пачок цигарок марки «Regina», 30 пачок цигарок марки «Marvel», 10 пачок цигарок марки «Compliment», 8 каністр з рідиною прозорого кольору обємом 6 літрів, 4 упаковки горілки «Пшенична», 40 пляшок горілки «Краля Пшенична» обємом 0.5 літрів, 20 пляшок горілки «Хлібний Дар», 21 пляшка горілки «Немироф», 11 пляшок горілки «Хортиця», 11 пластикових каністр з рідиною коричневого кольору з характерним запахом спирту.
На вказане вище майно, яке зберігається у автомобілі НОМЕР_4, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 квітня 2017 року накладений арешт.
З положень п. 1 ч. 2 п. 3, ч. 2 та ч. 5 статті 170 КПК України, вбачається, що арешт майна допускається, з метою збереження речових доказів, серед іншого, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та накладається на майно обвинуваченого, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Водночас, санкцією ч. 3 ст. 369 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Також відповідно до ч. 3 ст. 170 у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
14 квітня 2017 року прокурором військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону ОСОБА_14 винесена постанова про визнання речовим доказом автомобіль НОМЕР_5, який відповідно до повідомлення начальника територіального сервісу №5143 від 11.04.2017 за вихідним №5143/657, на праві власності належить ОСОБА_2.
Таким чином, з урахуванням правових підстав для арешту майна стає очевидним, що з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої конфіскації майна у цьому кримінальному провадженні щодо тяжкого кримінального правопорушення, на даному етапі кримінального провадження застосування заходу забезпечення є законним, виправданим та необхідним за наведених вище підстав.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши прокурора, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З положень п. 1 ч. 2 п. 3, ч. 2 та ч. 5 статті 170 КПК України, вбачається, що арешт майна допускається, з метою збереження речових доказів, серед іншого, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та накладається на майно обвинуваченого, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Однак, такі обставини судом не встановлено та досудовими органами не доведено.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Таким чином аналіз наведених вище норм, досліджених під час розгляду клопотання, дають підстави вважати, що клопотання прокурора в частині накладення арешту на автомобіль є необґрунтованим та передчасним, так як у даному кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру.
З урахуванням того, що арешт автомобілю НОМЕР_6, який належить на праві власності ОСОБА_2 може призвести до необґрунтованого порушення конституційних прав його власника, що є неприпустимим, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню лише в частині заборони відчуження зазначеного майна, з метою збереження його як речового доказу у кримінальному провадженні № 42016161020000099.
Керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта ОСОБА_1 задовольнити частково.
Накласти арешт - заборону відчуження на автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 308 CDI», державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом пяти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя
Судебное решение № 66811439, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області было принято 26.05.2017. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 495/2712/17. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: