Постановление суда № 66763361, 22.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1465/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛ ГРУП" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ "ТЛ ГРУП" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № 100250003/2015/000080/2 від 22.12.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи спростовуються твердження відповідача, що надані позивачем документи до митного оформлення не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, 01.07.2014 між ТОВ "ТЛ ГРУП" (дилер, Україна) та Компанією "PT SELEMAT SEMPURNA TBK", (постачальник, Індонезія) укладено дилерський контракт № ІN009, згідно якого постачальник зобов'язується продати дилеру для розповсюдження на території України, а дилер зобов'язується прийняти й оплатити товари у відповідності з умовами даного контракту.

В розділі 4 контракту встановлено, що ціна за одиницю товару визначається сторонами на договірній основі в доларах США і фіксується в інвойсі. Ціна включає в себе вартість навантаження, всі транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару покупцю, вартістю упаковки, митних зборів, інших витрат постачальника по митній очистці товару для експорту, якщо такі будуть. Вартість тари, пакування, маркування, робіт, пов'язаних з упаковкою одиниці товару згідно даного контракту включена у вартість за одиницю товару. Загальна сума контракту складає 2 мільйона доларів США.

Умови оплати за дилерським контрактом № ІN009 від 01.07.2014 визначені в розділі 5, яким передбачено, що дилер зобов'язується здійснити оплату кожної партії товару, зазначеної в додатку до даного контракту - інвойсах, банківським переказом не пізніше 180 днів з дати поставки. Платіж може бути виконаний повністю або частково на умовах передоплати. Датою платежу рахується дата валютування, вказана в СВІФТ-підтвердженні.

21.12.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією № 100250003/2015/084089 заявлений товар: радіатори охолодження двигуна автомобіля, не призначені для військового використання, не містять у своєму складі радіообладнання.

Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи:

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 1129556 від 18.09.2015;

- коносамент (Bill of Lading) №HDMU JTWB0324743 від 03.11.2015;

- книжку МДП (Garnet TIR) № МX.79600063 від 18.12.2015;

- специфікацію № IV/SS-K/2015-10/0459 від 28.10.2015;

- рахунок-фактуру (інвойс) № IV/SS-K/2015-10/0459 від 28.10.2015;

- пакувальний лист № IV/SS-K/2015-10/0459 від 28.10.2015;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № ІN009 від 01.07.2014;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2730 від 18.12.2015;

- копію митної декларації країни відправлення № IV/SS-K/2015-10/0459 від 28.10.2015.

В порядку здійснення митного за митною декларацією № 100250003/2015/084089 спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Тому, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України декларанту, шляхом надіслання електронного повідомлення, було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта) (т. 1, а.с. 51).

Декларантом подано лист № 59 від 21.12.2015, в якому стосовно електронного повідомлення про надання додаткових документів зазначено наступне: 1) транспорті (перевізні) документи - згідно контракту, умови поставки DAP-Київ, що покладає на продавця усі витрати по транспортуванню товару до місця призначення; 2) каталоги виробника - каталоги виробника носять сугубо технічну інформацію до ціноутворення не мають відношення. Постачальник продукції SF Distribution Pte - світовий лідер в даній галузі. Продукція постачається в нашу адресу по "прямому" контракту. Тому висновок ТПП чи ДЗІ носить чисто інформаційних характер і окрім матеріальних та часових витрат, ні яким чином не впливає на ціноутворення та прийняття рішення. Додаткові документи надати не має можливості (а.с. 49).

За результатами розгляду поданих документів відповідач 22.12.2015 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 100250003/2015/000080/2, яким відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом у зв'язку з неподанням декларантом документів, які підтверджують митну вартість товарів (графа 33 оскаржуваного рішення).

Як зазначено в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № 100250003/2015/000080/2 від 22.12.2015, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості.

Також оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250003/2015/00150.

Товар було випущено у вільний обіг на умовах надання гарантій, згідно митної декларації № 100250003/2015/084162 від 22.12.2015.

Стосовно тверджень митного органу про наявність у нього сумніву у правильності митної вартості, з мотивів не надання позивачем документу щодо здійснення оплати за товари одночасно з митною декларацією митниці, то колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Умовами дилерського контракту № ІN009 від 01.07.2014 в розділі 5 встановлено, що дилер зобов'язується здійснити оплату кожної партії товару, зазначеної в додатку до даного контракту - інвойсах, банківським переказом не пізніше 180 днів з дати поставки. Платіж може бути виконаний повністю або частково на умовах передоплати. Датою платежу рахується дата валютування, вказана в СВІФТ-підтвердженні.

Позивач стверджує, що часткової передоплати товару, придбаного згідно дилерського контракту № ІN009 від 01.07.2014 та інвойсу № IV/SS-K/2015-10/0459 від 28.10.2015, не було, крім того, враховуючи, що умовами договору передбачена відстрочка оплати товару на 180 днів з дати поставки, то на момент митного очищення товару у позивача були відсутні докази оплати такого товару.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару якщо рахунок сплачено.

Тобто законодавець чітко визначив, що платіжний документ надається лише за умови оплати товару, що свідчить про безпідставність твердження відповідача.

Не надання позивачем до митного органу інших документів, визначених спірним рішенням про коригування митної вартості не є обґрунтованою підставою, через яку митну вартість імпортованих товарів за митною декларацією № 100250003/2015/084089 від 21.12.2015 не може бути визначено за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у графі 33 рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100250003/2015/000080/2 від 22.12.2015.

Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною шостою вказаної правової норми орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України

Відповідно до частин третьої та п'ятої вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені вказаною нормою додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу, однак митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Посилання відповідача на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Митним органом не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом додаткових документів у декларанта свідчить про протиправність рішення митного органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 29.05.2017.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.