Постановление суда № 66720089, 22.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

22 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

13 лютого 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору довічного утримання недійсним та визнання права власності на квартиру,

в с т а н о в и л а :

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 8 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4, задовольнив частково: визнав недійсним договір довічного утримання, укладений 20 червня 2011 року між ОСОБА_6 (відчужував) та ОСОБА_5 (набувач); вирішив питання розподілу судових витрат; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Апеляційний суд Дніпропетровської області рішенням від 26 квітня

2016 року зазначене рішення місцевого суду скасував та ухвалив нове, яким відмовив ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 13 лютого 2017 року касаційну скаргу

ОСОБА_4 відхилив, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2017 року залишив без змін.

11 травня 2017 року до Верховного Суду України звернулася

ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах статті 233 ЦПК України.

На підтвердження цих доводів заявниця надала постанову Верховного Суду України від 3 червня 2015 року.

Перевіривши доводи заявниці, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявниця, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанцій, виходив з відсутності належних та допустимих доказів укладення ОСОБА_6 договору довічного утримання зі своєю рідною сестрою ОСОБА_7 під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.

У наданій для порівняння постанові Верховного Суду України від

3 червня 2015 року міститься висновок про те, що правочини, які вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не є вільним і не відповідає його внутрішній волі. Статтею 233 ЦК України не передбачено обмежень чи заборон її застосування до окремих правовідносин чи, зокрема, договору дарування.

Підстави для висновку про те, що зазначена ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеному в указаній постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, відсутні.

За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору довічного утримання недійсним та визнання права власності на квартиру за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Л.І. Охрімчук

В.М. Сімоненко